ПОСТАНОВА
Іменем України
16 червня 2020 року
Київ
справа №815/5406/15
касаційне провадження №К/9901/28175/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональні телекомунікації" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20.10.2015 (суддя Завальнюк І.В.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2015 (судді: Вербицька Н.В., Єщенко О.В., Романішин В.Л.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональні телекомунікації" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправною та скасування податкової консультації,
УСТАНОВИВ:
ТОВ "Інтернаціональні телекомунікації" звернулося до суду з адміністративним позовом до СДПІ з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС, в якому просило визнати протиправною і скасувати податкову консультацію від 31.07.2015 № 3772/10/28-08-06-17.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він володіє необоротними активами, інвестиціями та товарно-матеріальними цінностями, що перебували на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на час тимчасової окупації. У зв`язку із відсутністю можливості користуватися цими активами, позивач прийняв рішення реалізувати майно російській компанії. З метою з`ясування позиції Державної фіскальної служби України щодо особливостей оподаткування операцій з реалізації нерезиденту необоротних активів, інвестицій, товарно-матеріальних цінностей, які знаходяться на території виключної економічної зони "Крим", 06.07.2015 позивач звернувся до СДПІ з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС за наданням податкової консультації. Позивач отримав індивідуальну податкову консультацію від 31.07.2015 № 3772/10/28-08-06-17. У цій податковій консультації контролюючий орган послався на роз`яснення ДФС України від 28.05.2015 № 11250/6/99-99-19-03-02-15, в якому викладено висновок, що відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний нараховувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починаються використовуватися, зокрема, у неоподатковуваних операціях. Позивач вважає, що ця податкова консультація суперечить нормам та змісту відповідного податку, оскільки відповідач безпідставно розширив перелік визначених у законі підстав, за яких позивач зобов`язаний нараховувати податкові зобов`язання за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту. Зазначає, що контролюючий орган привласнив собі функції Верховної Ради України, розширивши коло об`єктів оподаткування, та надав протиправну податкову консультацію.
Одеський окружний адміністративний суд постановою від 15.10.2015 у задоволенні адміністративного позову відмовив.
Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 10.12.2015 залишив без змін постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15.10.2015.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскаржувана податкова консультація не суперечить економічному змісту того чи іншого виду податку, збору (обов`язкового платежу) та нормам законів. У податковій консультації приведений частково текст правової норми без викладення певного умовиводу, на наявність якого вказує позивач. Контролюючий орган надав позивачеві відповідь у межах його запиту та в межах своїх повноважень. Податкова консультація має виключно рекомендаційний характер і не обов`язкова для виконання платником податків, оскільки, надаючи таку консультацію, контролюючий орган не створює нової правової норми, але надає роз`яснення відповідних положень законодавства.
ТОВ "Інтернаціональні телекомунікації" подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нову постанову про задоволення позову повністю.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права: статті 19 Конституції України, пунктів 52.1, 52.2 статті 52 Податкового кодексу України, підпункту 1 пункту 12.3 статті 12 розділу ІІ "Перехідні положення" Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", пункту 26 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України. Зазначає про незаконність посилання контролюючого органу в індивідуальній податковій консультації на іншу індивідуальну податкову консультацію, надану ДФС України у листі від 28.05.2015 № 11250/6/99-99-03-02-15 іншому платнику, а також неврахування положень підпункту 1 пункту 12.3 статті 12 розділу ІІ "Перехідні положення" Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", пункту 26 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України. Висновок контролюючого органу про те, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися, зокрема, у неоподатковуваних операціях, суперечить пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, який визначає вичерпний перелік випадків, зазначених у підпунктах "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, для нарахування податкового зобов`язання. Цей перелік не включає операції, визначені Законом України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України".
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 13.01.2016 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Шипуліна Т.М.
Верховний Суд ухвалою від 15.06.2020 призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 16.06.2020.
Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, виходить з такого.
Суди попередніх інстанцій установили такі обставини.
ТОВ "Інтертелеком" звернулося до СДПІ з ОВП у м. Одесі МГУ ДФС з листом від 06.07.2015 вих. № 2533-14, в якому просило надати індивідуальну податкову консультацію щодо роз`яснення особливостей оподаткування операцій з реалізації нерезиденту необоротних активів, інвестицій, товарно-матеріальних цінностей, які знаходяться на вільній економічній зоні "Крим". У листі позивач зазначив, що володіє необоротними активами, інвестиціями та товарно-матеріальними цінностями, які перебувають на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на момент тимчасової окупації. У зв`язку з тим, що позивач не має можливості користуватися цими активами, прийнято рішення реалізувати майно російській компанії.
СДПІ з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС у листі від 31.07.2015 № 3772/10/28-08-06-17 надала позивачу індивідуальну податкову консультацію, в якій навела норми пункту 26 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення", підпункту 133.1.1 пункту 133.1 статті 133, пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, пункту 3.2 статті 3, пункту 12.3 статті 12 розділу ІІ "Перехідні положення" Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", статті 9 Митного кодексу України.
Окрім того, у податковій консультації СДПІ з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС зазначила, що роз`яснення порядку обкладання податком на додану вартість операцій з відчуження нерухомого майна, що розташоване на території вільної економічної зони "Крим", надано у листі ДФС України від 28.05.2015 № 11250/6/99-99-19-03-02-15, згідно з яким при здійсненні платниками податку операцій з відчуження об`єкта нерухомого майна, місцем розташування яких є територія вільної економічної зони "Крим", податок на додану вартість не справляється, тобто за цими операціями у резидента - платника податку на додану вартість не виникає об`єкта оподаткування цим податком, незалежно від того, хто є покупцем - резидент чи нерезидент. При цьому пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися, зокрема, у неоподатковуваних операціях.
Відповідно до підпункту 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК) податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.
Згідно з пунктами 52.1, 52.2, 52.3, 52.4 та 52.5 статті 52 ПК за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом. Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію. За вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі. Консультації надаються контролюючими органами. Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.