ОКРЕМА ДУМКА
суддів Великої Палати Верховного Суду
Ситнік О. М., Лященко Н. П.
23 жовтня 2019 року
м. Київ
у справі № 922/3537/17 (провадження № 12-127гс19) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алта" (далі - ТОВ "Алта") до Головного територіального управління юстиції у Харківській області (далі - ГТУЮ у Харківській області), Державного підприємства "Сетам" (далі - ДП "Сетам"), приватного нотаріуса Харківського міського територіального округу Харківської області Гончаренко Надії Юльянівни (далі - приватний нотаріус), Приватного підприємства "Фудстар" (далі - ПП "Фудстар"), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Публічного акціонерного товариства"ВТБ Банк" (далі - ПАТ "ВТБ Банк"), про визнання недійсними торгів, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень
за касаційною скаргоюПП "Фудстар", до якої приєдналося ДП "Сетам", на рішення Господарського суду Харківської області від 16 січня 2019 року у складі судді Калініченко Н. В. та постанову Східного апеляційного господарського суду від 25 квітня 2019 року у складі колегії суддів Гетьмана Р. А., Россолова В. В., Хачатрян В. С.
Оскаржуваним рішенням Господарського суду Харківської області від 16 січня 2019 року, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 25 квітня 2019 року, позов ТОВ "Алта" задоволено. Визнано недійсними електронні торги від 27 липня 2017 року за лотом № 224512. Скасовано рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 23 жовтня 2017 року (12:51:44) індексний номер - 37701082. Вирішено питання щодо судових витрат.
Суди керувалися тим, що під час проведення електронних торгів порушено Порядок реалізації арештованого майна, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (далі - Порядок; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), оскільки переможець торгів фактично з недотриманням строку сплатив грошові кошти за придбане майно. У такому разі організатор торгів мав сформувати новий протокол із зазначенням нового строку розрахунків. Указані порушення стосуються прав позивача, який має правомірні очікування щодо здійснення належного виконавчого провадження та законних електронних торгів стосовно належного йому майна.
Позовна вимога про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є похідною від вимоги про визнання недійсними електронних торгів, тому також є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.
23 жовтня 2019 року Велика Палата Верховного Суду розглянула касаційну скаргу ПП "Фудстар", до якої приєдналося ДП "Сетам", яку задовольнила, рішення Господарського суду Харківської області від 16 січня 2019 року та постанову Східного апеляційного господарського суду від 25 квітня 2019 року скасувала, ухвалила у справі нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "Алта" відмовила.
Велика Палата Верховного Суду не погодилася з висновками судів попередніх інстанцій стосовно того, що оспорювані електронні торги порушують право власності позивача та вважала, що укладення договору купівлі-продажу з ПП "Фудстар" відбулося відповідно до зазначеного Порядку.
Скасовуючи оскаржувані судові рішення про задоволення позову та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, Велика Палата Верховного Суду керувалася тим, що суди не дослідили питання щодо порушення прав боржника за наслідками проведених електронних торгів. Зауважила, що, дійшовши висновку про формальне порушення Порядку організатором електронних торгів, суд не спростував факту добросовісної поведінки та відсутності вини їх переможця. Тому таке порушення не може бути протиставлене переможцю, оскільки недобросовісність його дій не доведена. Суди не навели мотивів, яким чином несвоєчасність внесення грошових коштів переможцем торгів порушує права боржника.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що невиконання ПП "Фудстар" умов договору купівлі-продажу щодо сплати грошових коштів у встановлений строк є порушенням цього договору, однак не є підставою для визнання його недійсним. У силу вимог частини другої статті 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у разі істотного порушення договору він може бути розірваний за рішенням суду на вимогу іншої сторони.
Велика Палата Верховного Суду вважала, що оскільки на електронних торгах продається майно, яке належить на праві власності боржнику, з метою виконання судового або іншого рішення на користь стягувача, то несплата покупної ціни впливає на законні інтереси боржника та стягувача, а тому вони можуть вимагати розірвання договору купівлі-продажу в судовому порядку для отримання коштів за продане майно від наступного переможця. Крім того, вони вправі вимагати відшкодування збитків (пункт 8 частини другої статті 16 ЦК України), спричинених унаслідок незастосування організатором правил пункту 3 розділу VIII Порядку.
Велика Палата Верховного Суду послалася на пункт 3 розділу VIII Порядку, згідно з яким наслідком порушення покупцем (попереднім переможцем електронних торгів) зобов`язання зі сплати грошових коштів за договором купівлі-продажу є обов`язок організатора відмовитися від цього договору і укласти новий договір купівлі-продажу з новим переможцем електронних торгів, причому за ціною, що є меншою за ціну, встановлену попереднім договором купівлі-продажу. Зазначила, що правочин з продажу майна позивача за більшою ціною вочевидь не порушує прав чи законних інтересів боржника.
У зв`язку з цим Велика Палата Верховного Суду критично поставилася до дійсних мотивів звернення позивача з позовною заявою, зазначивши, що вбачає у нього намір уникнути виконання судового рішення, ухваленого в 2011 році, на яке направлене виконавче провадження, в межах якого здійснений продаж майна відповідача в 2017 році.
Крім цього, Велика Палата Верховного Суду вважала, що оскільки позовні вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію спрямовані на відновлення володіння позивача майном, власником якого вже є інша особа, то вони також не підлягають задоволенню.
Із такими висновками Великої Палати Верховного Суду не погоджуємося та відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) висловлюємо окрему думку.
Суди встановили, що рішенням Господарського суду Харківської області від 29 серпня 2011 року у справі № 5023/5604/11, залишеним без змін постановами Харківського апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2011 року та Вищого господарського суду України від 23 січня 2012 року, стягнуто з ТОВ "Алта" на користь ПАТ "ВТБ Банк" заборгованість за кредитними договорами. На виконання рішення видано відповідний наказ від 16 листопада 2011 року № 5023/5604/11.
03 червня 2012 року постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Харківській області відкрито виконавче провадження № 33014908 з примусового виконання зазначеного наказу.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 24 липня 2017 року у справі № 643/9474/17 накладено заборону відчуження нежитлового приміщення площею 723,8 кв. м, розташованого за адресою: вул. Чичибабіна, 11, м. Харків, зареєстрованого за ТОВ "Алта".
27 липня 2017 року на електронних торгах, організованих ДП "Сетам", у межах виконавчого провадження № 33014908 за лотом № 224512 реалізовано нежитлове приміщення ТОВ "Алта", розташоване за адресою: вул. Чичибабіна, 11, м. Харків, про що 01 серпня 2017 року сформовано відповідний протокол № 274952, згідно з яким: час початку торгів - 9 година; час завершення торгів - 18 година 30 хвилин; оплата підлягає сплаті переможцем до 15 серпня 2017 року.
Цього ж дня державний виконавець відклав проведення виконавчих дій з примусового виконання наказу від 16 листопада 2011 року № 5023/5604/11 до 10 серпня 2017 року, про що прийняв відповідну постанову у межах виконавчого провадження № 33014908.
Наступного дня (28 липня 2017 року) ДП "Сетам" на підставі постанови державного виконавця про відкладення проведення виконавчих дій склало акт про зупинення електронних торгів за лотом № 224512 з відміткою "зупинено в стані підписання протоколу".
09 та 22 серпня 2017 року державний виконавець відкладав проведення виконавчих дій з примусового виконання наказу від 16 листопада 2011 року № 5023/5604/11.
30 серпня 2017 року Московський районний суд м. Харкова ухвалою скасував заборону відчуження зазначеного нежитлового приміщення.
06 вересня 2017 року державний виконавець відклав проведення виконавчих дій з примусового виконання наказу від 16 листопада 2011 року № 5023/5604/11 до 20 вересня 2017 року. Цього ж дня ДП "Сетам" склало акт про зупинення електронних торгів за лотом № 224512 на підставі постанови державного виконавця про відкладення проведення виконавчих дій.
22 вересня 2017 рокуПП "Фудстар" сплатило на депозитний рахунок ГТУЮ у Харківській області грошові кошти за придбане нерухоме майно у розмірі 6 422 708,14 грн.
05 жовтня 2017 року державний виконавець склав акт реалізації предмета іпотеки у межах виконавчого провадження № 33014908.
18 жовтня 2017 року за ПП "Фудстар" зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна, проданий на оскаржуваних електронних торгах.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 30 жовтня 2017 року у справі № 643/9474/17 скасовано ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 24 липня 2017 року про накладення заборони відчуження нежитлового приміщення.
ТОВ "Алта" подало позов до суду у жовтні 2017 року.
Змінивши під час розгляду справи предмет позову, ТОВ "Алта" остаточно просило: визнати недійсними електронні торги від 27 липня 2017 року за лотом № 224512; скасувати рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 23 жовтня 2017 року за індексним номером 37701082.
На обґрунтування своїх вимог позивач посилався, зокрема, на порушення, на його думку, указаного Порядку під час проведення електронних торгів.
У силу вимог статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ГПК України).
Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до норми статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема є визнання правочину недійсним.