1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Закон України


ЗАКОН УКРАЇНИ
Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень
( Назва Закону в редакції Закону № 2753-VI від 02.12.2010 ) (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, № 16, ст.113) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 661-IV від 03.04.2003 , ВВР, 2003, № 27, ст.208 № 2753-VI від 02.12.2010 , ВВР, 2011, № 18, ст.128 № 5290-VI від 18.09.2012 , ВВР, 2013, № 41, ст.549 № 2952-IX від 24.02.2023 )
Цей Закон відповідно до Протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї та Протоколу проти незаконного ввозу мігрантів по суші, морю і повітрю, що доповнюють Конвенцію Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності, Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми встановлює відповідальність перевізників за невиконання обов'язку перевірити перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність, але не справжність, у пасажирів документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажирів через державний кордон України без необхідних документів, а також визначає порядок застосування цієї відповідальності.
( Преамбула в редакції Закону № 2753-VI від 02.12.2010 )
Стаття 1. Відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень
Підприємства (їх об’єднання), установи, організації та фізичні особи - підприємці, які здійснюють міжнародні пасажирські перевезення (далі - перевізники), за невиконання обов’язку перевірити перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність у пасажира паспортного документа, візи або інших документів, необхідних для в’їзду до держави прямування або транзиту, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажира через державний кордон України без таких документів, несуть відповідальність у вигляді штрафу в розмірі сорока семи прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановленому на 1 січня календарного року, за кожного такого пасажира, але не більше шестисот таких прожиткових мінімумів за одне перевезення, а за ненадання або надання недостовірних даних реєстрації пасажирів - у розмірі п’ятдесяти таких прожиткових мінімумів за кожне перевезення.
( Частина перша статті 1 в редакції Закону № 2952-IX від 24.02.2023 )
За наказом уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону України перевізник зобов'язаний вивезти пасажира, якому через відсутність необхідних документів відмовлено у в'їзді в Україну, до держави, з якої пасажира було привезено, або до держави, яка видала йому паспортний документ, або знайти інший спосіб вивезення такого пасажира за межі території України.
Звернення пасажира, який є іноземцем або особою без громадянства, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, чи про надання притулку в порядку, встановленому законом, не звільняє перевізника від відповідальності, передбаченої цим Законом за перевезення чи спробу перевезення такого пасажира через державний кордон України без необхідних документів.
( Частина третя статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5290-VI від 18.09.2012 )
Перевізник звільняється від відповідальності, передбаченої цією статтею, якщо доведе, що документи, надані йому пасажиром перед початком міжнародного пасажирського перевезення, дали йому достатні підстави вважати, що пасажир мав документи, необхідні для в'їзду до держави прямування, транзиту.
( Стаття 1 в редакції Закону № 2753-VI від 02.12.2010 )
Стаття 2. Органи, що уповноважені розглядати справи про правопорушення
Справи про правопорушення, передбачені статтею 1 цього Закону, розглядають відповідні органи охорони державного кордону України.
Від імені органів охорони державного кордону України розглядати справи про правопорушення та накладати штрафи мають право начальники органів охорони державного кордону України та їх заступники.
( Частина друга статті 2 в редакції Закону № 2753-VI від 02.12.2010 )
Стаття 3. Протокол про правопорушення
Посадовою особою відповідного органу охорони державного кордону України, яка виконує функції із здійснення прикордонного контролю, про вчинення правопорушення складається протокол.
У протоколі зазначаються:
дата і місце його складення;
прізвище, ім'я, по батькові, посада особи, яка склала протокол;
назва перевізника, його юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце реєстрації;
( Абзац четвертий частини другої статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2753-VI від 02.12.2010 )
прізвище, ім'я, по батькові особи, яка керує транспортним засобом, або представника перевізника, у присутності якого складено протокол;
( Абзац п'ятий частини другої статті 3 в редакції Закону № 2753-VI від 02.12.2010 )
прізвище, ім'я, по батькові свідків (за наявності);
дата і місце вчинення правопорушення;
нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення;
інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка керує транспортним засобом, або представником перевізника, у присутності якого складено протокол про правопорушення, а за наявності свідків протокол може бути підписано також і цими особами.
( Частина третя статті 3 в редакції Закону № 2753-VI від 02.12.2010 )
У разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, або представника перевізника від підписання протоколу в ньому робиться запис про це. Особа, яка керує транспортним засобом, або представник перевізника має право надати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви відмови від його підписання.
( Частина четверта статті 3 в редакції Закону № 2753-VI від 02.12.2010 )
Протокол складається у двох примірниках. Перший примірник разом з іншими документами, що стосуються справи, надсилається протягом трьох робочих днів з дня вчинення правопорушення посадовій особі, уповноваженій накладати штраф. Другий примірник вручається особі, яка керує транспортним засобом, або представнику перевізника під розписку.
( Частина п'ята статті 3 в редакції Закону № 2753-VI від 02.12.201010 )
Стаття 4. Обставини, що виключають провадження у справі про правопорушення
Провадження у справі про правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:
1) відсутності події правопорушення;
2) скасування встановленої цим Законом відповідальності;
3) державної реєстрації припинення перевізника в результаті його ліквідації (припинення підприємницької діяльності для перевізника - фізичної особи - підприємця у зв'язку з його смертю).
( Пункт 3 частини першої статті 4 в редакції Закону № 2753-VI від 02.12.2010 )
Стаття 5. Особи, які беруть участь у розгляді справи про правопорушення
Особами, які беруть участь у розгляді справи, визнаються:
представник перевізника;
( Абзац другий статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2753-VI від 02.12.2010 )
свідки;
експерт;
перекладач;
захисник.
Стаття 6. Представник перевізника
Справа про правопорушення розглядається в присутності представника перевізника. В разі його відсутності справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне сповіщення представника про місце і час розгляду справи і якщо від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду.
Представник перевізника, який бере участь у розгляді справи, має право:

................
Перейти до повного тексту