ПОСТАНОВА
Іменем України
15 квітня 2020 року
Київ
справа №826/9251/16
адміністративне провадження №К/9901/38731/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до Державної регуляторної служби України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецелектромонтаж 2007" про визнання протиправним та скасування розпорядження, за касаційною скаргою Державної регуляторної служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у складі колегії суддів: Кузьменка В. А., Арсірія Р. О., Огурцова О. П. від 05.09.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Мєзєнцева Є. І., Файдюка В. В., Чаку Є. В. від 23.10.2017,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У липні 2016 року Державна архітектурно-будівельна інспекція України (далі - ДАБІ України, Держархбудiнспекцiя, позивач) звернулася з позовом до Державної регуляторної служби України (далі ДРС України, відповідач), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецелектромонтаж 2007" (далі - ТОВ "Спецелектромонтаж 2007", Товариство), в якому просила: визнати протиправним та скасувати розпорядження відповідача від 25.03.2016 №35 в частині зобов`язання Держархбудiнспекцiї переоформити ліцензію ТОВ "Спецелектромонтаж 2007" серії АГ №575629, видану 12.04.2011 на підставі заяви від 17.02.2016 (далі - спірне розпорядження).
2. В обґрунтуванні позову зазначалось про те, що ДАБІ, відмовляючи ТОВ "Спецелектромонтаж 2007" у переоформленні ліцензії на безстрокову, діяла в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. На думку позивача, з положень статті 1 Закону України від 02.03.2015 №222-VIII "Про ліцензування видів господарської діяльності", постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.2015 №609 випливає, що єдиним органом ліцензування господарської діяльності з будівництва об`єктів IV і V категорій складності є Держархбудiнспекцiя, яка й наділена повноваженнями здійснювати ліцензування господарської діяльності з будівництва об`єктів зазначених категорій складності. Водночас, згідно з позицією позивача, ДРС України, приймаючи спірне розпорядження, втрутилась у вказані вище повноваження Держархбудiнспекції, які, на переконання останньої, є дискреційними і належать лише цьому органу.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.09.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2017, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано спірне розпорядження відповідача.
4. Приймаючи таку постанову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що ДРС України, приймаючи спірне розпорядження, дійшла слушного висновку про наявність порушення Держархбудiнспекцiєю вимог частини шостої статті 21 Закону №222-VIII, що полягало у відмові за заявою ліцензіата - ТОВ "Спецелектромонтаж 2007" переоформити строкову ліцензію в частині провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів IV і V категорій складності на безстрокову, однак, зобов`язуючи ДАБІ України переоформити вказану ліцензію, втрутилась у дискреційні повноваження цього органу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з вищенаведеними судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й порушення норм процесуального права, просить їх скасувати і відмовити у позові.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 12.04.2011 Держархбудiнспекцiєю видано ліцензію ТОВ "Спецелектромонтаж 2007" на провадження господарської діяльності, пов`язаної зі створенням об`єктів архітектури (за переліком робіт згідно з додатком) строком дії з 12.04.2011 по 12.04.2016.
7. Листом від 23.02.2016 за вх. №40-3349 ТОВ "Спецелектромонтаж 2007" звернулось до Держархбудiнспекцiї щодо переоформлення ліцензії серії АГ №575629 на безстрокову, посилаючись на положення частини шостої статті 21 Закону №222-VIII, згідно з якою ліцензії на провадження видів господарської діяльності, що на день набрання чинності цим Законом є чинними, продовжують діяти; ліцензії на провадження видів господарської діяльності, зазначених у статті 7 цього Закону, які є чинними на день набрання чинності цим Законом та мали обмежений термін дії, є безстроковими і можуть бути, за заявою ліцензіата, переоформлені відповідним органом ліцензування безкоштовно у тижневий строк.
8. У відповідь на вказане звернення ТОВ "Спецелектромонтаж 2007" ДАБІ України надіслала лист від 25.02.2016 №40-402-393, в якому повідомила, що, виходячи з положень частини другої статті 17 Закону України від 20.05.1999 №687-XIV "Про архітектурну діяльність" (далі - Закон №687-XIV), порядок ліцензування господарської діяльності, пов`язаної зі створенням об`єктів архітектури, визначається Кабінетом Міністрів України, зокрема, затвердженим постановою Уряду України від 05.12.2007 №1396 Порядком ліцензування господарської діяльності, пов`язаної із створенням об`єктів архітектури (далі - Порядок №1396), який поширюється на ліцензування господарської діяльності, пов`язаної з будівництвом об`єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.
9. У зазначеному листі ДАБІ України також зазначала, що при здійсненні функцій ліцензування, в тому числі з питання розгляду заяв суб`єктів господарювання про переоформлення ліцензії, Держархбудiнспекцiя зобов`язана керуватися зазначеним Порядком.
10. При цьому, вимога позивача про переоформлення ліцензії серії АГ №575629 на безстрокову задоволена не була.
11. 04.03.2016 ТОВ "Спецелектромонтаж 2007" звернулось до Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування при ДРС України зі скаргою (зареєстрована за вх. №2087/0/19-16 від 04.03.2016), в якій оскаржила висновки, викладені Держархбудiнспекцiєю.
12. За результатами розгляду скарги Товариства Експертно-апеляційна рада з питань ліцензування склала протокол від 22.03.2016 №03-16, в якому встановила, що Держархбудiнспекцiя, відмовивши у переоформленні ліцензії серії АГ №575629 строком дії з 12.04.2011 року по 12.04.2016 на провадження господарської діяльності, пов`язаної зі створенням об`єктів архітектури, на безстрокову, за заявою ліцензіата, порушила вимоги частини шостої статті 21 Закону №222-VIII. Експертно-апеляційна рада з питань ліцензування зазначила, що ліцензія на провадження господарської діяльності, пов`язаної зі створенням об`єктів архітектури, яка на момент набуття чинності вказаним законом була чинною та мала обмежений термін дії, набуває статусу безстрокової в частині провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів IV і V категорій складності та може бути за заявою ліцензіата переоформлена органом ліцензування безкоштовно у тижневий строк.
13. Зазначеним протоколом оформлено рішення Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування №3.3 про задоволення апеляції ТОВ "Спецелектромонтаж 2007" щодо відмови Держархбудiнспекцiї у переоформленні ліцензії серії АГ №575629 строком дії 12.04.2011 по 12.04.2016 на провадження господарської діяльності, пов`язаної зі створенням об`єктів архітектури, на безстрокову, відповідно до вимог частини шостої статті 21 Закону №222-VIII та зобов`язання Держархбудiнспекцiю переоформити вказану ліцензію на безстрокову в частині провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів IV і V категорій складності відповідно до вимог частини шостої статті 21 вищевказаного Закону за заявою ТОВ "Спецелектромонтаж 2007" від 17.02.2016.
14. На підставі рішення Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування від 22.03.2016 №3.3 (протокол №03-16) та статті 4 Закону №222-VIII ДРС України видала оскаржуване розпорядження, пунктом 1.1 якого зобов`язала Держархбудiнспекцiю переоформити ліцензію ТОВ "Спецелектромонтаж 2007" серії АГ №575629 на провадження господарської діяльності, пов`язаної зі створенням об`єктів архітектури, на безстрокову, в частині провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів IV і V категорій складності відповідно до вимог частини шостої статті 21 цього ж Закону за заявою ТОВ "Спецелектромонтаж 2007" від 17.02.2016.
15. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
16. У касаційній скарзі відповідач наполягає на тому, що позивач, усупереч приписів частини третьої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в редакції, яка діяла станом на час подання Держархбудінспекцією позовної заяви, не навів норму закону, яка передбачає право ДАБІ України на звернення до адміністративного суду, як суб`єкта владних повноважень.
17. Скаржник вважає, що у даному суди попередніх інстанцій не мали підстав для прийняття до провадження поданої ДАБІ України позовної заяви відповідно до пункту 3 частини другої статті 17 КАС України, оскільки цей спір не є спором між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
18. Окрім цього ДРС України посилається на те, що, видаючи спірне розпорядження, реалізувала свою компетенцію як спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування, визначену Законом №222-VIII і Положенням про Державну регуляторну службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2014 №724 (далі - Положення №724), при цьому не втручалась у повноваження позивача, а відтак й не порушувала його права.
19. Касаційна скарга містить й аргументи про те, що оскаржуване Держархбудінспекцією розпорядження ДРС України оформлене у відповідності з вимогами Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 №1242 (далі - Типова інструкція №1242), яка у пункті 91 передбачає формулювання розпорядчої частини акту з питань основної діяльності установи саме шляхом друку з нового рядка великими літерами слова "ЗОБОВ`ЯЗУЮ", а відтак відповідач не міг у інший спосіб здійснити виклад такого акту, оскільки це не передбачено законодавством.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
21. Поняття "суд, встановлений законом" зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
22. Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (частина перша статті 2 КАС України в редакції, яка діяла станом на час подання Держархбудінспекцією даної позовної заяви).
23. Спором адміністративної юрисдикції у розумінні пункту 1 частини першої статті 3 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
24. Ужитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).
25. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
26. Відповідно до частини першої статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:
1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;