ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2020 року
м. Київ
справа № 803/494/17
адміністративне провадження № К/9901/10886/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О.А.
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.
розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Волинського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Волинського обласного військового комісаріату на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 01 червня 2017 року, ухвалену у складі судді Денисюка Р.С. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: Шавеля Р.М. (головуючий), Бруновської Н.В., Улицького В.З.
І. Суть спору:
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Волинського обласного військового комісаріату, в якому просив визнати протиправними дії Волинського ОВК та скасувати наказ від 28.03.2017 № 82-од, а також повернути йому гарантовані державою кошти у розмірі 7282,90 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваний наказ є незаконним та таким, що суперечить законодавству України і Статуту Збройних Сил України. Позивач стверджує, що службове розслідування не проводилося та не було з`ясовано обставин, які мали суттєве значення для вирішення питання про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. Відтак, військовим комісаром Волинського ОВК незаконно було прийнято рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та позбавлено премії в повному обсязі.
3. Відповідач позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. Наказом військового комісара Волинського ОВК від 21.06.2016 №157 на підставі витягу з наказу Міністра оборони України (по особовому складу) від 26.04.2016 №350, припису військового комісара Володимир-Волинського ОРВК від 17.06.2016 №48, старшого лейтенанта ОСОБА_1, наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 02.06.2016 №510 прийнятого на військову службу за контрактом та призначеного на посаду офіцера мобілізаційного відділення Володимир-Волинського об`єднаного районного військового комісаріату Волинської області, з 21.06.2016 зараховано до списків особового складу Володимир-Волинського районного військового комісаріату на всі види забезпечення.
5. Наказом військового комісара Волинського ОВК від 28.03.2017 №82-од "Про результати проведення розслідування по факту грубого порушення громадського порядку старшим лейтенантом ОСОБА_1 " за особисту недисциплінованість, порушення статтей 11, 49, 50 Статуту Внутрішньої служби, статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства старшого лейтенанта ОСОБА_1 попереджено про неповну службову відповідність та матеріали службового розслідування направлено у військову прокуратуру Луцького гарнізону для долучення до кримінального провадження стосовно нього.
6. Також відповідно до пунктів 31.5 та 31.6 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 №260 (із змінами), наказом військового комісара Волинського ОВК ОСОБА_1 позбавлено премії у повному розмірі за березень 2017 року.
7. Позивач, вважаючи вказані дії та рішення відповідача протиправними, звернувся з цим адміністративним позовом до суду.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
8. Волинський окружний адміністративний суд постановою від 01 червня 2017 року, яку залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року, позов задовольнив частково.
8.1. Визнав протиправним та скасував наказ Волинського обласного військового комісаріату № 82-од від 28.03.2017року "Про результати проведення розслідування по факту грубого порушення громадського порядку старшим лейтенантом ОСОБА_1";
8.2. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
9. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, прийшов до висновку, що правові підстави для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності були відсутніми, оскільки саме по собі вчинення кримінального правопорушення не є підставою для дисциплінарної відповідальності військовослужбовця за порушення дисципліни. Також в акті службового розслідування не зазначено, в чому саме проявилася особиста недисциплінованість позивача та суть порушення громадського порядку; фактично зазначено фабулу кримінального правопорушення без аналізу неправомірності дій позивача; не враховано зміну кваліфікації дій позивача; не обґрунтовано обраний вид стягнення.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
10. Не погоджуючись з такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального права.
11. У скарзі відповідач просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, не передаючи справу на новий розгляд.
12. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що при накладенні на позивача дисциплінарного стягнення було враховано характер вчинених військовослужбовцем дій, а саме - порушення громадського порядку, застосування невиправданого насилля до інших осіб, нехтування правовими механізмами врегулювання міжособистісних конфліктів, пряме порушення вимог Конституції та Законів України щодо недоторканості особи та її майна. Разом з тим, було враховано, що ст. лейтенант ОСОБА_1 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти громадського порядку та моральності.
13. Також скаржник зазначив, що в ході здійснення досудового слідства у кримінальному провадженні №12017030060000104 від 05.02.2017, військовослужбовцю ОСОБА_1 слідчим відділенням Володимир-Волинського відділення поліції ГУНП у Волинській області за погодженням з Володимир-Волинською місцевою прокуратурою, 21.02.2017 було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених частиною першою статті 296, частиною першою статті 186 КК України. Дане процесуальне рішення підтверджує той факт, що ст. лейтенант ОСОБА_1, ігноруючи прямі обов`язки військовослужбовця ЗСУ й вимоги військових Статутів, порушив вимоги ст.49 Статуту внутрішньої служби ЗСУ стосовно захисту власності й поваги гідності інших людей, додержання вимог Конституції та законів України
14. Позивач у відзиві на касаційну скаргу вказує на її безпідставність та просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції - без змін.
15. Оскільки з матеріалів касаційної скарги вбачається, що відповідачем оскаржуються рішення судів першої та апеляційної інстанцій лише в частині позовних вимог які були задоволені, тому оскаржувані рішення судом касаційної інстанції перевіряються лише в цій частині в межах доводів та вимог касаційної скарги.
V. Джерела права й акти їх застосування
16. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.
17. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18. Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
19. Спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" від 24.03.1999 № 551-XIV (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг та Законом України "Про статут внутрішньої служби Збройних Сил України" від 24.03.1999 № 548- XIV(далі - Статут внутрішньої служби), який визначає загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах.
20. Згідно з пунктом 11 Статуту внутрішньої служби необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України, покладає на військовослужбовців такі обов`язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
21. Статтею 49 Статуту внутрішньої служби передбачено, що Військовослужбовці повинні постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов`язані завжди пам`ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.
22. Відповідно до статті 56 Статуту внутрішньої служби військовослужбовці повинні бути ввічливими у спілкуванні з іншими особами, виявляти особливу увагу до осіб похилого віку, жінок і дітей, поступатися їм місцем у громадському транспорті, сприяти захистові честі й гідності громадян, додержанню громадського порядку, а також подавати допомогу при нещасних випадках, виникненні пожежі чи стихійного лиха.
23. Законом України від 24 березня 1999 року №551-XIV затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі - Дисциплінарний статут).
24. Преамбулою Дисциплінарного статуту закріплено, що цей Статут визначає сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг. Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту.
25. Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, установлених військовими статутами та іншим законодавством України.
26. Статтею 2 Дисциплінарного статуту передбачено, що військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
27. Згідно зі статтею 4 Дисциплінарного статуту військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.
28. Частиною третьою статті 5 Дисциплінарного статуту передбачено, що стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов`язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків.
29. Статтею 45 Дисциплінарного статуту встановлено, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення корупційних діянь чи інших правопорушень, пов`язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності.