1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



27 травня 2020 року

Київ

справа №818/246/17

адміністративне провадження №К/9901/18257/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шарапи В.М.,

суддів - Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Метангаз-Моторс" (далі - ТОВ "Метангаз-Моторс" на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Чалого І.С. (головуючий), суддів: П`янової Я.В., Зеленського В.В. у справі за позовом Сумського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до ТОВ "Метангаз-Моторс" про зобов`язання вчинити дії,-

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. Сумське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулося до суду з позовом, у якому просило зобов`язати відповідача допустити уповноважених осіб позивача до проведення перевірки використання коштів Фонду під час нарахування та виплати застрахованій особі ОСОБА_1 матеріального забезпечення.

2. Сумський окружний адміністративний суд постановою від 17 травня 2017 року в задоволенні позову відмовив.

2.1 Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що Законом України від 23 вересня 1999 року №1105-XIV "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №1105-XIV), Інструкцією про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру оскарження, затвердженою Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22 грудня 2010 року №29 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 березня 2011 року за №393/19131 (далі - Інструкція №29) не передбачено право позивача на звернення до суду з таким позовом. З урахуванням вимог статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України, (далі - КАС України; у редакції, що діяла на час спірних правовідносин), суд першої інстанції вважав такий позов безпідставним.

3. Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 26 вересня 2017 року скасував постанову суду першої інстанції та ухвалив нову, якою позов задовольнив.

Зобов`язав ТОВ "Метангаз-Моторс" допустити уповноважених осіб відділення Фонду до проведення перевірки по використанню коштів Фонду по нарахуванню та виплаті застрахованій особі ОСОБА_1 матеріального забезпечення.

3.1 Скасовуючи постанову суду першої інстанції і задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції вказав, що спірні правовідносини підлягають регулюванню у порядку, встановленому КАС України, з огляду на їх суб`єктний склад.

3.2 На думку суду апеляційної інстанції Законом №1105-XIV визначено, що спори у зв`язку з його застосуванням вирішуються у судовому порядку. За цим Законом та Інструкцією №29 позивач вправі проводити перевірки щодо витрачання коштів Фонду, а відповідач зобов`язаний допускати посадових осіб позивача до таких перевірок. Також суд констатував, що позивач за вказаними нормативними актами має право на звернення до суду, а тому задовольнив позов та зобов`язав відповідача допустити посадових осіб позивача до проведення перевірки.

4. Судами попередніх інстанцій встановлено, що:

4.1 20 жовтня 2017 року Сумською міською виконавчою дирекцією Сумського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності видано наказ №4-ОД про проведення позапланової перевірки ТОВ "Метангаз-Моторс". Підставою для проведення перевірки зазначено заяву працівника підприємства ОСОБА_1

4.2 20 січня 2017 року видано направлення №18 на перевірку правильності нарахування відповідачем допомоги по тимчасовій непрацездатності згідно листка непрацездатності АГЦ №388769 від 29 лютого 2016 року виданого ОСОБА_1

4.3 У цей же день за місцем знаходження ТОВ "Метангаз-Моторс" в м. Суми, пр-т Курський 147 представник позивача не був допущений до перевірки, про що ним складено акт. Відповідно до акту підставами не допуску до перевірки службовими особами відповідача зазначено введення мораторію на проведення перевірок суб`єктів господарювання та відсутність у позивача дозволу на проведення перевірки від Міністерства соціальної політики України.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. Не погоджуючись з постановою Харківського апеляційного адміністративного суду відповідач подав касаційну скаргу. Просить скасувати вказану постанову та залишити в силі постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17 травня 2017 року.

5.1 Аргументами в обґрунтування доводів касаційної скарги зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми статей 17, частини четвертої статті 50 КАС України у їх взаємозв`язку з нормами Закону №1105-XIV та Інструкції №29 та скасував законне рішення суду першої інстанції.

6. Позивач подав заперечення на касаційну скаргу, у яких просить відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити без змін постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року.

6.1 Аргументами в обґрунтування заперечень проти касаційної скарги вказує на те, що суд апеляційної інстанції правильно застосував норми матеріального права та ухвалив законне судове рішення без порушення норм процесуального права.

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

7. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин першою-третьою статті 341 КАС України (у редакції, що діяла до 8 лютого 2020 року), у відповідності до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

8. Згідно частин першої-другої статті 2 КАС України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

9. Відповідно до частини третьої статті 6 цього Кодексу суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України. А за частиною четвертою статті 50 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об`єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об`єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.


................
Перейти до повного тексту