ПОСТАНОВА
Іменем України
09 січня 2020 року
Київ
справа №809/1489/16
адміністративне провадження №К/9901/21177/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Шевцової Н. В. (судді-доповідача),
суддів - Дашутіна І. В., Кашпур О. В.,
за участю
секретаря судового засідання Івашка О. Л.
учасників справи:
позивача ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 809/1489/16
за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А 2166 про визнання бездіяльності протиправною та стягнення недоплаченої одноразової грошової допомоги при звільненні
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2017 року, ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Коваля Р. Й., суддів Гуляка В.В., Довгополова О.М.,
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У листопаді 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини А 2166 (далі - відповідач, в/ч А2166), в якому, з урахуванням зави про зменшення позовних вимог, просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати йому одноразової грошової допомоги при звільненні, передбаченої статтею 15 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-ХІІ), і стягнути з в/ч А 2166 на свою користь 120 170,40 грн недоплаченої одноразової грошової допомоги при звільненні.
2. Позовні вимоги позивача обґрунтовано тим, що одноразова грошова допомога була виплачена йому не в повному обсязі, оскільки при розрахунку цієї допомоги не були враховані 15 років вислуги та щомісячна додаткова грошова винагорода в розмірі 100 відсотків.
3. Відповідач позовних вимог не визнав, просив відмовити в їх задоволенні. За доводами представника відповідача на підставі пункту 38.6 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260 та пункту 8 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 15 листопада 2010 року № 595 до складу грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова винагорода при звільненні не включається щомісячна додаткова винагорода.
4. Крім того, представник відповідача зазначив, що позивачу виплачена одноразова грошова допомога при звільненні з розрахунку 16 років, а не 31 рік, оскільки відповідача було поновлено на службі з 2000 року, а відповідно до частини другої статті 15 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в разі повторного звільнення вйськовослужбовця з військової служби така допомога виплачується за період їх служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, за винятком тих осіб, які при попередньому звільненні не набули права на отримання такої допомоги.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
5. З серпня 1985 року ОСОБА_1 перебував на військовій службі.
6. Наказом заступника Міністра оборони України - командувача Військово-Повітряних Сил України № 0320 від 09 серпня 2000 року (по особовому складу) капітана ОСОБА_1, юрисконсульта військової частини А 2491, було звільнено з військової служби у запас за пунктом 65 підпункт "В" (за станом здоров`я) Тимчасового положення про проходження військової служби особами офіцерського складу.
7. Постановою Замостянського районного суду м. Вінниці від 21 квітня 2006 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 27 червня 2006 року, наказ Заступника Міністра оборони України - командувача Військово-Повітряних Сил України № 0320 від 09 серпня 2000 року про звільнення ОСОБА_1 з військової служби за станом здоров`я визнано незаконним і поновлено позивача на військовій службі на посаді помічника командира з правової роботи.
8. Наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України за № 385 від 27 вересня 2016 року ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за пунктом "б" частини сьомої (за станом здоров`я) статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".
9. 09 листопада 2016 року наказом командира в/ч А2166 (по стройовій частині) за № 235 позивача виключено зі списків особового складу в/ч А2166 та всіх видів забезпечення, з виплатою одноразової грошової допомоги у зв`язку зі звільненням в запас у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, що складає 57 224 грн за 16 календарних років служби.
10. Із довідки в/ч А 2166 за № 506 від 01 липня 2016 року про грошове забезпечення ОСОБА_1 видно, що станом на липень 2016 року він отримував такі види виплат: оклад за військовим званням - 120 грн; посадовий оклад - 1030 грн; надбавку за вислугу років - 460 грн; надбавку за виконання особливо важливих завдань - 805 грн; надбавку за таємність - 103 грн; премію - 4 635 грн, а всього - 7 153 грн. Також йому виплачувалась щомісячна додаткова грошова винагорода в розмірі 4291,80 грн; разом - 11 444,80 грн.
ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
11. Постановою Івано-Франківського окружного адміністративний суду від 13 грудня 2016 року позовні вимоги задоволено.
11.1. Визнано протиправною бездіяльність військової частини А 2166 щодо неналежного нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні.
11.2. Стягнуто з військової частини А 2166 (код 08137796) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 120 170 (сто двадцять тисяч сто сімдесят) гривень 40 копійок.
12. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем протиправно не враховано при виплаті позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні сум додаткової грошової винагороди в розмірі 4 291,80 грн.
13. Суд першої інстанції також дійшов висновку про безпідставність використання відповідачем при розрахунку суми одноразової грошової допомоги при звільненні вислуги років у кількості 16 років, оскільки наказ про попереднє звільнення позивача визнаний судом незаконним, отже, позивач не може вважатись таким, що повторно звільнений з військової служби.
14. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2017 року постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову.
15. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що винагорода, встановлена постановою Кабінету Міністрів України № 889, не входить до структури і складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого нараховується й виплачується одноразова грошова допомога на підставі пункту 2 статті 15 Закону № 2011-ХІІ, як така, що має окремий, особливий і разовий вираз виплати, отже, виплачується тільки тим категоріям військовослужбовцям, перелік яких наведений у цій постанові, і тоді, коли у фонді грошового забезпечення наявні (передбачені) кошти для її виплати.
16. Спростовуючи висновок суду першої інстанції щодо безпідставного зменшення відповідачем вислуги років позивача, суд апеляційної інстанції указав, що позивач при його звільненні у 2000 році набув право на отримання одноразової грошової допомоги, отже, на підставі абзацу шостого частини другої статті 15 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога, передбачена цим пунктом, виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби.
ІV. Касаційне оскарження
17. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, яку зареєстровано 05 квітня 2017 року.
18. У касаційній скарзі позивач посилається на порушення апеляційним судом норм матеріального права, а саме вимог статті 15 Закону № 2011-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08 січня 2000 року № 12), просить скасувати оскаржувану постанову та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
19. На обґрунтування вимог касаційної скарги позивач указує, що на підставі статті 15 Закону № 2011-ХІІ щомісячна додаткова грошова винагорода повинна враховуватися при здійсненні розрахунку та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні. Крім того, позивач зазначає, що на час його звільнення у 2000 році діяли норми постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08 січня 2000 року № 12), які обмежували його право на отримання цього виду допомоги.
20. 07 квітня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження та витребувано з Івано-Франківського окружного адміністративного суду справу № 809/1489/16.
21. 20 червня 2017 року справа № 809/1489/16 надійшла до Вищого адміністративного суду України.
22. 13 лютого 2018 року справу № 809/1489/16 разом з матеріалами касаційної скарги передано до Верховного Суду.
23. 07 жовтня 2019 року розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 1652/0/78 - 19 призначено повторний автоматизований розподіл справи.
24. Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 08 жовтня 2019 року визначено склад суду: головуючий суддя Шевцова Н. В., судді Бевзенко В. М., Данилевич Н. А.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
25. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.