ПОСТАНОВА
Іменем України
05 листопада 2019 року
Київ
справа №804/516/17
адміністративне провадження №К/9901/23541/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2017, прийняту у складі колегії суддів: Олефіренко Н.А. (головуючий), Шавльєвої В.А., Білак С.В.
І. Суть спору
1. У січні 2017 року арбітражний керуючий ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати п. 1 наказу Міністерства юстиції України № 85/7 від 16.03.2015 "Про накладення на арбітражних керуючих дисциплінарного стягнення у вигляді попередження", в частині накладання на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.
2. В обґрунтування позову зазначено, що Дисциплінарною комісією арбітражних керуючих було прийнято рішення застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді попередження на підставі подання № 242 від 03.02.2015, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не пройшов протягом 2013 - 2014 років підвищення кваліфікації. Проте, позивачем зауважено, що відповідачем в порушення вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 1284/5 від 27.06.2013 та Положенням про Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 81/5 від 11.01.2013, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.01.2013 року за № 112/22644 не було проведено перевірку діяльності позивача, за результатами якої був прийнятий оскаржуваний наказ № 85/7 від 16.03.2015 року "Про накладення на арбітражних керуючих дисциплінарного стягнення у вигляді попередження", у зв`язку з чим не було складено довідку та акт перевірки, крім того не вносилась пропозиція органу контролю щодо внесення до Дисциплінарної комісії подання про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, як наслідок Міністерством юстиції України не вносилось подання стосовно ОСОБА_1 про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Також, на думку позивача, у зв`язку з тим, що останнього не було запрошено на засідання Дисциплінарної комісії, яке відбулось 03.02.2015, його позбавили права надати додаткові пояснення по суті питання призвело до неможливості врахування членами Комісії ступені вини, обставин щодо вчинення проступку, а також, тієї обставини, що протягом здійснення діяльності арбітражного керуючого до позивача не застосовувалися дисциплінарні стягнення. Крім того, позивачем зазначено, що рішення Дисциплінарної комісії було прийнято без врахування законодавчо встановлених строків.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Судами попередніх інстанцій установлено, що на підставі Наказу Міністерства юстиції України № 1368/5 від 10.07.2013 ОСОБА_1 16.07.2013 року видано свідоцтво № 1472 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) без обмеження строку дії.
4. До Міністерства юстиції України надійшли протокол Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 03.02.2015 № 26/02/15 та подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 03.02.2015 року № 242 про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження до арбітражних керуючих, відповідно до якого Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 03.02.2015 № 26/02/15 за результатами розгляду подання Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України № 349 від 20.01.2015 року про накладення дисциплінарного стягнення на арбітражних керуючих, які отримали ліцензії на провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) без зазначення строку їх дії і в установленому законодавством порядку замінили їх на свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), проте, не пройшли протягом 2013 - 2014 років підвищення кваліфікації, на засіданні Комісії було прийнято рішення про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження до арбітражних керуючих, у тому числі, і до ОСОБА_1
5. 20.01.2015 року Департаментом з питань банкрутства Міністерства юстиції України винесено подання № 349 про накладення дисциплінарного стягнення на арбітражних керуючих, які не пройшли підвищення кваліфікації у 2013 році, зокрема, на ОСОБА_1 .
6. Листом № 13.02-33/133 від 26.01.2015 року Міністерством юстиції України повідомлено позивача про внесення Департаментом з питань банкрутства Міністерства юстиції України подання від 21.01.2015 року № 349 про накладення дисциплінарного стягнення на арбітражних керуючих, які не пройшли підвищення кваліфікації у 2013 році, для розгляду на засіданні Дисциплінарної комісії.
7. Листом № 13.02-33/369 від 10.02.2015 року Міністерством юстиції України проінформовано ОСОБА_1 про те, що 03.02.2015 р. о 10-й годині у приміщенні Міністерства юстиції України (м. Київ, пров. Рильський, 10, 3-й поверх) відбулось чергове засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), до порядку денного якого було включено питання щодо розгляду подання Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності на підставі п. 4.20 Положення про систему підготовки і перепідготовки осіб, які мають намір здійснювати діяльність арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), та підвищення кваліфікації і перепідготовки арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), їх підготовки у справах про банкрутство страхових організацій, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.12.2012 № 1973/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 02.01.2013 за № 6/22538.
8. Крім того, зазначеним листом проінформовано, що за результатами розгляду Комісією прийнято рішення про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді попередження на підставі подання від 20.01.2015 № 349, та рекомендовано пройти підвищення кваліфікації протягом 1 кварталу 2015 року.
9. 16.03.2015 року Міністерством юстиції України прийнято наказ № 85/7 "Про накладення на арбітражних керуючих дисциплінарного стягнення у вигляді попередження", яким накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження на арбітражних керуючих, зокрема, на ОСОБА_1
10. Уважаючи протиправним п.1 наказу Міністерства юстиції України № 85/7 від 16.03.2015 "Про накладення на арбітражних керуючих дисциплінарного стягнення у вигляді попередження", в частині накладання на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
11. Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 20.06.2017 у задоволенні позову відмовив.
12. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що застосоване до позивача дисциплінарне стягнення можна визнати таким, що ґрунтується на встановлених фактах, враховує ступінь вини арбітражного керуючого та вчинених ним дій, а тому застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження до арбітражного керуючого ОСОБА_1 є правомірним.
13. Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 20.09.2017 рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нову постанову, якою позовні вимоги Арбітражного керуючого ОСОБА_1 задовольнив.
14. Ухвалюючи таке рішення суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що Наказ Міністерства юстиції України від 16.03.2015 року № 85/7 стосовно арбітражного керуючого ОСОБА_1 є протиправним з огляду на невідповідність виду дисциплінарного стягнення дисциплінарному проступку.
IV. Касаційне оскарження
15. У касаційні скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
16. У доводах касаційної скарги відповідач звертає увагу на те, що пунктом 4.20 Положення визначено, що Департамент здійснює моніторинг осіб, які пройшли підвищення кваліфікації. У разі виявлення осіб, які не пройшли підвищення кваліфікації, Департамент вносить подання до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) щодо застосування до таких осіб дисциплінарних стягнень, передбачених законодавством.
17. Зазначає, що відсутність арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на засіданні Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), на якому буде розглянуто подання про застосування дисциплінарного стягнення до арбітражного керуючого, не є підставою для не розгляду питання про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
18. При цьому, серед іншого, відповідач зазначає, що позивач звернувся до суду з позовом з пропуском строку, встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, в редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом)
19. У письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначає, що оскаржувана постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2017 винесена законно та обґрунтовано, на підставі всебічного та повного дослідження матеріалів та обставин справи, доводи ж касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
20. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
21. Положеннями частин першої та другої статті 99 КАС України (в редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом) передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
22. Статтею 100 КАС України (в редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом) визначено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.