ПОСТАНОВА
Іменем України
17 березня 2020 року
Київ
справа №815/388/17
адміністративне провадження №К/9901/44730/18
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №815/388/17
за позовом Головного управління Державної служби України з питань праці в Одеській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Котовське зернопереробне підприємство"
про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,
за касаційною скаргою Головного управління Державної служби України з питань праці в Одеській області
на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року (прийняту у складі: головуючого судді Єфіменка К.С.)
і ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року (прийняту у складі: головуючого судді Косцової І.П., суддів Стас Л.В., Турецької І.О.).
УСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
Головне управління Державної служби України з питань праці в Одеській області (далі - "ГУ Держпраці в Одеській області") у січні 2017 року звернулося з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Котовське зернопереробне підприємство" (далі - "ТОВ "Котовське зернопереробне підприємство"), в якому, з урахуванням уточнень, поданих до суду у серпні 2017 року, просило у зв`язку із загрозою життю й здоров`ю людей застосувати до відповідача заходи реагування у сфері державного нагляду шляхом повного зупинення експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки і виконання робіт з підвищеною небезпекою, а саме:
- застосування шкідливих небезпечних речовин 1, 2 і 3 класу небезпеки й устаткування, пов`язаного з використанням, виготовленням, переробкою, зберіганням, транспортуванням, утилізацією чи знешкодженням небезпечних або шкідливих речовин;
- резервуарів для зберігання нафтопродуктів: інв. №№735, 736, 737, 738, 739, 749; автомобілезаправника ГАЗ-3307 інв. №01258, автомобілезаправника ГАЗ-5312 інв. №01247, автомобілезаправника МАЗ-630305 інв. №01246.
Позов обґрунтований тим, що у зв`язку зі смертельним нещасним випадком, який стався 7 вересня 2016 року на виробничому об`єкті ТОВ "Котовське зернопереробне підприємство", посадовими особами позивача було проведено позапланову перевірку відповідача на предмет дотримання вимог з охорони праці та промислової безпеки, в ході якої виявлено 81 порушення, з яких 16 визначено такими, що створюють загрозу життю й здоров`ю людей. За наслідками перевірки ГУ Держпраці в Одеській області винесено припис про усунення порушень вимог закону від 23 грудня 2016 року №1368-2168, а 26 липня 2017 року проведено позапланову перевірку щодо виконання ТОВ "Котовське зернопереробне підприємство" цього припису. Так, за результатами повторної перевірки позивач встановив, що відповідач не в повному обсязі усунув зазначені у приписі від 23 грудня 2016 року порушення законодавства з охорони праці, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а тому вказує на наявність підстав для застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Одеський окружний адміністративний суд постановою від 22 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року, у задоволенні позову відмовив.
Судові рішення мотивовані тим, що ТОВ "Котовське зернопереробне підприємство" на час розгляду справи в судах припинило небезпечну діяльність зі зберігання шкідливих небезпечних речовин 1, 2 і 3 класу на території підприємства, такі речовини на складі були відсутні, а приміщення для зберігання пестицидів було зачинене й опломбоване відповідною комісією, що свідчить про виконання відповідачем вимог пункту 1 припису від 23 грудня 2016 року №1368-2168. Стосовно виконання вимог пункту 2 цього припису, суди зазначили, що відповідач виконав майже всі підготовчі роботи, які передують зверненню для отримання дозволу на експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки (паливно-роздавальних колонок, резервуарів для зберігання нафтопродуктів і трьох автозаправників) і в цій частині відповідач виконує вимоги органу державного нагляду у спосіб, визначений у приписі. Відтак, суди дійшли висновку, що порушення, визначене у пункті 2 припису від 23 грудня 2016 року №1368-2168, усунуте і на момент прийняття судових рішень небезпека життю й здоров`ю працівників підприємства була відсутня, а тому підстав для зупинення робіт підприємства суди не встановили.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що підстави для зупинення господарської діяльності встановлюються виключно законами України і перелік цих підстав є вичерпним. Натомість приписи Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" не містять положень щодо переліку підстав для зупинення господарської діяльності. Такі підстави наводяться у спеціальних законах, які регулюють ті чи інші сфери правовідносин. Так, правовою підставою для застосування заходів реагування позивач зазначив порушення товариством вимог статті 21 Закону України "Про охорону праці" і постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №1107 "Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки" (далі - "Постанова №1107"). Втім, ретельно дослідивши зміст зазначених нормативно-правових актів, суд апеляційної інстанції встановив, що вони не містять жодної норми, яка б передбачала зупинення господарської діяльності суб`єкта господарювання у разі відсутності дозволу Держпраці на виконання робіт підвищеної небезпеки і дозволу на експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки. Відтак, суд дійшов висновку про те, що позивач не довів наявності законних підстав для застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечення)
У касаційній скарзі позивач, вказуючи на порушення судами норм матеріального і процесуального права, зокрема порушення принципу змагальності сторін, просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року й ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Скаржник не погоджується з висновком судів про те, що відповідач припинив небезпечну діяльність зі зберігання шкідливих небезпечних речовин 1, 2, 3 класу на території підприємства шляхом опечатування складу пестицидів. Також вважає невірним висновок судів про усунення порушень, визначених у пункті 2 припису від 23 грудня 2016 року №1368-2168, оскільки вчинення товариством майже всіх підготовчих дій, які передують зверненню для отримання дозволу, не можна ототожнювати з отриманням такого дозволу. Відтак, посилаючись на те, що ТОВ "Котовське зернопереробне підприємство" не отримало дозволів, яких вимагає чинне законодавство, що створює загрозу для життя і здоров`я людей, позивач вважає оскаржувані судові рішення незаконними і необґрунтованими.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, погоджуючись з мотивами судів, викладеними в їх рішеннях.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що на підставі наказу про проведення позапланової перевірки №1648 від 30 листопада 2016 року і направлення на проведення перевірки №15/01-29-3060 від 30 листопада 2016 року ГУ Держпраці в Одеській області у грудні 2016 року провело позапланову перевірку ТОВ "Котовське зернопереробне підприємство" щодо дотримання вимог нормативно-правових актів з охорони праці, за наслідками якої складено акт №1368 від 23 грудня 2016 року і винесено припис про усунення порушень вимог закону №1368-2168 від 23 грудня 2016 року.
Виявлені в ході перевірки порушення стали підставою для звернення ГУ Держпраці в Одеській області до суду з позовом про застосування до відповідача заходів реагування. Правовою підставою для застосування заходів реагування позивач зазначив пункт 2.26 Положення про організацію та здійснення державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України, затвердженого наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 11 серпня 2011 року №826.
Під час розгляду цієї справи з метою перевірки виконання припису від 23 грудня 2016 року №1368-2168, на підставі направлення №15/01-29-1666 від 21 липня 2017 року та наказу №860 від 21 липня 2017 року посадовою особою ГУ Держпраці в Одеській області у липні 2017 року проведено позапланову перевірку ТОВ "Котовське зернопереробне підприємство", за результатам якої складено акт перевірки суб`єкта господарювання від 26 липня 2017 року №15/14.5/07-794.
В ході цієї (повторної) перевірки було встановлено, що відповідач не вжив усіх заходів щодо усунення порушень, зазначених у приписі від 23 грудня 2016 року №1368-2168, а саме: не отримав дозвіл Держпраці на виконання робіт підвищеної небезпеки, зокрема, на застосування шкідливих небезпечних речовин 1, 2 і 3 класу небезпеки й устаткування, пов`язаного з використанням, виготовленням, переробкою, зберіганням, транспортуванням, утилізацією чи знешкодженням небезпечних або шкідливих речовин. Крім того, у товариства відсутній дозвіл на експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки, а саме: паливно-роздавальних колонок, резервуарів для зберігання нафтопродуктів і трьох автозаправників.
У зв`язку з виявленням вказаних порушень контролюючий орган попередив ТОВ "Котовське зернопереробне підприємство" про необхідність негайного зупинення експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки і виконання робіт з підвищеною небезпекою і подав до суду зміни й уточнення позовних вимог, зазначивши як правову підставу для застосування заходів реагування положення Закону України "Про охорону праці" і Постанови №1107. Фактичною підставою визначив ті обставини, що товариство не отримало дозвіл Держпраці на виконання робіт підвищеної небезпеки й дозвіл на експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 5 квітня 2007 року №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій (абзац другий частини першої статті 1 вказаного Закону).
Частиною сьомою статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Згідно з частиною п`ятою статті 4 вказаного Закону України виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Частиною четвертою статті 4 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності встановлюється виключно законами.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 року №2694-XII державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.
Статтею 38 цього ж Закону передбачено, що державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №96 (далі - "Положення №96") Держпраці є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення.
Відповідно до пункту 7 Положення №96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідно до статті 39 Закону України "Про охорону праці" посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право, у тому числі, забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.
Положеннями частини третьої статті 21 Закону України "Про охорону праці" визначено, що роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці. На застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки виробник або постачальник устаткування підвищеної небезпеки отримує дозвіл до прийняття зобов`язань на постачання. Одержання дозволу не вимагається у разі експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, яке прийнято в експлуатацію з видачою відповідного сертифіката або щодо якого зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації, а також у разі реєстрації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.