ПОСТАНОВА
Іменем України
01 квітня 2020 року
Київ
справа №802/848/18-а
провадження №К/9901/55262/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.
розглянув у письмовому провадженні в касаційній інстанції адміністративну справу № 802/848/18
за позовом ОСОБА_1 до Вінницького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Вінницького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду, ухвалене 29 березня 2018 року у складі головуючого судді Воробйової І.А., та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду, ухвалену 4 червня 2018 року у складі колегії суддів: головуючого судді -Білої Л.М, суддів: Гонтарука В.М., Граб Л.С.,
І. Суть спору
1. У березні 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Вінницького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (далі - відповідач), в якому просив:
1.1. Визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Вінницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Собчука В.В. про стягнення виконавчого збору від 30 січня 2018 року в частині стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 21295,13 гривень.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30 січня 2018 року відповідачем винесено постанову про стягнення виконавчого збору за виконавчим написом №559 від 20 травня 2014 року, яка, на думку позивача, є протиправною та підлягає скасуванню з огляду на наступне.
2.1. Виконавче провадження за виконавчим написом № 559 від 20 травня 2014 року відкрито ще у 2016 році. В ході його виконання реалізовано предмет іпотеки, а саме, житловий будинок за 182 656, 80 гривень.
2.2. Частиною другою статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10% суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.
2.3. Проте, як вказує позивач, всупереч даній нормі, державним виконавцем винесено постанову не із суми, яка фактично стягнута, а виходячи із загальної суми заборгованості. Окремо також, вказано, що виконавець виносить постанову про стягнення виконавчого збору після закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документу, однак позивачу про наявність такої обставини не відомо, оскільки такі (постанови) до нього не надходили.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. 20 травня 2014 року приватним нотаріусом Київського МНО Кобелєвою А.М. вчинено виконавчий напис, яким звернуто стягнення на житловий будинок з надвірними будівлями та земельну ділянку площею 0,1500 га, кадастровий номер 0520681003:02:006:0027, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1
3.1. За рахунок коштів отриманих від реалізації задоволені вимоги стягувача ПАТ "КБ "Надра" на загальну суму 214 951, 32 гривень.
4. 03 лютого 2016 року на виконання даного виконавчого напису відкрито виконавче провадження №50001178.
5. 22 січня 2018 року відбулись електронні торги, на яких реалізовано житловий будинок з надвірними будівлями та земельну ділянку площею 0,1500 га, кадастровий номер 0520681003:02:006:0027, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 за ціною 182 756, 80 грн.
6. 30 січня 2018 року заступником начальника Вінницького РВ ДВС ГТУЮ у Вінницькій області Собчуком В.В. винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 21 495, 13 гривень.
7. Не погоджуючись з винесеною постановою, позивач звернувся до суду для її скасування.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
8. Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 29 березня 2018 року позовні вимоги задовольнив.
8.1. Визнав протиправною та скасував постанову №50001178 від 30 січня 2018 року про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 в розмірі 21 495, 13 гривень від 30 січня 2018 року.
8.2. Стягнув на користь ОСОБА_1 704,80 (сімсот чотири гривні 80 копійок) судового збору сплаченого згідно квитанції від 21 березня 2018 року за рахунок бюджетних асигнувань Вінницького районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Вінницькій області.
9. Вінницький апеляційний адміністративний суд постановою від 4 червня 2018 року залишив рішення суду першої інстанції без змін.
10. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції виходив з того, що в порушення вимог статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір визначено від загальної суми боргу, а не із суми, що фактично стягнута, повернута або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.
IV. Касаційне оскарження
11. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
12. Як під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій так і обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги відповідач зазначає, що відповідно до п. 6 розділу І Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 року № 2432/5 система забезпечує автоматизацію технологічних процесів обробки інформації в органах державної виконавчої служби, у приватного виконавця, а саме: реєстрацію виконавчих дій та виготовлення документів виконавчого провадження, тому винесення постанови про стягнення виконавчого збору на суму меншу ніж 10% до суми стягнення не допускається.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
13. 8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ, за правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
14. Згідно зі статтею 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
15. Частиною першою статті 341 вказаного Кодексу обумовлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
16. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
17. Відповідно до статті 1 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
18. Згідно з п.5 статті 26 Закону № 1404-VIII, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
19. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.