ПОСТАНОВА
Іменем України
28 травня 2020 року
Київ
справа №812/1210/17
адміністративне провадження №К/9901/51134/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ДФС України на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07.12.2017 (головуючий суддя Петросян К.Є., судді: Борзаниця С.В., Чиркін С.М.) та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.03.2018 (головуючий суддя Сухарьок М.Г., судді: Блохін А.А., Гаврищук Т.Г.) у справі № 812/1210/17 за позовом Сільськогосподарського кооперативу "КОЛОС" до Старобільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області, ДФС України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Сільськогосподарський кооператив "КОЛОС" звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень просив:
- визнати протиправними дії Старобільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області щодо розірвання договору про визнання електронних документів від 30.09.2016 № 300920161 (реєстраційний номер - 9180246930;
- визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо відмови у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 10.05.2017 № 1;
- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну від 10.05.2017 № 1 і вважати її прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли було надіслано - 29.05.2017;
- визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України що відмови у прийнятті декларації з податку на додану вартість (скороченої) за жовтень 2016 року, декларації з податку на додану вартість за жовтень 2016 року, листопад 2016 року, грудень 2016 року, січень 2017 року, лютий 2017 року;
- зобов`язати Державну фіскальну службу України прийняти декларацію з податку на додану вартість (скорочена) за жовтень 2016 року, декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2016 року і вважати їх прийнятими протягом операційного дня, коли було надіслано - 21.11.2016, декларацію з податку на додану вартість за листопад 2016 року, грудень 2016 року, січень 2017 року, лютий 2017 року і вважати їх прийнятими протягом операційного дня, коли було надіслано - 15.08.2017;
- визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо відмови у прийнятті повідомлення про реєстрацію електронного цифрового підпису за вересень 2017 року;
- зобов`язати Державну фіскальну службу України прийняти повідомлення про реєстрацію електронного цифрового підпису за вересень 2017 року і вважати його прийнятим протягом операційного дня, коли було надіслано - 11.09.2017.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 07.12.2017, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.03.2018, адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо відмови у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної сільськогосподарського кооперативу "КОЛОС" за порядковим номером 1 від 10.05.2017; зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену сільськогосподарським кооперативом "КОЛОС" податкову накладну за порядковим номером 1 від 10.05.2017 та вважати її поданою днем фактичного отримання 29.05.2017; визнано протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо відмови у прийнятті податкових декларацій з податку на додану вартість (скороченої) за жовтень 2016 року, декларації з податку на додану вартість за жовтень 2016 року, листопад 2016 року, грудень 2016 року, січень 2017 року та лютий 2017 року, поданих сільськогосподарським кооперативом "КОЛОС"; зобов`язано Державну фіскальну службу України прийняти та вважати прийнятими протягом операційного дня, коли було надіслано, а саме: 21.11.2016 - податкову декларацію сільськогосподарського кооперативу "КОЛОС" з податку на додану вартість (скорочену) за жовтень 2016 року, податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2016 року; 15.08.2017 - податкові декларації з податку на додану вартість за листопад 2016 року, грудень 2016 року, січень 2017 року та лютий 2017 року; визнано протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо відмови у прийнятті повідомлення про реєстрацію електронного цифрового підпису за вересень 2017 року, поданого сільськогосподарським кооперативом "КОЛОС"; зобов`язано Державну фіскальну службу України прийняти та вважати прийнятим протягом операційного дня 11.09.2017 повідомлення сільськогосподарського кооперативу "КОЛОС" про реєстрацію цифрового підпису за вересень 2017 рік. Вирішено питання розподілу судових витрат та встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. В решті заявлених вимог відмовлено за необґрунтованістю.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що на момент направлення кооперативом податкових документів до ДФС договір про визнання електронної звітності від 30.09.2016 № 300920161 був чинний, підстави для розірвання договору про визнання електронних документів від 30.09.2016 в односторонньому порядку у контролюючого органу були відсутні, а тому не було законних підстав для неприйняття податкової звітності та податкових накладних, а також документів позивача в електронному вигляді.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ДФС звернулася із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07.12.2017 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.03.2018 в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
ДФС у касаційній скарзі зазначає, що на час подання кооперативом у електронному вигляді податкової накладної, податкових декларацій, повідомлення про реєстрацію електронного цифрового підпису за вересень 2017 року було виявлено помилки, а саме: можливо розірвано договір про визнання електронних документів, відтак відмова у прийнятті та реєстрації є правомірною. Як вказує відповідач неприйняття податкових документів, надісланих засобами електронного зв`язку відбувається в автоматичному режимі та не залежить від будь-яких дій Державної фіскальної служби України, так як проводиться у зв`язку із виявленням певних причин.
Позивач своїм правом на подання письмового відзиву (заперечень) на касаційну скаргу не скористався.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про обґрунтованість позовних вимог та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Сільськогосподарський кооператив "КОЛОС" (далі - позивач, кооператив, платник податків, СК "КОЛОС") є суб`єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, перебуває на податковому обліку Старобільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області (далі - Старобільська ОДПІ), а саме Марківського відділення.
Між позивачем та Старобільською ОДПІ 30.09.2016 укладено договір про визнання електронних документів № 300920161.
Через автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронної звітності" засобами телекомунікаційного зв`язку 29.05.2017 кооперативом було складено та направлено Державній фіскальній службі України (далі - ДФС) податкову накладну від 10.05.2017 № 1 на реєстрацію.
Відповідно до квитанції № 1 зазначений документ доставлено до ДФС, але податкову накладну не прийнято, оскільки виявлено порушення, а саме: порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 № 233, а саме можливо, припинено дію договору про визнання електронних документів.
Також, позивачем засобами телекомунікаційного зв`язку подавалась до ДФС: 21.11.2016 - податкова декларація з ПДВ (скорочена) за жовтень 2016 року, 21.11.2016 - податкова декларація з ПДВ за жовтень 2016 року, 15.08.2017 - декларація з ПДВ за листопад 2016 року, 15.08.2017 - декларація за грудень 2016 року, 15.08.2017 - декларація з ПДВ за січень 2017 року, 15.08.2017 - декларація за лютий 2017 року.
Відповідно до квитанцій № 1 зазначені податкові декларації доставлено до ДФС, однак документи не прийнято. Підставою їх неприйняття в квитанціях зазначено - порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 № 233, а саме можливо, розірвано (припинено дію) договір про визнання електронної звітності (електронних документів).
Крім того, 11.09.2017 позивачем за № 110920171 подано до Старобільської ОДПІ повідомлення "про надання інформації щодо електронного цифрового підпису", яким СК "КОЛОС" просив внести інформацію до системи подання документів в електронному вигляді щодо сертифікатів відповідальних осіб для подання податкових документів. Зазначене повідомлення також не прийнято ДФС України із посиланням на помилку - "можливо, припинено дію договору про визнання електронних документів".
Вважаючи, що такі дії податкових органів суперечать вимогам чинного законодавства СК "КОЛОС" звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Відповідно до частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
При вирішенні питання щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права до спірних правовідносин, Суд виходить з наступного.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно положень пункту 201.10 статті 201 ПК України (в редакції на момент виникнення спірних відносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.
Отже, як вірно зауважено судами попередніх інстанцій, реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов`язком платника податків, який кореспондується з обов`язком центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику, прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Стаття 49 ПК України визначає порядок подання податкової декларації до контролюючих органів.
Положеннями пунктів 49.2, 49.1 статті 49 ПК України передбачено обов`язок платника податків за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
При цьому, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.