Постанова
Іменем України
17 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 486/171/18
провадження № 61-316св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідачі (позивачі за зустрічним позовом) - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа (за первісним позовом): ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 03 вересня 2018 року у складі судді Далматової Г. А. та постанову Миколаївського апеляційного суду від 21 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Темнікової В. І., Бондаренко Т. З., Крамаренко Т. В.,
Короткий зміст позовних вимог:
У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4, про встановлення порядку користування жилим приміщенням.
Позовна заява, з урахуванням уточнень, мотивована тим, що вона є власником 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 далі - квартира). Інші 2/3 частки квартири належать на праві спільної сумісної власності її сестрі ОСОБА_3 та матері ОСОБА_2
Квартира загальною площею 67, 1 кв. м, житловою площею 42,2 кв. м, складається з 3 кімнат - кімната № 4 площею 17,1 кв. м, кімната № 5 площею 12,7 кв. м, кімната № 8 площею 12,4 кв. м, та кухня № 3 - 7,3 кв. м, ванна кімната № 7 - 2,2 кв. м, вбиральня № 6 - 1,2 кв. м, коридор № 1 - 10,3 кв. м, комора № 2 - 1,3 кв. м, лоджія № 9 - 2,6 кв. м.
Також, позивачка зазначила, що з січня 2016 року відповідачі не проживають у спірній квартирі та при переїзді зачинили, як вони вважають, свою кімнату № 8 площею 12.4 кв. м, яка має вихід на лоджію, і з того ж часу не несуть жодних витрат по оплаті житлово-комунальних послуг, які повністю сплачує її батько ОСОБА_4, який проживає у квартирі.
Фактично в спірній квартирі зареєстровано чотири особи, які мають право користування квартирою, та враховуючи, що іншої угоди про порядок користування квартирою не було, позивачка вважає, що кожній особі в квартирі відповідає розмір житлової площі 10,55 кв. м.
Також посилаючись, що відповідачі чинять перешкоди у користуванні квартирою, зокрема ними відключено у квартирі електропостачання, та на те, що фактично з 29 листопада 2017 року вона не має можливості користуватися своєю власністю, мирно вирішити питання з відповідачами не вдається, позивачка ОСОБА_1 (з урахуванням уточнень) просила суд виділити у користування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 житлову кімнату № 5 площею 12,7 кв. м, житлову кімнату № 8 площею 12,4 кв. м та лоджію № 9, загальною (нежитловою) площею 2,6 кв. м; виділити у спільне користування ОСОБА_1 та ОСОБА_4 житлову кімнату № 4 площею 17,1 кв. м та комору № 2, загальною (нежитловою) площею 1,3 кв. м. У спільному користуванні співвласників просила суд залишити коридор № 1, площею 10,3 кв. м., кухню № 3 площею 7,3 кв. м, вбиральню № 6 площею 1,2 кв. м, ванну кімнату № 7 площею 2,2 кв. м.
У березні 2018 року відповідачі звернувся до суду із зустрічними позовними вимогами до ОСОБА_1 про встановлення порядку користування квартирою.
Зустрічні позовні вимоги (з урахуванням уточнень) мотивовано тим, що квартира перебуває у спільній частковій власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_3 по 1/3 частки кожному.
Проти встановлення судом порядку користування квартирою між співвласниками вони не заперечують, однак посилаючись на неприпустимість відхилення від ідеальної частки власності при виділенні кімнат у користування у значному обсязі, просили суд виділити у користування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_4 житлову кімнату № 4 площею 17,1 кв. м, житлову кімнату № 8 площею 12,4 кв. м та лоджію № 9 загальною (нежитловою) площею 2,6 кв. м; виділити у користування ОСОБА_1 житлову кімнату № 5 площею 12,7 кв. м та комору № 2 загальною (нежитловою) площею 1,3 кв. м.
У спільному користуванні співвласників залишити коридор № 1, площею 10,3 кв. м., кухню № 3 площею 7,3 кв. м, вбиральню № 6 площею 1,2 кв. м, ванну кімнату № 7 площею 2,2 кв. м.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 03 вересня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 - відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що запропоновані сторонами варіанти визначення порядку користування спірним жилим приміщенням, враховуючи кількість власників квартири, їх стать і вік, кровну спорідненість, жилу площу квартири, є неможливе та не відповідають вимогам Житлового Кодексу України, оскільки ОСОБА_4 не може проживати в одній кімнаті зі своєю повнолітньою донькою, так як не може проживати і з колишньою дружиною, з якою на теперішній час в шлюбі не перебуває та перебуває в неприязних стосунках. Крім того, суд вважав, що запропоновані сторонами варіанти встановлення порядку користування спірною квартирою призведуть до штучного погіршення житлових умов осіб, що в ньому проживають, та викличуть необхідність постановки їх на облік, як таких, що потребують поліпшення житлових умов.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 21 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 03 вересня 2018 року без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4, про встановлення порядку користування жилим приміщенням, а також зазначив, що позивачкою у даній справі не було надано суду належного доказу про можливість встановлення конкретного порядку користування квартирою з виділенням їй частки квартири (як жилої площі, так і частини загальної площі), яка відповідає її частці у праві спільної часткової власності, а саме 1/3 частини належної їй в даній квартирі, а також про те, чи не потребує встановлення конкретного порядку користування переобладнання та якого саме. Сам суд за діючим законодавством не вправі застосовувати ніякі спеціальні пізнання, крім юридичних.
Короткий зміст вимог та доводів касаційних скарг:
22 грудня 2018 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 03 вересня 2018 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 21 листопада 2018 року в частині відмови у задоволенні її позову, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована аналогічними доводами з позовною заявою, а також зазначено, що при прийнятті рішення суд апеляційної інстанції, зокрема посилаючись на пункт 18 постанови Пленуму Верховного суду № 7 від 04 жовтня 1991 року "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності на жилий будинок" (з наступними змінами) зазначив, що позивачкою не надано належних доказів, щодо можливості встановлення конкретного порядку користування квартирою з виділенням позивачці 1/3 частини квартири, та не просила призначити по справі експертизу для визначення можливих варіантів встановлення порядку користування квартирою.
Однак судами не було запропоновано позивачці надати висновки технічної експертизи щодо можливих варіантів поділу будинку в натурі або встановлення порядку користування ним відповідно до належних співвласникам часток.
Крім того, позивачкою запропоновано варіант користування квартирою, який був підтриманий третьою стороною по справі ОСОБА_4, посилаючись на те, що вона просила виділити їй з батько ОСОБА_4 у користування більшу кімнату, а саме № 4 площею 17,1 кв. м, оскільки відповідачі у спірній квартирі не проживають, та при переїзді ними була зачинена кімната площею 12,4 кв. м, яку вони вважали своєю.
Доводи інших учасників справи:
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги:
Ухвалою Верховного Суду від 11 січня 2019 року відкрито провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 03 вересня 2018 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 21 листопада 2018 року. Витребувано матеріали цивільної справи з Южноукраїнського міського суду Миколаївської області.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:
Перевіривши доводи касаційних скарг, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.