ПОСТАНОВА
Іменем України
23 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 815/5340/17
адміністративне провадження № К/9901/54077/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 815/5340/17
за адміністративним позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа - Головне територіальне управління юстиції у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду (склад колегії суддів: Гусев О. Г., Аракелян М. М., Потоцька Н. В.) від 15 січня 2018 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Стас Л. В., Косцова І. П., Турецька І. О.) від 31 травня 2018 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 26 червня 2017 року № 2018/5 "Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (керуючого санацією, розпорядника майна, ліквідатора) № 87 від 08 лютого2013 року, видане ОСОБА_1 ";
- зобов`язати Міністерство юстиції України вилучити з Єдиного реєстру арбітражних керуючих України запис про припинення діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 .
2. Вимоги адміністративного позову мотивовано тим, що у контролюючого органу відсутні підстави для проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 ; відповідачем порушено процедуру притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача. Крім цього, позивач зазначив, що під час визначення виду дисциплінарного стягнення не враховано ступінь вини позивача та тяжкість вчиненого ним проступку.
3. 06 грудня 2017 року Одеським окружним адміністративним судом у судовому засіданні залучено в якості третьої особи Головне територіальне управління юстиції у Миколаївській області.
4. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 січня 2018 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано Наказ Міністерства юстиції України від 26 червня 2017 року № 2018/5 про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 87 від 08 лютого 2013 року, виданого ОСОБА_1
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто з Міністерства юстиції України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 640,00 грн.
5. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2018 року частково задоволено апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області.
Змінено рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 січня 2018 року, зазначивши, що підстави для часткового задоволення позовних вимог викладені в мотивувальній частині даної постанови.
В іншій частині рішення суду - залишено без змін.
6. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 19 червня 2018 року Головне територіальне управління юстиції у Миколаївській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 січня 2018 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2018 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
7. Ухвалою Верховного Суду (склад колегії суддів: Бучик А. Ю., Мороз Л. Л., Стародуб О. П.) від 25 червня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та установлено строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
8. 18 липня 2018 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, в якому позивач просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
9. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 2163/0/78-19 від 18 грудня 2019 року призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку з постановленням Верховним Судом 16 грудня 2019 року ухвали про відведення судді-доповідача Бучик А. Ю., суддів Мороз Л. Л., Стародуба О. П. від розгляду матеріалів касаційного провадження у цій справі,
10. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 грудня 2019 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.
11. Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2019 року справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі наказу Міністерства юстиції України від 25 січня 2013 року № 175/5 ОСОБА_1 видано свідоцтво про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 08 лютого 2013 року № 87.
13. На підставі доручення Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області від 26 грудня 2016 року, останнім було призначено та проведено з 11 січня 2017 року по 13 січня 2017 року позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1
14. За результатами вищевказаної перевірки Головним територіальним управлінням юстиції у Миколаївській області складено Довідку про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 від 13 січня 2017 року № 59 та складено Акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 24 січня 2017 року № 59.
15. 26 січня 2017 року Головним територіальним управлінням юстиції у Миколаївській області було видано Розпорядження № 59 про усунення порушень, які підлягають усуненню, шляхом внесення до 24 лютого 2017 року до Єдиного реєстру підприємств по справі про банкрутство форм подання інформації № 2, 3, 4 за період з січня по листопад 2016 року, а також будо винесено Припис № 59 від 26 січня 2017 року про недопущення повторних порушень.
16. На підставі Доручення № 6 від 16 березня 2017 року Головним територіальним управлінням юстиції у Миколаївській області, було призначено та проведено з 03 квітня 2017 року по 05 квітня 2017 року позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 Предметом позапланової невиїзної перевірки визначено виконання Розпорядження № 59 від 26 січня 2017 року.
17. Повідомленням Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про проведення позапланової невиїзної перевірки 16 березня 2017 року № 5-38/1241 арбітражного керуючого ОСОБА_1 поінформовано про проведення перевірки у період з 03 квітня 2017 року по 05 квітня 2017 року.
18. За результатами проведеної перевірки складено Довідку від 05 квітня 2017 року № 6 про результати позапланової невиїзної перевірки виконання арбітражним керуючим ОСОБА_1 . розпорядження про усунення порушень від 26 січня 2017 року № 59 (Довідка № 59) та Акт від 14 квітня 2017 року № 6 позапланової невиїзної перевірки, відповідно до яких, перевіркою було встановлено порушення позивачем абз. 2 розділу ІІ Порядку подання арбітражним керуючими (розпорядниками майна, керуючими санацією, ліквідаторами) обов`язкових відомостей (інформації), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 18 січня 2013 року № 130/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21 січня 2013 року № 148/22680 ; пункту 1.9 розділу І Положення про Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 15 вересня 2011 року № 3018/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 вересня 2011 року за № 1106/19844.
19. На підставі встановлених в ході перевірки порушень, Головним територіальним управлінням юстиції у Миколаївській області було складено Пропозицію № 5-02/1241 від 19 квітня 2017 року та матеріали позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1, які направлено на адресу Міністерства Юстиції України щодо внесення до Дисциплінарної комісії подання про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення.
20. 01 червня 2017 року відбулося засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, за наслідками якого комісією було прийнято рішення про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого.
21. 26 червня 2017 року Міністерством юстиції України видано Наказ № 2018/5, відповідно до якого на підставі Подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих від 01 червня 2017 року № 718 та з урахуванням протоколу засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих від 01 червня 2017 року № 60/06/17, було анульовано свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 87 від 08 лютого 2013 року, видане ОСОБА_1 .
22. Вважаючи спірний наказ незаконними та необґрунтованими, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
23. Суд першої інстанції, частково задовольняючи адміністративний позов, виходив з того, що ч. 1 ст. 109 Закону № 2343-ХІІ передбачено вичерпний перелік дисциплінарних стягнень, які можуть бути застосовані до арбітражного керуючого, однак, відповідачем був застосований до позивача вид дисциплінарного стягнення не передбачений чинним законодавством, а саме: анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 87 від 08 лютого 2013 року. Крім цього, ані в рішенні Дисциплінарної комісії, ані в наказі Міністерства юстиції України № 2008/5 від 26 червня 2017 року, не зазначено, який саме з виявлених комісією недоліків в роботі позивача, по своїй суті є грубим порушенням законодавства під час виконання його повноважень, що призвело до грубого порушення ним прав та законних інтересів боржника та кредиторів.
24. Апеляційний суд, змінюючи рішення суду першої інстанцій в частині мотивів часткового задоволення позовних вимог виходив з того, що відповідач обґрунтовано мав підстави для призначення та проведення позапланової перевірки діяльності позивача на підставі неподання ним у встановлений строк документів обов`язкової звітності згідно з абз. 5 п. 2.6 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 червня 2013 року № 1284/5.
25. Також, суд апеляційної інстанції зазначив, що позивач всупереч п. 6.11 Порядку контролю, арбітражним керуючим ОСОБА_1 не усунуто порушення у строки встановлені Розпорядженням № 59, яке винесено Головним територіальним управлінням юстиції у Миколаївській області. Проте, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанцій, що вина позивача по факту невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру підприємств спростовується доказами наявними у матеріалах цієї справи та обставинами, встановленими судами під час розгляду цієї справи.
26. Відтак, суди дійшли висновку, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, у межах спірних відносин не доведено наявності правових підстав для застосування до позивача найсуворішого виду стягнення - позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), оскільки не обґрунтовано вчинення позивачем саме грубого порушення законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута).
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
27. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
28. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій надали неправильну правову оцінку обставинам справи, внаслідок чого зробили хибний висновок про відсутність факту вчинення позивачем порушень. Оспорюваний наказ Міністерства юстиції України є обґрунтованим і винесений відповідачем у відповідності до вимог чинного законодавства.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
29. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, у відповідності до ч. 1 ст. 341 КАС України, виходить з наступного.
30. Вимоги до арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) його права та обов`язки, процедура підтвердження права на здійснення такої діяльності, отримання такого права, контроль за діяльністю арбітражних керуючих, види відповідальності та інші питання, пов`язані з діяльністю арбітражних керуючих визначені положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; надалі - Закон № 2343-ХІІ).
31. У розумінні ст. 1 зазначеного Закону арбітражним керуючим є фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
32. Відповідно до ч. 3 ст. 98 Закону № 2343-XII під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.
33. Згідно ч. 1, 2 ст. 106 Закону № 2343-XII планові перевірки здійснюються за певний період не частіше одного разу на два роки за місцезнаходженням державного органу з питань банкрутства або суб`єкта, щодо якого арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) здійснює свої повноваження, або у приміщенні, де знаходиться контора (офіс) арбітражного керуючого, з обов`язковим повідомленням арбітражного керуючого про час і місце проведення перевірки. Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов`язаний надавати особам, уповноваженим проводити перевірку, відомості, документи для огляду та їх копії для залучення до матеріалів перевірки. Повторна перевірка з питань, що вже були предметом перевірки, не допускається. Попередні періоди, що раніше перевірялися, не можуть бути предметом наступних перевірок, крім перевірок за зверненнями фізичної чи юридичної особи.
Позапланові виїзні та невиїзні перевірки здійснюються за зверненнями громадян чи юридичних осіб, якщо з таких звернень вбачається необхідність проведення додаткового контролю з боку державного органу з питань банкрутства. Для проведення невиїзної перевірки державний орган з питань банкрутства надсилає арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору) письмовий запит у межах предмета звернення. У зазначений в запиті строк арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) надсилає державному органу з питань банкрутства вмотивовану відповідь та копії відповідних документів.
34. Частинами 2 - 5 ст. 107 Закону № 2343-XII визначено, що арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть дисциплінарну відповідальність в порядку, встановленому цим Законом.
Державний орган з питань банкрутства за поданням Дисциплінарної комісії накладає на арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарні стягнення.
Рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Про накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення робиться запис в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
35. Відповідно до ч. 1, 4, 6 ст. 108 Закону № 2343-XII дисциплінарна комісія утворюється у встановленому державним органом з питань банкрутства порядку для здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), перевірки організації їх роботи, дотримання ними вимог законодавства з питань банкрутства та правил професійної етики.