ПОСТАНОВА
Іменем України
13 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 522/566/16-а
адміністративне провадження № К/9901/1734/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 522/566/16-а
за адміністративним позовом ОСОБА_1 до директора Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради Абрамової Євгенії Георгіївни, Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про оскарження рішення щодо відмови в наданні адміністративної послуги, зобов`язання вчинити певні дії, встановлення факту, стягнення моральної шкоди,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одеси (суддя: А. В. Тарасов) від 19 травня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: С. І. Жук, В. О. Потапчук, Г. В. Семенюк) від 05 липня 2016 року,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до директора Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради Абрамової Євгенії Георгіївни, Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про оскарження відмови в наданні адміністративної послуги.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23 жовтня 2015 року позивач звернувся до Центру надання адміністративних послуг Одеської міської ради (далі - ЦНАП ОМР) для отримання адміністративної послуги з вклеювання фотокартки до паспорту при досягненні громадянином 45-річного віку, в наданні якої було відмовлено на підставі того, що дана адміністративна послуга має надаватись за зареєстрованим місцем проживання фізичної особи. Також зазначає, що в тому ж центрі йому було надано адміністративну послугу з внесення змін у відомості про фізичну-особу підприємця, що не викликало жодних проблем.
Позивач вважає рішення про відмову в наданні адміністративної послуги незаконним, тому просив зобов`язати надати таку послугу та встановити факт своєчасного звернення до центру. Внаслідок протиправної поведінки відповідача йому було завдано морального болю та душевних страждань, призвело до часткового обмеження прав позивача, для реалізації яких потрібен паспорт громадянина України, внаслідок чого просить стягнути з відповідача 50000 грн. моральної шкоди.
3. Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 19 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 18 липня 2016 року позивач звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Приморського районного суду м. Одеси від 19 травня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2016 року, та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 липня 2016 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та встановлено десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання заперечення на касаційну скаргу.
6. 08 серпня 2016 року на адресу Вищого адміністративного суду України надійшло заперечення на касаційну скаргу, в якому Департамент надання адміністративних послуг Одеської міської ради, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення суду першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
7. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.
8. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року.
9. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
10. 04 січня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 19 травня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2016 року у справі № 522/566/16-а передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (склад колегії суддів: Білоус О. В. - головуючий суддя, Желтобрюх І. Л., Стрелець Т. Г.).
11. Ухвалою Верховного Суду від 10 січня 2018 року прийнято до провадження касаційну скаргу ОСОБА_1
12. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 31 травня 2019 року № 557/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Білоуса О. В., що унеможливлює його участь у розгляді касаційної скарги.
13. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30 травня 2019 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.
14. Ухвалою Верховного Суду від 11 листопада 2019 року справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
15. Станом на 13 листопада 2019 року письмового відзиву або заперечення на касаційну скаргу позивача від інших учасників справи, окрім Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради, до Вищого адміністративного суду України або Верховного Суду не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
16. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 23 жовтня 2015 року позивач звернувся до ЦНАП ОМР для отримання адміністративної послуги з вклеювання фотокартки до паспорту громадянина України при досягненні громадянином 45-річного віку, однак ЦНАП ОМР відмовив в прийнятті документів, необхідних для її отримання, на підставі того, що дана адміністративна послуга має надаватись за зареєстрованим місцем проживання фізичної особи.
17. Вважаючи відмову відповідача протиправною, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
18. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що згідно інформаційної картки адміністративної послуги "вклеювання до паспорта громадянина України фотокартки при досягненні 25- і 45-річного віку" заявник має звернутись до центру надання адміністративних послуг відповідно до реєстрації місця проживання. Суб`єктом надання адміністративної послуги є Київський РВ, Малиновський РВ, Приморський РВ, Суворовський РВ ГУ ДМС України в Одеській області. Тобто ЦНАП ОМР навіть не надано повноважень щодо прийому документів для надання вказаної послуги іншими відділами ГУ ДМС України в Одеській області, ніж зазначеними в картці.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
19. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
20. Вимоги касаційної скарги є фактично аналогічними обґрунтуванням його адміністративного позову та апеляційної скарги. Доводи скаржника по суті зводяться до можливості здійснити відповідачем вклеювання фото до паспорту не за місцем його реєстрації, а відмова у такому здійсненні є протиправною, що здійснена всупереч законодавства, в зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
21. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, у відповідності до частини першої статті 341 КАС України, виходить з наступного.
22. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
23. Відповідно до Закону України "Про адміністративні послуги" від 06 вересня 2012 року № 5203-VI (в редакції чинній на час спірних правовідносин, далі - Закон № 5203-VI) адміністративна послуга - результат здійснення владних повноважень суб`єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов`язків такої особи відповідно до закону.
24. Законодавство у сфері надання адміністративних послуг складається з Конституції України, цього та інших законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері надання адміністративних послуг. Надання адміністративних послуг здійснюється відповідно до цього Закону з урахуванням особливостей, визначених законами, які регулюють суспільні відносини у відповідних сферах, зокрема Законом України "Про ліцензування видів господарської діяльності" (відповідно до частини першої, другої статті 3 Закону № 5203-VI).
25. Частиною першою статті 8 Закону № 5203-VI вбачається, що суб`єктом надання адміністративних послуг на кожну адміністративну послугу, яку він надає відповідно до закону, затверджуються інформаційна і технологічна картки, а у разі якщо суб`єктом надання є посадова особа, - органом, якому вона підпорядковується.
26. Згідно частини першої статті 9 Закону № 5203-VI, адміністративні послуги надаються суб`єктами надання адміністративних послуг безпосередньо або через центри надання адміністративних послуг.
27. Відповідно до ч. 1-4 ст. 12 Закону № 5203-УІ, центр надання адміністративних послуг - це постійно діючий робочий орган або структурний підрозділ виконавчого органу міської, селищної ради або Київської, Севастопольської міської державної адміністрації, районної, районної у містах Києві, Севастополі державної адміністрації, в якому надаються адміністративні послуги через адміністратора шляхом його взаємодії з суб`єктами надання адміністративних послуг.
Центри надання адміністративних послуг утворюються при міських радах (їх виконавчих органах) міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київській, Севастопольській міських, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністраціях.
У населених пунктах, які є адміністративними центрами областей, районів і Автономної Республіки Крим, а також у містах Києві та Севастополі центри надання адміністративних послуг утворюються за рішенням відповідних селищних або міських рад і можуть забезпечувати надання адміністративних послуг, у тому числі відповідними обласними, районними та міськими державними адміністраціями, на основі узгоджених рішень.