ПОСТАНОВА
Іменем України
29 листопада 2019 року
Київ
справа №359/7194/16-а
адміністративне провадження №К/9901/17374/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Калашнікової О.В.,
суддів - Білак М.В., Губської О.А.
у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 359/7194/16-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-середземноморські авіалінії" до Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" Державної прикордонної служби про визнання протиправною та скасування постанови,
за касаційною скаргою Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" Державної прикордонної служби на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 січня 2017 року (головуючий суддя - Муранової-Лесів І.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року (колегія суддів у складі головуючої судді - Желтобрюх І.Л., суддів: Горяйнова А.М., Бєлової Л.В.,)
І РУХ СПРАВИ
1. У вересні 2016 року ТОВ "Українсько-середземноморські авіалінії" звернулось до суду з позовом до Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" Державної прикордонної служби, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" Державної прикордонної служби №185 від 24.07.2013 року про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю "Українсько-середземноморські авіалінії" в розмірі 8500 гривень.
2. Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" Державної прикордонної служби №185 від 24.07.2013 року про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю "Українсько-середземноморські авіалінії" в розмірі 8500 гривень.
3. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Окремий контрольно-пропускний пункт "Київ" Державної прикордонної служби звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просив їх скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 червня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" Державної прикордонної служби на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 січня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року.
5. З 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд як найвищий суд у системі судоустрою України, у зв`язку з чим відповідно до пункту 7 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року №1402-VIII Вищий адміністративний суд України припинив свою діяльність.
6. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи вказану касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Шарапа В.М. (судді-доповідача), суддів: Бевзенко В.М., Данилевич Н.А. про що складено протокол від 07 лютого 2018 року.
7. У зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Шарапи В.М. (відповідно до рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року №14, розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду призначено повторний автоматизований розподіл касаційних скарг, зокрема, касаційної скарги у справі №359/7194/16-а (провадження К/9901/17374/18)
8. Протоколом повторного автоматизованого розподілу від 31 травня 2019 року касаційну скаргу у справі №359/7194/16-а (провадження К/9901/17374/18) передано на розгляд колегії суддів у складі: Калашнікова О.В. (головуючий суддя), судді: Білак М.В., Губська О.А.
9. Верховний Суд ухвалою від 04 червня 2019 року на підставі пункту 5 частини першої статті 340 КАС України прийняв до провадження вищевказану касаційну скаргу.
10. Позивач відзиву на касаційну скаргу не надавав.
II ОБСТАВИНИ СПРАВИ
11. 24 липня 2013 року начальником ОКПП "Київ" Мул С.А. була винесена постанова серії № 185 у справі про правопорушення, пов`язане з повітряним перевезенням пасажирів через державний кордон України без належних документів для виїзду в Україну, якою на повітряного перевізника Авіакомпанію "Українсько-середземноморські авіалінії" за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.1 Закону України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень" накладено штраф в розмірі 8 500 гривень.
12. Позивач вважаючи, що зазначена постанова прийнята відповідачем з порушенням процедури, визначеної Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень", звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
ІIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, розглядаючи справу по суті, прийшов до висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки відповідачем допущено процедурні порушення порядку розгляду справи про таке правопорушення, а саме: вручено протокол неуповноваженій особі позивача та розглянуто справу про порушення, пов`язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень, без представника позивача.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
14. У касаційній скарзі касатор вказав, що позивач не спростував виявлене відповідачем порушення вимог законодавства про здійснення міжнародних пасажирських перевезень, однак суди попередніх інстанцій скасували оскаржувану постанову, посилаючись лише на процедурні порушення, допущені при її прийнятті.
15. Касатор також вказав на відсутність правових підстав для поновлення строку на звернення позивача до суду із даним позовом, оскільки пропуск такого строк не належним чином завіреними доказами.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
17. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
18. Відповідно до вимог ч.1 ст.1 Закону України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень" (далі - Закон №2920-ІІІ в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підприємства (їх об`єднання), установи та організації, незалежно від форм власності, які здійснюють міжнародні пасажирські повітряні перевезення (далі - повітряні перевізники), за переміщення через державний кордон України пасажирів-іноземців чи осіб без громадянства без документів для в`їзду в Україну або з документами, оформленими з порушенням вимог, установлених законодавством України, несуть відповідальність у вигляді штрафу від двохсот двадцяти до двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожного такого пасажира.
19. За змістом ст.2 Закону №2920-ІІІ справи про правопорушення, передбачені статтею 1 цього Закону, розглядають відповідні органи охорони державного кордону України. Від імені органів охорони державного кордону України розглядати справи про правопорушення та накладати штрафи мають право начальники органів охорони державного кордону України, що здійснюють прикордонний контроль у пунктах пропуску через державний кордон України, відкритих для міжнародного повітряного сполучення.
20. При цьому, у відповідності до ч. 1 ст.5 Закону №2920-ІІІ особами, які беруть участь у розгляді справи, визнаються: представник повітряного перевізника, свідки, експерт, перекладач та захисник.
21. Згідно з вимогами ч.1 ст.6 Закону №2920-ІІІ справа про правопорушення розглядається в присутності представника повітряного перевізника. В разі його відсутності справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне сповіщення представника про місце і час розгляду справи і якщо від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду.
22. Частиною 2 ст.6 Закону №2920-ІІІ передбачено, що представник повітряного перевізника, який бере участь у розгляді справи, має право: знайомитися з матеріалами справи та робити з них витяги, давати пояснення, подавати докази та брати участь у їх дослідженні; заявляти клопотання; користуватися правовою допомогою; виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження, оскаржити постанову у справі до суду.
23. Відповідно до ст.12 Закону №2920-ІІІ посадова особа органу охорони державного кордону України, уповноважена накладати штрафи, приймає відповідне рішення протягом п`ятнадцяти днів після надходження протоколу про правопорушення та інших матеріалів справи. Рішення оформляється постановою відповідної особи.
24. Постанова підписується посадовою особою органу охорони державного кордону України, яка розглянула справу.
25. Копія постанови про накладення штрафу протягом трьох днів вручається або надсилається перевізнику, щодо якого її винесено.
26. За змістом ст.13 Закону №2920-ІІІ постанову про накладення штрафу, що прийнята посадовою особою, зазначеною у статті 2 цього Закону, може бути оскаржено протягом десяти днів з дня ї винесення до місцевого суду за місцезнаходженням відповідного органу охорони державного кордону України, рішення якого є остаточним.
27. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач дізнався про прийняття відповідачем оскаржуваної постанови від 24.07.2013 №185 про накладення штрафу за правопорушення у сфері міжнародних пасажирських перевезень лише 08.08.2016, отримавши лист Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві №дв/17 від 19.07.2016.
28. На порушення вимог вищевказаного закону позивач не був повідомлений про місце і час розгляду справи, з огляду на що при розгляді справи про правопорушення представник ТОВ "Українсько-середземноморські авіалінії" присутній не був.
29. Жодних належних і допустимих доказів протилежного відповідачем суду першої та апеляційної інстанцій надано не було.
30. Зі змісту оскаржуваної постанови суди встановили, що її копію у якості представника позивача отримав 24.07.2013 ОСОБА_1
31. При цьому, ні посада, ні повноваження представника не зазначені.
32. Водночас, згідно з довідкою ТОВ "Українсько-середземноморські авіалінії", яку дослідили суди попередніх інстанцій, ОСОБА_1 працював на посаді начальника управління авіаційної безпеки позивача у період з 06.05.2008 по 17.10.2011, однак навіть на той час не був уповноваженим на представництво інтересів авіакомпанії в Державних органах.