П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 800/578/17
Провадження № 11-747заі19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі - КДКП, Комісія) про визнання незаконним та скасування рішення
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 2 липня 2019 року (судді Уханенко С. А., Данилевич Н. А., Кашпур О. В., Радишевська О. Р., Шевцова Н. В.),
УСТАНОВИЛА:
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до КДКП про визнання незаконним і скасування рішення від 1 листопада 2017 року № 236дп-17 "Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України ОСОБА_1 " (далі - рішення КДКП) у виді звільнення з посади в органах прокуратури.
Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року, відмовлено в задоволенні позову.
8 травня 2019 року ОСОБА_1 подав заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 березня 2018 року,у якій просить скасувати це рішення та прийняти нове - про задоволення його позову до КДКП.
Заяву (з урахуванням додаткових пояснень, викладених у клопотанні про усунення недоліків заяви про перегляд від 3 червня 2019 року) обґрунтував тим, що однією з підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади стало встановлене КДКП порушення порядку подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2016 рік у частині незазначення ним інформації про те, що його дружина ОСОБА_2 є співвласником та кінцевим бенефіціарним власником одного з товариств (розмір внеску до статутного капіталу 25 000 000 грн).
Проте за результатами здійснення повної перевірки поданої ОСОБА_1 декларації за 2016 рік Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) у рішенні від 21 листопада 2018 року № 2682 не встановило порушення ОСОБА_1 порядку подання декларації в зазначеній частині.
Таким чином, за доводами заявника, відсутність порушення ним порядку подання декларації за 2016 рік є істотною для справи обставиною, яка існувала на час розгляду справи, але яку Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду не досліджував і не давав їй відповідної правової оцінки, а заявнику про цю обставину не було і не могло бути відомо на час розгляду справи.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 2 липня 2019 року відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1, від імені якого діє представник Цигарьов Олександр Олександрович, про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 березня 2018 року та залишив це рішення в силі.
За висновками цього суду, рішенням НАЗК від 21 листопада 2018 року не встановлено нових обставин, а надано оцінку достовірності задекларованих заявником відомостей з висновком, зокрема, про відсутність недостовірних відомостей у розділі 9 декларації.
Разом з тим обставини щодо незазначення ОСОБА_1 в декларації за 2016 рік інформації про корпоративні права його дружини, які стали однією з підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, були відомі учасникам судового процесу та досліджувалися Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду з наданням відповідної правової оцінки.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що обставини, вказані ОСОБА_1 в заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, у розумінні пункту 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) не є нововиявленими, оскільки вони не є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення, а стосуються надання цим фактам певної оцінки.
Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 , від імені якого діє представник Цигарьов О. О., подав апеляційну скаргу, у якій з підстав порушення Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду норм матеріального та процесуального права просить скасувати постановлену ним ухвалу. Скаржник також просить задовольнити його позов про скасування рішення КДКП у частині притягнення до дисциплінарної відповідальності.
На обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 наводить доводи, аналогічні доводам заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, та зазначає, що при проведенні НАЗК повної перевірки достовірності поданої ним декларації за 2016 рік не встановлено порушення ним порядку її подання в частині незазначення інформації про те, що його дружина ОСОБА_2 є одним зі співзасновників та кінцевим бенефіціарним власником одного з товариств. Тому позивач вважає, що незазначення ним у декларації за 2016 рік вказаної інформації не є порушенням порядку подання такої декларації та не може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Так, ОСОБА_1 стверджує, що на час розгляду справи за його позовом до Комісії та ухвалення рішення Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду від 12 березня 2018 року цей суд не врахував зазначених обставин, які не були і не могли бути відомі ОСОБА_1, що, на його думку, є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Скаржник вважає, що рішення НАЗК від 21 листопада 2018 року № 2682 не можна вважати новою обставиною чи обставиною, яка змінилася після ухвалення рішення по суті його позову, оскільки це рішення є формою фіксації відповідних висновків НАЗК за результатами проведеної перевірки минулого періоду та не впливає на правову оцінку того, чи діяв ОСОБА_1 з дотриманням чи з порушенням порядку подання декларації за 2016 рік. Нововиявленими ОСОБА_1 вважає обставини, установлені цим рішенням, та правові висновки щодо них, зокрема те, що незазначення скаржником відомостей про наявність у його дружини корпоративних прав не є порушенням порядку подання декларації.
Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не подав, а листом від 7 жовтня 2019 року повідомив, що з набранням чинності Закону України від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" до 1 вересня 2021 року зупинено дію положень Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ "Про прокуратуру" (далі - Закон № 1697-VІІ), які регламентують роботу КДКП. Крім того, її голова та члени вважаються звільненими з посади, а їх повноваження - достроково припиненими. Тому подати відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 та забезпечити участь представника Комісії в цій справі неможливо.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та наведені в апеляційній скарзі доводи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як убачається з матеріалів справи, предметом спору у справі № 800/578/17 було рішення КДКП, яким на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.
У цьому рішенні КДКП визнала, що ОСОБА_1 вчинив низку дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 5 частини першої статті 43 Закону № 1697-VІІ, а саме:
- незважаючи на імперативні приписи частини другої статті 41 Цивільного процесуального кодексу України, протягом 2015-2017 років на підставі довіреності брав участь як представник своєї дружини ОСОБА_2 у цивільній справі за позовом прокурора Балаклійського району Харківської області в інтересах держави в особі Служби автомобільних доріг у Харківській області до Балаклійської міської ради та ОСОБА_2 про визнання незаконним і скасування рішень сесії Балаклійської міської ради, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0,0987 га за ОСОБА_2 ;
- усупереч вимогам статті 19 Закону № 1697-VІІ та пунктів 1, 2 розділу ІІ Порядку проведення таємної перевірки доброчесності прокурорів в органах прокуратури України, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 16 червня 2016 року № 205, без поважних причин не подав до 1 лютого 2017 року до підрозділу внутрішньої безпеки власноруч заповнену анкету доброчесності прокурора або, якщо не мав можливості подати її в зазначений строк через перебування у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною, через тимчасову непрацездатність, перебування за межами України та з інших поважних причин, що підтверджуються документально, не подав її протягом 30-ти календарних днів з дати закінчення строку дії зазначених обставин;
- у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2016 рік (розділ 9 "Юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб`єкт декларування або члени його сім`ї") не зазначив інформацію, передбачену пунктами 5, 51 частини першої статті 46 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII "Про запобігання корупції", про те, що його дружина є співвласником та кінцевим бенефіціарним власником одного з товариств (розмір внеску до статутного капіталу 25 000 000 грн).
На підставі наведеного КДКП дійшла висновку, що неодноразове порушення прокурором вимог законодавства свідчить про те, що він не виконує вимоги щодо професійної відповідності, загальновизнані світовою спільнотою прокурорів обов`язки прокурора, ігнорує вимоги закону, що для прокурора є неприпустимим, і вирішила, що вчинення ОСОБА_1 декількох дисциплінарних проступків у своїй сукупності носить характер грубого порушення, що є підставою для застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури. Зазначила також, що дисциплінарний проступок щодо несвоєчасного подання анкети доброчесності прокурора сам по собі становить грубе порушення.
У рішенні від 12 березня 2018 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду погодився з позицією відповідача, зокрема й у частині обставин щодо неповного заповнення ОСОБА_1 декларації за 2016 рік, указавши, що ОСОБА_1 мав фактичну можливість на законних підставах і незалежно від інших джерел походження відобразити у своїй декларації відомості про корпоративні права дружини. Оскільки він цього не зробив, то його посилання на зазначення відомостей в обсязі, наданих йому дружиною, та на відсутність інших способів їх отримання не дає підстав вважати їх правомірними.
При цьому, відхиляючи аргументи позивача, суд зазначив, що непритягнення ОСОБА_1 до адміністративної чи кримінальної відповідальності за подання суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей стосовно майна або іншого об`єкта декларування [стаття 1726 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП)] або за порушення вимог закону щодо подання декларації про майно особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування [стаття 3661 Кримінального кодексу України (далі - КК)], не свідчить про неможливість притягнення його до дисциплінарної відповідальності.