ПОСТАНОВА
Іменем України
10 грудня 2019 року
Київ
справа №369/8599/16-а
адміністративне провадження №К/9901/35253/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 червня 2017 року (суддя Волчко А.Я.)
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року (судді: Парінов А.Б. (головуючий), Грибан І.О., Губська О.А.)
у справі № 369/8599/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Херсонської митниці ДФС
про скасування постанови у справі про порушення митних правил,
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Херсонської митниці ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил № 0158/50803/16 від 18 серпня 2016 року та закриття провадження за відсутності в його діях складу правопорушення, передбаченого статтею 477 Митного кодексу України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при розгляді справи про порушення митних правил відповідачем здійснено неправильну кваліфікацію, оскільки яхта не відноситься до товарів, а є транспортним засобом особистого користування, вивезення якого з тимчасово окупованої території не пов`язане з цілями функціонування вільної економічної зони. Крім цього, у протоколі не вказано точне географічне розташування кордону вільної митної зони в Чорному морі, місце перетину цього кордону. Позивач зазначив, що при переміщенні яхти морським шляхом на митну територію України у зв`язку з неможливістю користування нею на тимчасово окупованій території він не мав умислу на вчинення порушення митних правил та посилався на невизначеність законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини.
Києво-Святошинський районний суд Київської області постановою від 09 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року, відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 з огляду на наявність у його діях порушення митних правил, передбаченого статтею 477 Митного кодексу України.
Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову. Зокрема, ОСОБА_1 зазначив, що суди не звернули увагу на те, що оскаржуваною постановою Херсонської митниці ДФС позивача повторно притягнуто до адміністративної відповідальності за ті ж самі дії, за які його вже було притягнуто до цього ж виду відповідальності згідно зі статтею 204-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Разом із цим позивач вказав на відсутність у його діях об`єктивної та суб`єктивної сторін правопорушення, передбаченого статтею 477 Митного кодексу України, що судами також не враховано.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 18 вересня 2017 року відкрив касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 .
У своїх запереченнях на касаційну скаргу Херсонська митниця ДФС вважає рішення судів попередніх інстанцій законними та обґрунтованими, тому касаційну скаргу позивача просила залишити без задоволення.
06 березня 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.
Згідно з частиною першою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Суди попередніх інстанцій встановили, що 11 серпня 2016 року близько 20:00 год. до зони митного контролю митного поста "Скадовськ" Херсонської митниці ДФС (Скадовський морський торговельний порт) надійшла яхта, бортовий реєстраційний номер "НОМЕР_1", дата державної реєстрації - 16 травня 2012 року, модель "SPORTINA 595", країна реєстрації - Україна, під керуванням громадянина України ОСОБА_1, яка рухалася з вільної економічної зони "Крим" на материкову частину України.
Відповідно до суднового білета НОМЕР_2 вказана яхта належить громадянину ОСОБА_1 .
При проведенні митних формальностей позивач подав пасажирську митну декларацію, оформлену на вказану яхту "на відхід" Кримською митницею Федеральної митної служби Росії.
Під час опитування ОСОБА_1 повідомив, що яхта з травня 2012 року до 10 серпня 2016 року перебувала у м. Євпаторія (АР Крим) без виходу за межі порту. У зв`язку з неможливістю проведення перереєстрації строку дії суднового білету та свідоцтва про придатність малого судна до плавання на тимчасово окупованій території, позивач вирішив перемістити яхту на материкову частину України морським шляхом. Під час переміщення морем з м. Євпаторія (АР Крим) до порту Скадовськ (Україна) яхта слідувала уздовж берегової лінії, не залишаючи 12-мильну зону.
У зв`язку з цим митний орган дійшов висновку, що громадянин України ОСОБА_1 вчинив порушення митних правил, передбачене статтею 477 Митного кодексу України, а саме порушення встановленого законодавством порядку вивезення товарів з території вільної митної зони - яхти, бортовий реєстраційний номер "НОМЕР_1 ", дата державної реєстрації - 16 травня 2012 року, модель "SPORTINA 595", країна реєстрації - Україна.
Факт вивезення позивачем вказаної яхти із території вільної митної зони (м. Євпаторія), що розташована на тимчасово окупованій території АР Крим, в зоні закритого Україною пункту пропуску "Євпаторійський морський порт" підтверджується показами свідка ОСОБА_2, який допомагав у переміщенні яхти до порту "Скадовськ".
12 серпня 2016 року за даним фактом стосовно ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил № 0158/50803/16, копію якого вручено позивачу та повідомлено про дату розгляду справи.
18 серпня 2016 року заступником начальника Херсонської митниці ДФС - начальником Управління боротьби з митними правопорушеннями за результатами розгляду справи про порушення митних правил № 0158/50803/16 прийнято постанову, якою визнано винним громадянина України ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 477 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 17 000 грн.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій зазначили, що вивезення товарів із вільної митної зони ВЕЗ "Крим" можливо лише через встановлені контрольні пункти в`їзду на тимчасово окуповану територію України/виїзду з неї. Водночас позивач здійснив вивезення яхти з території вільної митної зони (м. Євпаторія) в зоні закритого Україною пункту пропуску "Євпаторійський морський порт", тобто у спосіб, не передбачений законодавством.
Колегія суддів погоджується з таким висновком судів першої та апеляційної інстанцій, враховуючи наступне.
Згідно з частиною першою статті 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Статтею 477 Митного кодексу України передбачена відповідальність за порушення встановленого законодавством порядку ввезення товарів на територію вільної митної зони, вивезення товарів з цієї території, проведення операцій з товарами, поміщеними в режим вільної митної зони, а так само порушення встановленого частиною другою статті 436 цього Кодексу строку розпорядження товарами, розміщеними у вільній митній зоні, у разі анулювання дозволу на відкриття та експлуатацію цієї зони тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до статті 4 Митного кодексу України товари - будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі (пункт 57); транспортні засоби особистого користування - наземні транспортні засоби товарних позицій 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепи до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД, плавучі засоби та повітряні судна, що зареєстровані на території відповідної країни, перебувають у власності або тимчасовому користуванні відповідного громадянина та ввозяться або вивозяться цим громадянином у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію виключно для особистого користування, а не для промислового або комерційного транспортування товарів чи пасажирів за плату або безоплатно (пункт 60).
За змістом частин першої, третьої статті 318 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Особливості створення вільної економічної зони "Крим" (далі - ВЕЗ "Крим") та інші аспекти правових відносин між фізичними і юридичними особами, які знаходяться на тимчасово окупованій території або за її межами врегульовано Законом України від 12 серпня 2014 року № 1636-VII "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон 1636-VII).