ПОСТАНОВА
Іменем України
17 березня 2020 року
Київ
справа №263/7633/19
адміністративне провадження №К/9901/20115/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Жука А. В.,
суддів: Мартинюк Н. М., Мельник-Томенко Ж. М.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області
до ОСОБА_1
про затримання громадянина Російської Федерації з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, провадження у якій відкрито за
за касаційною скаргою адвоката Бірюч Олени Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 24 травня 2019 року (головуючий суддя - Киян Д.В.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2019 року (головуючий суддя - Компанієць І.Д., судді: Казначеєв Е.Г., Ястребова Л.В.)
у справі №263/7633/19
ВСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. У травні 2019 року Головне управління Державної міграційної служби України в Донецькій області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просило надати дозвіл на затримання з метою забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 .
2. В обґрунтування позову вказує, що 09.04.2015 Державною міграційною службою України на підставі подання ГУБОЗ МВС України було прийнято рішення про заборону в`їзду в Україну громадянину Російської Федерації ОСОБА_1 терміном на п`ять років.
Всупереч рішення про заборону в`їзду в Україну відповідач 17.04.2019 з метою незаконної легалізації в`їхав на територію України через КПП "Гоптівка" з території Російської Федерації на підставі свідоцтва на повернення в Україну НОМЕР_1 та намагався отримати паспорт громадянина України, для чого 25.04.2019 р. звернувся до Покровського МВ ГУ ДМС України в Донецькій області.
3. 22 травня 2019 року Покровським МВ ГУ ДМС України в Донецькій області прийнято рішення про відмову в оформленні та видачі паспорта громадянина України ОСОБА_1 у зв`язку з неможливістю встановити його особу та належність до громадянства України.
Позивач зазначає, що у відповідача відсутні документи, які підтверджують його особу та документи, що дають право на перебування на території України та виїзд з неї.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
4. Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 24.05.2019, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2019 позовні вимоги задоволено.
Затримано громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 з метою забезпечення його передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію з поміщенням останнього до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, на строк шість місяців.
5. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, виходив з того, що з огляду на порушення відповідачем рішення про заборону в`їзду в Україну від 09.04.2015, яким заборонено відповідачу в`їзд на Україну терміном 5 років, у сукупності з тим, що інші, менш жорсткі заходи (порука та застава) не можуть бути застосовані, поданий позов щодо затримання відповідача з метою забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні є обґрунтованим.
6. Суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що у громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 на момент затримання 22.05.2019 були відсутні документи про законне перебування на території України. При цьому відповідач не звертався до компетентних державних органів України з заявою про надання йому статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту.
7. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до висновку про те, що оскільки відповідач порушив законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, а саме: не має доказів про своє законне перебування на території України, порушив рішення про заборону в`їзду в Україну від 09.04.2015, то наявні законні підстави для затримання відповідача з метою забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
8. Судом апеляційної інстанції також встановлено, що посвідчення особи на повернення в Україну відповідача не є документом, який свідчить про безумовну його належність до громадянства України, при цьому посвідчення видане 11.04.2019 з закінченням строку дії 11.05.2019, а відповідача затримано 22.05.2019, що свідчить про відсутність документу, який би засвідчував законне перебування відповідача на території України.
9. Крім того, апеляційний суд дійшов висновку, що звернення відповідача до суду з позовом про скасування рішення про відмову в оформлені та видачі паспорту громадянина України не спростовує факт порушення відповідачем законодавства України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства.
10. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, представник відповідача в доводах касаційної скарги зазначає, що судами попередніх інстанцій не повно з`ясовано обставини справи та порушено норми матеріального та процесуального права, тому просить суд касаційної інстанції скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу
11. Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального права та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
12. Зокрема касатор зазначає, що судами попередніх інстанцій помилково визнано відповідача громадянином Російської Федерації, оскільки з наявних у справі документів встановлено, що 11.04.2019 ОСОБА_1 отримав посвідчення особи про повернення в Україну, згідно якого відповідач є громадянином України, та на його підставі законно перетнув державний кордон України 17.04.2019, про що міститься відмітка у вказаному документі.
Скаржник посилається на те, що ні рішення Покровського МВ ГУДМС України в Донецькій області б/н від 22 травня 2019 року про відмову у видачі паспорта громадянина України, ані закінчення дії строку посвідчення не тягне за собою втрату або припинення в особи громадянства України.
13. Скаржник вважає, що позивачем не надано доказів, які могли б бути підставою для задоволення позову.
Представник відповідача вважає, що висновки суду у даній справі повинні базуватися виключно після винесення судами відповідних рішень, з набранням законної сили, які встановлять законність та обґрунтованість або їх повну незаконність та протиправність, а саме: рішення Державної міграційної служби України від 09.04.2015 про заборону в`їзду ОСОБА_1 строком на п`ять років на територію України, рішення Покровського МВ ГУ ДМС України в Донецькій області від 22.05.2019 про відмову у видачі ОСОБА_1 паспорту громадянина України, постанови про накладення адміністративного стягнення серії та номер ММК 044999 від 07.06.2019 та протоколу про адміністративне правопорушення серії та номер ММК 044999 від 07.06.2019.
З посиланням на постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15.03.2018 у справі №320/6447/16-а (2-а/320/236/16) представник відповідача вважає, що питання про затримання особи та поміщення до пункту тимчасового перебування повинно бути ініційовано разом з питанням про видворення або початком процедури реадмісії.
14. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
Позивач зазначає, що при затриманні відповідача, діяв на підставі Інструкції про порядок реалізації компетентними та уповноваженими органами України міжнародних угод про реадмісію осіб, затверджено Наказом МВС України від 16.02.2015 № 158, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.03.2015 за № 260/26705, а щодо самого відповідача застосовується процедура реадмісії відповідно до статті 29 Закону України "Про правовий статут іноземців та осіб без громадянства".
15. Крім того, позивач зазначає, що 23.05.2019 до звернення до суду з відповідним позовом ДМС України надіслала запит до Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації про реадмісію у відношенні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач зазначає, що матеріалами справи встановлено та підтверджується письмовими доказами, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином Російської Федерації.
Позивач вказує, що сам факт звернення з позовом щодо оскарження у судовому порядку рішень державних органів виконавчої влади в інтересах відповідача не є підставою автоматично вважати вищевказані рішення незаконними та не є предметом розгляду даної адміністративної справи.
16. У відповіді на відзив на касаційну скаргу представник відповідача зазначає, що за фактом незаконного затримання відповідача порушено кримінальні провадження.
Крім того, рішення Державної міграційної служби від 09.04.2015 заборонено відповідачу -громадянину Російської Федерації ОСОБА_1, уродженцю м. Іваново, Російська Федерація, в`їзд на територію України терміном на п`ять років до 09.04.2020 оскаржується відповідачем в Окружному адміністративному суді м. Києва (справа № 640/12327/19).
ІІІ. Фактичні обставини справи
17. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, за інформацією системи "Аркан" відповідач є громадянином Російської Федерації, у період з 2014 по 2015 рік чотири рази в`їжджав на територію України та виїжджав з неї на підставі закордонного паспорту громадянина Російської Федерації № НОМЕР_2 . (а.с.12)
18. Рішенням Державної міграційної служби від 09.04.2015 заборонено відповідачу - громадянину Російської Федерації ОСОБА_1, уродженцю м. Іваново, Російська Федерація, в`їзд на територію України терміном на п`ять років до 09.04.2020 (а.с. 9).
19. Згідно даних системи "Аркан" відповідач на підставі закордонного паспорту громадянина Російської Федерації 24.04.2018 здійснив спробу в`їхати на територію України через КПП "Гоптівка", але йому було відмовлено у в`їзді через наявну заборону в`їзду в Україну (а.с.12)
20. Відповідач 17.04.2019 в`їхав на територію України через КПП "Гоптівка" з території Російської Федерації на підставі свідоцтва на повернення в Україну НОМЕР_1 (а.с.12)
21. Рішенням Покровського МВ ГУ ДМС України в Донецькій області від 22.05.2019 ОСОБА_1 відмовлено в оформлені та видачі паспорта громадянина України (а.с.23)
22. За повідомленням Головного відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 18.05.2019 (а.с.15) громадянин Російської Федерації ОСОБА_1, будучи кримінальним вагомим елементом країн колишнього СНД, прибув до Донецької області з метою вчинення тяжких злочинів майнового характеру, підтримання кримінальних традицій та вчинення дій на шкоду державній безпеці України.
23. З подання УСР ГУ НП в Донецькій області, яке 22.05.2019 за вих. № 481/33/01-2019 надійшло до Покровського міського відділу ГУ ДМС України в Донецькій області про вжиття до іноземця заходів впливу вбачається, що співробітниками УСР ГУ НП в Донецькій області під час проведення заходів "Мігрант" встановлено громадянина Російської Федерації ОСОБА_1, який прибув в Україну 17.04.2019 та перебуває на території України без документів на право перебування. (а.с.13)
24. Відповідача 22.05.2019 затримано строком до трьох діб у зв`язку із вчиненням відповідачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 203-1 КУпАП (невиконання рішення про заборону в`їзду в Україну) на підставі ч. 2 ст. 263 КУпАП, про що складено протокол про адміністративне затримання (а.с.16-17).
25. Рішенням Покровського МВ ГУ ДМС України в Донецькій області від 22.05.2019 відповідач поміщений до Миколаївського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні (а.с.19). Про прийняте рішення в порядку передбаченому законом проінформовано Красноармійську міжрайонну прокуратуру Донецької області (вих. № 51-2804 від 22.05.2019) та Консульський відділ Посольства Російської Федерації в Україні (вих. № 51-2806 від 22.05.2019) (а.с.21-22)
26. Крім того судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи наявна копія посвідчення особи на повернення в Україну ОСОБА_1 , видане 11.04.2019 з закінченням строку дії 11.05.2019. (а.с.68).
27. Позивач звернувся до адміністративного суду з позовом щодо затримання з метою забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, громадянина Російської Федерації ОСОБА_1
IV. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
28. Адвокатом Бірюч Оленою Володимирівною в інтересах ОСОБА_1 17.07.2019 подано касаційну скаргу.
29. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2019 для розгляду справи № 263/7633/19 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Жук А.В., суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
30. Ухвалою Верховного Суду від 29.07.2019 відкрито провадження в адміністративній справі № 263/7633/19 за касаційною скаргою адвоката Бірюч Олени Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 24.05.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2019.
31. Ухвалою Верховного Суду від 16 березня 2020 справу № 263/7633/19 призначено до розгляду в письмовому провадженні.
V. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
32. Конституція України від 28 червня 1996 року
32.1. Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
33. Кодекс адміністративного судочинства України
33.1. Згідно частин першої - третьої ст. 289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: 1) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України; 2) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 3) взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 4) зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
Заходи, визначені цією статтею, також застосовуються адміністративним судом, визначеним частиною першою цієї статті, за позовом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів чи підрозділів, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України до іноземців та осіб без громадянства, які до прийняття рішення за заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вчинили порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, до завершення процедури розгляду цієї заяви.
Не можуть застосовуватися взяття на поруки та застава до іноземців та осіб без громадянства, до яких раніше застосовувалися такі заходи, а також стосовно яких є достатні дані про їх причетність до готування та (або) вчинення терористичної діяльності.
33.2. Частина 11 статті 289 КАС України. Строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.
33.3. Приписами частини першої статті 341 визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
34.1. У преамбулі Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" від 22 вересня 2011 року №3773-VI вказано, що цей Закон визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України.