ПОСТАНОВА
Іменем України
03 червня 2020 року
Київ
справа №826/11154/16
адміністративне провадження №К/9901/10991/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Уханенка С.А.,
суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.
за участю:
секретаря судового засідання - Семопядного О.В.,
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - Білецького Є.В.,
представника відповідача - Кіцнака П.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України і Прокуратури Київської області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2018 року (головуючий суддя Бояринцева М.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2019 року (головуючий суддя Земляна Г.В., судді Ісаєнко Ю.А., Лічевецький І.О.),
У С Т А Н О В И В:
I. Суть спору
1. У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним і скасування наказу Генеральної прокуратури України від 22.06.2016 №11дк про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, поновлення в органах прокуратури на посаді заступника прокурора Київської області з поновленням класного чину "старший радник юстиції" та стягнення з Прокуратури Київської області середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 23.06.2016 до дня поновлення на посаді.
2. Позов обґрунтував тим, що його незаконно притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з позбавленням класного чину, оскільки оскаржуваний наказ ґрунтується виключно на наявності кримінального провадження та на факті повідомлення йому про підозру у вчиненні злочину. Водночас його вину в інкримінованому правопорушенні не встановлено обвинувальним вироком суду і до цього моменту відповідач, на думку позивача, має право лише відсторонити його від виконання службових обов?язків.
ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2019 року, відмовлено у задоволенні позову.
4. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про правомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності: за наявності на це законних підстав та з дотриманням установленої чинним законодавством процедури.
III. Провадження в суді касаційної інстанції
5. У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на незаконність і необґрунтованість рішень судів першої та апеляційної інстанцій, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
6. За доводами позивача, суди попередніх інстанцій неповно встановили обставини справи, зокрема не дослідили докази на підтвердження обставин, які стали підставою для його звільнення, не дали оцінки правомірності застосування пункту 5 частини першої статті 43 Закону України "Про прокуратуру" до моменту встановлення вироком суду вини позивача у вчиненні кримінального правопорушення, порушили презумпцію невинуватості, зважаючи на тотожність фактичних обставин, що складають подію дисциплінарного проступку та підлягають доказуванню в межах кримінального провадження, а також не дали відповіді на його аргументи з приводу порушення порядку проведення службового розслідування в частині включення до складу комісії зацікавленої особи - ОСОБА_2 .
7. У відзивах на касаційну скаргу Генеральна прокуратура України і Прокуратура Київської області просять залишити судові рішення без змін, вважаючи доводи позивача безпідставними і такими, що не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій.
8. Вислухавши пояснення сторін, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
IV. Встановлені судами фактичні обставини справи
9. ОСОБА_1 працював в органах прокуратури з 2006 року. До Генеральної прокуратури України призначений у серпні 2014 року на посаду прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами внутрішніх справ Головного управління нагляду у кримінальному провадженні. У жовтні 2014 року переведений на посаду старшого прокурора вказаного відділу, яку обіймав до серпня 2015 року.
10. Наказом Генерального прокурора України від 21.08.2015 №569к позивач призначений на посаду заступника прокурора Київської області, а наказом від 30.09.2015 №619к йому присвоєно класний чин "старший радник юстиції".
11. У травні 2016 року до Генеральної прокуратури України надійшла інформація з Національного антикорупційного бюро України про те, що 18.05.2016 в ході досудового розслідування кримінального провадження №42013110000000284 від 22.03.2013 за фактами розкрадання державного майна ДСБУ "Аграрний фонд" в особливо великих розмірах затримано в порядку частини третьої статті 208 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) заступника прокурора Київської області Колесника О.В., якому 19.05.2016 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України (далі - КК України). Ухвалою слідчого судді Солом?янського районного суду м. Києва від 20.05.2016 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
12. Відповідно до повідомлення про підозру, ОСОБА_1, будучи службовою особою органів прокуратури України, у період з червня 2015 року по березень 2016 року неодноразово використовував владу та службове становище всупереч інтересам служби, а в інтересах і з метою отримання неправомірної вигоди іншими особами, а саме: вчинив дії, які сприяли розкраданню державного майна ДСБУ "Аграрний фонд" у особливо великих розмірах, шляхом прийняття постанови від 25.06.2015 про закриття кримінального провадження (в частині передачі цукру-піску ДСБУ "Аграрний фонд" у кількості 15480 тон як речового доказу ПАТ "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Ефективні інвестиції"), а також шляхом забезпечення незаконного опису державним виконавцем та передачу ТОВ "Компанія з управління активами "Система плюс" цукру-піску ДСБУ "Аграрний фонд" у кількості 29880 тон, забезпечення винесення 18.12.2015 постанови про повернення тимчасово вилученого майна, відповідно до якої майно ДСБУ "Аграрний фонд" передано ПП "Офір", та приховування матеріалів кримінального провадження. Заподіяну державі шкоду в результаті дій ОСОБА_1 оцінено приблизно на суму 300 млн грн.
13. Наказом Генерального прокурора України від 24.05.2016 №185 призначено службове розслідування за рапортом заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Кривенка В.В. щодо законності дій окремих посадових осіб органів прокуратури України під час розслідування кримінального провадження №4201310000000284 за фактами розкрадання майна ДСБУ "Аграрний фонд".
14. На час проведення службового розслідування ОСОБА_1 відсторонено від виконання службових обов`язків заступника прокурора Київської області згідно з наказом Генерального прокурора України від 26.05.2016 №82к.
15. За результатами службового розслідування, проведеного комісією у складі 11 співробітників Генеральної прокуратури України і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, 17.06.2016 складено висновок службового розслідування, згідно з яким Національним антикорупційним бюро України в ході розслідування кримінального провадження №4201310000000284 викрито заступника прокурора Київської області ОСОБА_1 .. Своїми діями ОСОБА_1 грубо порушив вимоги Закону України "Про прокуратуру", правила прокурорської етики, вчинив дії, що порочать звання прокурора, можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури і є несумісними з подальшим його перебування на роботі в органах прокуратури.
16. Керуючись пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014, абзацом першим частини другої статті 46-2 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991, частиною першою статті 8, пунктом 6 статті 9, статтями 10, 11 Дисциплінарного статуту прокуратури України та пунктом 10 Положення про класні чини працівників органів прокуратури України, Генеральний прокурор України наказом від 22.06.2016 №11дк "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" за грубе порушення вимог Закону України "Про прокуратуру", правил прокурорської етики, вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури звільнив ОСОБА_1 з посади заступника прокурора Київської області та з органів прокуратури з позбавленням класного чину "старший радник юстиції".
V. Позиція Верховного Суду
17. На час виникнення спірних правовідносин (травень-червень 2016 року) підстави для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності були передбачені в Законі України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон №1697-VII), який в частині відповідних положень набрав чинності з 15 липня 2015 року. Водночас в силу підпункту 5 пункту 51 Перехідних положень цього Закону дисциплінарне провадження здійснювалося відповідно до Дисциплінарного статуту прокуратури України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 06.11.1991 №1796-XII (далі - Дисциплінарний статут), а в частині підстав для звільнення працівників прокуратури залишалися чинними положення абзацу першого частини другої статті 46-2 Закону України від 05.11.1991 №1796-XII "Про прокуратуру" (далі - Закон №1796-XII).
18. Відповідно до пункту 6 частини другої статті 46-2 Закону №1796-XII прокурори підлягають звільненню з органів прокуратури, у тому числі з позбавленням класного чину, у випадку притягнення до відповідальності згідно з Дисциплінарним статутом прокуратури України.
19. Окремою підставою для звільнення прокурорів визначено набрання законної сили обвинувальним вироком щодо них (пунктом 3 частини другої статті 46-2 Закону №1796-XII).
20. Статтею 8 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарні стягнення щодо прокурорсько-слідчих працівників застосовуються за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків або за проступок, який порочить його як працівника прокуратури.