ПОСТАНОВА
Іменем України
20 грудня 2019 року
Київ
справа №200/2686/19-а
адміністративне провадження №К/9901/26194/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 200/2686/19-а
за позовом ОСОБА_1
до Державного кадастрового реєстратора відділу у Покровському районі та м. Мирнограді Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області Бровко Ганни Олегівни,
треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, Покровська міська рада Донецької області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 04 червня 2019 року (головуючий суддя Загацька Т.В.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року (колегія у складі: головуючого судді Геращенка І.В., суддів: Арабей Т.Г., Компанієць І.Д.)
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державного кадастрового реєстратора відділу у Покровському районі та м. Мирнограді Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області Бровко Ганни Олегівни, треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, Покровська міська рада Донецької області, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № РВ-1400363102018 про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру щодо реєстрації земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 ; - зобов`язати відповідача внести відомості до Державного земельного кадастру стосовно реєстрації земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 .
2. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що на його думку, державний кадастровий реєстратор, відмовляючи в реєстрації, не надав достатніх та беззаперечних доказів правомірності своєї відмови в частині внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка належить позивачу на праві приватної власності. Вважає, що відмова державного реєстратора в державній реєстрації земельної ділянки з підстави, зазначеної в рішенні ЗВ-1404253372018 при наявності погодженого у встановленому порядку проекту землеустрою є незаконною та перешкоджає позивачу реалізувати його право на отримання земельної ділянки у власність, а також не дає реалізовувати повноваження міської ради у галузі земельних відносин, таких як: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до Земельного кодексу України.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Донецький окружний адміністративний суд ухвалою від 04 червня 2019 року провадження у справі закрив, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, оскільки в даному випадку, спір виник між фізичною особою та державним реєстратором з приводу відмови у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру, а тому має розглядатися в порядку цивільного судочинства.
4. Позивач, не погодившись з вказаним рішенням суду, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою в даній справі.
5. Перший апеляційний адміністративний суд постановою від 07 серпня 2019 року залишив без змін ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 04 червня 2019 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. 09 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 04 червня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року, в якій просить скасувати вказані рішення судів попередніх інстанцій та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
7. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що закриваючи провадження у справі, судами попередніх інстанцій не врахованого того, що у спірних правовідносинах відповідач у справі є суб`єктом владних повноважень відносно позивача, а відтак спір у справі підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. 12.09.2019 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.
9. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача Стеценка С.Г., суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.
10. Ухвалою Верховного Суду від 18.09.2019 відкрито касаційне провадження у справі.
11. Ухвалою Верховного Суду від 19.12.2019 закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи пункту 3 частини першої статті 345 КАС України, постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 20.12.2019.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
13. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
14. Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов`язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень"; 13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
15. Разом з тим, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
16. Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.