Постанова
Іменем України
08 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 635/3133/13-ц
провадження № 61-30280св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Мартєва С. Ю., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 рішення Апеляційного суду Харківської області від 12 червня 2017 року у складі колегії суддів: Кругової С. С., Колтунової А. І., Пилипчук Н. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просив визнати за ним право власності на будівельні матеріали та обладнання, що були використанні при будівництві житлового будинку, незакінченого будівництвом, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та стягнути з ОСОБА_2 на його користь вартість цих будівельних матеріалів та обладнання. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача на його користь вартість виконаних робіт та отриманих послуг, що були використанні при будівництві даного житлового будинку, а також кошти надані на його купівлю.
Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що його донька, ОСОБА_3, разом зі своїм чоловіком ОСОБА_4 з 2004 року проживали однією родиною та вели спільне господарство з відповідачем ОСОБА_2, яка є матір`ю зятя ОСОБА_1 . У 2004 році відповідач, донька позивача, ОСОБА_3, та її чоловік, ОСОБА_4, звернулися до позивача з пропозицією допомогти придбати їм житло, а саме житловий будинок готовністю 56%, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, та добудувати його. За фінансову допомогу у придбанні та добудові цього будинку позивачеві було запропоновано право власності на частину новоствореного житлового будинку, відповідну розміру коштів, що він вкладе у придбання та добудову вказаного житлового будинку. Позивач погодився на дану пропозицію, бо хотів, після оформлення на нього права власності на частину вищевказаного будинку, подарувати її своїй дочці - ОСОБА_3 . Позивач, відповідач, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вирішили придбати у ОСОБА_5 56% незакінченого будівництвом дому вартістю 22 790,00 гривень. ОСОБА_1 дав на купівлю будинку 7 950,00 гривень. Домашня угода була визнана чинною рішенням Харківського районного суду Харківської області від 09 листопада 2004 року, згідно якого було визнано за ОСОБА_2 право власності на недобудований житловий будинок АДРЕСА_1, готовністю 56%. Придбаний недобудований житловий будинок, був непридатний для проживання у ньому. Весною 2005 року ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 почали будівництво даного будинку. За підрахунками позивача, ним були придбані будівельні матеріали та оплачені роботи з будівництва на загальну суму 88 571,03 грн. Позивач зазначав, що понесені ним витрати підтверджуються відповідними документами. У 2008 році будівництво вищевказаного будинку було майже закінчено. Він став придатний для проживання. 09 червня 2008 року був отриманий технічний паспорт на даний будинок на ім`я відповідача ОСОБА_2 14 серпня 2008 року було зареєстровано у КП "Харківське районне БТІ" право власності на 56% спірного будинку незакінченого будівництвом. Позивач зазначив, що будинок недобудований, не введений в експлуатацію. Земельна ділянка, на якій він розташований не приватизована. Відповідач не надає позивачеві можливості завершити будівництво спірного будинку для введення його в експлуатацію в передбаченому діючим законодавством України порядку та відмовляється як оформити право власності на належну ОСОБА_1 частину будинку, так і компенсувати йому кошти витрачені ним на покупку зазначеного будинку, вартість придбаних для його будівництва будівельних матеріалів та кошти витрачені на оплату робіт та послуг з будівництва зазначеного будинку.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Харківського районного суду Харківської області від 21 березня 2014 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартість будівельних матеріалів та обладнання, що були використанні при будівництві житлового будинку, незакінченого будівництвом, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 у сумі 27 314,1 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, вартість виконаних робіт та отриманих послуг, що були використанні при будівництві житлового будинку, незакінченого будівництвом, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 у сумі 24 708,9 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 519,29 грн.
Рішення мотивовано тим, що позивачем доведено вимоги в частині стягнення з відповідача вартості обладнання та будівельних матеріалів, що були використанні при будівництві житлового будинку, незакінченого будівництвом у сумі 27 314,1 грн. В іншій частині зазначена позовна вимога є не доведеною, тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення у частині стягнення суми у розмірі 67764,4 грн.
Також позивачем доведено вимоги в частині стягнення з відповідача вартості виконаних робіт та отриманих послуг, що були використанні при будівництві житлового будинку, незакінченого будівництвом у сумі 24 708,9 грн. В іншій частині зазначена позовна вимога позивачем не доведена, тому суд прийшов до висновку про відсутність підстав для її задоволення у частині стягнення суми у розмірі 91 373,6 грн.
Щодо відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача коштів наданих на купівлю будинку, суд також виходив з недоведеності цієї вимоги.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 12 червня 2017 року, заочне рішення Харківського районного суду Харківської області від 21 березня 2014 року скасовано і ухвалено нове про відмову в задоволенні позову.
Рішення суду мотивовано тим, що позивач і відповідач не є подружжям і позивач не є членом сімʼї відповідача, а тому не може йти мова про майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї. Також судом не встановлено, що сторони уклали відповідний договір у письмовій формі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою на судові рішення суду апеляційної інстанцій, у якій просить вказане рішення скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
04 вересня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі.
Згідно із статтею 388 ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набрав чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 червня 2019 року вказану справу призначено судді-доповідачеві Петрову Є. В.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що ухвалюючи рішення суд першої інстанції застосував до спірних правовідносин відповідні норми матеріального права - положення частини третьої статті 331 ЦК України, а також правильно керувався п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок" № 7 від 04 жовтня 1991 року, відповідно до якого особи, які приймали участь у будівництві жилого будинку (його купівлі) вправ вимагати відшкодування своїх затрат на будівництво (купівлю будинку).
Однак, як вбачається з оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції єдиною підставою для відмови в задоволенні позову стало встановлення судом відсутності родинних зв`язків між позивачем та відповідачем, а також відсутності укладених в письмовій формі договорів. Такий висновок апеляційного суду не ґрунтується на нормах матеріального права, а відсутність між сторонами письмового правочину - договору доручення не може слугувати підставою для відмови в позові особі, що вчинила відповідні майнові дії в інтересах відповідача. Крім того, відповідачеві було відомо про вчинення позивачем дій майнового характеру в її інтересах і такі дії були нею схвалені.
Також позивач зазначав, що відповідач, син відповідача - ОСОБА_4, донька позивача - ОСОБА_3 з 2002 по 2010 року проживали однією сімʼєю. Спільне проживання було наслідком шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, та родинними відносинами ОСОБА_4 та ОСОБА_2, що підтверджується наявними у справі доказами. Результат добудови спірного об`єкту незавершеного будівництва є результатом участі всіх членів сімʼї: ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_2
ОСОБА_1 приймаючи участь у будівництві будинку, а саме сплачуючи за будівельні матеріали та виконані будівельні роботи, здійснював допомогу своїй доньці - ОСОБА_3 у будівництві їх спільного з чоловіком (на той момент будинку) з подальшим переданням ОСОБА_1 права власності на частину будинку, яку він мав намір подарувати донці. Зазначене свідчить про наявність домовленості позивача з співвласниками об`єкта незавершеного будівництва на його участь у будівництві цього об`єкту.
Крім того, апеляційним судом було необґрунтовано відхилено належні та допустимі докази фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом встановлено, що згідно рішення Харківського райсуду Харківської області від 09 листопада 2004 року визнано право власності за ОСОБА_2 на недобудований (готовність 56%) житловий будинок АДРЕСА_1 (том 1, а.с. 5).