ПОСТАНОВА
Іменем України
25 березня 2020 року
Київ
справа № 826/11649/17
адміністративне провадження № К/9901/49838/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.
розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 826/11649/17
за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, треті особи - Фонд державного майна України, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування розпорядження
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2018 року, ухвалене у складі колегії суддів: головуючого судді Качура І.А., суддів: Келеберди В.І., Амельохіна В.І.
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2018 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Василенка Я.М., суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У вересні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України (далі - відповідач, КМУ), в якому просив скасувати розпорядження КМУ від 06 вересня 2017 року № 612-р "Про тимчасове покладення виконання обов`язків голови Фонду державного майна України на ОСОБА_2 "
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване розпорядження не відповідає діючому законодавству, а відтак підлягає скасуванню. Позивач у своєму позові стверджує, що оскільки діяльність Фонду державного майна України пов`язана з розпорядженням державним майном, така діяльність зачіпає права, інтереси та свободи всіх громадян, а тому мало місце звернення до суду за захистом таких порушених прав, як громадянина України.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2018 року, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.
4. Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції з висновком кого погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки правовідносини у сфері що регулюються оскаржуваним розпорядженням жодним чином не порушують права позивача, то позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції
5. 03 травня 2018 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 про скасування постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2018 року та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2018 року, з підстав порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, у якій просив скасувати оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким його адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
6. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що оскаржуване розпорядження КМУ прийняте в порушення статті 85 Конституції України, оскільки лише до повноважень Верховної Ради України належить, зокрема, призначення Голови Фонду державного майна України лише за поданням Прем`єр-міністра України.
7. 03 травня 2018 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Шарапа В.М., судді Бевзенко В.М., Желтобрюх І.Л.
8. Ухвалою Верховного Суду від 10 травня 2018 року відкрито касаційне провадження за вищевказаною касаційною скаргою.
9. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 07 червня 2019 року №652/0/78-19 у зв`язку із зміною спеціалізації та введенням до іншої палати судді - доповідача Шарапи В.М. (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 № 14), що унеможливлює його участь у розгляді касаційних скарг, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Єресько Л.О., судді Загороднюк А.Г., Соколов В.М.
10. 24 березня 2020 року ухвалою Верховного Суду у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. прийнято до провадження справу за касаційною скаргою ОСОБА_1, закінчено підготовчі дії у справі та призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 КАС України.
Позиція інших учасників справи
11. Від відповідача та третіх осіб відзиву на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
12. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06 вересня 2017 року № 612-р "Про тимчасове покладення виконання обов`язків Голови Фонду державного майна України на ОСОБА_2 " тимчасово, до призначення в установленому порядку Голови Фонду державного майна України, покладено виконання обов`язків Голови Фонду на керівника апарату Фонду державного майна України ОСОБА_2.
13. Позивач вважає вказане розпорядження таким, що не відповідає чинному законодавству та підлягає скасуванню, а тому звернувся до суду за захистом своїх законних прав.
Позиція Верховного Суду
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
14. Відповідно до статті 1 Закону України від 09 грудня 2011 року № 4107-VІ "Про Фонд державного майна України" (у редакції чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон №4107-VІ) Фонд є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.
Діяльність Фонду державного майна України спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
15. Відповідно до статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить, зокрема, призначення за поданням Прем`єр-міністра України Голови Фонду державного майна України.
16. Статтею 42 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" від 27 лютого 2014 року № 794-VII встановлено, що Прем`єр-міністр України вносить на розгляд Верховної Ради України подання про призначення Голови Фонду державного майна України.
17. Разом з тим, частиною 3 статті 8 Закону № 4107-VI встановлено, що у разі відсутності Голови Фонду державного майна України чи неможливості здійснювати ним свої повноваження з інших причин його обов`язки виконує один із заступників відповідно до встановленого Головою Фонду державного майна України розподілу обов`язків.
18. Постановою Верховної ради України від 13 квітня 2017 року № 2024-УІІІ "Про звільнення ОСОБА_3 з посади Голови Фонду державного майна України" звільнено Голову Фонду державного майна України за власним бажанням.
19. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06 вересня 2017 року № 612-р "Про тимчасове покладення виконання обов`язків Голови Фонду державного майна України на ОСОБА_2 " тимчасово, до призначення в установленому порядку Голови Фонду державного майна України, покладено виконання обов`язків Голови Фонду на керівника апарату Фонду державного майна України ОСОБА_2.
20. Приймаючи до уваги, що оскаржуваним розпорядженням Уряду, за поданням Першого віце-прем`єр-міністра України - Міністра економічного розвитку і торгівлі України було покладено тимчасове виконання обов`язків Голови Фонду державного майна України на ОСОБА_2, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, костатував відсутність порушення у цьому випадку вимог статті 85 Конституції України.
21. Верховний Суд вважає вірними висновки судів попередніх інстанцій в цій частині.
22. Також колегія суддів погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову через непідтвердження порушених прав позивача оскаржуваним розпорядженням.
23. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
24. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
25. Завданням адміністративного судочинства, відповідно до частини першої статті 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
26. Щодо конституційного права особи на захист від порушень з боку органів державної влади, то офіційне тлумачення положень частини другої статті 55 Конституції України міститься, зокрема, у рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011. У цьому рішенні Конституційний Суд України, серед іншого, відзначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.