ПОСТАНОВА
Іменем України
11 листопада 2019 року
Київ
справа №826/27237/15
касаційне провадження №К/9901/25995/18, К/9901/25810/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційні скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві та Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.04.2016 (головуючий суддя - Келеберда В.І., судді: Данилишин В.М., Качур І.А.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2016 (головуючий суддя - Ісаєнко Ю.А., судді: Губська Л.В., Федотов І.В.) у справі № 826/27237/15 за позовом Приватного підприємства "Боард Пром" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві, Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
Приватне підприємство "Боард Пром" звернулося до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві, Державної фіскальної служби України, в якому просило:
визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 12.09.2015 №120920151 та дії Державної фіскальної служби України щодо відмови у прийнятті для реєстрації податкових накладних від 23.11.2015 № 191, № 192;
вважати податкові накладні від 23.11.2015 № 191, № 192 прийнятими та зареєстрованими датою (операційним днем) та часом, коли вони були направлені до Державної фіскальної служби України засобами електронного зв`язку.
Окружний адміністративний суд м.Києва постановою від 04.04.2016 адміністративний позов задовольнив.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11.07.2016 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.04.2016 залишив без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві та Державна фіскальна служба України оскаржили їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідачі просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.04.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2016, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві та Державна фіскальна служба України посилалися на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві наголошувала на доведеності факту допущення позивачем порушень істотних умов договору від 12.09.2015 № 9189329290 про визнання електронних документів.
У свою чергу, Державна фіскальна служба України вказувала на те, що прийняття/неприйняття податкових накладних, надісланих засобами електронного зв`язку, здійснюється із застосуванням автоматизованої системи з урахуванням електронного документообігу та не залежить від будь-яких дій податкового органу.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційних скарг, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.
Між Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві та Приватним підприємством "Боард Пром" укладено договір від 12.09.2015 №120920151 про визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДФС засобами телекомунікаційного зв`язку або на електронних носіях, як оригіналу.
Згідно з квитанцією №2 договір прийнятий та зареєстрований за номером 9189329290.
Відповідно до пункту 3 розділу 3 вказаного договору орган зобов`язаний забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді платника податків у термін, визначений законодавством для податкових документів в паперовому вигляді, та їх комп`ютерну обробку; забезпечити відправлення квитанцій на електронну адресу платника податків; забезпечувати зберігання і конфіденційність отриманих в електронному вигляді податкових документів.
Згідно з пунктом 3 розділу 6 договору від 12.09.2015 №120920151 договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів.
В той же час, пунктом 4 розділу 6 зазначеного договору передбачено, що орган державної фіскальної служби має право розірвати договір в односторонньому порядку виключно у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.
Приватним підприємством "Боард Пром" 24.11.2015 засобами електронного зв`язку надіслано Державній фіскальній службі України для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 23.11.2015 №191 в загальній сумі 55200 грн. та №192 в загальній сумі 700000 грн.
Проте, відповідно до квитанцій від 24.11.2015 № 1 про реєстрацію вказаних податкових накладних вбачається, що вони не прийняті через виявлені помилки щодо порушення вимог Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 №233, а саме: "не укладено договір про визнання електронної звітності".
Підставою для одностороннього розірвання податковим органом договору та відключення позивача від бази даних слугували висновки про порушення позивачем вимог пункту 4 Розділу 6 договору від 12.09.2015 №120920151, а саме - встановлення співробітниками відділу адміністрування податку на додану вартість відсутності юридичної особи за адресою місцезнаходження: 01025, м. Київ, вул. Десятинна, буд. 7, що підтверджуються довідкою оперативного управління податкової міліції від 23.11.2015 №3263.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що під час розгляду справи не знайшов свого підтвердження факт зміни позивачем адреси місцезнаходження з тієї, що міститься відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Згідно з частиною першою статті 14 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" від 22.05.2003 № 851-IV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб`єктів електронного документообігу.
Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису передбачені Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 №233 (далі - Інструкція № 233) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Додатком 1 до Інструкції № 233 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) затверджено примірний договір про визнання електронних документів, відповідно до пункту 4 розділу 6 якого орган державної податкової служби має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.
Відповідно до частин першої та другої статті 651 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Частиною третьою статті 651 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим..
У справі, що розглядається, судові інстанції встановили, що згідно з пунктом 4 розділу 6 договору орган ДФС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, підставою для одностороннього розірвання договору від 12.09.2015 №120920151 послугував встановлений органом доходів і зборів факт неперебування Товариства з обмеженою відповідальністю "Боард Пром" за вказаним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням (01025, м. Київ, вул. Десятинна, буд. 7).