ПОСТАНОВА
Іменем України
18 лютого 2020 року
Київ
справа №815/7279/15
касаційне провадження №К/9901/9095/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Одеської митниці ДФС (далі - Митниця) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.07.2018 (головуючий суддя - Свида Л.І., судді - Вовченко О.А., Єфіменко К.С.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2019 (головуючий суддя - Димерлій О.О., суддя - Кравченко К.В., Єщенко О.В.) у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) до Одеської митниці ДФС, Державної казначейської служби України (далі - Казначейство), за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - Дочірнє підприємство Контейнерний термінал "Одеса" Компанії Ейч Ейч Ел Ей Інтернешнл ГмбХ", ТОВ "Зорі Про", ТОВ "СМК-ІВТ-Термінал", про визнання протиправними дій та стягнення матеріальної шкоди,
секретар судового засідання Савченко А.А.
представник позивача - Саєвська О.П.,
УСТАНОВИВ:
В грудні 2015 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Митниці та Казначейства, за участі третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, у якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 22.03.2018, просив: визнати протиправними дії Митниці, які полягають у несвоєчаній передачі тимчасово вилученого на підставі протоколів про порушення митних правил від 13.03.2015 № 0201/50000/15, № 0202/50000/05, № 0203/50000/15 майна, яке належить ФОП ОСОБА_1, на склад митного органу; стягнути з Державного бюджету України на користь ФОП ОСОБА_1 суму матеріальної шкоди у розмірі 4758247,82 грн., у тому числі: 3133179,49 грн. - реальні збитки (1855604,93 грн. + 1362052,37 грн. + 369450,04 грн. - 453927,85 грн., де: 1855604,93 грн. - документально підтверджена сума придбання дошки обрізної та сировини (деревини сосни) для виготовлення дошки обрізної, 1362052,37 грн. - витрати на виробництво дошки обрізної, 369450,04 грн. - витрати на повернення дошки обрізної від Митниці (навантажувально-розвантажувальні роботи на ПАО "Іллічівськзовніштранс" та ТОВ "Зорі Про", перевезення, стафірування, навантажувально-розвантажувальні роботи ТОВ "МСІТ СЕРВІС", проведення експертизи), 453927,85 грн. - сума доходу (без врахування витрат) від реалізації дошки обрізної як технологічних дрів), 1625068,26 грн. - упущена вигода.
На обґрунтування зазначених позовних вимог ФОП ОСОБА_1 послався на положення статті 27, частини п`ятої статті 239 Митного кодексу України, пункту 1.5 Порядку роботи складу митниці ДФС, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 627, статей 1166, 1167, 1173 Цивільного кодексу України, рішення Конституційного Суду України від 03.10.2011 № 12-рп/2001 у справі № 1-36/2001. Зокрема, позивач послався на те, що він мав намір відправити вантаж (лісоматеріали) до Республіки Ізраїль, у зв`язку з чим декларантом були подані митні декларації на переміщення зазначеного товару в 30 контейнерах, однак Митницею контейнери були заблоковані та заборонено їх завантаження на судно. Внаслідок виявлення розбіжностей між фактичною вагою товару та вагою, зазначеною в деклараціях, Митницею були складені протоколи про порушення митних правил, а товар вилучений для розміщення на складах митного органу. Проте, за результатами розгляду протоколів про порушення митних правил, судом провадження по ним було закрито за відсутності складу адміністративного правопорушення, що стало підставою для звернення до Митниці з вимогами про повернення вилученого товару. Разом з цим, під час повернення товару ФОП ОСОБА_1 було виявлено невідповідність товару тій якості, яка була до передачі товару на склади Митниці, що підтверджено висновком експерта Одеської регіональної торгово-промислової палати № УТЕ-1624 від 03.11.2015. З огляду на те, що Митниця відповідає за пошкодження товару, що зберігається ним, завдана ФОП ОСОБА_1 шкода має бути стягнута з Державного бюджету України в розмірі, який визначений у висновку судово-економічної експертизи № 2 від 21.03.2018.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 02.07.2018, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2019, позов задовольнив частково: визнав протиправними дії Митниці, які полягають у несвоєчасній передачі тимчасово вилученого майна на підставі протоколів про порушення митних правил від 13.03.2015 № 0201/50000/15, № 0202/50000/05, № 0203/50000/15, яке належить ФОП ОСОБА_1, на склад митного органу; стягнув з Державного бюджету України на користь ФОП ОСОБА_1 суму матеріальної шкоди у розмірі 3133179,56 грн.; у задоволенні іншої частини позовних вимог щодо стягнення упущеної вигоди у розмірі 1625068,26 грн. відмовив.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суди виходили з того, що оскільки Митниця вчинила протиправні дії, а саме - несвоєчасно передала тимчасово вилучене на підставі протоколів про порушення митних правил від 13.03.2015 №0201/50000/15, №0202/50000/15, №0203/50000/15 майно, яке належить позивачу, на склад митного органу, та протягом трьох та шести місяців зберігала товар на території митного терміналу ДП "ГПК Україна" в контейнерах під своїм контролем без укладення договорів на відповідальне зберігання та належної передачі товару на зберігання при вимогах законодавства щодо передачі товару на митні склади протягом двох діб, з урахуванням того, що провадження у справах щодо оскарження протоколів про порушенням митних правил було закрито за відсутності складу правопорушення, що свідчить про неправомірність їх складання та неправомірність вилучення товару за такими протоколами, то відповідальність за псування вилученого митним органом товару лежить саме на Митниці, яка і має відшкодувати збитки, понесені позивачем, у порядку, передбаченому законом. Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, суди виходили з того, що ФОП ОСОБА_1 не надано доказів намагання експортувати зіпсований товар або продати його на території України за максимально можливою ціною та отримати більший дохід, ніж той, що був отриманий від продажу вилученого товару як технологічні дрова в розмірі 453927,85 грн.
Митниця оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, який ухвалою від 08.04.2019 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Митниці та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, які полягають у неправильному застосуванні норм, викладених у статті 56 Конституції України, статтях 1166, 1173 Цивільного кодексу України, статті 3 Закону України "Про судову експертизу", пункту 2 Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 22.01.1996 № 116, пунктів 1.1, 2.3 розділу І, пунктів 4.14-4.23 розділу ІV Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, пункту 1.1 розділу ІІІ, пунктів 1.2, 1.3 пункту 1 розділу ІV Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, абзацу 2 пункту 5.1.10 Порядку роботи складу митного органу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 627, статті 137, частин 1, 5 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, пункту 40 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 450, оскільки: висновок експерта Одеської регіональної торгово-промислової палати № УТЕ-1624 від 03.11.2015 не відповідає вимогам Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, оскільки у ньому відсутня інформація про те, що він виконаних судовим експертом державної спеціалізованої науково-дослідної установи судових експертиз Міністерства юстиції України або атестованим судовим експертом, який не є працівником державної спеціалізованої установи; висновок судово-економічної експертизи № 2 від 21.03.2018, складений судовим експертом Лях Л.Я., не відповідає вимогам Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, оскільки він був складений на підставі замовлення ФОП ОСОБА_1, а не на підставі ухвали суду про призначення судової експертизи, з урахуванням того, що визначення змін показників якості товарної продукції, визначення вартості товарної продукції, визначення розміру матеріальної шкоди, заподіяної власнику майна внаслідок пошкодження цього майна належить до основних питань товарознавчої експертизи, а також зважаючи на те, що експертом для розрахунку суми збитків були використані, крім іншого, інвойси (рахунки-фактури), які не відповідають ознакам первинного документу, а носять лише інформаційний характер; ФОП ОСОБА_1 не було надано документів, які б підтверджували визначення розміру збитків шляхом проведення незалежної оцінки у відповідності до вимог пункту 2 Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 22.01.1996 № 116; в силу положень частини п`ятої статті 239 Митного кодексу України відповідальність за втрату або пошкодження товарів, що зберігаються, несе адміністрація підприємств, на складах яких розміщуються товари, передані органами доходів і зборів цим підприємствам на зберігання; стягнення з Державного бюджету України на користь позивача витрат на вантажно-розвантажувальні роботи, перевезення, стафірування, проведення експертизи на загальну суму 369450,04 грн. (яка входить до складу визначеного судом розміру шкоди) суперечить вимогам частини першої статті 325 Митного кодексу України.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 24.12.2019 призначив справу до касаційного розгляду у судовому засіданні з повідомленням сторін на 28.01.2020, який був відкладений до 18.02.2020.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди встановили, що між ФОП ОСОБА_1 (продавцем) та Ізраїльською компанією "Levidey lavi Import&Distribution Ltd" (покупцем) був укладений контракт №11 від 26.08.2014, а також між ФОП ОСОБА_1 (продавцем) та Ізраїльською компанією "TREELOG L.T.D." (покупцем) був укладений контракт № 15 від 15.01.2015, відповідно до умов яких: продавець передає, а покупець приймає і оплачує палетну заготовку, дошку необрізну (далі - товар) в обумовлений строк на умовах даного контракту, згідно специфікації, що додається до даного контракту та є його невід`ємною частиною (пункт 1.1 статті 1 договорів); ціна товару встановлюється в доларах США і включає вартість тари, упаковки, маркування, навантаження, розвантаження, доставки до пункту призначення, вартість оформлення всіх пакетів документів, необхідних для проведення митних процедур на експорт та товаросупровідних документів (пункт 3.1 статті 3 договорів); покупець проводить оплату узгодженої партії товару шляхом перерахування коштів на рахунок продавця, що вказаний у розділі 9 даного контракту, в розмірі 75% вартості кожної партії товару шляхом попередньої оплати, решту суми в розмірі 25% вартості кожної партії товару, протягом 5 банківських днів після підписання акту про передачі товару експедитором в порту (пункт 4.1 статті 4 договорів). Згідно специфікації № 2 до контракту №11 від 26.08.2014 та специфікації № 2 до контракту № 15 від 15.01.2015 ФОП ОСОБА_1 повинен був поставити на адресу покупців дошку будівельну хвойну, сосни, вартістю 330000,00 дол. США та 160000,00 дол. США відповідно.
Декларантом 26.02.2015 з метою митного оформлення товару (код УКТЗЕД 4407109300), країна виробництва Україна, який переміщувався в 30 контейнерах, до Митниці були подані митні декларації №500060702/2015/001305, №500060702/2015/001306, №500060702/2015/001247, згідно яких Митницею було здійснене оформлення товару "лісоматеріали розпиляні нестругані, нешліфовані, не мають торцевих з`єднань, пиломатеріали необрізні, з хвойної породи сосни звичайної".
Проте, зазначені контейнери були заблоковані та їх завантаження на борт судна було заборонено в зв`язку із необхідністю переогляду товару, за результатами якого були встановлені розбіжності щодо найменування (фактично "лісоматеріали розпиляні, нестругані, не шліфовані, не мають торцевих з`єднань обрізні з хвойної породи сосни звичайної") та фактичної ваги товару з даними митних декларацій, що стало підставою для складання Митницею протоколів про порушення митних правил від 13.03.2015 року №0201/50000/15, №0202/50000/15, №0203/50000/15 на громадянина ОСОБА_1 за ознаками складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 483 Митного кодексу України.
На підставі протоколу про порушення митних правил №0201/50000/15 від 13.03.2015 в порядку статті 511 Митного кодексу України Митницею був тимчасово вилучений товар, який переміщався в 15 контейнерах, цей товар перебував в зоні митного контролю на території митного терміналу ДП "ГПК Україна" та 02.06.2015 його було розміщено на склад ТОВ "ЗОРІ ПРО" на підставі договору про надання послуг відповідального зберігання від 26.01.2015, укладеного між Митницею та ТОВ "ЗОРІ ПРО", що підтверджується листами Митниці №10069/5/15-70-26-02 від 26.11.2015 та №114/10/15-70-26-02 від 12.01.2016. На підставі протоколів про порушення митних правил №0202/50000/15 №0203/50000/15 від 13.03.2015 в порядку статті 511 Митного кодексу України Митницею був тимчасово вилучений товар, який переміщався в 15 контейнерах, цей товар перебував в зоні митного контролю на території митного терміналу ДП "ГПК Україна" та 25.09.2015 його було розміщено на склад ТОВ "МСК-ІВТ-ТЕРМІНАЛ" на підставі договору про надання послуг відповідального зберігання № 185 від 30.07.2015, укладеного між Митницею та ТОВ "МСК-ІВТ-ТЕРМІНАЛ", що підтверджується листом Митниці №114/10/15-70-26-02 від 12.01.2016.
Разом з цим, Малиновський районний суд міста Одеси постановами від 03.07.2015 у справі №521/10398/15-п та від 01.09.2015 у справі №521/12850/15-п, які набрали законної сили, закрив провадження у адміністративних справах відносно ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 483 Митного кодексу України, та зобов`язав Митницю повернути ОСОБА_1 товар, вилучений за протоколами №0201/50000/15, №0202/50000/15, №0203/50000/15, після належного митного оформлення.
У зв`язку з викладеним, 07.09.2015 та 11.09.2015 ОСОБА_1 звернувся до Митниці із заявами про повернення вилученого майна, який був повернутий ОСОБА_1 12.10.2015 та 15.10.2015, проте товар не відповідав первісній якості, яка була під час відправки товару, а саме: виявлено цвіль, плісняву, мох, гниль у вигляді чорних плям, зелений грибок або синяву, що є наслідком неправильного зберігання товару в контейнерах понад 3-6 місяців, про що було зроблено застереження у накладних про повернення.
Оскільки якість товару значно погіршилася, ОСОБА_1 16.10.2015 звернувся до Одеської регіональної торгово-промислової палати з заявою на проведення експертизи якості продукції, за результатами якої був складений висновок експерта №УТЕ-1624 від 03.11.2015, відповідно до якого пред`явлені пиломатеріали хвойних порід (сосна) дошки обрізні у кількості 1137,45 м3 за наявністю грибкових уражень деревини розподіляються наступним чином: 227,490 м3 дошок з наявністю деревозабарвлюючих грибів, які не викликають гнилі, які не впливають на фізико-механічні властивості деревини, а лише псують її зовнішній вигляд; 909,960 м3 дошок з наявністю деревозабарвлюючих грибів, які проникають у деревину глибиною більше 2 мм і дереворуйнівних грибів, які псують зовнішній вигляд і руйнують деревину. Дані дошки можуть бути використані для маловідповідальних деталей, розкрою та дрібні заготовки різноманітного призначення. Зазначені грибкові ураження утворюються в результаті підвищеної вологості деревини при тривалому, неправильному зберіганні.
З огляду на те, що за умовами контрактів №11 від 26.08.2014 та №15 від 15.01.2015, які зазначені в специфікаціях до цих контрактів, сосна має бути природної вологості, не допускається її зміна кольору, гниль, червоточина, тріщини, обзол, то повернутий позивачу товар не міг бути поставлений ним на адресу покупців - Ізраїльської компанії "Levidey lavi Import&Distribution Ltd" та Ізраїльської компанії "TREELOG L.T.D.", у зв`язку з чим ОСОБА_1 поніс матеріальну шкоду, розмір якої згідно висновку судово-економічної експертизи № 2 від 21.03.2018, складеного судовим експертом Лях Л.Я., склав 4758247,82 грн. (у тому числі: 3133179,56 грн. - фактичні збитки, 1625068,25 грн. - упущена вигода), яку і просив стягнути позивач Державного бюджету України на його користь.
Зокрема, у висновку судово-економічної експертизи № 2 від 21.03.2018 судовий експерт встановив, що документально підтверджуються: витрати на придбання позивачем дошки обрізної та сировини (деревини сосни) для виготовлення дошки обрізної в загальному об`ємі 1137,45 м3 на суму 1855604,93 грн.; витрати на виробництво з сировини дошки обрізної, транспортно-експедиційні витрати та інші витрати по цій дошці на суму 1362052,37 грн.; витрати, понесені позивачем після повернення дошки обрізної в об`ємі 1137,45 м3 Митницею, на вантажно-розвантажувальні роботи контейнерів ПАО "Ільїчівськзовніштранс", ТОВ "ЗОРІ ПРО", перевезення, стафірування, навантажувально-розвантажувальні роботи ТОВ "МСІТ СЕРВІС" та проведення експертизи №УТЕ-1624, а також інші витрати в сумі 369450,04 грн.
Оскільки, позивач продав зіпсований товар, як технологічні дрова та отримав дохід від такої реалізації в розмірі 453927,85 грн., то збитки позивача склали 3133179,49 грн. (3587107,34 грн. - 453927,85 грн.).
Відповідно до положень частин першої, другої статті 511 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) товари - це безпосередні предмети порушення митних правил та відповідні документи, необхідні як докази у справі про порушення митних правил, можуть тимчасово вилучатися. У разі виявлення порушень митних правил, передбачених статтями 471 - 473, 476, 482 - 484 цього Кодексу, вилучення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які підлягають конфіскації відповідно до цих статей, а також відповідних документів є обов`язковим.
Згідно з пунктом 6 частини п`ятої статті 238, частинами першою, третьою - п`ятою статті 239 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) на складах органів доходів і зборів можуть зберігатися товари, транспортні засоби комерційного призначення, вилучені відповідно до статті 511 цього Кодексу. Під складами органів доходів і зборів розуміються складські приміщення, резервуари, криті та відкриті майданчики, холодильні чи морозильні камери, які належать органам доходів і зборів або використовуються ними і спеціально обладнані для зберігання товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Порядок роботи складу органу доходів і зборів визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Товари, які через свої властивості не можуть зберігатися на складі органу доходів і зборів, за рішенням керівника органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов`язки, можуть передаватися органами доходів і зборів на зберігання підприємствам, на складах яких створено необхідні умови для належного зберігання таких товарів. Для цілей цього Кодексу таке зберігання вважається зберіганням на складі органу доходів і зборів. Органи доходів і зборів несуть передбачену законом відповідальність за втрату або пошкодження товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що зберігаються ними. У випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, таку відповідальність несе адміністрація підприємств, на складах яких розміщуються товари, передані органами доходів і зборів цим підприємствам на зберігання.