Відповідно до Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про реадмісію осіб, ратифікованої Законом України від 15 січня 2008 року № 116-VI "Про ратифікацію Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про реадмісію осіб", з метою реалізації положень міжнародних договорів України у сфері реадмісії, а також забезпечення взаємодії компетентних та уповноважених органів України під час здійснення процедур реадмісії

1. Затвердити Інструкцію про порядок реалізації компетентними та уповноваженими органами України міжнародних угод про реадмісію осіб, що додається.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства внутрішніх справ України та Адміністрації Державної прикордонної служби України від 12 листопада 2010 року № 552/862 "Про затвердження Інструкції про порядок дій органів внутрішніх справ та органів охорони державного кордону з реалізації положень Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про реадмісію осіб", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 08 грудня 2010 року за № 1226/18521.

3. Департаменту юридичного забезпечення МВС України (Горбась Д.В.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

1. Ця Інструкція розроблена відповідно до Конституції України, міжнародних договорів України у сфері реадмісії, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законів України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", "Про громадянство України", "Про Державну прикордонну службу України", "Про прикордонний контроль", "Про захист персональних даних", Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 360, а також міжнародних норм і стандартів, що визначають права та свободи людини і громадянина.

2. Ця Інструкція визначає порядок реалізації компетентними та уповноваженими органами України положень міжнародних договорів України, укладених між Україною та іншими державами про реадмісію (приймання-передавання) осіб (далі - міжнародні угоди про реадмісію), а також порядок їх взаємодії під час здійснення реадмісійних процедур.

3. Терміни, що вживаються у цій Інструкції, мають такі значення:

договірна держава - держава, яка уклала міжнародну угоду про реадмісію;

запитувана договірна держава - договірна держава, на адресу якої направлено запит про реадмісію або про транзитне перевезення;

запитуюча договірна держава - договірна держава, що направляє запит про реадмісію або про транзитне перевезення;

реадмісія - передавання з території запитуючої договірної держави та приймання на територію запитуваної договірної держави громадян договірних держав, громадян третіх країн або осіб без громадянства на підставах та в порядку, визначеному міжнародними угодами про реадмісію та цією Інструкцією;

транзитне перевезення - транспортування громадян третіх держав або осіб без громадянства територією запитуваної договірної держави під час прямування з території запитуючої договірної держави до держави призначення.

4. Компетентними органами України, відповідальними за реалізацію міжнародних угод про реадмісію та уповноваженими на безпосередню взаємодію один з одним та з компетентними органами інших договірних держав, є:

Державна міграційна служба України (ДМС) - центральний компетентний орган;

Адміністрація Державної прикордонної служби України (Адміністрація Держприкордонслужби).

5. Уповноваженими органами України, що беруть участь у реалізації міжнародних угод про реадмісію, у визначеному цією Інструкцією порядку, є:

головні управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - територіальні органи), а також управління, відділи (сектори) міграційної служби в районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (далі - територіальні підрозділи);

органи охорони державного кордону України.

6. Компетентні органи України визначають свої структурні підрозділи, на які покладаються завдання з організації практичного виконання міжнародних угод про реадмісію та координації діяльності уповноважених органів України в цій сфері.

7. Дипломатичні представництва та консульські установи України за кордоном є уповноваженими органами України щодо проведення співбесід, здійснення документування та забезпечення подальшого повернення в Україну громадян України, які підлягають реадмісії, надання їм інформаційно-консультативної допомоги з питань реінтеграції в Україні, а також щодо надання інформації на письмові запити компетентних або уповноважених органів України про оформлення іноземцям чи особам без громадянства віз для в'їзду в Україну або транзитного перевезення її територією.

8. Уповноваженими особами на безпосереднє здійснення заходів, визначених цією Інструкцією, є посадові особи, визначені керівником або заступником керівника компетентного та уповноваженого органу України.

1. Рішення про реадмісію громадян договірних держав, громадян третіх країн та осіб без громадянства, які перебувають на території запитуючої договірної держави з порушенням законодавства цієї держави щодо прибуття, перебування або проживання іноземців та осіб без громадянства, приймається в разі наявності підстав для реадмісії, передбачених для зазначених категорій осіб міжнародними угодами про реадмісію таких держав.

2. Передавання Україною іноземців та осіб без громадянства іншій договірній державі, а також приймання від іншої договірної держави громадян України, іноземців та осіб без громадянства здійснюються відповідно до міжнародних угод України про реадмісію за стандартною або прискореною процедурою.

3. Прискорена процедура реадмісії застосовується до громадян договірних держав, громадян третіх держав та осіб без громадянства, затриманих у межах контрольованого прикордонного району запитуючої договірної держави (морські порти та міжнародні аеропорти включно) упродовж 48 годин з моменту незаконного перетинання державного кордону безпосередньо з території запитуваної договірної держави.

4. Стандартна процедура реадмісії застосовується до громадян договірних держав, громадян третіх держав та осіб без громадянства, виявлених (затриманих) на території запитуючої договірної держави за порушення законодавства цієї держави щодо порядку прибуття, перебування або проживання на її території, про що стало відомо компетентним (уповноваженим) органам запитуючої договірної держави у визначений міжнародною угодою про реадмісію строк, що перевищує необхідний для реадмісії за прискореною процедурою.

5. За стандартною процедурою передавання та приймання осіб, які підлягають реадмісії, здійснюються територіальними органами та територіальними підрозділами ДМС на підставі результатів:

розгляду центральним компетентним органом запитів про реадмісію за стандартною процедурою щодо громадян України, іноземців та осіб без громадянства, надісланих Україні договірними державами;

погодження договірними державами запитів про реадмісію за стандартною процедурою, надісланих Україною щодо іноземців та осіб без громадянства;

погодження транзитними договірними державами запитів про транзитне перевезення, надісланих Україною щодо іноземців або осіб без громадянства в разі необхідності здійснення транзитного перевезення їх територією до договірної держави, що є державою призначення;

виявлення (затримання) компетентними, уповноваженими або іншими органами державної влади України іноземців або осіб без громадянства, які підлягають реадмісії за стандартною процедурою;

розгляду запитів про транзитне перевезення наземними видами транспорту іноземців або осіб без громадянства, що надійшли від договірної держави.

6. За прискореною процедурою реадмісія осіб здійснюється органами охорони державного кордону за рішенням начальника органу охорони державного кордону чи особи, яка виконує його обов'язки, прийнятим за результатами:

розгляду запиту про реадмісію за прискореною процедурою щодо громадян України, іноземців та осіб без громадянства, що надійшли від договірних держав;

розгляду запитів про транзитне перевезення повітряними та морськими видами транспорту іноземців та осіб без громадянства, що надійшли від договірних держав;

погодження договірними державами запитів про реадмісію за прискореною процедурою іноземців та осіб без громадянства на їх територію;

погодження Україною запитів договірних держав про реадмісію за прискореною процедурою громадян України, іноземців та осіб без громадянства на територію України.

7. Безпосереднє сприяння (за умови проведення взаємних консультацій) у здійсненні транзитного перевезення іноземців та осіб без громадянства територією України за відповідним запитом договірної держави здійснюється:

територіальними органами та територіальними підрозділами ДМС - у разі транзитного перевезення наземними видами транспорту;

органами охорони державного кордону - у разі транзитного перевезення повітряним та морським видами транспорту.

8. У разі встановлення після здійснення реадмісії фактів невиконання запитуваною договірною державою вимог, що висуваються міжнародною угодою про реадмісію, компетентний орган України застосовує процедурні положення цих угод щодо помилкової реадмісії.

9. Приймання та передавання Україною в порядку помилкової реадмісії осіб, переданих (прийнятих) за стандартною або прискореною процедурою, здійснюються уповноваженими органами України, відповідальними за виконання рішень про реадмісію осіб за стандартною або прискореною процедурою, відповідно до пунктів 5 та 6 цього розділу в межах строків, визначених міжнародними угодами про реадмісію.

10. Після надання або отримання згоди на реадмісію компетентний (за стандартною процедурою) чи уповноважений (за прискореною процедурою) орган України завчасно погоджують з відповідними компетентними (уповноваженими) органами договірної держави дату, час та місце передавання особи, можливе її транспортування в супроводі та іншу інформацію, пов'язану з передаванням особи.

11. За клопотанням компетентного (уповноваженого) органу запитуючої договірної держави строк передавання особи може бути продовжено на час, необхідний для усунення юридичних або практичних перешкод для передавання.

1. Підставою для виконання договірними державами зобов'язань щодо здійснення реадмісії є подання компетентним органом запитуючої договірної держави запиту про реадмісію або запиту про транзитне перевезення та його погодження компетентним органом запитуваної договірної держави.

2. Повернення осіб, які підлягають реадмісії, без подання запиту про реадмісію та необхідності письмового звернення запитуючої договірної держави до компетентних органів запитуваної договірної держави здійснюється у випадку наявності в особи, яка підлягає реадмісії, дійсного проїзного документа або документа, що посвідчує особу, а також у випадку, коли такою особою є громадянин третьої держави чи особа без громадянства та має дійсну візу або дозвіл на проживання в країні слідування.

3. Компетентний (уповноважений) орган України, отримавши запит про реадмісію або про транзитне перевезення, здійснює його реєстрацію в установленому законодавством порядку.

4. За результатами розгляду запиту компетентний (уповноважений) орган України без зволікань, але не пізніше строків, визначених відповідною міжнародною угодою про реадмісію, надсилає запитуючій договірній державі відповідь щодо:

погодження реадмісії або надання згоди на транзитне перевезення територією України;

відмови в розгляді (відхилення) запиту про реадмісію або про транзитне перевезення з повідомленням причин такої відмови;

відмови в здійсненні реадмісії або транзитному перевезенні з повідомленням причин такої відмови.

5. Компетентний орган України здійснює розгляд запитів про реадмісію щодо громадян України без зайвих зволікань, крім тих, що є мінімально необхідними для повернення таких осіб в Україну.

6. Відмовлено в розгляді запиту про реадмісію або про транзитне перевезення може бути за таких підстав:

якщо після встановлення факту незаконного перебування іноземця або особи без громадянства на території запитуючої договірної держави минув час більший, ніж це передбачено міжнародною угодою про реадмісію;

у разі надходження до компетентного (уповноваженого) органу України запиту про реадмісію або про транзитне перевезення, підготовленого з порушенням вимог, установлених відповідною міжнародною угодою про реадмісію.

7. Засоби доведення громадянства осіб, щодо яких є припущення про належність до громадянства договірних держав, а також підстави для реадмісії громадян третіх держав та осіб без громадянства, визначаються відповідними міжнародними угодами про реадмісію.

8. Якщо протягом строків, установлених для виконання запиту про реадмісію або про транзитне перевезення, відповідь компетентному (уповноваженому) органу України не надходить, вважається, що згоду на реадмісію особи або її транзитне перевезення надано, якщо інше не передбачено відповідною міжнародною угодою про реадмісію.

9. У випадку існування юридичних або практичних перешкод для надання своєчасної відповіді на запит строк його розгляду за стандартною процедурою може бути збільшений на підставі належним чином умотивованого запиту компетентного або уповноваженого органу запитуваної договірної держави на визначений міжнародною угодою про реадмісію період часу.

1. У разі затримання уповноваженими органами на території України іноземців або осіб без громадянства, які порушують законодавство України щодо порядку прибуття на територію України чи перебування або проживання на її території, зазначені особи до вирішення питання щодо їх реадмісії підлягають тимчасовому розміщенню в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні (далі - ПТПІ), у встановленому законодавством порядку.