ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2020 року
м. Київ
справа № 824/1062/18-а
адміністративне провадження № К/9901/1961/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2019 року (суддя Дембіцький П.Д.)
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду 17 грудня 2019 року (головуючий суддя Кузьменко Л.В., судді: Совгиря Д.І., Франовська К.С.)
у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Чернівецькій області
про визнання протиправним та скасування рішення,
В С Т А Н О В И В:
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2018 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, в якому просив визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "С" від 17 жовтня 2018 року №0015251304.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки відповідачем не враховано, що на виконання умов експортного контракту виручка в іноземній валюті отримана ним в межах строків, визначених Законом України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а саме 180 днів від дня митного оформлення. Крім того, посилався на сплив строку, передбаченого статтею 250 Господарського кодексу України, для застосування пені за порушення строків зарахування виручки в іноземній валюті.
1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду 17 грудня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.
Рішення судів попередніх інстанцій мотивовано тим, що приймаючи вказане вище податкове повідомлення-рішення, відповідач діяв у межах своїх повноважень та у спосіб, встановлений законом, оскільки валютна виручка отримана позивачем з порушенням термінів сплати, а строки застосування пені відповідно до статті 250 Господарського кодексу України не поширюються на спірні правовідносини з огляду на їх врегулювання статтею 102 Податкового кодексу України.
1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права просив рішення судів скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін. Вказує, що судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень не допущено порушень норм матеріального та процесуального права.
2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований, як фізична особа-підприємець за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1 .
7 жовтня 2015 року між ФОП ОСОБА_1 та іноземним підприємством - Фірмою "Taring Khedr AI - Zuhaibi Est." Королівство Саудівська Аравія укладено експортний контракт №20-2015 на поставку лісопродукції протягом всього терміну дії цього договору, а саме з моменту його підписання (7 жовтня 2015 року) до 31 грудня 2016 року.
Згідно з додатком від 8 жовтня 2015 року №1 до експортного контракту від 7 жовтня 2015 року №20-2015 сторони домовились, що платником може виступати фірма PERSEVERANCE FZE Director: FREDDY MAKHRAZ. Об`єднанні Арабські Емірати.
Відповідно додатку від 12 листопада 2015 року №2 до експортного контракту від 7 жовтня 2015 року №20-2015 сторони домовились, що отримувачем продукції в порту і платником може виступати фірма PERSEVERANCE FZE P.O BOX 23220 DUBAI - UAE. Об`єднанні Арабські Емірати. Дана фірма може отримувані вантаж, адресований на ім`я фірми Taring Khedr Al Zuhaibi Est.P.O. Box: 2622, Jeddan 21461, KSA/Королівство Саудівська Аравія/Tel.n 009661265504805, розмитнювати та використовувати на власні потреби.
Відповідно додатку від 24 травня 2016 року №3 до експортного контракту від 7 жовтня 2015 року №20-2015 сторонами внесено доповнення до пункту " 6.УМОВИ ПЛАТЕЖІВ.ОПЛАТА": "оплата може бути здійснена шляхом внесення готівкових коштів представником замовника, фірмою PERSEVERANCE FZE, Director: FREDDY MAKIIRAZ на розрахунковий рахунок продавця (ФОП ОСОБА_1 ).
Додатком від 12 листопада 2015 року №4 до експортного контракту від 7 жовтня 2015 року №20-2015 визначено, що сторони домовились, що платником продукції може виступати фірма STE JAB WOOD SNC, Lebanon Сiti jbeil main street, JABOUR building, third floor. Phone number, НОМЕР_2 fax number НОМЕР_3 .
Згідно з умовами контракту усі витрати, пов`язані з банківськими переказами, несуть сторони.
На виконання умов цього контракту позивачем було відвантажено товар згідно з вантажно-митними деклараціями на загальну суму 13600,00 доларів США, або 342026,38 грн., а саме:
- по МД від 6 листопада 2015 року №015614 відвантажено товару на суму 6800,00 доларів США, або 155893,63 грн.;
- по МД від 6 листопада 2015 року №015615 відвантажено товару на суму 6800,00 доларів США, або 155893,63 грн.
Відповідно до умов вказаного вище контракту з іноземною фірмою "Taring Khedr AI - Zuhaibi Est." Королівство Саудівська Аравія та додатків до цього контракту від 12 листопада 2015 року №2, від 24 травня 2016 року №3, від 12 листопада 2015 року №4 про можливість отримання та оплату цієї продукції іноземними фірмами PERSEVERANCE FZE та STE JAB WOOD SNC на валютний рахунок позивача № НОМЕР_4, відкритий у АК КБ "ПРИВАТЕАНК", надійшла валютна виручка за відвантажену лісопродукцію в повному обсязі згідно з даними ВМД, а саме у сумі 13600,00 доларів США, або 342026,38 грн.
На підставі наказу "Про проведення документальної позапланової перевірки" від 20 вересня 2018 року №588, направлень на перевірку від 21 вересня 2018 року №1769, №1770 працівниками ГУ ДФС у Чернівецькій області проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійснення експортних операцій.
За наслідками проведення вказаної перевірки відповідачем складено акт від 28 вересня 2018 року №149/24-13-13-04-19/3345820154 про результати позапланової документальної виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні експортних операцій на виконання контракту від 7 жовтня 2015 року №20-2015 за період з 7 жовтня 2015 року по 20 вересня 2018 року.
Вказаним вище актом перевірки встановлено порушення:
1) статті 1 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті (із змінами та доповненнями) та постанови правління НБУ від 3 березня 2016 року №140 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України", в результаті чого:
- встановлено несвоєчасне надходження валютної виручки при виконанні експортного контракту від 7 жовтня 2015 року №20-2015, укладеного з фірмою "Taring Khedr Al - Zuhaibi Est." Королівство Саудівська Аравія, в сумі 13600,00 доларів США, або 342026,38 грн., за поставлений товар в тому числі 800,00 доларів США на 69 днів (з 4 лютого 2016 року по 13 квітня 2016 року), 1200 доларів США на 83 днів (з 4 лютого 2016 року по 27 квітня 2016 року), 9400 доларів США на 159 днів (з 4 лютого 2016 року по 12 липня 2016 року), 600 доларів США на 193 днів (з 4 лютого 2016 року по 15 серпня 2016 року), 1600 доларів США на 211 днів (з 4 лютого 2016 року по 2 вересня 2016 року);
2) статті 9 Декрету КМУ від 19 лютого 1993 року №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (зі змінами та доповненнями), пункту 1 Указу Президента України від 18 червня 1994 року №319/94 "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами", оскільки декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і перебувають за її межами, ФОП ОСОБА_1 за період перевірки не подавалися.
4 жовтня 2018 року ФОП ОСОБА_1 подано до Головного управління ДФС у Чернівецькій області заперечення на акт перевірки, на яке останнє повідомило позивача листом "Про розгляд заперечення" від 12 жовтня 2018 року №2052/ФОП/24-13-13-04 про відповідність виявлених порушень вимогам чинного законодавства.
На підставі акта перевірки Управлінням прийнято податкове повідомлення-рішення форми "С" від 17 жовтня 2018 року №0015251304, яким до позивача за порушення статті 1 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" та постанови Правління НБУ від 3 березня 2016 року №140 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 158880,57 грн.
Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.
3. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
3.1. Доводи позивача (особи, яка подала касаційну скаргу)
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми матеріального права, оскільки: - не взято до уваги та не надано належної оцінки тому, що в акті перевірки відповідачем зазначено про порушення постанови Правління НБУ від 3 березня 2016 року №140 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України", яка зменшує встановлений Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" строк зарахування виручки резидентів у іноземній валюті від експорту продукції на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей з 180 календарних днів з дати митного оформлення продукції (виписки вивізної вантажної митної декларації), до строку, що не перевищує 90 календарних днів, в той час як контракт укладено 7 жовтня 2015 року та його умови щодо поставки товару позивачем виконано 6 листопада 2015 року, що виключає поширенні дії норми вказаної постанови на спірні правовідносини; - посилання у оскаржуваних рішеннях судами на пункт 1 постанов Правління Національного банку України "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" від 1 грудня 2014 року №758, від 3 березня 2015 року №160, від 3 червня 2015 року №354, від 3 вересня 2015 року №581, від 4 грудня 2015 року №863, від 3 березня 2016 року №140, від 7 червня 2016 року №342 є помилковим та таким, що також звужує обсяг прав, передбачених законом та гарантованих Конституцією України, оскільки ці постанови є розпорядчими актами, які адресовані обмеженій кількості осіб (банків), і таке регулювання здійснюється в межах адміністративно-правових відносин Національного банку України з банками, які охоплюються його наглядовою діяльністю, вони не встановлюють прав чи обов`язків для громадян, і не можуть зачіпати їхні права, свободи та інтереси.
За наведених доводів позивач зауважує, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акта перевірки, який складено з порушенням Конституції України, а тому є всі підстави вважати його "плодом отруйного дерева" (в розумінні Європейського Суду з прав людини), тобто недопустимим доказом його вини у порушенні порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті.
3.2. Доводи відповідача (особи, яка подала відзив на касаційну скаргу)
У відзиві на касаційну скаргу відповідач вказує на те, що: - застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені за порушення порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті здійснюється ДФС України відповідно до статті 54 Податкового кодексу України; - доводи скаржника про помилковість застосування до спірних правовідносин постанови Правління НБУ від 3 березня 2016 року №140 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" підлягають відхиленню, оскільки спеціальними нормами (підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14, підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України) врегульовано застосування фінансових санкцій за порушення строку перерахування валютної виручки і порушення цих строків позивачем не спростовано та не заперечується.
4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
4.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
Частиною першою статті 250 Господарського кодексу України встановлено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
З набранням 1 січня 2011 року чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Податкового кодексу України" від 2 грудня 2010 року №2756-VI зі сфери дії статті 250 Господарського кодексу України виключено штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи.
З вказаної вище дати порядок застосування фінансової відповідальності за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, врегульовано Податковим кодексом України.
Відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність), зокрема, платників податків, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з пунктом 109.2 статті 109 цього Кодексу вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до підпункту 111.1.1 пункту 111.1 статті 111 цього Кодексу за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовується, зокрема, фінансова відповідальність.
Пунктом 111.2 статті 111 цього Кодексу передбачено, що фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
У статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" фінансова відповідальність за порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, визначена у виді пені.
Згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, якщо, зокрема згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Відповідно до пункту 114.1 статті 114 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.
Таким чином, з набранням чинності Податкового кодексу України, положення частини першої статті 250 Господарського кодексу України щодо строків застосування адміністративно-господарських санкцій, на нарахування штрафних санкцій (пені) за порушення валютного законодавства, в тому числі на нарахування пені за порушення резидентами термінів розрахунків в іноземній валюті у сфері зовнішньоекономічної діяльності, не розповсюджуються.