ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 461/3081/17
провадження № 61-14269св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - судді Кузнєцова В. О.,
суддів: Жданової В. С., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Львівська обласна організація профспілки працівників автомобільного та сільськогосподарського машинобудування України, Голова Львівської обласної організації профспілки працівників автомобільного та сільськогосподарського машинобудування України Захваткіна Оксана Іванівна,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Львівської обласної організації профспілки працівників автомобільного та сільськогосподарського машинобудування України на рішення Галицького районного суду м. Львова від 11 липня 2017 року, ухвалене у складі судді Стрельбицького В. В., та постанову апеляційного суду Львівської області від 17 січня 2018 року, прийняту колегією у складі суддів: Приколоти Т. І., Мікуш Ю. Р., Павлишина О. Ф.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
3 травня 2017 року позивач звернувся з позовом до Львівської обласної організації профспілки працівників автомобільного та сільськогосподарського машинобудування України, Голови Львівської обласної організації профспілки працівників автомобільного та сільськогосподарського машинобудування України Захваткіної О. І., у якому просив скасувати постанови виконавчого комітету Львівської обласної організації профспілки працівників автомобільного та сільськогосподарського машинобудування України № В-Х-ІІІ від 12 квітня 2017 року та № В-ХІІ-І від 21 квітня 2017 року, скасувати розпорядження голови Львівської обласної організації профспілки працівників автомобільного та сільськогосподарського машинобудування України № 5 від 21 квітня 2017 року, поновити його членом профспілки Первинної профспілкової організації Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТзОВ) "Леоні Ваєрінг Системс УА ГмбХ" та на посаді заступника голови.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що з 2 червня 2008 року він працював оператором верстатів з програмним керуванням ТзОВ "Леоні Ваєрінг Системс УА ГмбХ". 8 лютого 2012 року рішенням конференції Первинної профспілкової організації вказаного товариства його обрано заступником голови Первинної профспілкової організації ТзОВ "Леоні Ваєрінг Системс УА ГмбХ" працівників автомобільного та сільськогосподарського машинобудування України. 3 грудня 2015 року на звітно-виборній конференції зазначеної Первинної профспілкової організації прийнято рішення про обрання його заступником голови цієї профспілкової організації на штатній основі терміном на 5 років згідно із Статутом профспілки. 24 квітня 2017 року Голова обласної організації профспілки працівників автомобільного та сільськогосподарського машинобудування України Захваткіна О . І . видала розпорядження № 5 від 21 квітня 2017 року, яким його з 24 квітня 2017 року виключено з членів профспілки, звільнено з посади заступника голови Первинної профспілкової організації "Леоні Ваєрінг Системс УА ГмбХ" працівників автомобільного та сільськогосподарського машинобудування України згідно з пунктом 1 частини першої статті 41 КЗпП України. Позивач вважає такі дії відповідачів незаконними, оскільки при виключенні його з членів профспілки та звільненні із займаної посади порушено вимоги трудового законодавства, Статуту профспілкової організації.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 11 липня 2017 року позов задоволено. Скасовано постанову виконавчого комітету Львівської обласної організації профспілки працівників автомобільного та сільськогосподарського машинобудування України № В-Х-III. Скасовано постанову виконавчого комітету Львівської обласної організації профспілки працівників автомобільного та сільськогосподарського машинобудування України № В-ХІІ-І від 21 квітня 2017 року. Скасовано розпорядження Голови Львівської обласної організації профспілки працівників автомобільного та сільськогосподарського машинобудування України № 5 від 21 квітня 2017 року. Поновлено ОСОБА_1 членом профспілки Первинної профспілкової організації ТзОВ "Леоні Ваєрінг Системс УА ГмбХ". Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника голови Первинної профспілкової організації ТзОВ "Леоні Ваєрінг Системс УА ГмбХ" профспілки працівників автомобільного та сільськогосподарського машинобудування України.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що Статутом профспілки працівників автомобільного та сільськогосподарського машинобудування України не передбачено відсторонення від виконання обов`язків, у тому числі і заступника голови Первинної профспілкової організації.
Також суд вказав, що оскаржувана постанова виконавчого комітету Львівської обласної організації профспілки працівників автомобільного та сільськогосподарського машинобудування України № В-Х-ІІІ від 12 квітня 2017 року і розпорядження № 5 Голови обласної організації профспілки працівників автомобільного та сільськогосподарського машинобудування України Захваткіної О. І. від 21 квітня 2017 року не містять посилань на дії, вчинені ОСОБА_1, що свідчать про порушення ним Статуту.
Судом враховано, що позивач не відноситься до осіб, які можуть бути звільнені на підставі пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України. Він займав виборну посаду у профспілковому органі і обрання та припинення повноважень такого працівника регулюється спеціальним Законом України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".
Постановою апеляційного суду Львівської області від 17 січня 2018 року рішення Галицького районного суду м. Львова від 11 липня 2017 року в частині скасування постанови виконавчого комітету Львівської обласної Ради Профспілки працівників автомобільного та сільськогосподарського машинобудування України В-ХП-І від 21 квітня 2017 року щодо ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 , ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 скасовано та в цій частині ухвалене нове рішення про відмову в позові.
У іншій частині рішення Галицького районного суду м. Львова від 11 липня 2017 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції, що при відстороненні позивача від виконання обов`язків заступника голови Первинної профспілкової організації ТзОВ "Леоні Ваєрінг Системс УА ГмбХ", виключення з членів профспілки та звільнення із займаної посади, відповідачами порушено Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", КЗпП України та Статут Професійної спілки працівників автомобільного та сільськогосподарського машинобудування України. Таким чином, встановлено порушення прав позивача, які підлягають судовому захисту.
Водночас апеляційний суд не погодився з рішенням в частині скасування постанови виконавчого комітету Львівської обласної Ради профспілки працівників автомобільного та сільськогосподарського машинобудування України В-ХП-І від 21 квітня 2017 року щодо ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, оскільки зазначені особи не були стороною у справі та з позовом не зверталися.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
19 лютого 2018 року подана касаційна скарга Львівської обласної організації профспілки працівників автомобільного та сільськогосподарського машинобудування України, у якій заявник просить скасувати рішення Галицького районного суду м. Львова від 11 липня 2017 року та постанову апеляційного суду Львівської області від 17 січня 2018 року і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права.
На думку заявника, суди втрутилися у внутрішньостатутну діяльність Профспілки, чим порушили статтю 3 Конвенції про свободу асоціації та захист права на організацію № 8, статтю 12 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" та не застосували рішення Конституційного Суду України від 23 травня 2001 року № 6-рп/2001 та від 13 грудня 2001року № 18-рп/2001.
Свідченням порушення судами норм процесуального права є, зокрема, посилання в рішенні суду першої інстанції на статут Профспілки, який було залучено до матеріалів справи лише на стадії розгляду справи апеляційним судом.
Позиція інших учасників справи
У грудні 2018 року від ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому позивач послався на безпідставність її доводів та вказав, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими.
Зазначив, що у разі виникнення спору щодо порушення об`єднаннями громадян, їх посадовими і службовими особами прав і свобод громадянина, останній має право на підставі статті 55 Конституції України звернутися за їх захистом до суду, про що неодноразово наголошував Конституційний Суд України.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 28 березня 2018 року касаційну скаргу Львівської обласної організації профспілки працівників автомобільного та сільськогосподарського машинобудування України на рішення Галицького районного суду м. Львова від 11 липня 2017 року та постанову апеляційного суду Львівської області від 17 січня 2018 року залишено без руху.
Ухвалою Верховного Суду від 13 липня 2018 року після усунення заявником недоліків відкрито касаційне провадження у даній справі.
28 вересня 2018 року від Львівської обласної організації профспілки працівників автомобільного та сільськогосподарського машинобудування України надійшла заява про врахування при розгляді справи постанови Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 431/1490/17.
18 листопада 2018 року від Львівської обласної організації профспілки працівників автомобільного та сільськогосподарського машинобудування України надійшла заява про зупинення дії рішення Галицького районного суду м. Львова від 11 липня 2017 року та постанови апеляційного суду Львівської області від 17 січня 2018 року.
Ухвалою Верховного Суду від 28 листопада 2019 року відмовлено у задоволенні заяви Львівської обласної організації профспілки працівників автомобільного та сільськогосподарського машинобудування України про зупинення дії рішення Галицького районного суду м. Львова від 11 липня 2017 року та постанови апеляційного суду Львівської області від 17 січня 2018 року.
Ухвалою Верховного Суду від 27 березня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 2 червня 2008 року до 29 лютого 2012 року ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ТзОВ "Леоні Ваєрінг Системс УА ГмбХ" та працював оператором верстатів з програмним керуванням, звільнений у зв`язку з обранням заступником голови Первинної профспілкової організації зазначеного товариства 29 лютого 2012 року. З цієї посади він звільнений за п.1 ст.41 КЗпП України згідно з розпорядженням № 5 від 21 квітня 2017 року. Ці відомості стверджуються записами в трудовій книжці позивача.
Постановою виконавчого комітету Львівської обласної організації профспілки працівників автомобільного та сільськогосподарського машинобудування України № В-Х-ІІІ від 12 квітня 2017 року разом з іншими за порушення Статуту профспілки і дискредитацію профспілки ОСОБА_1 відсторонено від виконання обов`язків заступника голови Первинної профспілкової організації ТзОВ "Леоні Ваєрінг Системс УА ГмбХ" з 12 квітня 2017 року до 31 травня 2017 року із збереженням заробітної плати і забороною його перебування на території підприємства.
Розпорядженням № 5 голови обласної організації профспілки працівників автомобільного та сільськогосподарського машинобудування України Захваткіної О . І. від 21 квітня 2017 року позивача звільнено з 24 квітня 2017 року з посади заступника голови профкому ТзОВ "Леоні Ваєрінг Системс УА ГмбХ" відповідно до пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України за одноразове грубе порушення Статуту профспілки та виключено з членів профспілки. Це розпорядження позивач отримав 24 квітня 2017 року, про що свідчить відповідний запис .
Позиція Верховного Суду, мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до п. 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (від 15 січня 2020 року № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги, суд дійшов таких висновків.
Статтею 6 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно з висновками Конституційного Суду України, викладеними у Рішенні від 9 липня 1998 року у справі № 12-рп/98 за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення частини першої статті 21 КЗпП України (справа про тлумачення терміну "законодавства"), відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України трудовий договір - це індивідуальна угода між працівником і роботодавцем. Шляхом укладення трудового договору з роботодавцем громадяни реалізують свої конституційні права на працю, добровільно вступають у трудові правовідносини, набуваючи конкретних трудових прав і обов`язків. Трудовий договір є основним юридичним фактом, з яким пов`язано виникнення, зміна чи припинення трудових правовідносин.
За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.