ПОСТАНОВА
Іменем України
24 березня 2020 року
Київ
справа №813/3326/15
адміністративне провадження №К/9901/27483/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.01.2015 (суддя Потабенко В.А.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2016 (головуючий суддя Ільчишин Н.В., судді: Пліш М.А., Шинкар Т.І.) у справі №813/3326/15 за адміністративним позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Львові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби до Державного підприємства "Львіввугілля" про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі,
ВСТАНОВИВ:
Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - Офіс ВПП ДФС) звернувся до адміністративного суду з позовом до ДП "Львіввугілля" про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.01.2015, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2016, відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Офіс ВПП ДФС звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України. У касаційній скарзі податковий орган просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.01.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2016, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.01.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Офісу ВПП ДФС на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.01.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2016 у справі №813/3326/15 (876/5599/16).
Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №813/3326/15 (876/5599/16) згідно правил підпункту 4 частини першої Розділу VІІ Перехідних положень цього кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Ухвалою Верховного Суду від 23.03.2020 прийнято матеріали справи №813/3326/15 до провадження, здійснено заміну позивача його правонаступником та призначено розгляд справи у порядку письмового провадження на 24.03.2020.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
В обґрунтування доводів касаційної скарги позивач вказує, що оскаржувані судові рішення прийнято з порушенням норм процесуального права і неправильним застосуванням матеріального права та підлягають скасуванню. Як зазначає позивач, ДП "Львіввугілля" обліковується заборгованість зі сплати податків на суму 6ʼ412ʼ141,00грн., яка виникла внаслідок несплати до бюджету самостійно узгоджених зобов`язань. Податковим органом прийнято рішення про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу платника податків, згідно якого контролюючим органом було вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів. Враховуючи те, що відповідачем самостійно борг не сплачено, кошти на рахунках ДП "Львіввугілля" відсутні, позивач звернувся до суду для надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна ДП "Львіввугілля", що перебуває у податковій заставі. Як наголошує позивач, з правового аналізу норм, які регулюють спірні правовідносини слідує, що будь-яких обмежень стосовно надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі, законом не передбачено, зокрема, положення Закону України "Про особливості приватизації вугледобувних підприємств" та постанови Кабінету Міністрів від 12.05.2015 №271 "Про проведення прозорої та конкурентної приватизації у 2015 році" до спірних правовідносин не застосовуються.
Відповідачем подано заперечення на касаційну скаргу. ДП "Львіввугілля" вказує, що відповідач та його відокремлені підрозділи перебувають в стадії приватизації, тому відчужувати майно відповідно до норм діючого законодавства заборонено.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, ДП "Львіввугілля" зареєстроване, як юридична особа, 17.01.2003 за адресою: вул.Б. Хмельницького, 26, м.Сокаль, Львівська область, 80000; код ЄДРПОУ: 32323256, що підтверджується копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідача взято на облік в органах державної податкової служби як платника податків з 28.01.2003 за №02-215, що підтверджується довідкою позивача форми № 4-ОПП №1528061400098 від 15.06.2015.
Згідно довідки Офісу ВПП ДФС податковий борг відповідача по податку на додану вартість за період з 20.05.2015 по 15.06.2015 становить 7ʼ197ʼ349,29грн. Вказаний борг виник у зв`язку з несплатою у встановлений законом строк самостійно визначеного ДП "Львіввугілля" податкового зобов`язання згідно поданої податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2015 року у сумі 6ʼ412ʼ141,00грн.
09.06.2015 контролюючим органом прийнято рішення №8010/25-00/460 про погашення усієї суми податкового боргу платника податків шляхом стягнення безготівкових коштів ДП "Львіввугілля".
Позивачем надсилались у банки, які обслуговують відповідача, інкасові доручення про стягнення з рахунків підприємства податкового боргу: №№ 2770/06, 2771/06, 2782/06, 2768/06, 2774/06 від 10.06.2015.
Крім того, складено акти опису майна №13 від 20.10.2014, №14 від 20.10.2014, №15 від 22.10.2014, №16 від 22.10.2015, №17 від 22.10.2014, №19 від 07.11.2014, №20 від 07.11.2014, №22 від 07.11.2014.
На підставі цих актів зареєстровано право податкової застави, що підтверджується наступними Витягами про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна: №45422576 від 21.10.2014, №45422640 від 21.10.2014, №45444265 від 23.10.2014, №45444023 від 23.10.2014, №45444307 від 23.10.2014, №45576846 від 10.11.2014, №45576857 від 10.11.2014, №45576513 від 10.11.2014.
Позивачем надіслано на адресу відповідача податкові вимоги №1/171 від 17.06.2003 на суму податкового боргу 10398,98грн. та №2/175 від 22.07.2003 на суму податкового боргу 9ʼ295ʼ317,82грн. Оскільки податковий борг, визначений у податкових вимогах, у повному обсязі не погашався, нова вимога не надсилалася (не вручалася).
З огляду на те, що відповідачем не надано доказів сплати податкового боргу в сумі 6ʼ412ʼ141,00грн., позивач звернувся з позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що внаслідок включення ДП "Львіввугілля" до переліку об`єктів приватизації відповідач і відповідно його відокремлені підрозділи, перебувають в стадії приватизації, у зв`язку з чим на застосування процедури примусової реалізації його майна розповсюджуються положення про мораторій, відповідно до Закону України "Про особливості приватизації вугледобувних підприємств", то у даному випадку нормами чинного законодавства встановлено заборону на відчуження майна такого підприємства.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Положення підпунктів 14.1.39, 14.1.137, 14.1.155, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлюють, що грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.
У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
Пункти 87.1, 87.2 статті 87 ПК України передбачають, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість є суми коштів, що обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, та джерела, зазначені в абзаці першому цього пункту.
Сплату грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також: а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника); б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів; в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.
Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість, кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для погашення такого податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, за умови наявності підстав, передбачених статтею 95 цього Кодексу, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, у якому зазначаються найменування платника, податковий та індивідуальний податковий номер платника та сума податкового боргу, що підлягає перерахуванню до бюджету.
Порядок формування та надсилання органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, такого реєстру визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної податкової і митної політики.
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Згідно з пунктом 89.3 статті 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
Відповідно до пунктів 95.1, 95.2 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Згідно з пунктом 95.3 статті 95 ПК України контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Відтак, рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.
На підставі матеріалів справи судами констатовано, що контролюючим органом дотримано встановлений порядок звернення до суду з вимогою надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника, що перебуває в податковій заставі.
Разом з тим, з урахуванням того, що відокремлені підрозділи підприємства відповідача перебувають в стадії приватизації, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідно до норм чинного законодавства відчужувати майно боржника, який перебуває на стадії приватизації, - заборонено.