ПОСТАНОВА
Іменем України
18 березня 2020 року
Київ
справа №815/4448/16
касаційне провадження №К/9901/35359/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28.09.2016 (головуючий суддя - Бутенко А.В., судді: Гусев О.Г., Єфіменко К.С.,) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2017 (головуючий суддя - Танасогло Т.М., судді: Бойко А.В., Яковлєва О.В.) у справі № 815/4448/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "М.В.КАРГО" до Державної фіскальної служби України, третя особа: Комінтернівська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "М.В.КАРГО" звернулося до адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України, третя особа: Комінтернівська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Одеській області, в якому просило:
визнати протиправними дії ДФС України щодо відмови у прийнятті та реєстрації податкових накладних від 30.11.2015 № 3 (на суму ПДВ 49553,81 грн.), від 14.09.2015 № 1 (на суму ПДВ 130819,96грн.), від 13.11.2015 № 1 (на суму ПДВ 116907,34 грн.), від 05.10.2015 № 1 (на суму ПДВ 12508,23 грн.), від 09.12.2015 №1 (на суму ПДВ 547,72 грн.), від 30.11.2015 № 2 (на суму ПДВ 12658,87 грн.), від 12.02.2016 № 2 (на суму ПДВ 6162,60 грн.), від 05.02.2016 № 1 (на суму ПДВ 10136,55 грн.) та від 29.01.2016 № 1 (на суму ПДВ 252291,36 грн.);
зобов`язати ДФС України визнати податкові накладні від 30.11.2015 № 3 (на суму ПДВ 49553,81 грн.), від 13.11.2015 № 1 (на суму ПДВ 116907,34 грн.), від 05.10.2015 №1 (на суму ПДВ 12508,23 грн.), від 30.11.2015 № 2 (на суму ПДВ 12658,87 грн.), від 12.02.2016 № 2 (на суму ПДВ 6162,60 грн.), від 05.02.2016 № 1 (на суму ПДВ 10136,55 грн.) та від 29.01.2016 №1 (на суму ПДВ 252291,36 грн.) зареєстрованими 29.08.2016, податкову накладну від 14.09.2015 № 1 (на суму ПДВ 130819,96грн.) зареєстрованою 26.08.2016, а також податкову накладну від 09.12.2015 № 1 (на суму ПДВ 547,72 грн.) зареєстрованою 31.08.2016.
Одеський окружний адміністративний суд постановою від 28.09.2016 позовні вимоги задовольнив.
Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11.04.2017 залишив постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28.09.2016 без змін.
Державна фіскальна служба України звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28.09.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2017.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: статті 1201, абзацу 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вирішення справи в судах попередніх інстанцій).
Зокрема, зазначає, що судами не надано оцінку усім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.
Позивач з метою реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних подав засобами телекомунікаційного зв`язку до податкового органу:
29.08.2016 - податкові накладні від 30.11.2015 № 3 (на суму ПДВ 49553,81 грн.), від 13.11.2015 № 1 (на суму ПДВ 116907,34 грн.), від 05.10.2015 № 1 (на суму ПДВ 12508,23 грн.), від 30.11.2015 № 2 (на суму ПДВ 12658,87 грн.), від 12.02.2016 № 2 (на суму ПДВ 6162,60 грн.), від 05.02.2016 № 1 (на суму ПДВ 10136,55 грн.) та від 29.01.2016 №1 (на суму ПДВ 252291,36 грн.);
26.08.2016 - податкову накладну від 14.09.2015 № 1 (на суму ПДВ 130 819,96грн.);
31.08.2016 - податкову накладну від 09.12.2015 № 1 (на суму ПДВ 547,72 грн.).
Згідно з квитанціями № 1 вказані податкові накладні доставлено до центрального рівня ДФС України, однак не прийнято, у зв`язку із помилкою - порушено вимоги пункту 1201.2 статті 1201 Податкового кодексу України, а саме: дата реєстрації не може перевищувати 180 календарних днів з дати складання. Податкову накладну виписано за минулий період. При цьому пропуск граничного строку реєстрації спірних податкових накладних становив до 347 днів.
Згідно з позицією податкового органу платник податку має можливість зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 15 календарних днів, наступних за датою їх складання, або протягом 180 календарних днів з дати їх складання за умови застосування штрафних санкцій, визначених статтею 1201 Податкового кодексу України. Свої висновки відповідач пов`язує з тим, що пунктом 1201.2 статті 1201 Податкового кодексу України передбачено застосування максимального розміру штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у разі протермінування такої реєстрації у 180 календарних днів з дати складання податкових накладних.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, керувався тим, що відмова податкового органу у реєстрації спірних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав, зазначених у квитанціях №1, суперечить вимогам податкового законодавства.
Відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Згідно з абзацами третім та четвертим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Абзац дев`ятий пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачає, що якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.
Згідно з абзацом одинадцятим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній до 01.01.2016) реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.
Відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній після 01.01.2016) податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Системний аналіз вищезазначених положень дає підстави для висновку про те, що на платника податку на додану вартість - продавця покладено обов`язок щодо складання податкових накладних та їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом встановленого законодавством строку.
Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок № 1246) визначено механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних, звіряння даних, що містяться у виданих платникам податку на додану вартість - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1246 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.
Згідно з пунктом 8 Порядку № 1246 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв`язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС.
Відповідно до пункту 9 Порядку № 1246 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); 5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 1 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 № 233, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16.04.2008 за N 320/1501:
квитанція про одержання податкового документа в електронному вигляді (перша квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт і час одержання податкового документа в електронному вигляді;
квитанція про приймання податкового документа в електронному вигляді (друга квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт та час приймання (неприймання) податкового документа в електронному вигляді у базу даних органів ДПС.