ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2020 року
м. Київ
справа № 820/968/17
адміністративне провадження № К/9901/41399/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 липня 2017 року (суддя Тітов О.М.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року (судді: Григоров А.М. (головуючий), Подобайло З.Г., Тацій Л.В.) у справі № 820/968/17,
У С Т А Н О В И В:
І. Суть спору
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - відповідач, контролюючий орган, Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.05.2016 № 1050-1204.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення було прийнято контролюючим органом всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки вказане податкове повідомлення-рішення було складене та надіслане відповідачем без дотримання вимог податкового законодавства.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 16.05.2016 № 1050-1204.
4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 16.05.2016 № 1050-1204, оскільки судами встановлено, що оскаржуване рішення було складене та надіслане контролюючим органом без дотримання обов`язкових вимог встановлених чинним податковим законодавством.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 липня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до пункту 286.5 ст. 286 розділу XIII Податкового кодексу України здійснила нарахування суми податкового зобов`язання з орендної плати за земельну ділянку ОСОБА_1 в розмірі 85 261,11 грн. За результатом здійсненого Центральною ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області нарахування було прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.05.2016 № 1050-1204, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб 18010900 в розмірі 85 261,11 грн.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі рішення Харківської міської ради від 06.03.2006 № 61/06 між Харківською міською радою та ОСОБА_1 29.08.2006 був укладений Договір оренди землі, зареєстрований у Харківській регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в Державному реєстрі земель від 29.08.2006 року за № 240667100049. Предметом Договору оренди землі є земельна ділянка несільськогосподарського призначення - землі промисловості, загальною площею 0,5462 га, у т.ч. під забудовою 0,0232га, яка знаходиться у м. Харкові по вул. Азовстальській, 23. Зазначена земельна ділянка передана в оренду строком до 01.03.2031 для обслуговування виробничої будівлі.
Крім того, судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 16.05.2016 № 1050-1204, яке позивачу було вручено в Центральній ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області 1 липня 2016 року, в порушення вимог Податкового кодексу України та положень Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків (затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204), відповідний розрахунок податкового зобов`язання не додавався, а саме податкове повідомлення-рішення від 16.05.2016 № 1050-1204 не містить періоду за який нараховується зобов`язання за платежем: орендна плата з фізичних осіб у розмірі 85 261,11 грн.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем та вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій окремих положень Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків (затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204) щодо відсутності форми для розрахунку до податкового повідомлення-рішення, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.
8. Позивачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.
9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Пункт 58.1 статті 58.
Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов`язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, або заниження чи завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов`язань платника податків; суму грошового зобов`язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення результатів господарської діяльності або від`ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов`язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов`язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.
До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов`язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій.
Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов`язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
10.2. Пункти 286.1, 286.5 статті 286.
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.
У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності.
У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
10.3. Пункт 287.1 статті 287.
Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
10.4. Пункти 288.1, 288.7 статті 288.
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики.
Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.
11. Земельний кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
11.1. Частини перша та друга статті 120.
У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
12. Закон України "Про оренду землі" від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV: