ПОСТАНОВА
Іменем України
05 лютого 2020 року
Київ
справа №825/565/17
адміністративне провадження №К/9901/15586/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І. В.,
суддів Шишова О. О., Яковенка М. М.
розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.05.2017 у складі судді Скалозуб Ю. О. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2017 у складі колегії суддів: Твердохліб В. А., Костюк Л. О., Троян Н. М. у справі № 825/565/17 за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України, в якому просив:
- визнати дії протиправними Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України в частині невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за 2015 -2016 роки;
- зобов`язати Чернігівський прикордонний загін Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з січня 2015 року по серпень 2016 року.
2. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.05.2017 позовні вимоги задоволено частково:
- визнано протиправними дії Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з липня 2015 року по серпень 2016 року;
- зобов`язано Чернігівський прикордонний загін Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з липня 2015 року по серпень 2016 року;
- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 4500 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
2.1. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2017 апеляційну скаргу відповідача задоволено частково, постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.05.2017 в частині розміру відшкодування витрат на правову допомогу змінено та абзац четвертий резолютивної частини викладено в такій редакції:
"Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ 14321765) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) витрати на правову допомогу в сумі 672, 21 грн (шістсот сімдесят дві гривні 21 копійка)".
В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.
Крім того, судом апеляційної інстанцій стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 1350 грн.
3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
3.1. ОСОБА_1 проходив службу за контрактом на посаді інспектора прикордонної служби 2 категорії - кулеметника 2 відділення інспекторів прикордонної служби мобільної прикордонної застави "Чернігів" Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 2253).
3.2. Наказом начальника Чернігівського прикордонного загону від 06.07.2016 № 145-ос "По особовому складу" відповідно до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", Положення про проходження громадянами України військової служби в державній прикордонній службі України, припинено (розірвано) контракт та звільнено з військової служби згідно з пунктом "и" (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) частини 6 (із застосуванням частини 8) статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" старшину ОСОБА_1 (П-034158), інспектора прикордонної служби 2 категорії - кулеметника 2 відділення інспекторів прикордонної служби мобільної прикордонної застави "Чернігів", без права носіння військової форми з 06.07.2016.
3.3. Підставою слугувало подання до звільнення начальника мобільної прикордонної застави "Чернігів" від 06.06.2016, рішення атестаційної комісії від 06.06.2016, протокол № 37.
3.4. Наказом начальника Чернігівського прикордонного загону від 25.08.2016 № 191-ос "По особовому складу", старшину ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення.
3.5. З довідки від 11.04.2017 № 134, наданої відповідачем убачається, що виплата індексації грошового забезпечення позивачу здійснювалась з січня по червень 2015 року включно та йому було нараховано індексацію у сумі 2677, 48 грн; з липня 2015 року не здійснювалась виплата, оскільки вказані видатки не були передбачені кошторисними призначеннями Державної прикордонної служби України.
3.6. Уважаючи протиправними дії відповідача щодо невиплати йому з січня 2015 року по грудень 2016 року індексації грошового забезпечення, ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом.
4. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, вказав на те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, яка проводиться у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) та є обов`язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Судом встановлено, що відповідачем не надано належних доказів того, що у бюджеті відповідного рівня, з якого фінансується Чернігівський прикордонний загін, кошти на індексацію грошового забезпечення відсутні. Вказане підтверджує факт непроведення та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення починаючи з липня 2015 року по серпень 2016 року, що на переконання суду першої інстанції є протиправним. Стосовно стягнення витрат на правову допомогу, судом встановлено наявність документального підтвердження заявленних витрат.
4.1. Змінюючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції встановив відсутність підстав для задоволення вимог позивача в частині стягнення витрат на правову допомогу у заявленому розмірі, та вирішив присудити на користь позивача суму, яка відповідає фактичному забезпеченню участі представника під час розгляду адміністративної справи. Стосовно висновків суду першої інстанції про протиправність дій відповідача щодо нездійснення індексації грошового забезпечення позивача, суд апеляційної інстанції встановив відповідність обставин справи наданій судом оцінці.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Відповідачем подано касаційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
5.1. Доводи касаційної скарги грунтуються на тому, що судами першої та апеляційної інстанцій не надано належної оцінки доводам відповідача щодо процедури виділення бюджетних коштів за рахунок яких може бути проведена індексація грошового забезпечення. Також відповідач наголошує, що матеріалами справи не підтверджено витрати на надання правової допомоги, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.
6. Позивачем подано заперечення на касаційну скаргу, в яких він просить залишити касаційну скаргу без задоволення а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
7. Частиною другою статті 19 Конституції України від 28.06.1991 № 254к/96-ВР визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
8. Положеннями статті 43 Конституції України гарантовано, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
9. Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
10. Військова служба є особливим видом публічної служби, тому її проходження передбачає особливе регулювання праці військовослужбовців, а саме межі реалізації ними своїх трудових прав у зв`язку з специфікою їх правового статусу, відносини щодо звільнення та проходження військової служби врегульовані як загальним законодавством України про працю, так і спеціальним законодавством.
11. При цьому, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо спеціальними нормами не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі.
12. Спеціальним законом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 2011-XII).
13. Так, частинами першою-четвертою статті 9 Закону № 2011-XII встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
14. Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України визначені Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженою наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.05.2008 № 425 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; надалі - Інструкція).
15. Так, абзацом другим частини третьої статті 9 Закону України № 2011-ХІІ встановлено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
16. Разом з тим, пунктом 1.9. Інструкції закріплено, що індексація грошового забезпечення військовослужбовцям здійснюється в порядку та розмірах, установлених законодавством.
17. Водночас, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначено Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 № 1282-ХІІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; надалі - Закон № 1282-ХІІ).
18. Зокрема, статтею 2 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.