Постанова
Іменем України
16 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 210/3705/17
провадження № 61-37673св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідачі: Криворізьке відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Дніпропетровській області, Криворізьке південне об`єднане управління Пенсійного фонду України по Металургійному району,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в особі представника ОСОБА_2, на постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області, у складі колегії суддів: Барильської А. П., Бондар Я. М., Зубакової В. П., від 20 квітня 2018 року.
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Криворізького відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Дніпропетровській області, Криворізького південного об`єднаного управління Пенсійного фонду України по Металургійному району про встановлення факту перебування на утриманні.
Свої вимоги позивач мотивувала тим, що вона є матір`ю ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач вказала, що вона зі своїм сином разом проживали, вели спільне господарство, мали один перед одним спільні права та обов`язки, а також підтримували та піклувались один про одного, отже були сім`єю. Вказувала, що на сьогоднішній день не працює, має 80-річний вік, давно досягла пенсійного віку, тому у відповідності до статей 202, 203 СК України має право на отримання щомісячних страхових виплат, а також на пенсію по втраті годувальника. У липні 2017 року вона звернулась до відповідача із заявою про здійснення їй щомісячних страхових виплат у зв`язку зі смертю потерпілого, однак отримала відповідь про неможливість розгляду заяви до встановлення судом факту її перебування на утриманні ОСОБА_5, у зв`язку з чим змушена звернутись до суду із цим позовом.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі судді Сільченко В. Є., від 26 жовтня 2017 рокупозовні вимоги задоволено. Встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, перебувала на утриманні її сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, з 2006 року до моменту його смерті.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, щодопомога, яка надавалась ОСОБА_5 позивачу була постійним та основним джерелом засобів її існування. Позивач довела факт її перебування на утриманні сина ОСОБА_5 до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується письмовими доказами, поясненнями сторін, а також показами свідків.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2018 року апеляційну скаргу Криворізького відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області задоволено. Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 жовтня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що позивачем доведено факт проживання однією сім`єю та перебування її на утриманні померлого сина, оскільки його заробітна плата не була основним джерелом засобів для її існування. Позивач протягом 2010-2016 років була забезпечена прожитковим мінімумом, що свідчить про те, що вона не знаходилась на утриманні сина ОСОБА_5 та про те, що доходи останнього були єдиним джерелом для її існування. Встановлено, що ОСОБА_1 отримувала соціальні виплати від органів фонду соціального страхування.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_1, в особі представника ОСОБА_2., просить скасуватипостанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2018 року і залишити в силі рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 жовтня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що на момент звернення до суду та на момент смерті ОСОБА_5 позивач була непрацездатною, досягла пенсійного віку, не працювала тривалий час, отримувала мінімальну пенсію, якої не було достатньо для повноцінного існування, враховуючи витрати на ліки, сплату комунальних послуг, а також витрати на харчування, одяг тощо. Встановлені обставини у справі, а також наявні у матеріалах докази підтверджують перебування позивача на утриманні її сина з 2006 року до моменту його смерті, дохід якого майже в десять разів перевищував її дохід, що складався з мінімальної пенсії. Апеляційний суд звернув увагу лише на дохід позивача, однак не надав оцінки її поточним витратам, які необхідно було витрачати для нормального забезпечення життєдіяльності.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
13 квітня 2020 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу № 210/3705/17 розподілено судді-доповідачеві.
Відзив на касаційну скаргу не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Згідно копії свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 20 березня 2017 року ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, актовий запис № 246.
Згідно копії акту № 8 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, з ОСОБА_5, працівником ПАТ "Арселор Міттал Кривий Ріг", ІНФОРМАЦІЯ_2 о 18.00 год стався нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом.
ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_2, тобто на час смерті сина вона досягла 80 років.
У відповідь на заяву ОСОБА_1 від 20 липня 2017 року відповідачем надано перелік документів, необхідних до пред`явлення для розгляду питання про призначення страхових виплат по втраті годувальника. До вказаного переліку відноситься довідка з місця проживання із зазначенням осіб, які перебували на утриманні померлого, а також роз`яснено судовий порядок встановлення факту перебування на утриманні.
ОСОБА_5 за життя був зареєстрований та мешкав разом з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Законом України "Про державний бюджет на 2010 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність складає: з 01 січня 2010 року - 695 грн, з 01 квітня 2010 року - 706 грн з 01 липня 2010 року - 709 грн, з 01 жовтня 2010 року - 723 грн, та з 01 грудня 2010 року - 734 грн.
Згідно довідки управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, розмір пенсії, яку отримувала ОСОБА_1, з січня 2010 року становив 1 063, 52 грн, в грудні 2010 року становив 1 072, 76 грн.
Законом України "Про державний бюджет на 2011 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність складає: з 01 січня 2011 року - 750, 00 грн, з 01 квітня 2011 року - 764, 00 грн, з 01 жовтня 2011 року - 784, 00 грн, з 01 грудня 2011 року - 800, 00 грн.
Згідно довідки управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області розмір пенсії, яку отримувала ОСОБА_1, з січня 2011 року становив 1 081, 67 грн, який збільшувався, та в грудні 2011 року становив - 1 121, 34 грн.
Законом України "Про державний бюджет на 2012 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність складає: з 01 січня 2012 року - 822, 00 грн, з 01 квітня 2012 року - 838, 00 грн, з 01 жовтня 2012 року - 856, 00 грн, з 01 грудня 2012 року - 884, 00 грн.
Згідно довідки управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області Розмір пенсії, яку отримувала ОСОБА_1, з січня 2012 року становить 1 167, 08 грн, який збільшувався, та в грудні 2012 року становив 1 353, 29 грн.
Законом України "Про державний бюджет на 2013 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність складає: з 01 січня 2013 року - 894, 00 грн, з 01 грудня 2013 року - 949, 00 грн.
Розмір пенсії, яку отримувала ОСОБА_1, з січня 2013 року становить 1 357, 29 грн, який збільшувався, та в грудні 2013 року становив 1 379, 29 грн.
Законом України "Про державний бюджет на 2014 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність складає: з 01 січня 2014 року - 949, 00 грн, з 01 липня 2014 року - 974, 00 грн, з 01 жовтня 2014 року - 1 014, 00 грн.
Розмір пенсії, яку отримувала ОСОБА_1, з січня 2014 року становить 1 379, 29 грн, який збільшувався, та в грудні 2014 року становив 1 558, 65 грн.
Законом України "Про державний бюджет на 2016 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність складає: з 01 січня 2016 року - 1 074, 00 грн, з 01 травня 2016 року - 1 130, 00 грн, з грудня 2016 року - 1 208, 00 грн.
Розмір пенсії, яку отримувала ОСОБА_1, з січня 2016 року становив 1 558, 65 грн, який збільшувався, та у грудні 2016 року становив 1 653, 25 грн.
Законом України "Про державний бюджет на 2017 рік" встановлено, що прожитковий мінімум на осіб, які втратили працездатність: з 01 січня 2017 року складає 1 247, 00 грн, на час подання заяви (вересень 2017 року) 1 312, 00 грн.
Розмір пенсії, яку отримувала ОСОБА_1, на момент смерті сина ОСОБА_5 становила 1 653, 25 грн (березень 2017 року), що перевищує встановлений законом розмір прожиткового мінімуму.
Таким чином, позивач по справі, протягом 2010-2016 років була забезпечена прожитковим мінімумом.
Згідно довідки комунального підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 5" Криворізької міської ради від 15 вересня 2017 року за № 1473 позивач за станом здоров`я за останні 10 років потребувала постійного прийому медикаментів та стороннього догляду, була частково здатна до самообслуговування.