ПОСТАНОВА
Іменем України
10 квітня 2020 року
Київ
справа №826/9605/16
адміністративне провадження №К/9901/1360/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алакор Сіті" до Комунального підприємства Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама", Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу, стягнення матеріальної шкоди, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Алакор Сіті" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Федотова І.В., Ганечко О.М., Сорочка Є.О. від 11.12.2018,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У червні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Алакор Сіті" (далі - Товариство, ТОВ "Алакор Сіті", позивач) звернулося з позовом до Комунального підприємства Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама", Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації; далі - КП "Київреклама", Департамент відповідно, відповідачі), в якому просило: визнати протиправними дії КП "Київреклама" щодо демонтажу рекламного банеру магазину іграшок "PLANETTOYS" у кількості - 1 шт., площею 324 кв. м., та його подальшого зберігання із 04.04.2016 по 20.05.2016; стягнути з Бюджету міста Києва на користь Товариства матеріальну шкоду в розмірі 14322,06 гривень шляхом її безспірного списання із рахунків КП "Київреклама" (код ЄДРПОУ 26199714); визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту від 04.08.2015 №157, в частині пунктів 76, 77 Додатку №1 до наказу (далі - спірний наказ).
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у складі судді Пащенка К. С. від 27.09.2018 позов задоволено. Визнано протиправними дії КП "Київреклама" щодо демонтажу рекламного банеру магазину іграшок "PLANETTOYS" у кількості - 1 шт., площею 324 кв. м., та його подальшого зберігання із 04.04.2016 по 20.05.2016; стягнуто з КП "Київреклама" (код ЄДРПОУ 26199714) на користь Товариства (код ЄДРПОУ 33598293) відшкодування спричинених збитків у сумі 14322,06 гривень; визнано протиправним та скасовано спірний наказ Департаменту.
3. Приймаючи таку постанову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач набув право на розміщення рекламного засобу за принципом "мовчазної згоди", оскільки подав відповідну заяву та усі передбачені законом документи для отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами, який, втім, не отримав у встановлений законодавством строк у звʼязку з бездіяльністю Департаменту.
4. Задовольняючи позов, суд виходив й з того, що відповідачі порушили алгоритм демонтажу рекламного засобу, встановлений Порядком розміщення реклами в місті Києві, затвердженого Рішення Київської міської ради від 22.09.2011 №37/6253 (далі - Порядок №37/6253), а тому, приймаючи спірне рішення та вчиняючи дії, які є предметом оскарження у цій справі, діяли протиправно.
5. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2018 рішення суду першої інстанції скасовано та відмовлено у задоволенні позову.
6. Висновки апеляційного суду мотивовані тим, що позивач, станом на день прийняття спірного наказу, не звертався із заявою про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами, а тому встановив рекламний засіб самовільно, у звʼязку з чим, суд апеляційної інстанції визнав правомірними оскаржуваний Товариством акт Департаменту і проведений КП "Київреклама" демонтаж належного йому рекламного засобу.
7. При цьому, в оскаржуваній постанові апеляційного суду вказано про помилковість висновків суду першої інстанції стосовно набуття позивачем права на розміщення зовнішньої реклами за принципом "мовчазної згоди", оскільки передумовою для виникнення правовідносин, у яких субʼєкт господарювання може застосувати такий принцип, є звернення в установленому порядку із заявою та документами до дозвільного органу та допущення бездіяльності такого органу при розгляді заяви, чого, у розглядуваному випадку, судовим розглядом не встановлено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
8. Не погоджуючись з прийнятою апеляційним судом постановою, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування цим судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить його скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Товариству на праві приватної власності належить торгово-складський комплекс з офісними приміщеннями та парковою, загальною площею, 47204,4 кв. м, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 37.
10. Спіним наказом Департаменту від 04.08.2015 доручено директору КП "Київреклама" у термін до 30.09.2015 здійснити демонтаж рекламних засобів у кількості 118 одиниць згідно з додатками №1 та №2, в тому числі, належного позивачу.
11. Відповідно до підпунктів 75, 76 додатка №1 до спірного наказу, рекламними засобами, які належало демонтувати, зазначені 2 банери, панно на фасаді будинку за адресою: м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 37, що належить позивачу.
12. 06.10.2015 позивач через Департамент (центр) надання адміністративних послуг Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подав до дозвільного органу заяви на видачу дозволів на розміщення зовнішньої реклами по трьом обʼєктам: №01030-000190374-111 щодо банера, панно "PLANETTOYS", №01030-000190375-111 щодо банера, панно магазина посуду; та №01030-000190377-111 щодо банера, панно "Світ Дитинства".
13. 04.04.2016 КП "Київреклама" проведено демонтаж рекламного засобу - банера "PLANETTOYS" загальною площею 324 кв. м, розташованого на фасаді будівлі, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 37 та належить позивачу, про що інспектором відділу контролю та обліку рекламних засобів Ігнатьєвим А.С. було складено акт.
14. 05.04.2016 позивач направив на адресу відповідачів лист за вих. №32/04, яким вимагав повернути демонтований рекламний засіб та звільнити його від сплати будь-яких компенсацій витрат за демонтаж та зберігання рекламного засобу.
15. 18.05.2016 позивач на підставі наданих відповідачем рахунків від 04.04.2016 №98141/5 (4022,51 гривень компенсації витрат на демонтаж банеру) та від 17.05.2016 №204.6 (1299,55 гривень компенсації витрат за зберігання банеру) платіжними дорученнями №2332 та №2333 сплатив зазначені рахунки.
16. 20.05.2016 банер повернуто позивачу за актом приймання-передачі рекламного засобу.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
17. У касаційній скарзі Товариство, повторюючи аргументи, наведені раніше у позовній заяві, наполягає на тому, що висновки суду першої інстанції повністю відповідають обставинам цієї справи і вимогам законодавства, яким урегульовані спірні правовідносини.
18. Зокрема, позивач зазначає, що станом на час проведення відповідачем у квітні 2016 року демонтажу рекламного засобу, Товариство, враховуючи принцип "мовчазної згоди", набуло право на його розміщення, а тому КП "Київреклама" не мала правових підстав, заснованих на законі, для вчинення таких дій.
19. Скаржник аргументує заявлені ним вимоги до суду касаційної інстанції й тим, що Департамент і КП "Київреклама" не вчинили обовʼязкових і передбачених законом дій, які передують проведенню примусового демонтажу рекламного засобу, у звʼязку з чим, згідно з позицією Товариства, видання спірного наказу і вчинення дій стосовно демонтажу належного позивачу обʼєкта зовнішньої реклами, є передчасними і протиправними.
20. У запереченні на касаційну скаргу КП "Київреклама" наводяться аргументи про те, що позивач, як станом на час розміщення рекламного засобу, так і на день проведення його демонтажу, не звертався до уповноваженого законом органу з заявами про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами, а тому не набув права на вчинення таких дії за принципом "мовчазної згоди". У відзиві також наголошується, що на рекламний засіб, стосовно якого прийнято спірний наказ, не було оформлено жодних документів дозвільного характеру, а тому такий, на думку заявника, є самовільно встановленим та підлягав демонтажу.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
21. Так, у частині другій статті 19 Конституції України закріплено правило, за яким органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовʼязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
22. За визначенням абзацу шостого статті 1 Закону №270/96-ВР зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
23. Відносини, що виникають у звʼязку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах регулюють Типові правила (пункт 1), а також визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами.
24. Пунктом 3 Типових правил встановлено, що зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.
25. Відповідно до законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про столицю України - місто-герой Київ", "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", "Про рекламу", "Про автомобільні дороги", "Про прискорений перегляд регуляторних актів, прийнятих органами та посадовими особами місцевого самоврядування", Типових правил та інших нормативно-правових актів розроблено Порядок №37/6253.
26. У розумінні абзацу девʼятнадцятого пункту 1.3 розділу І Порядку №37/6253 (в редакції періоду спірних правовідносин) самовільно встановлений рекламний засіб - рекламний засіб, що розміщується, зокрема, без наявності виданого у встановленому порядку дозволу.
27. В свою чергу, згідно з положеннями підпунктів 2.1.2, 2.1.3 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку №37/6253 дозвільний орган (яким, відповідно до абзацу сімнадцятого пункту 1.3 розділу І Порядку, є Департамент) здійснює контроль за дотриманням вимог цього Порядку щодо розміщення зовнішньої реклами, вимагає усунення виявлених порушень. Організовує інвентаризацію РЗ та приймає рішення щодо демонтажу самовільно встановлених РЗ.