Постанова
Іменем України
13 липня2020 року
м. Київ
справа № 753/13718/16-ц
провадження № 61-49138св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Геліос",
відповідач - ОСОБА_1,
треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Айбокс", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Геліос" на постанову Київського апеляційного суду від 17 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Фінагеєвої В. О., Кашперської Т. Ц., Яворського М. А. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Геліос", до ОСОБА_1, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Айбокс", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання правочину недійсним та визнання відсутнім права вимоги,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовної заяви
У липні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта банк"), правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Геліос" (далі - ТОВ "ФК ТОВ "Геліос") звернулося до суду з позовом в якому просило визнати недійсним договір поруки від 25 червня 2014 року № П-2002859-5, укладений між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1 , визнати відсутнім у ОСОБА_1 права вимоги за договором кредитної лінії від 22 травня 2014 року № НКЛ-2002859/1, укладеним між ПАТ "Дельта Банк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Айбокс" (далі - ТОВ "Айбокс"), яке виникло на підставі договору поруки № П-2002859-6 від 25 червня 2014 року, укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22 травня 2014 року між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Айбокс" укладено договір кредитної лінії, згідно якої банк зобов`язався надавати позичальнику грошові кошти в межах невідновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 80 000 000 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16 % річних з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 31 грудня 2017 року. Виконання договору кредитної лінії забезпечувалося договорами застави та договорами поруки.
Під час здійснення уповноваженою особою Фонду на тимчасову адміністрацію АТ "Дельта Банк" перевірки правочинів, вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів, що є нікчемним, було виявлено, що з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором додатково укладено договір поруки від 25 червня 2014 року № П-2002859-5, укладений між АТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1, який на той час був співробітником банку та обіймав посаду заступника голови Ради Директорів АТ "Дельта Банк".
Умови договору поруки суперечать одна одній, а зміст договору поруки суперечить чинному законодавству України, так як формулювання меж відповідальності поручителя підпадає під ознаки іншого виду забезпечення виконання зобов`язань - договору застави, предметом якого є грошові кошти, які обліковуються на банківському рахунку, відкритому у АТ "Дельта Банк". Відповідно до умов кредитного договору строк виконання зобов`язання було встановлено до 31 грудня 2017 року, але 04 лютого 2015 року ОСОБА_1 було здійснено часткове погашення кредитних коштів за кредитним договором на загальну суму 6 758 516,65 грн за відсутності простроченої заборгованості та відсутності вимоги кредитора до боржника, заставодавців та поручителів.
Погашення заборгованості 04 лютого 2015 року за кредитним договором на підставі договору поруки, а також його укладення було здійснено у період застосування до АТ "Дельта Банк" особливого режиму контролю.
04 лютого 2015 року, погашаючи заборгованість ТОВ "Айбокс" за кредитним договором за рахунок коштів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 , ОСОБА_4 операція на підставі договору поруки не проходила, а відповідно операція за договором не здійснювалась, реальних грошових надходжень АТ "Дельта Банк" так і не отримував. АТ "Дельта Банк", здійснюючи погашення заборгованості за кредитним договором на підставі договору поруки, був зобов`язаний проінформувати куратора про таке погашення, надати йому документи для ознайомлення та погодження. Однак, такий порядок не було дотримано, про що свідчить необізнаність куратора з фактом погашення відповідачем заборгованості ТОВ "Айбокс" та відсутність його письмової згоди.
АТ "Дельта Банк", здійснюючи погашення заборгованості за кредитним договором на підставі договору поруки, був зобов`язаний здійснити дану банківську операцію виключно через кореспондентській рахунок, відкритий у НБУ. Однак, такий порядок не було дотримано, оскільки погашення заборгованості відбувалось з поточного рахунку ОСОБА_1 на рахунок ТОВ "Айбокс". Оскільки наявні в банку кошти знаходяться на кореспондентському рахунку, форма погашення заборгованості в цьому випадку свідчить про зменшення заборгованості в обліку банку без перерахування реальних грошових коштів. Оспорюваний правочин укладений з порушенням постанов НБУ та має бути визнаний недійсним, як такий, що укладений юридичною особою, яка не мала права його вчиняти.
Від імені АТ "Дельта Банк" спірний договір поруки підписаний одноособово Головою Ради Директорів ОСОБА_5, яка не була уповноважена на укладання договору поруки з ОСОБА_1 відповідно до статуту АТ "Дельта Банк". Рішення Ради Директорів АТ "Дельта Банк" щодо уповноваження ОСОБА_5 укладати від імені банку договір поруки із відповідачем не приймалось, а при укладанні договору поруки не дотримано правило двох підписів. Отже, при укладенні договору поруки, відсутня обов`язкова вимога чинності правочину, яка передбачена частинами другою-третьою статті 203 ЦК України.
Протокол № 31/01 Засідання Кредитного комітету АТ "Дельта Банк" від 25 червня 2014 року є спробою підмінити рішення Ради Директорів про укладання договору поруки, якого немає. Крім того, він не відповідає Положенню про Кредитний комітет та Малий Кредитний комітет АТ "Дельта Банк". На засіданні Кредитного комітету були відсутні 2 особи з 4. Тобто, засідання Кредитного комітету від 25 червня 2014 року відбулось за відсутності необхідного кворуму, а тому воно є недійсним, а вищезазначений протокол - не підписаним. Укладання оспорюваного договору поруки відбулось до дати, вказаній у ньому. Відсутність договору поруки у банківському обліку протягом більш ніж семи місяців можна пояснити лише тим, що договір поруки фактично був укладений безпосередньо перед датою або в дату погашення поручителем кредиту - 04 лютого 2015 року. Договір поруки, укладений 24 червня 2014 року між АТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1, відрізняється за формою та змістом від інших 2 договорів поруки, які забезпечують виконання кредитного договору.
Відповідач був кредитором банку за відповідним договором банківського рахунку, на умовах якого йому були відкриті рахунки, на яких обліковувались кошти в розмірі, достатньому для здійснення відповідної оплати заборгованості за кредитним договором. Залишок грошових коштів на рахунку поручителя значно перевищував суму граничного розміру відшкодування грошових коштів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.
Договір поруки не мав на меті забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, а мав на меті фактичне забезпечення активами банку грошових вимог до банку самого поручителя, який одночасно був кредитором банку. Крім того, вимоги кредиторів, які перевищують 200 000 грн, включаються до реєстру кредиторів і погашаються у 4 чергу, проте в даному випадку погашення фактично відбулось позачергово. Відповідно кредитор оминув черговість задоволення вимог до банку, встановлених статтею 52 Закону України "По систему гарантування вкладів фізичних осіб". Банк, уклавши договір поруки та здійснивши погашення заборгованості за кредитним договором з рахунку поручителя у банку, надав окремому кредитору банку переваги (у вигляді передачі їм прав вимоги до позичальника), прямо не встановлені для них законодавством чи внутрішніми документами банку, що зазначено у пункті 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" як ознака нікчемності правочину.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Заочним рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 29 вересня 2017 року у складі судді Даниленко В. В. позов ПАТ "Дельта Банк" задоволено.
Визнано недійсним договір поруки від 25 червня 2014 року № П-2002859-5, укладений між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1 . Визнано відсутнім у ОСОБА_1 прав вимоги за договором кредитної лінії від 22 травня 2014 року № НКЛ - 2002859/1, укладений між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Айбокс", яке виникло на підставі договору поруки від 25 червня 2014 року № П - 2002859-5, укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1 . Вирішено питання розподілу судових витрат.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що договір поруки від 25 червня 2014 року № П-2002859-6, який укладено між АТ "Дельта Банк" та відповідачем ОСОБА_1, є недійсним на підставі частини першої статті 203 та частини першої статті 215 ЦК України, оскільки він порушує частини першу-другу 207 ГК України, статті 553-555 ЦК України, статті 67, 73, 75 Закон України "Про банки і банківську діяльність", пункти 5.1., 5.3., 5.6., 5.7., 7.9., 12.2., 12.3. Положення про застосування НБУ заходів впливу, затвердженого Постановою Правління НБУ від 17 серпня 2012 року № 346, Постанову Правління НБУ від 30 жовтня 2014 року №692/БТ "Про віднесення АТ "Дельта Банк" до категорії проблемних", є недійсним на підставі частин другої третьої статті 203 ЦК України та частини першої статті 215 ЦК України, оскільки особа, яка вчинила правочин не мала необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину не було вільним і не відповідало його внутрішній волі, є нікчемним на підставі частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та частини другої статті 215 ЦК України.
Постановою Київського апеляційного суду від 17 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 29 вересня 2017 року скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_1 відмовлено.
Скасовуючи рішення місцевого суду та ухвалюючи нове про відмову у задоволенні позову суд апеляційної інстанції виходив з того, що посилаючись на удаваність правочину, ПАТ "Дельта Банк" не довів ту обставину, що під час укладення договору поруки сторони договору мали намір приховати інший правочин. ПАТ "Дельта Банк" не заявляв вимог про визнання договору удаваним та визнання в зв`язку з цим укладеного договору договором застави у відповідності до вимог частини другої статті 235 ЦК України.
Голова Ради Директорів банку мала необхідний обсяг повноважень на укладення договору поруки, а відтак відсутні підстави до визнання оспорюваного договору недійсним з зазначених підстав.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 року визнано протиправними та скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" Кадирова В. В. оформлені повідомленнями про нікчемність правочинів від 22 грудня 2015 року № 3699 та 3701 щодо визнання нікчемним, зокрема, договору поруки від 25 червня 2014 року № 2002859-5, який укладений між ОСОБА_1 та АТ "Дельта Банк"
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2018 року представник ПАТ "Дельта Банк" - адвокат Васильєва І. В., подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 17 грудня 2018 року в якій посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувану постанову, а заочне рішення місцевого суду залишити в силі.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що фактичне формулювання меж відповідальності поручителя підпадає під ознаки іншого виду забезпечення виконання зобов`язань - договору застави майнових прав, предметом якого є грошові кошти заставодавця.
Погашення заборгованості 04 лютого 2015 року за кредитним договором на підставі договору поруки, а також його укладення, було здійснено у період застосування до АТ "Дельта Банк" регулятором банківського сектору особливого режиму контролю. Одним із обмежень було вимога приймати погашення заборгованості, що виникла за будь-якими операціями банку тільки в грошовій формі. В цьому випадку відбулося зменшення заборгованості в обліку банку без перерахування реальних грошових коштів, адже погашення заборгованості ТОВ "Айбокс" ОСОБА_1 відбулося не через кореспондентський рахунок банку, а через внутрішню систему банку з поточного рахунку відповідача, а сам договір було укладено пізніше за дату, яка в ньому вказана.
Рішення Ради Директорів АТ "Дельта Банк" щодо уповноваження ОСОБА_5 укладати від імені банку договір поруки із відповідачем не приймалось, а при укладанні договору поруки не дотримано правило двох підписів. Отже, при укладенні договору поруки, відсутня обов`язкова вимога чинності правочину, яка передбачена частинами другою-третьою статті 203 ЦК України.
Посилається на те, що постановою Правління Національного банку України від 30 жовтня 2014 року № 692/БТ "Про віднесення АТ "Дельта Банк" до категорії проблемних" було встановлено ряд обмежень у діяльності банку, зокрема, встановлена вимога приймати погашення заборгованості, що виникла за будь-якими операціями банку, тільки у грошовій формі, а погашення заборгованості ОСОБА_6 відбулося без реальних грошових надходжень, а шляхом переведення коштів з відкритого на його ім`я рахунку у банку.
Визначивши зазначений правочин як нікчемний Уповноважена особа Фонду на здійснення тимчасової адміністрації АТ "Дельта Банк" направив повідомлення про нікчемність правочину ТОВ "Айбокс" та ОСОБА_1 .
Вважає, що апеляційний суд не надав належної оцінки тому, що спірний договір поруки має ознаки нікчемності за пунктами 1, 2, 5 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки банк фактично відмовився від власних майнових вимог до боржника, взяв на себе зобов`язання, у тому числі внаслідок чого став неплатоспроможним та прийняв на себе зобов`язання щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій до Закону України "Про банки і банківську діяльність".
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 08 січня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Дарницького районного суду м. Києва.
Згідно з розпорядженням від 15 квітня 2020 року № 1097/0/226-20 "Про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи", відповідно до пунктів 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями та рішенням зборів суддів касаційного цивільного суду від 02 квітня 2020 року № 1 "Про заходи, спрямовані на належне здійснення правосуддя" призначено повторний автоматизований розподіл судових справ за касаційними провадженнями. Доповідачем у цій справі відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Литвиненко І. В., судді, які входять до складу колегії: Висоцька В. С., Фаловська І. М.
Ухвалою Верховного Суду від 09 липня 2020 року до участі у справі залучено правонаступника ПАТ "Дельта Банк" - ТОВ "ФК "Геліос".
Фактичні обставини справи, встановлені судами
22 травня 2014 року між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Айбокс" укладено договір кредитної лінії № НКЛ-2002859/1, згідно п. 1.1. якого кредитор зобов`язується надавати позичальнику грошові кошти, надалі за текстом - "кредит", у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. Надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами, надалі за текстом кожна частина окремо - "Транш", а в сукупності - "Транші", на умовах визначених цим договором, в межах невідновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 80 000 000 грн зі сплатою плати за користування Кредитом у розмірі 16% річних, в порядку визначеному цим договором та кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 31 грудня 2017 року.
25 червня 2014 року між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 2002859-5, згідно якого поручитель зобов`язався перед кредитором у повному обсязі відповідати за виконання ТОВ "Айбокс" зобов`язань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, а також можливих штрафних санкцій та пені у розмірі та у випадках, передбачених договором невідновлювальної кредитної лінії № НКЛ-2002859/1, що укладений 22 травня 2014 року між кредитором та позичальником, за умовами якого позичальник зобов`язаний повернути кредитору отриманий кредит у розмірі 80 000 000 грн зі сплатою процентів у розмірі, у строки (терміни) та на умовах, зазначених у договорі кредиту та договорах про внесення змін та доповнень до договору кредиту, що укладені на дату укладення цього договору та/або можуть бути укладені в майбутньому, з кінцевим терміном повернення кредиту до 31 грудня 2017 року включно або термін, що вказаний у п.1.1 договору кредиту, а також сплачувати можливі штрафні санкції у розмірі та у випадках, передбачених договором кредиту та цим договором, а також інші витрати на здійснення забезпеченої порукою вимоги.
Судами встановлено, що вказаний договір поруки був укладений від імені ПАТ "Дельта банк" Головою Ради Директорів Поповою О.Ю., яка діяла на підставі статуту.
Виконання договору кредитної лінії № НКЛ-2002859/1 від 22 травня 2014 року також забезпечувалося:
договором застави № НКЛ-2002859/S-1, укладеним 31 жовтня 2013 року між АТ "Дельта Банк" з Компанією "БенезіяІнвестментсЛімітед";
договором застави корпортавних прав № НКЛ-2002859/S-3, укладеним 31 жовтня 2013 року між АТ "Дельта Банк" та Компанією "Ардо Істеблішмент Лімітед";
договором застави корпоративних прав №НКЛ-2002859/S-2, укладеним 31 жовтня 2013 року між АТ "Дельта Банк" та Компанією "МінолаТрейдінгЛімітед";
договором застави №НКЛ-2002859/S-3, укладеним 22 січня 2014 року між АТ "Дельта Банк" та ТОВ "Айбокс";
договором поруки №П-2002859/3, укладеним 31 липня 2014 року між АТ "Дельта Банк" та ОСОБА_7 ;
договором поруки №П-2002859/4, укладеним 31 липня 2014 року між АТ "Дельта Банк" та ОСОБА_8 .
З виписки з протоколу № 487 Спостережної ради ПАТ "Дельта Банк" від 22 липня 2014 року встановлено, що Спостережною радою було визначено перелік правочинів, які мають вчинятися з дотриманням правила двох підписів і до вказаного переліку правочинів не входять договори поруки.
Місцевим судом встановлено, що у відповідності до п. 1.1.1 Кредитного договору, строк виконання зобов`язання було встановлено до 31 грудня 2017 року, але 04 лютого 2015 року поручителем - відповідачем ОСОБА_1 було здійснено часткове погашення кредитних коштів за Кредитним договором на загальну суму 6 758 516,65 грн за відсутності простроченої заборгованості та відсутності вимоги кредитора до боржника, заставодавців та поручителів.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 02 березня 2015 року № 150 "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 березня 2015 року № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк", згідно із яким з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Кадирова В. В.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 03 серпня 2015 року № 147 "Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у АТ "Дельта Банк" було продовжено строки здійснення тимчасової адміністрації у АТ "Дельта Банк" по 02 жовтня 2015 року включно, продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В. В. до 02 жовтня 2015 року включно.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 02 жовтня 2015 року № 664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 жовтня 2015 року № 181 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку", яким розпочато процедуру ліквідації банку з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно та призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Дельта Банк", визначені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", зокрема, статтями 37, 38, 47-51 вказаного Закону, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирову В. В. на два роки з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року.
Апеляційний суд встановив, що визначивши зазначений правочин як нікчемний Уповноважена особа Фонду на здійснення тимчасової адміністрації АТ "Дельта Банк" направив повідомлення від 22 грудня 2015 року про нікчемність правочину ТОВ "Айбокс" та ОСОБА_1 на підстав пунктів 1, 2, 5, 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 року визнано протиправними та скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" Кадирова В. В. оформлені повідомленнями про нікчемність правочинів від 22 грудня 2015 року № 3699 та 3701 щодо визнання нікчемним, зокрема, договору поруки від 25 червня 2014 року №2002859-5, який укладений між ОСОБА_1 та АТ "Дельта Банк".
У відповідності до зазначеного судового рішення, встановлено, що уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб пов`язувала нікчемність договору поруки, укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1 з підставами, передбаченими пунктами 1, 2, 3, 5, 7, 8 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Адміністративний суд дійшов до висновку про відсутність підстав вважати договір поруки нікчемним, оскільки він укладався з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, в інтересах банківської установи за взаємною згодою сторін та за відсутності законодавчих заборон на укладення таких угод у відповідності до принципу свободи договору.
Приймаючи вказану постанову адміністративний суд виходив з того, що відсутні правові підстави вважати договір поруки нікчемним згідно пунктів 1, 2, 3, 5, 7, 8 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Зазначене судове рішення набуло законної сили.