Постанова
Іменем України
19 березня 2020 року
м. Київ
справа №312/292/17
провадження № 61-729св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
учасники справи:
позивач - приватне акціонерне товариство "Агрофірма "Гюнівська",
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа - Великобілозерська районна державна адміністрація Запорізької області,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Агрофірма "Гюнівська" на постанову Запорізького апеляційного суду від 27 листопада 2018 року у складі колегії суддів Крилової О. В., Кухаря С. В., Полякова О. З.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2017 року приватне акціонерне товариство "Агрофірма "Гюнівська" (далі - ПрАТ "Агрофірма "Гюнівська") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа - Великобілозерська районна державна адміністрація Запорізької області (далі - Великобілозерська РДА), в якому просило визнати договір оренди землі від 20 грудня 2013 року, укладений між ним та ОСОБА_1, поновленим на умовах додаткової угоди, запропонованої позивачем.
Позов мотивовано тим, що 20 грудня 2013 року між ПрАТ "Агрофірма "Гюнівська" та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі.
05 квітня 2015 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)" № 191-VIII від 12 лютого 2015 року, яким, зокрема, викладена нова редакція частини третьої статті 19 Закону України "Про оренду землі", відповідно до якої строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як сім років.
У зв`язку з наведеним, позивач на підставі вимога статті 93 ЗК України, звернувся 27 квітня 2017 року до відповідача з письмовою пропозицією укласти додаткову угоду до договору оренди землі. Згідно вказаної додаткової угоди, відповідачу запропоновано змінити умови пункту 8 та пункту 9 договору, встановивши строк дії договору оренди землі - сім років та орендну плату в розмірі 23 000 грн на рік (без утримання податків та зборів).
Вказана пропозиція позивача щодо зміни правовідносин шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди землі, залишена відповідачем без задоволення.
Оскільки протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди землі, відповідач не направив на адресу позивача повідомлення про заперечення у поновленні вказаного договору, а позивач продовжує користуватися земельною ділянкою та виконувати свої зобов`язання за договором оренди землі, в силу приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором оренди землі.
Посилаючись на наведене, позивач вважає, що існують законні підстави для зміни правовідносин між сторонами шляхом визнання договору оренди землі поновленим на умовах додаткової угоди, яка встановлює строк дії договору оренди землі сім років та орендну плату в розмірі 23000 грн на рік, починаючи з 2017 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Великобілозерського районного суду Запорізької області від 25 травня 2018 року у складі судді Яцун О. О. позов задоволено.
Визнано договір оренди землі від 20 грудня 2013 року, укладений між ПрАТ "Агрофірма "Гюнівська" та ОСОБА_1, поновленим на умовах додаткової угоди, запропонованої позивачем.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що після закінчення строку дії договору оренди землі, позивач продовжував користуватися земельною ділянкою, яка належить відповідачу, а відповідач протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не повідомив орендаря щодо свого небажання поновлювати договір оренди землі.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Запорізького апеляційного суду від 27 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення суду першої інстанції скасовано з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що право ПрАТ "Агрофірма "Гюнівська" на користування земельною ділянкою ОСОБА_1 припинилось у зв`язку зі спливом строку дії договору та відсутністю домовленості про його продовження на змінених умовах. Вимоги позивача щодо визнання договору оренди землі поновленим на умовах додаткової угоди, якою змінено як строки так і умови цього договору, суперечать положенням частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі".
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ПрАТ "Агрофірма "Гюнівська", посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати прийняту ним постанову із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що спірний договір відповідно до пункту 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" є поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які передбачені договором, оскільки у місячний строк після закінчення строку дії договору, тобто, з 19 березня 2017 року по 19 квітня 2017 року, на виконання вимог частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі", відповідач не звернувся до позивача з відповідним листом про заперечення у поновленні договору. При цьому, направлення 10 лютого 2017 року відповідачем, тобто до закінчення строку дії договору листа про небажання поновлювати договір не створює будь-яких прав та обов`язків для сторін в розумінні статті 33 Закону України "Про оренду землі".
Позивач на підставі "мовчазної згоди" орендодавця продовжив користуватися земельною ділянкою та належно виконував обов`язки за договором, який в силу положень частини шостої статті 33 вказаного Закону автоматично поновив свою дію.
Суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки вказаним обставинам, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про відсутність у позивача переважного права на продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору.
Крім того, апеляційний суд не врахував, що сторони договору своєчасно не привели його умови у відповідність до приписів змін у законі щодо встановлення строку дії договору оренди не менше 7 років.
Відповідач безпідставно відмовився підписувати запропоновану позивачем додаткову угоду до договору оренди землі з метою приведення його умов у відповідність з вимогами чинного законодавства.
Вказаним обставинам суд апеляційної інстанції також не надав належної оцінки, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку, що вимоги щодо визнання договору поновленим на умовах додаткової угоди, якими змінюються як строки, так і умови вказаного договору, є порушенням вимог частини шостої статті ЗЗ Закону України "про оренду землі", оскільки станом на 19 березня 2017 року договір вже був поновлений на той же строк і на тих самих умовах в силу закону.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу, ОСОБА_1, заперечує проти доводів позивача та просить залишити прийняту апеляційним судом постанову без змін, посилаючись на її законність і обґрунтованість.
У поданому відзиві ОСОБА_1 посилається на те, що у позивача не виникло право на поновлення договору оренди землі, на якій відповідач прийняв рішення самостійно господарювати, про що письмово повідомив орендаря.
Відзив на касаційну скаргу третьою особою до суду не подано.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Частиною першою статті 627 ЦК Українивстановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до вимог частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України "Про оренду землі".
Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України "Про оренду землі", яка фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.
Згідно з частинами першою-п`ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити по це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновлення договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі, укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.