ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2020 року
м. Київ
справа № П/811/1036/16
адміністративне провадження № К/9901/6828/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів - Смоковича М.І., Уханенка С.А.
розглянувши у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу № П/811/1036/16
за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Кіровоградської області про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,
за касаційною скаргою Прокуратури Кіровоградської області
на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2016 року, прийняту у складі головуючого судді Притули К.М.,
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року, постановлену в складі колегії суддів: головуючого Головко О.В., суддів Ясенової Т.І. Суховарова А.В.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. 17 серпня 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Прокуратури Кіровоградської області (далі - відповідач), в якому просила:
1.1 визнати незаконним та скасувати наказ прокурора Кіровоградської області від 22 липня 2016 року №361ц;
1.2 поновити позивача на роботі на займаній посаді прокурора відділу представництва інтересів громадянина або держави в суді та при виконані судових рішень прокуратури Кіровоградської області;
1.3 стягнути з прокуратури Кіровоградської області на користь позивача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 22 липня 2016 року по день прийняття рішення.
2. На обґрунтування позову позивач зазначила, що з 19 січня 1995 року по 22 липня 2016 року вона працювала в органах прокуратури на різних посадах. Наказом від 22 липня 2016 року №361ц позивача за грубе порушення правил прокурорської етики, скоєння проступку, який порочить працівника прокуратури, звільнено з займаної посади. Підставою звільнення в спірному наказі відповідачем визначено нібито факт скоєння кримінального правопорушення. Однак, позивач не погоджується із зазначеним наказом про її звільнення, оскільки вважає, що він прийнятий безпідставно та всупереч нормам діючого законодавства.
2.1. Позивач вказує на те, що на теперішній час судове провадження у кримінальній справі триває, будь-яке судове рішення щодо позивача за обвинуваченням по суті судом не ухвалено. Тобто, вважає, що відповідач всупереч недоведеності її вини у скоєнні кримінальних правопорушень, передчасно зробив висновок про наявність дисциплінарного проступку.
3. Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що 12 лютого 2011 року позивач прийняла Присягу працівника прокуратури, за якою зобов`язалась неухильно дотримуватись Конституції та законів України, постійно бути принциповою, з гідністю нести високе звання працівника прокуратури. Крім того, відповідно до приписів Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року позивач мала неухильно дотримуватись вимог професійної етики та поведінки - Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 28 листопада 2012 року №123.
3.1. Проте, позивачу 14 січня 2016 року вручено повідомлення про підозру за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України (отримання неправомірної вигоди) за фактом вимагання у ОСОБА_2 працівниками прокуратури Кіровоградської області неправомірної вигоди в сумі 6500 доларів США.
3.2. Так, Національним антикорупційним бюро України обвинувальний акт у кримінальному провадженні від 11 грудня 2015 року № 42015000000002738 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України, щодо ОСОБА_1, за фактом отримання нею неправомірної вигоди направлено до суду.
3.3. Отже, на думку представника відповідача, своїми діями позивач скомпрометувала високе звання прокурора, зашкодила репутації та авторитету органів прокуратури, що зумовило негативний громадський резонанс. Таким чином, вважає, що наказ про звільнення позивача з органів прокуратури винесено відповідачем правомірно, оскільки позивачем скоєно вчинок, що порочить її як працівника прокуратури, та є несумісним з подальшим перебуванням на займаній посаді.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. ОСОБА_1 працювала в органах прокуратури з 19 січня 1995 року по 22 липня 2016 року.
5. 12 лютого 2011 року ОСОБА_1 прийнято присягу працівника прокуратури.
6. З 14 квітня 2016 року ОСОБА_1 призначена на посаду прокурора відділу представництва інтересів громадянина або держави в суді та при виконанні судових рішень.
7. На підставі повідомлення прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях стосовно працівників прокуратури Генеральної прокуратури України Проскурнікова О.А. про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 11 грудня 2015 року №42015000000002738 інформації про кримінальне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України за фактом вимагання у ОСОБА_2 працівниками прокуратури Кіровоградської області неправомірної вигоди у розмірі 6500 доларів США наказом прокуратури Кіровоградської області від 13 січня 2016 року № 6 призначено службове розслідування щодо належного виконання службових обов`язків, дотримання вимог Кримінального процесуального кодексу України та галузевих наказів Генерального прокурора України начальником відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні ОСОБА_1 під час організації процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях №12015120020004002 за частиною першою статті 286 Кримінального кодексу України та №12015120000000235 та за частиною другою статті 366 Кримінального кодексу України.
8. За результатами проведеного службового розслідування 12 березня 2016 року складено Висновок про результати службового розслідування щодо належного виконання службових обов`язків, дотримання вимог Кримінального процесуального кодексу України та галузевих наказів Генерального прокурора України начальником відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні ОСОБА_1 під час організації процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях №12015120020004002 за частиною першою статті 286 Кримінального кодексу України та №12015120000000235 та за частиною другою статті 366 Кримінального кодексу України, затверджений прокурором Кіровоградської області державним радником юстиції 3 класу Коваленко А. (далі - Висновок службового розслідування).
9. У Висновку службового розслідування комісією встановлено, що фактів неналежного виконання службових обов`язків, порушення вимог Кримінального процесуального кодексу України та галузевих наказів Генерального прокурора України ОСОБА_1 під час організації процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення у вказаних кримінальних провадженнях не встановлено.
10. Також за результатами службового розслідування встановлено порушення ОСОБА_1 вимог Кримінального процесуального кодексу України, Положення про службове посвідчення працівника прокуратури та Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях. Проте підстав для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності не встановлено та наявні підстави для вжиття іншого заходу впливу - де преміювання.
11. Листом від 21 липня 2016 року прокуратура Кіровоградської області № 11-621вих-16 звернулася до Генерального прокурора України з питання надання згоди на звільнення із займаної посади прокурора відділу представництва інтересів громадянина або держави в суді та при виконанні судових рішень прокуратури Кіровоградської області, старшого радника юстиції ОСОБА_1 у зв`язку із направлення Національним антикорупційним бюро України до суду обвинувального акту у кримінальному провадженні від 11 грудня 2015 року №42015000000002738 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України щодо начальника відділу процесуального керівництва при провадженні досудового слідства органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Кіровоградської області старшого радника юстиції ОСОБА_1 за фактом отримання нею неправомірної вигоди.
12. Листом Генеральної прокуратури України від 22 липня 2016 року № 11/4-013 вих-16 надано прокурору Кіровоградської області, відповідно до частини четвертої статті 10 Дисциплінарного статуту прокуратури України, затвердженого постановою Верховної Ради України № 1796-XII від 06 листопада 1991 року (далі - Дисциплінарний статут), згоду на звільнення ОСОБА_1 у зв`язку із тим, що вона обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину.
13. Наказом прокурора Кіровоградської області від 22 липня 2016 року за №361ц "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" (далі - оскаржуваний наказ) за грубе порушення Закону України "Про прокуратуру", правил прокурорської етики, вчинення дій, що порочать звання прокурора, прокурора відділу представництва інтересів громадянина або держави в суді та при виконанні судових рішень прокуратури Кіровоградської області, старшого радника юстиції ОСОБА_1 звільнено з займаної посади та органів прокуратури.
13.1. Підставою для видання оскаржуваного наказ стало направлення Національним антикорупційним бюро України до суду обвинувального акту у кримінальному провадженні від 11 грудня 2015 року №42015000000002738 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України щодо начальника відділу процесуального керівництва при провадженні досудового слідства органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Кіровоградської області старшого радника юстиції ОСОБА_1 за фактом отримання нею неправомірної вигоди.
ІІІ. Рішення судів у цій справі та мотиви їхнього ухвалення
14. Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року, адміністративний позов задоволено:
14.1. Визнано незаконним та скасовано наказ прокурора Кіровоградської області від 22 липня 2016 року №361ц.
14.2. Поновлено ОСОБА_1 на роботі - на займаній посаді прокурора відділу представництва інтересів громадянина або держави в суді та при виконані судових рішень прокуратури Кіровоградської області
14.3. Стягнуто з прокуратури Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час її вимушеного прогулу починаючи з 23 липня 2016 року по 07 вересня 2016 року включно в розмірі 17 976,32 грн.
15. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про недоведеність відповідачем факту скоєння ОСОБА_1 вчинку, що порочить її як працівника прокуратури, у зв`язку з чим спірний в даній справі наказ про звільнення позивача з органів прокуратури від 22 липня 2016 року за №361ц прийнято відповідачем всупереч нормам діючого законодавства.
15.1. Також суди попередніх інстанцій звернули увагу, що лише за наявності вироку у кримінальній справі, відповідні матеріали можуть використовуватися органами прокуратури в обґрунтування вчинення позивачем проступку, що несумісний з подальшим перебуванням на роботі в органах прокуратури.
15.2. Додатково судом першої інстанції зауважено, що відповідачем порушено строк застосування дисциплінарного стягнення визначений частиною першою статті 12 Дисциплінарного статуту прокуратури України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 6 листопада 1991 року № 1796-XII.
ІV Касаційне оскарження
16. Не погодившись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції представник відповідача подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, яку зареєстровано у суді 08 грудня 2016 року.
17. У касаційній скарзі заявник касаційної скарги зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій постановлено рішення із неправильним застосуванням норми матеріального права. Так заявник касаційної скарги наголошує на тому, незважаючи на обов`язок позивача дотримуватися присяги прокурора та правил етичної поведінки працівників прокуратури Національним антикорупційним бюро України направлено до суду обвинувального акту у кримінальному провадженні від 11 грудня 2015 року №42015000000002738 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України щодо начальника відділу процесуального керівництва при провадженні досудового слідства органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Кіровоградської області старшого радника юстиції ОСОБА_1 за фактом отримання нею неправомірної вигоди.
17.1. Представник відповідача вважає, що позивач своїми діями грубо порушила вимоги Закону України "Про прокуратуру, правила прокурорської етики, вчинила дії що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у її об`єктивності, неупередженості та незалежності, а також у чесності та непідкупності органів прокуратури і є несумісним з подальшим перебування на роботі в органах прокуратури.
17.2. Також відповідач вважає не правильним висновок суду першої інстанції, що відповідачем порушено строк застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, оскільки підставою для видання оскаржуваного наказу слугував саме направлений Національним антикорупційним бюро України до суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні від 11 грудня 2015 року №42015000000002738.
17.3. За таких обставин заявник касаційної скарги просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.
18. 09 грудня 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України у складі судді Мойсюк М.І. відкрито касаційне провадження та витребувано із Кіровоградського окружного адміністративного суду справу № П/811/1036/16.
19. 27 грудня 2016 року справа № П/811/1036/16 надійшла до Вищого адміністративного суду України.
20. 22 січня 2018 року на виконання вимог підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (набрав чинності 15 грудня 2017 року) касаційну скаргу передано до Верховного Суду.
21. 29 січня 2018 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого суддю: Бевзенка В.М., суддів: Шарапу В.М., Данилевич Н.А.
22. 23 квітня 2020 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 23 квітня 2020 року № 648/0/78-20 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
23. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого суддю - Шевцову Н.В., суддів -Смоковича М.І., Уханенка С.А.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
24. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
25. 08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
26. За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
27. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
28. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
29. Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
30. За змістом частини другої статті 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
31. Відповідно до статей 3 та 4 Закону України "Про прокуратуру" від 14 листопада 2014 року №1697-VII (далі - Закон №1697-VII, тут і надалі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) повноваження прокурорів, організація, засади та порядок діяльності прокуратури визначається Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами.
32. Пунктом 5 та 6 частини першої статті 43 Закону №1697-VII визначено, що прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; та за систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.
33. Відповідно до частини третьої та пункту 4 частини четвертої статті 19 Закону №1697-VII, прокурор зобов`язаний неухильно додержуватися присяги прокурора. За порушення присяги прокурор несе відповідальність, передбачену законом. Також, прокурор зобов`язаний додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.
34. Пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону №1697-VII визначено, що прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.