1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



11 березня 2020 року

Київ

справа №686/21628/15-а

адміністративне провадження №К/9901/23900/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Давидковецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, сільського голови Давидковецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області Ланкевича Олександра Івановича, Хмельницького районного центру зайнятості про визнання дій протиправними та стягнення коштів, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09.02.2017, прийняту у складі головуючого судді Колієва С.А., та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10.04.2017, постановлену у складі колегії суддів: Сторчака В.Ю. (головуючий), Ватаманюка Р.В., Мельник-Томенко Ж.М.

І. Суть спору

1. У жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до Давидковецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, сільського голови Давидковецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області Ланкевича Олександра Івановича, Хмельницького районного центру зайнятості, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив суд стягнути з Давидковецької сільської ради, сільського голови Давидковецької сільської ради та Хмельницького міськрайонного центру зайнятості у солідарному порядку недоплачений йому розмір допомоги по безробіттю.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначив, що у зв`язку з тим, що в день звільнення 20.06.2014 йому не було видано трудову книжку та довідку про середній заробіток, він не зміг своєчасно стати на облік до Хмельницького районного центру зайнятості та зареєструватися як безробітний, а тому він недоотримав допомогу по безробіттю у сумі 14 837,46 грн.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. Судами попередніх інстанцій установлено, що відповідно до рішення 28 сесії Давидковецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області 5-го скликання від 26.07.2010 №18 ОСОБА_1 був призначений заступником сільського голови з питань діяльності виконавчого органу.

4. Рішенням 19 чергової сесії Давидковецької сільської ради шостого скликання № 3 від 08.02.2013, внесено зміни до штатного розпису Давидковецької сільської ради та скорочено посаду заступника сільського голови з питань діяльності виконавчого органу ради Давидковецької сільської ради.

5. Розпорядженням сільського голови Ланкевича О.І. від 18.05.2013 "Про звільнення з посади заступника сільського голови з питань діяльності виконавчого органу ради" позивача звільнено з вказаної посади відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України.

6. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.04.2014 скасовано вищезазначене розпорядження та поновлено ОСОБА_1 на посаді з 18.05.2013.

7. У подальшому, розпорядженням Ланкевича О.І. від 20.06.2014 №99-р, позивача звільнено з посади заступника сільського голови з питань діяльності виконавчого органу ради за пунктом 1 статті 40 КЗпП України.

8. 01.12.2014 позивач звернувся до Хмельницького районного центру зайнятості з заявою про надання статусу безробітного.

9. 08.12.2014 Хмельницьким районним центром зайнятості був виданий наказ про призначення ОСОБА_1 допомоги по безробіттю.

10. Наказом Хмельницького районного центру зайнятості від 28.07.2015 позивачу було припинено виплату допомоги по безробіттю у зв`язку з поновленням останнього на роботі.

11. За період з 01.12.2014 по 07.07.2015 ОСОБА_1 отримав допомогу по безробіттю у загальній сумі 13918,12 грн.

12. При цьому, позивач уважає, що дані виплати мали б бути йому призначені з моменту звільнення 20.06.2014, але оскільки він не міг своєчасно звернутись до центру зайнятості у зв`язку з тим, що при звільненні йому не було видано трудову книжку та надано невірний розрахунок заробітньої плати то сума недоотриманих ним коштів складає 14873,46 грн.

13. У зв`язку із зазначеним, позивач звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

14. Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області постановою від 09.02.2017 у задоволенні позову відмовив.

15. Ухвалюючи таке рішення суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для задоволення позову.

16. Вінницький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 10.04.2017 підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.

IV. Касаційне оскарження

17. У касаційні скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати їхні рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

18. У доводах касаційної скарги позивач наголошує на тому, що ним недоотримано допомогу по безробіттю у зв`язку з тим, що при звільненні йому не було видано трудову книжку та надано невірний розрахунок заробітньої плати.

19. Заперечень на касаційну скаргу не надійшло.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

20. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

21. Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

22. Згідно зі статтею 2 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення оскаржуваних рішень) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

23. Статтею 6 КАС України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

24. За правилами частини четвертої статті 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про: 1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача -суб`єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; 2) зобов`язання відповідача-суб`єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; 3) зобов`язання відповідача-суб`єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача-суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; 5) виконання зупиненої чи невчиненої дії; 6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

25. Механізм призначення, виплати допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової для організації безробітними підприємницької діяльності, та обчислення страхового стажу станом на час виникнення спірних правовідносин був визначений Порядком надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, який затверджений Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 № 307 (далі - Порядок).

26. Відповідно до пункту 1.3 вказаного Порядку допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості, на які покладено функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - центри зайнятості), за місцем перебування безробітного на обліку і виплачується в установленому порядку через банківські установи.

27. Допомога по безробіттю призначається та виплачується з 8 дня після реєстрації особи в установленому порядку в державній службі зайнятості. Допомога по безробіттю призначається на підставі особистої заяви безробітного, довідки (довідок) про середню заробітну плату (дохід) за останнім місцем (декількома місцями) роботи чи служби, трудової книжки, військового квитка, копії цивільно-правового договору, за пред`явленням, у разі наявності, свідоцтва про загальнообов`язкове державне соціальне страхування та паспорта або іншого документа, що посвідчує особу. Для визначення розміру та тривалості виплати допомоги по безробіттю центр зайнятості користується відомостями персоніфікованого обліку застрахованих осіб, що накопичуються в органах Пенсійного фонду України. Якщо в день призначення допомоги по безробіттю відсутні відомості, що впливають на розмір допомоги по безробіттю, то вона призначається у розмірі, установленому законодавством, до отримання необхідних відомостей, але не більше шести місяців з дня призначення цієї допомоги. Після їх отримання здійснюється перерахунок допомоги по безробіттю. Якщо зазначені відомості отримані пізніше шести місяців з вини безробітного, то перерахунок допомоги по безробіттю не здійснюється (пункти 6.1, 6.2, 6.5 Порядку).


................
Перейти до повного тексту