ПОСТАНОВА
Іменем України
15 листопада 2019 року
Київ
справа №826/18432/15
адміністративне провадження №К/9901/13756/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у касаційній інстанції адміністративну справу № 826/18432/15
за позовом арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції в Київській області, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит", про визнання дій протиправними, скасування припису та розпорядження, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Головного територіального управління юстиції в Київській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 листопада 2015 року (головуючий суддя: Кузьменко В.А.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2016 року (колегія суддів: головуючий суддя: Оксененко О.М., судді: Губська Л.В., Федотов І.В.),
ВСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. Позивач звернувся до суду з позовом до Головного територіального управління юстиції в Київській області, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит", в якому просив:
1.1. визнати протиправними дії відповідача стосовно винесення припису про недопущення повторних порушень від 06 серпня 2015 року №11/15;
1.2. визнати протиправними дії відповідача стосовно винесення розпорядження про усунення порушень від 06 серпня 2015 року №06/15;
1.3. скасувати припис відповідача про недопущення повторних порушень від 06 серпня 2015 року №11/15;
1.4. скасувати розпорядження відповідача про усунення порушень від 06 серпня 2015 року №06/15.
1.5. В обґрунтування позовних вимог вказав, що не погоджується із приписом та розпорядженням, вважає їх прийнятими з порушенням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 червня 2013 року, оскільки в ході перевірки відповідачем не встановлено які кошти безпідставно сплачені ліквідатором, вимоги яких кредиторів та у якій сумі протиправно погашено та, які не були протиправно погашені вимоги із заробітної плати працівникам не могли бути погашені за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна ВАТ "Васильківський шкірзавод", яке перебувало в іпотеці (заставі) ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит"; рішенням комітету кредиторів, оформленого протоколом засідання комітету від 27 лютого 2015 року, прийнято до уваги звіт ліквідатора та виконану роботу визнано задовільною; з метою формування ліквідаційної маси Арбітражним керуючим в період з 05 по 26 грудня 2011 року на підставі наказу від 05 грудня 2011 року №92 проведено інвентаризацію майнових активів ВАТ "Васильківський шкірзавод", за результатами якої складено відповідні описи; починаючи з грудня 2010 року, арбітражним керуючим направлялись запити до підприємств, станови та організацій, які здійснюють реєстрацію права власності на майно та майнові активи, а копії відповідних відповідей на запити містяться в матеріалах справи; Господарським судом Київської області не було виявлено жодного порушення Арбітражним керуючим норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у тому числі щодо формування ліквідаційної маси; в ході перевірки не встановлено, в чому саме полягає неформування ліквідаційної маси та які дії не було вчинено позивачем; висновки про направлення запитів до компетентних установ та організацій, що здійснюють реєстрацію прав власності, лише у грудні 2014 року не відповідають дійсності, оскільки у цей період ОСОБА_2 запити надсилались повторно.
ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
2. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 листопада 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2016 року, позов задоволено частково.
2.1. Визнано протиправним та скасовано припис Головного територіального управління юстиції в Київській області про недопущення повторних порушень від 06 серпня 2015 року № 11/15.
2.2. Визнано протиправним та скасовано розпорядження Головного територіального управління юстиції в Київській області про усунення порушень від 06 серпня 2015 року № 06/15.
2.3. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
2.4. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що висновки акта перевірки про порушення Арбітражним керуючим ОСОБА_1 під час виконання повноважень ліквідатора у справі № Б19/311-08/13 про банкрутство ВАТ "Васильківський шкірзавод" вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є помилковими, що вказує на наявність підстав для скасування припису про недопущення повторних порушень від 06 серпня 2015 року № 11/15 та розпорядження про усунення порушень від 06 серпня 2015 року № 06/15.
ІІІ. Касаційне оскарження
3. Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.
4.1. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що, на його думку, вказані судові рішення ухвалені без повного з`ясування обставин, які мають значення для справи, зокрема, суди не врахували, що проведення перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1. під час виконання ним повноважень ліквідатора у справі № Б19/311-08/13 про банкрутство ВАТ "Васильківський шкірзавод" та винесення за її результатами відповідачем спірних припису та розпорядження здійснено на підставі наданих законом повноважень та у відповідності до встановлених Порядком контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 26 червня 2013 року №1284/5, вимог.
5. Позивачем подано заперечення на касаційну скаргу, за змістом яких останній висловив свою незгоду з її доводами та просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
6. Вказав, що в ході перевірки відповідачем не встановлено які саме кошти безпідставно сплачені ліквідатором, вимоги яких кредиторів та у якій сумі протиправно погашено, які вимоги із заробітної плати працівникам не були протиправно погашені, не могли бути погашені за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна ВАТ "Васильківський шкірзавод", яке перебувало в іпотеці (заставі) ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит"; рішенням комітету кредиторів, оформленим протоколом засідання комітету від 27 лютого 2015 року, прийнято до уваги звіт ліквідатора та виконану роботу визнано задовільною; з метою формування ліквідаційної маси Арбітражним керуючим в період з 05 по 26 грудня 2011 року на підставі наказу від 05 грудня 2011 року №92 проведено інвентаризацію майнових активів ВАТ "Васильківський шкірзавод", за результатами якої складено відповідні описи; починаючи з грудня 2010 року, арбітражним керуючим направлялись запити до підприємств, установ та організацій, які здійснюють реєстрацію права власності на майно та майнові активи, а копії відповідних відповідей на запити містяться в матеріалах справи; Господарським судом Київської області не було виявлено порушень арбітражним керуючим норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у тому числі щодо формування ліквідаційної маси; в ході перевірки не встановлено, в чому саме полягає неформування ліквідаційної маси та які дії не було вчинено позивачем; висновки про направлення запитів до компетентних установ та організацій, що здійснюють реєстрацію прав власності, лише у грудні 2014 року не відповідають дійсності, оскільки у цей період ОСОБА_2 запити надсилались повторно.
IV. Встановлені судами фактичні обставини справи
4. ОСОБА_1 здійснює діяльність арбітражного керуючого на підставі свідоцтва від 08 лютого 2013 року №23, виданого Міністерством юстиції України, без обмеження строку дії.
5. Головним територіальним управлінням юстиції в Київській області проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1.
6. За результатами перевірки складено акт від 08 червня 2015 року №37/15, за змістом якого перевіркою встановлено наступне: 1) під час виконання повноважень ліквідатора у справі №Б19/311-08/13 про банкрутство ВАТ "Васильківський шкірзавод" ОСОБА_1 не дотримано пропорційності погашення вимог кредиторів першої черги, внаслідок чого кредиторські вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати погашені лише на 5,45% від загальної суми боргу щодо виплати заборгованості із заробітної плати, що є порушенням частини шостої статті 31, частини третьої статті 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; 2) під час виконання повноважень ліквідатора у справі №Б19/311-08/13 про банкрутство ВАТ "Васильківський шкірзавод" ОСОБА_1 у встановленому порядку не провів інвентаризацію майна боржника, що є порушенням абзацу четвертого частини першої статті 25, частини шостої статті 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; 3) визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення Арбітражного керуючого ліквідатором відбулось 22 серпня 2011 року; запити до компетентних установ та організацій, що здійснюють реєстрацію прав власності, направлені лише у грудні 2014 року, що порушенням частини шостої статті 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; 4) під час виконання повноважень ліквідатора у справі №Б19/311-08/13 про банкрутство ВАТ "Васильківський шкірзавод" ОСОБА_1 не формував у встановленому порядку ліквідаційну масу боржника, що є порушенням абзацу сьомого частини першої статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
7. У зв`язку із виявленими порушеннями, вказаними у пунктах 2, 3 акту, відповідачем винесено позивачу припис від 06 серпня 2015 року №11/15 про недопущення повторних порушень.
8. За наслідками виявлених порушень, що вказані у пунктах 1, 4 акту, відповідач прийняв розпорядження про усунення порушень від 06 серпня 2015 року №06/15, відповідно до якого вирішено у термін до 14 вересня 2015 року усунути порушення шляхом: повернення безпідставно сплачених коштів за здійснення погашення вимог кредиторів ВАТ "Васильківський шкірзавод", у відповідності до вимог статті 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; формування у встановленому порядку ліквідаційної маси ВАТ "Васильківський шкірзавод" з відображенням усіх видів майнових активів (майна та майнових прав) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлених в ході ліквідаційної процедури, та подати в цей самий термін у письмовій формі інформацію про його усунення з наданням завірених копій документів, що підтверджують усунення порушень.
9. Позивач, не погодившись із приписом та розпорядженням, вважаючи їх прийнятими з порушенням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 червня 2013 року, звернувся з цим позовом до суду.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
10. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
11. Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
12. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
13. За приписами статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
14. Процедуру організації та проведення перевірок діяльності арбітражних керуючих та порядок оформлення результатів перевірки встановлює Порядок контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затверджений наказом Міністерства юстиції України від 27 червня 2013 року №1284/5.
15. Відповідно до положень підпунктів 6.9.1, 6.9.2 пункту 6.9 Порядку у разі виявлення під час перевірки порушень у діяльності арбітражного керуючого орган контролю на підставі акта перевірки за наявності відповідних підстав виносить припис про недопущення повторних порушень (додаток 7) та (або) розпорядження про усунення виявлених порушень (додаток 8).
16. Орган контролю виносить розпорядження щодо порушень, які можуть бути усунені арбітражним керуючим, а щодо інших порушень - припис.
17. Припис або розпорядження виноситься органом контролю на підставі акта перевірки не пізніше ніж на третій робочий день з дня підписання акта перевірки та надається арбітражному керуючому особисто або надсилається йому рекомендованим листом та електронною поштою. Припис та/або розпорядження вважаються належним чином врученими арбітражному керуючому за умови, якщо він особисто або за його дорученням представник отримав вказані припис та/або розпорядження або вони були надіслані йому органом контролю у спосіб, визначений пунктом 2.15 розділу II цього Порядку. Докази надсилання припису та/або розпорядження арбітражному керуючому є невід`ємною частиною матеріалів перевірки та зберігаються за місцезнаходженням органу контролю, який виніс припис та/або розпорядження.
18. За визначенням статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", арбітражний керуючий - це фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
19. Відповідно до підпункту "а" пункту 1 частини першої Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються у першу чергу на задоволення вимог, забезпечених заставою.
20. Відповідно до абзацу сьомого частини першої статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу.
21. Згідно з частинами першою та другою статті 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об`єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об`єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.
Речі, визначені родовими ознаками, що належать банкруту на праві володіння або користування, включаються до складу ліквідаційної маси.
Майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.
22. Частина перша статті 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає, що кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку, встановленому цією статтею: