1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



09 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 2340/5045/18

адміністративне провадження № К/9901/31319/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 2340/5045/18

за адміністративним позовом арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення,

за касаційною скаргою Головного територіального управління юстиції в Одеській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду (суддя Кульчицький С. О.) від 03 травня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Федотов І. В., Літвіна І. Д., Сорочко Є. О.) від 13 вересня 2019 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У грудні 2018 року арбітражний керуючий ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного територіального управління юстиції в Одеській області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати припис Головного територіального управління юстиції в Одеській області про недопущення повторних порушень від 21 серпня 2018 року № 9.

2. Вимоги адміністративного позову мотивовано тим, що спірний припис є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки перевірка, за результатами якої його складено, проведена з порушенням вимог Конституції України, Закону України "Про державну службу", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 27 червня 2013 року № 1284/5. Позивач зазначив, що висновки щодо порушення вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не відповідають дійсним обставинам справи.

3. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03 травня 2019 року частково задоволено позовні вимоги.

Визнано протиправним та скасовано припис Головного територіального управління юстиції в Одеській області про недопущення повторних порушень від 21 серпня 2018 року № 9 в частині недопущення арбітражним керуючим ОСОБА_1 у подальшій діяльності порушення абз. 5 ч. 9 ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ в редакції від 30 червня 1999 року № 784 ХІV щодо невжиття заходів для захисту майна боржника, а саме: автомобіля MITSUBISHI OUTLANDER 2007 року випуску, ДНЗ НОМЕР_1 .

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з Головного територіального управління юстиції в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь арбітражного керуючого ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 352,40 грн.

4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2019 року апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції в Одеській області залишено без задоволення.

Апеляційну скаргу Арбітражного керуючого ОСОБА_1 задоволено.

Скасовано рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 травня 2019 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалено в цій частині нову постанову якою адміністративний позов арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення задоволено повністю.

Припис Головного територіального управління юстиції в Одеській області про недопущення повторних порушень від 21 серпня 2018 року № 9 визнано протиправним та скасовано.

В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 травня 2019 року залишено без змін.

5. Додатковою постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року задоволено заяву арбітражного керуючого ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного територіального управління юстиції в Одеській області на користь арбітражного керуючого ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в сумі 1409,60 грн.

6. Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, 06 листопада 2019 року Головне територіальне управління юстиції в Одеській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 травня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2019 року, та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

7. Ухвалою Верховного Суду від 20 листопада 2019 року поновлено строк Головному територіальному управлінню юстиції в Одеській області на касаційне оскарження; відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного територіального управління юстиції в Одеській області та установлено строк для подання відзиву.

8. 10 грудня 2019 року до Верховного Суду від арбітражного керуючого ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу Головного територіального управління юстиції в Одеській області, в якому позивач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

9. Ухвалою Верховного Суду від 06 квітня 2020 року закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 здійснює діяльність арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на підставі свідоцтва Міністерства юстиції України № 416 від 05 квітня 2013 року на право здійснення діяльності арбітражного керуючого.

11. На підставі скарги ТОВ "Сван-1" від 11 червня 2018 року б/н та доручення Міністерства юстиції України від 27 червня 2018 року № 562/19202-33-18/9.3.1 головними спеціалістами відділу з питань банкрутства Головного територіального управління юстиції в Одеській області у період з 06 серпня 2018 року по 08 серпня 2018 року проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 щодо додержання останнім вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та іншого законодавства з питань банкрутства, під час виконання повноважень у справі № 04/14-10/5026/2337/2011 про банкрутство ТОВ "Сван-1" з питань, зазначених у скарзі ТОВ "Сван-1" від 11 червня 2018 року б/н, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цієї перевірки.

12. За результатами зазначеної перевірки складено довідку від 08 серпня 2018 року № 20 та акт від 17 серпня 2018 року № 23, згідно з якими у ході позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1, перевіряючі дійшли висновку про порушення позивачем під час виконання повноважень розпорядника майна боржника, покладених на нього рішенням господарського суду вимог законодавства з питань банкрутства, оскільки останній не перевірив та не надав правової оцінки угоді укладеній між боржником в особі в.о. керівника боржника ОСОБА_1., тим самим допустив відчуження майна боржника ТОВ "Сван-1" - автомобіля MITSUBISHI OUTLANDER 2007 року випуску, ДНЗ НОМЕР_1, та не забезпечив його збереження.

Також відповідно до довідки про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 08 серпня 2018 року № 20 та акта зазначеної перевірки від 17 серпня 2018 року № 23 під час проведення перевірки посадові особи відповідача дійшли висновку, що позивач з дня винесення постанови Київського апеляційного господарського суду від 19 квітня 2018 року, якою останнього усунуто від виконання обов`язків як розпорядника майна ТОВ "Сван-1" у справі № 04/14-10/5026/2337/2011 не передав бухгалтерську та іншу документацію боржника, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності призначеному рішенням суду розпоряднику майна ТОВ "Сван-1" арбітражному керуючому ОСОБА_3 .

13. У зв`язку із виявленими порушеннями, на підставі п. 6.9., 6.9.1 розділу VІ Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 червня 2013 року № 1284/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 1113/23645, відповідачем винесено позивачу Припис від 21 серпня 2018 року № 9 про недопущення повторних порушень, а саме:

- абз. 5 ч. 9 ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ в редакції від 30 червня 1999 року № 784-ХІV, щодо невжиття позивачем заходів для захисту майна боржника, а саме: автомобіля MITSUBISHI OUTLANDER 2007 року випуску, ДНЗ НОМЕР_1 ;

- ч. 1 ст. 129 1 Конституції України, ч. 17 ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ в редакції від 30 червня 1999 року № 784-ХІV, ч. 1, 2 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України щодо не виконання рішення суду, а саме: в частині не передачі бухгалтерської та іншої документації боржника, печаток і штамів, матеріальних та інших цінностей призначеному рішенням суду розпоряднику майна ТОВ "Сван-1" арбітражному керуючому ОСОБА_3 з моменту винесення постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року.

14. Вважаючи спірний припис відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

15. Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку про відсутність порушень абз. 5 ч. 9 ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ в редакції від 30 червня 1999 року № 784-ХІV, оскільки позивачем вчинялись дії на захист майна боржника, а саме: автомобіля MITSUBISHI OUTLANDER 2007 року випуску, ДНЗ НОМЕР_1 .

16. Також, суд першої інстанції, посилаючись на положення ч. 17 ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", дійшов висновку про правомірність припису в частині встановлених порушень, які полягають у не передачі бухгалтерської та іншої документації боржника, печаток і штамів, матеріальних та інших цінностей призначеному рішенням суду розпоряднику майна ТОВ "Сван-1" арбітражному керуючому ОСОБА_3 з моменту з моменту винесення постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року.

17. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалюючи нове рішення про їх задоволення, виходив з того, що рішенням Київського апеляційного господарського суду не було покладено на ОСОБА_1 обов`язку передати арбітражному керуючому ОСОБА_3 бухгалтерської та іншої документації боржника, печаток і штамів, матеріальних та інших цінностей.

Крім цього, апеляційний суд зазначив, що судом першої інстанції не було враховано, що станом на дату винесення відповідачем спірного припису, постановою Верховного Суду від 01 серпня 2018 року по справі № 04/14-10/5026/2337/2011 постанова Київського апеляційного господарського суду від 19 квітня 2018 року була скасована. Оскільки, скасовані рішення та ухвали суду першої або апеляційної інстанцій втрачають законну силу з моменту їх ухвалення/постановлення, відтак не можуть породжувати законні зобов`язання суб`єктам правовідносин.

Отже, апеляційний суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.

18. У решті оскаржуваного рішення суду першої інстанції, апеляційний суд дійшов аналогічних висновків про обґрунтованість позовних вимог в частині скасування спірного припису, оскільки арбітражним керуючим ОСОБА_1 не було допущено порушень абз. 5 ч. 9 ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ в редакції від 30 червня 1999 року № 784 ХІV.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

19. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

20. Зокрема, скаржник зазначив, що у процедурі розпорядження майном боржника ТОВ "Сван-1" діє мораторій на задоволення вимог кредиторів. Отже, в.о. керівника ОСОБА_1. в порушення вимог Закону № 784-XIV був укладений договір відповідального зберігання від 05 травня 2016 року б/н за яким автомобіль MITSUBISHI OUTLANDER 2007 року випуску, ДНЗ НОМЕР_1 переданий на відповідальне зберігання заставному кредитору - АБ "Укргазбанк". Крім цього, скаржник звертає увагу на відсутність повноважень у представника АБ "Укргазбанк" щодо прийняття на відповідальне зберігання майна.

21. Також, скаржник зазначив, що повноваження та обов`язки арбітражного керуючого чітко визначені відповідними законами та установчими документами, оскільки арбітражний керуючий ОСОБА_1., відповідно до постанови Київського апеляційного господарського суду від 19 квітня 2018 року не передав бухгалтерську та іншу документацію боржника, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності призначеному рішенням суду розпоряднику майна ТОВ "Сван-1" арбітражному керуючому ОСОБА_3, відтак позивач допустив порушення вимог ч. 17 ст. 13 Закону № 784 ХІV.

22. Скаржник, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також законодавства, яке регулює спірні правовідносини, вважає, що суди надали неправильну правову оцінку обставинам справи, внаслідок чого зробили хибний висновок про відсутність факту вчинення позивачем порушень.

23. Крім цього, скаржник у касаційній скарзі здійснює виклад обставин справи та надає їм відповідну оцінку, цитує норми процесуального та матеріального права, а також висловлює свою незгоду із оскаржуваними судовими рішеннями щодо задоволення позовних вимог.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

24. Враховуючи положення п. 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 460-ІХ, а також те, що касаційна скарга на судові рішення у цій справі була подана до набрання чинності цим Законом і розгляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає цю справу у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.

25. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, у відповідності до ч. 1 ст. 341 КАС України, виходить з наступного.

26. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

27. Згідно ч. 1 ст. 1 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон № 2343-XII) арбітражний керуючий - фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

28. Відповідно до ст. 4 Закону № 2343-XII арбітражні керуючі є суб`єктами незалежної професійної діяльності, а право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) надається особі, яка отримала відповідне свідоцтво у порядку, встановленому цим Законом, та внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

29. Контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) та порядок притягнення їх до дисциплінарної відповідальності регулюється ст. 106-113 Закону № 2343-XII та Порядком контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27 червня 2013 року № 1284/5 (далі - Порядок № 1284/5), згідно п. 1.4 якого, встановлено процедуру організації та проведення перевірок діяльності арбітражних керуючих, повноваження осіб, які здійснюють перевірки, права й обов`язки арбітражних керуючих, порядок оформлення результатів перевірки, порядок підготовки за результатами перевірки подання на Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення.

30. Відповідно до ч. 2 ст. 107 Закону № 2343-XII, арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть дисциплінарну відповідальність в порядку, встановленому цим Законом.

31. Організація проведення перевірок врегульована розділом ІІ Порядку № 1284/5, п. 2.1 якого визначено, що контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється шляхом проведення планових і позапланових перевірок.

32. Пунктом 2.2. Порядку № 1284/5, контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється на предмет дотримання ними вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Закону, іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства про оплату праці.

33. Відповідно до п. 2.4. Порядку № 1284/5, строк проведення перевірки не може перевищувати для: позапланової - трьох робочих днів.

34. Пунктом 2.3 Порядку № 1284/5, передбачено, що здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих складається з таких етапів:

- проведення перевірки, складання довідки про результати перевірки діяльності арбітражного керуючого (далі - Довідка);

- надання арбітражним керуючим комісії заперечень щодо Довідки та (або) усунення зазначених у Довідці порушень;

- складення акта перевірки з урахуванням Довідки, заперечень та усунутих арбітражним керуючим порушень.

35. Згідно п. 2.6 Порядку № 1284/5, підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення (скарги) фізичних та юридичних осіб щодо дій арбітражного керуючого з викладенням обставин невиконання або неналежного виконання ним покладених на нього повноважень, з яких вбачається необхідність проведення контролю.

36. Пунктом 2.6.1. Порядку № 1284/5, передбачено, що позапланова перевірка здійснюється органом контролю за наявності згоди Мін`юсту на її проведення, крім випадків проведення позапланової перевірки з підстав, передбачених абзацами п`ятим і шостим п. 2.6 цього розділу.

37. Мін`юст з метою контролю за проведенням перевірок територіальними органами з питань банкрутства може відповідним дорученням зобов`язати територіальний орган з питань банкрутства надіслати Довідку до Мін`юсту для проведення її аналізу про що говориться у п. 2.6.4 Порядку № 1284/5.

38. Пунктом 2.7 Порядку № 1284/5, передбачено, що орган контролю проводить перевірки за умови письмового повідомлення арбітражного керуючого про проведення перевірки не пізніше ніж за десять календарних днів до дня початку планової перевірки та не пізніше ніж за п`ять днів до дня початку позапланової перевірки з урахуванням особливостей, визначених у цьому Порядку. При обчисленні зазначених строків при повідомленні арбітражного керуючого про проведення перевірки повинен враховуватись час на перебіг поштової кореспонденції, установлений законодавством.

39. Відповідно до п. 2.8 Порядку № 1284/5 для проведення перевірки орган контролю надає доручення на проведення перевірки, в якому зазначаються: підстава для проведення перевірки; вид перевірки; склад комісії з перевірки (далі - комісія); арбітражний керуючий, щодо якого буде здійснюватися захід; місце проведення перевірки з урахуванням вимог пункту 3.1 розділу III цього Порядку; предмет перевірки; строки проведення перевірки.

Доручення на проведення перевірки підписується керівником структурного підрозділу Мін`юсту, відповідального за забезпечення реалізації повноважень державного органу з питань банкрутства, або керівником територіального органу з питань банкрутства.

40. Згідно п. 2.11 Порядку № 1284/5 предметом позапланової перевірки є додержання арбітражним керуючим вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Закону та іншого законодавства з питань банкрутства з питань, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цієї перевірки.


................
Перейти до повного тексту