ПОСТАНОВА
Іменем України
12 листопада 2019 року
Київ
справа №804/281/16
адміністративне провадження №К/9901/13270/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантіс" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2016 (суддя Олійник В.М.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2016 (судді: Юрко І.В. (головуючий), Гімон М.М., Чумак С.Ю.) у справі №804/281/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантіс" до Дніпропетровської митниці ДФС про зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлантіс" (далі - позивач, ТОВ "Атлантіс") звернулося до суду з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС (далі - відповідач, контролюючий орган, митний орган) про зобов`язання відповідача прийняти заяви позивача від 20.11.2015 №20/11-1, №20/11-2, №20/11-3, №20/11-4, №20/11-5, №20/11-6, №20/11-7, №20/11-8, №20/11-9, №20/11-10, №20/11-11, №20/11-12, №20/11-13, №20/11-14, №20/11-16, №20/11-16 №20/11-17, №20/11-18, №20/11-19, №20/11-20, №20/11-21, №20/11-22, №20/11-23, №20/11-24, №20/11-25, №20/11-26, №20/11-27, №20/11-28, №20/11-29, №20/11-30, №20/11-31, №20/11-32, №20/11-33, №20/11-34, №20/11-35, №20/11-36, №20/11-37, №20/11-38, №20/11-39, №20/11-40, №20/11-41, №20/11-42, №20/11-43 та оформити відповідні аркуші коригувань, зобов`язання внести зміни до митних декларацій на підставі заповнених та оформлених аркушів коригувань.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час проведення митного оформлення товару, ввезеного з території ВЕЗ "Крим" на іншу територію України, позивачем сплачено додатковий імпортний збір у розмірі 848870,43 гривень. Враховуючи пункт 6.6 статті 6 Закону України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України", в якому вказано, що товари, які згідно з розділом II Митного кодексу України відповідають критеріям повністю вироблених, достатньо перероблених чи ввезені на митну територію України та випущені для вільного обігу на тимчасово окупованій території України, вважаються товарами походженням з України та вільно переміщуються на іншу територію України без застосування будь-якого мита, передбаченого главою 42 Митного кодексу України, за умови подання сертифіката про походження товару з України, що видається торгово-промисловими палатами на іншій території України, на думку позивача, він не повинен сплачувати додатковий імпортний збір за митними деклараціями, оскільки ТОВ "Атлантіс" було надано сертифікати походження товару, що були імпортовані.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2016, в задоволенні позову відмовлено повністю.
4. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що митний орган у межах своїх повноважень та на підставі вимог закону надав Товариству вичерпну відповідь щодо порядку звернення до контролюючого органу із заявою про повернення помилково сплачених до бюджету коштів, підстав для звільнення об`єкта оподаткування додатковим імпортним митом, підстав оформлення та заповнення аркушів коригування для внесення змін до митної декларації.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішенням судів першої та апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2016 та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
6. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, між ТОВ "Алеф-Виналь-Крим" (продавець) та ТОВ "Атлантіс" (покупець) було укладено контракт №05/05 від 05.05.2015, відповідно до умов якого продавець зобов`язується поставити покупцю виноматеріали (товар), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити його по цінам та на умовах, вказаних в додатках до контракту, які є невід`ємною частиною договору.
На підставі вищевказаного контракту та відповідно до митних декларацій позивачу поставлено від ТОВ "Алеф-Виналь-Крим" у митному режимі імпорт з території вільної економічної зони (ВЕЗ) "Крим виноматеріали.
В ході митного оформлення ТОВ "Атлантіс" самостійно сплачено додатковий імпортний збір у розмірі 848870,43 грн.
Позивач, вважаючи, що вказаний додатковий імпортний збір стягнутий на користь Державного бюджету України неправомірно, направив 20.11.2015 в електронному вигляді до митного посту "Новомосковськ" Дніпропетровської митниці ряд заяв про внесення змін до митних декларацій, митне оформлення яких було здійснено у липні - вересні 2015 року. Вказані заяви подані стосовно кожної з вищезазначених митних декларацій разом з сертифікатами про походження товару форми У-1. В обґрунтування підстав для внесення змін позивач вказав, що п.6.6 статті 6 Закону України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" від 12.08.2014 №1636-VI передбачає звільнення від сплати будь-якого мита, передбаченого гл. 42 Митного кодексу України за умови наявності сертифікату походження України. Враховуючи той факт, що додатковий імпортний збір є підвидом мита, то поставка з території ВЕЗ "Крим" на іншу територію України повинна бути здійснена без застосування додаткового імпортного збору
Митний орган своїм листом за вих. №04-50-62/293 від 23.11.2015 повідомив позивача про неможливість внесення змін до декларації обраним товариством способом, адже зазначена у заявах підстава не відповідає умовам оформлення аркушів коригування, визначеним п.37 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2012 №450 "Питання, пов`язані із застосуванням митних декларацій".
Крім того, в листі зазначено, що аркуш коригування, на підставі якого вносяться зміни до декларації, заповнюється та оформлюється митним органом у разі отримання підтвердження Казначейством факту повернення з державного бюджету коштів після закінчення митного оформлення. Проте, такого підтвердження Казначейства до відповідача не надходило, тому у нього відсутні підстави для оформлення аркушів коригування. Запропоновано товариству здійснити заходи, передбачені статті 43 Податкового кодексу України та Порядком повернення платниками податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль зі справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженим наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 року №618.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги позивач цитує норми матеріального та процесуального права, зазначає, що контролюючим органом порушено вимоги статті 301 Митного кодексу України та не дотримано процедурних обов`язків встановлених Порядком повернення платниками податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль зі справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженим наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 року №618 чим порушено право позивача на внесення змін до митних декларацій та повернення сплачених коштів у якості додаткового імпортного збору.
9. Відповідач не реалізував своє процесуальне право щодо подання відзиву на касаційну скаргу відповідача.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Митний кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин).
10.1. Частина перша статті 271.
Мито - це загальнодержавний податок, встановлений Податковим кодексом України та цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
10.2. Частина друга статті 271.
В Україні застосовуються такі види мита: 1) ввізне мито; 2) вивізне мито; 3) сезонне мито; 4) особливі види мита: спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне, додатковий імпортний збір.
10.3. Стаття 277.
Об`єктами оподаткування митом є: 1) товари, митна вартість яких перевищує еквівалент 150 євро, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі митної території України підприємствами; 2) товари, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню митними платежами відповідно до розділу XII цього Кодексу, а також розділів V та VI Податкового кодексу України; 3) товари, транспортні засоби, що реалізуються відповідно до статті 243 цього Кодексу.
10.4. Частина перша статті 288.
Особливі види мита застосовуються незалежно від інших видів мита на умовах, визначених законом.
10.5. Частина перша-третя статті 301.
Повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов`язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
11. Закон України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" від 12.08.2014 №1636 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин).
11.1. Пункт 6.6 статті 6.
Товари, які згідно з розділом II Митного кодексу України відповідають критеріям повністю вироблених, достатньо перероблених чи ввезені на митну територію України та випущені для вільного обігу на тимчасово окупованій території України, вважаються товарами походженням з України та вільно переміщуються на іншу територію України без застосування будь-якого мита, передбаченого главою 42 Митного кодексу України, за умови подання сертифіката про походження товару з України, що видається торгово-промисловими палатами на іншій території України.