ПОСТАНОВА
Іменем України
01 жовтня 2019 року
Київ
справа №826/1596/17
адміністративне провадження №К/9901/11525/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
за участі:
секретаря - Грінкевич А.І.
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
представника відповідача - Рошет А.І.
представника відповідача - Круглюк І . Д.
представника третьої особи - Цехмейстер Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу № 826/1596/18
за позовом ОСОБА_1
до Державної архівної служби України, Національного агентства України з питань запобігання корупції,
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Національне агентство України з питань державної служби
про визнання протиправним та скасування рішення і наказу, поновлення на роботі,
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2018 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючий суддя Арсірій Р.О., судді Кузьменко В.А., Огурцов О.П.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2019 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Чаку Є.В., суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.),
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державної архівної служби України (далі - Відповідач-1), Національного агентства України з запобігання корупції (далі - Відповідач-2) в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення (припис) НАЗК від 22.12.2016 року №175 про порушення вимог законодавства щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших порушень закону;
- визнати протиправним та скасувати наказ Голови Державної архівної служби України від 27.12.2016 року №353-к про звільнення позивача;
- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника управління фінансово-економічного та матеріально-технічного забезпечення Державної архівної служби України з 27.12.2016 року;
- відшкодувати витрати позивача на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Державної архівної служби України у розмірі 16280 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Відповідачем-2 протиправно видано оскаржуваний припис від 22 грудня 2016 року № 175, оскільки у діях позивача був відсутній конфлікт інтересів.
Крім того позивач посилалась на те, що Відповідачем-1 безпідставно звільнено її із займаної посади без застосування інших методів усунення конфлікту інтересів, передбачених законодавством.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
4. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивоване тим, що Відповідачем-1 при винесенні оскаржуваного наказу застосовано єдиний можливий захід - звільнення позивача із займаної посади шляхом видання наказу від 27 грудня 2016 року №353-к.
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач, як начальник фінансово-економічного управління, мала повноваження щодо участі в організації та проведенні перевірки стану бухгалтерського обліку та звітності у бухгалтерських службах підпорядкованих установ, а також здійснення контролю, зокрема, за станом погашення та списання відповідно до законодавства дебіторської заборгованості Укрдержархіву та підпорядкованих бюджетних установ, виконанням головними бухгалтерами підпорядкованих Укрдержархіву установ, функцій з контролю.
6. Зважаючи на те, що у підпорядкованих Укрдержархіву бюджетних установах працювали родичі та близькі особи позивача, а остання мала повноваження щодо участі в організації та проведенні перевірки стану бухгалтерського обліку та звітності у бухгалтерських службах у вказаних установах, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до висновку про те, що висновки Відповідача-2 щодо наявності потенційного конфлікту інтересів у діях позивача є обґрунтованими, а оскаржуваний припис таким, що внесений у відповідності до положень законодавства.
7. Суди виходили з того, що Відповідачем-2 встановлено саме наявність потенційного конфлікту інтересів у діях позивача, а конфлікт інтересів є більш широким поняттям, що включає в себе, в тому числі, обмеження відносин прямого підпорядкування, проте ним не обмежується.
8. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до висновку, що відсутність відносин прямого підпорядкування, а також відсутність заборони прямого підпорядкування близьких осіб, перелік яких передбачено абзацом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про запобігання корупції" № 1700, не спростовує можливості виникнення потенційного чи реального конфлікту інтересів при здійсненні ними службових обов`язків.
9. З огляду на наведене, суди попередніх інстанцій встановили, що Відповідачем-2 сформульовано висновок про наявність у позивача конфлікту інтересів у відповідності до вимог, визначених статті 1 Закону України "Про запобігання корупції" № 1700.
10. В частині оскарження Наказу Відповідача-1 про звільнення позивача судами встановлено, що відповідачем на підставі припису Відповідача-2 розглянуто та досліджено питання щодо застосування до позивача інших заходів врегулювання конфлікту інтересів, ніж звільнення з посади з урахуванням положень ст. 29 Закону України "Про запобігання корупції".
11. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до висновку про те, що до позивача не могли бути застосовані такі заходи зовнішнього врегулювання конфлікту інтересів як: 1) усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів; 2) обмеження доступу особи до певної інформації; 3) перегляду обсягу службових повноважень особи, оскільки позивач на час внесення припису була керівником бухгалтерської служби Державної архівної служби України, делегування її повноважень іншим працівникам (зокрема функцій з контролю за дотриманням вимог законодавства) унеможливило б продовження належного виконання нею повноважень на посаді. При цьому потенційний конфлікт інтересів в даному випадку мав постійний характер.
12. Щодо застосування зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання, вчиненням нею певних дій чи прийняття рішень, судами попередніх інстанцій встановлено, що зовнішній контроль за діяльністю позивача був призначений керівником Укрдержархіву на підставі листа директора департаменту організації архівної роботи Укрдержархіву від 30.12.2014 року №352, проте став недостатнім заходом усунення конфлікту, оскільки за результатом проведеної Державною фінансовою інспекцією України ревізією було виявлено факти порушення позивачем та її родичем вимог законодавства при здійсненні своїх повноважень.
13. Зважаючи на відсутність згоди позивача на застосування заходу зовнішнього врегулювання конфлікту інтересів у виді переведення особи на іншу посаду, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку про обгрунтованість оскаржуваного наказу Відповідача-1 про звільнення позивача як засобу врегулювання конфлікту інтересів.
14. Крім того, суди дійшли до висновку про те, що для правовідносин, які склалися між позивачем та відповідачами Закон України "Про запобігання корупції" є спеціальним законом, а Закон України "Про державну службу" - загальним. При цьому, оскільки Законом України "Про державну службу" не передбачено такої підстави для припинення державної служби як наявність конфлікту інтересів чи припис НАЗК, натомість саме ст. 29 Закону України "Про запобігання корупції" визначено, що зовнішнє врегулювання конфлікту інтересів здійснюється шляхом, зокрема звільнення особи, а тому Відповідач-1 при прийнятті оскаржуваного наказу правильно керувався саме приписами спеціального Закону України "Про запобігання корупції", який має вищу юридичну силу ніж Закон України "Про державну службу".
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
15. 23 квітня 2019 року ОСОБА_1 ( касатор ) подала касаційну скаргу.
16. У касаційній скарзі касатор просить:
Скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2019 року у справі № 826/1596/17 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.
У касаційній скарзі заявлено клопотання щодо розгляду справи за участю позивача та його представника.
17. 13 червня 2019 року відповідачем-2 - НАЗК було подано відзив на касаційну скаргу, в якій відповідач-2 просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2019 у справі № 826/1596/17 - без змін.
У відзиві на касаційну скаргу заявлено клопотання щодо розгляду справи за участю представника Відповідача-2.
18. 14 червня 2019 року Відповідачем-1 подано заперечення на касаційну скаргу, в якій Відповідач-1 просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 листопада 2018 року та Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2019 року.
19. 13 червня 2019 року на поштову адресу суду надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, Національного агентства України з питань державної служби в якій вони просять: касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, рішення судів першої та апеляційної інстанції - скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.
У відзиві на касаційну скаргу заявлено клопотання щодо розгляду справи за участю представника НАДС.
Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
20. Ухвалою Верховного Суду від 29 травня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2019 року.
Ухвалою Верховного Суду від 09 серпня 2019 року справа призначена до розгляду у відкритому судовому засіданні.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
21. Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу:
22. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судові рішення першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Зокрема позивачем наголошено, що суди першої і апеляційної інстанцій, посилаючись у своїх висновках про підтвердження наявності конфлікту інтересів у позивача на результати ревізії Державної фінансової інспекції України допустили недоведеність обставин, що мають значення для справи. При цьому судами першої і апеляційної інстанцій не досліджено питання про те, чому відповідачі не ініціювали притягнення позивача до адміністративної відповідальності у зв`язку із результатами перевірки Державної фінансової інспекції України.
Крім цього, оскаржуваний наказ про звільнення позивача був виданий із порушенням положень Закону України "Про державну службу", яким визначено вичерпний перелік підстав для припинення державної служби, зокрема набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення державного службовця до адміністративної відповідальності за корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.
Також позивач зазначає, що жодних пропозицій стосовно переведення на іншу посаду вона не отримувала від Відповідача-1. Судами першої і апеляційної інстанцій проігноровано відсутність акту фіксації відмови ОСОБА_1 у особовій справі, яка є у матеріалах справи. Крім того, Відповідачем-1 не розглянуто та не досліджено питання щодо застосування до ОСОБА_1 інших заходів зовнішнього врегулювання конфлікту інтересів, зокрема, переведення на іншу посаду державної служби, і не запропоновано переведення на вакантні посади.
23. У відзиві на касаційну скаргу Відповідачем-2 зазначається, що КУпАП не встановлює адміністративної відповідальностіʼ за наявність у особи потенційного конфлікту інтересів, за який особу може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності, а тому законодавством не передбачено розгляд питань щодо наявності потенційного конфлікту інтересів у рамках провадження про адміністративне правопорушення.
Крім того, процедура внесення приписів Відповідачем-2 чітко регламентована Законом України "Про запобігання корупції" та Порядком оформлення протоколів про адміністративні правопорушення та внесення приписів Національним агентством з питань запобігання корупції, затвердженим рішенням Національного агентства від 09.06.2016 № 5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.07.2016 за № 1019/29149. Внесення припису є вимогою Національного агентства до керівника органу усунути виявлені порушення Закону щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів. Законом та Порядком не передбачено отримання пояснень від суб`єкта порушень під час внесення припису керівнику органу, як і не передбачено обов`язкового ознайомлення суб`єкта виявленого порушення, яке належить врегулювати.
24. У запереченнях на касаційну скаргу Відповідачем-2 зазначається, що позивачу 26.12.2016 року був наданий для ознайомлення припис НАЗК, однак позивач від ознайомлення із приписом відмовилась без зазначення причин та мотивів відмови, про що було складено відповідно Акт фіксації відмови від ознайомлення із приписом Національного агентства з питань запобігання корупції від 22 грудня 2016 року № 175.
Крім того, у позивача був потенційний конфлікт інтересів з огляду на норми чинного Положення про Управління фінансово-економічного та матеріально-технічного забезпечення Укрдержархіву, затвердженого наказом Укрдержархіву від 28.04.2016 № 55, згідно з якими позивач також має повноваження щодо контролю за структурними підрозділами підвідомчих установ Укрдержархіву.
Також з огляду на те, що відповідно до абзацу другого частини першої статті 34 Закону України "Про запобігання корупції" переведення на іншу посаду у зв`язку з наявністю реального чи потенційного конфлікту інтересів може здійснюватися лише за згодою особи, а такої згоди позивачем надано не було, Державною архівною службою України було обрано єдиний можливий та законодавчо визначений захід зовнішнього врегулювання конфлікту інтересів як звільнення особи (п. 6 статті 29, частина друга статті 34 Закону) який застосовується у разі, якщо реальний чи потенційний конфлікт інтересів у її діяльності має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб, в тому числі через відсутність її згоди на переведення або на позбавлення приватного інтересу.
25. У відзиві на касаційну скаргу Національне агентство України з питань державної служби зазначає, що Державною архівною службою України при винесенні оскаржуваного наказу порушено вимоги статей 83, 84 Закону України "Про державну службу", якими передбачено вичерпний перелік підстав для припинення державної служби, зокрема, набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення державного службовця до адміністративної відповідальності за корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.
IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
26. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач з 26.01.2012 по 27.04.2016 відповідно до наказу від 26.01.2012 №19-к Голови Державної архівної служби України позивач обіймала посаду начальника фінансово-економічного управління Укрдержархіву (а.с. 113 т. ІІ).
27. Наказом в.о. голови Державної архівної служби України від 28.04.2016 року №237-к позивача призначено на посаду начальника Управління фінансово-економічного та матеріально-технічного забезпечення Державної архівної служби України (а.с. 112 т. ІІ).
28. Відповідач-1 листом 29.08.2016 №20.2/2547 (а.с. 73-74 т. І) звернуся до відповідача-2 стосовно наявності/відсутності конфлікту інтересів у діях позивача у зв`язку з роботою її близьких осіб у підвідомчих установ Укрдержархіву.
29. У листі Відповідача-1 від 29.08.2016 №20.2/2547 зазначено, що протягом 2015 року до Національного агентства України з питань державної служби, Державної фінансової інспекції України та Міністерства юстиції України надходили звернення народного депутата України ОСОБА_6 щодо можливого порушення позивачем - начальником фінансово-економічного управління Державної архівної служби України вимог Закону України "Про запобігання корупції", оскільки за безпосередньої участі позивача в органи Державної архівної служби України були влаштовані її родичі, а саме: сестра, дочка, дочка та племінник.
З метою перевірки фактів, наведених у зверненні народного депутата було проведено ревізію.
30. Відповідач-2 листом від 16.09.2016 №40-07/2069 звернувся до Відповідача-1 з проханням надати документи для проведення відповідної перевірки. Відповідачем-1 запитувані документи надано на адресу відповідача-2 листом від 20.09.2016 №05/2741.
31. Відповідачем-2 за результатами перевірки встановлено, що в установах, що належать до сфери управління Укрдержархіву, працюють близькі особи позивача: рідна сестра - ОСОБА_7 та доньки ОСОБА_8 та ОСОБА_9
32. Сестра позивача ОСОБА_7 обіймає посаду заступника директора Центрального Державного електронного архіву України, на яку призначена наказом директора Центрального державного електронного архіву України від 29.05.2015 №68-к (далі - ЦДЕА України). До призначення на цю посаду, з 26.09.2008 по 28.05.2015 відповідно до наказу заступника директора ЦДЕА України від 26.09.2008 №38-к, сестра позивачки займала посаду начальника фінансово-економічного відділу ЦДЕА України.
33. ОСОБА_8 (донька) обіймає посаду завідувача фінансово-економічного сектору Центрального державного архіву зарубіжної україніки, на яку призначена наказом в.о. директора Центрального державного архіву зарубіжної україніки від 01.09.2016 №94-к (далі - ЦЦАЗУ). З 29.09.2008 по 01.09.2016 відповідно до наказів директора ЦДАЗУ від 29.09.2008 №74-к та 31.08.2016 № 94-к, ОСОБА_8 займала посаду завідувача фінансово-економічного сектору ЦДАЗУ.
34. ОСОБА_9 (донька) працює на посаді провідного бухгалтера сектору бухгалтерського обліку та фінансової звітності Державного центру збереження документів Національного архівного фонду, на яку призначена наказом директора Державного центру збереження документів Національного архівного фонду від 18.04.2016 № 62-к/тр (далі - ДЦЗД НАФ). З 24.04.2007 по 17.04.2016 відповідно до наказу Директора ДЦЗД НАФ від 24.04.2007 №30-о займала посаду провідного бухгалтера ДЦЗД НАФ.
35. Відповідачем-2 за результатами проведеної перевірки видано рішення (припис) від 22.12.2016 №175 про порушення вимог законодавства щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших порушень закону Голові Державної архівної служби України з вимогою вжити заходів щодо врегулювання потенційного конфлікту інтересів в діяльності позивача - начальника Управління фінансово-економічного та матеріально-технічного забезпечення Укрдержархіву, обумовленого приватним інтересом, що полягає у сімейних стосунках із особами, які перебувають у відносинах організаційної та правової залежності від неї (а.с. 37-42 т. І).
36. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач відмовилась від ознайомлення із приписом Відповідача-2 від 22.12.2016 року № 175, про що складено акт фіксації відмови від ознайомлення із приписом Національного агентства з питань запобігання корупції від 22.12.2016 о 11:16 год. (а.с. 111 т. ІІ).
37. На виконання припису Відповідача-2 Відповідачем-1 здійснено заходи щодо врегулювання потенційного конфлікту інтересів в діяльності позивача.
38. Згідно доповідної записки головного спеціаліста сектору кадрової роботи, державної служби та запобігання корупції Державної архівної служби України від 26.12.2016 (а.с. 131-132 т. ІІ), позивачу, згідно з пропозицією Голови Державної архівної служби від 26.12.2016 (а.с. 133 т. ІІ) було запропоновано відповідно до вимог статті 34 Закону України "Про запобігання корупції" переведення на вакантні посади: головний спеціаліст відділу планово-економічної діяльності, бюджетної звітності та матеріально-технічного забезпечення та головний спеціаліст відділу бухгалтерського обліку та фінансової звітності управління фінансово-економічного та матеріально-технічного забезпечення.
39. При цьому, позивач від ознайомлення із пропозиціями на зайняття вакантних посад, які відповідають її професійній підготовці та засвідчення їх власним підписом відмовилась, про що було складено акт фіксації відмови від ознайомлення із пропозиціями на зайняття вакантних посад від 26.12.2016 (а.с. 134 т. ІІ).
40. Головою Державної архівної служби України 27.12.2016 видано оскаржуваний наказ №353-к про звільнення позивача у зв`язку із наявністю конфлікту інтересів на підставі припису НАЗК від 22.12.2016 №175 (а.с. 135 т. ІІ).
41. Крім того, судами встановлено, що позивач на підставі ч. 6 ст. 11 Закону України "Про державну службу", звернулась зі скаргою до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби - НАДС про порушення прав державного службовця, встановлених Законом України "Про державну службу".
42. На підставі наказу НАДС від 06.02.2017 №25 в період з 08.02.2017 по 24.02.2017 в Укрдержархіві проведено позапланову безвиїзну перевірку дотримання вимог Закону України "Про державну службу" та інших нормативно-правових актів з питань державної служби у зв`язку із зверненням позивача.
43. За результатом перевірки НАДС дійшла висновку про порушення Державною архівною службою України при виданні наказу від 27.12.2016 №353-к вимог статей 83 та 84 Закону України "Про державну службу", якими передбачено вичерпний перелік підстав для припинення державної служби, зокрема, набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення державного службовця до адміністративної відповідальності за корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.
44. Листом від 10.05.2017 №4240/20-17 НАДС на адресу Укрдержархіву направлено вимогу про скасування наказу Укрдержархіву від 27.12.2016 №353-к (а.с. 138 т. ІІ).
45. Відповідачем-1 на виконання вимоги НАДС видано наказ Укрдержархіву від 18.05.2017 № к/1-148 "Про скасування наказу Укрдержархіву", яким був скасований наказ Укрдержархіву № 353-к (а.с. 139 т. ІІ).
46. Наказом Державної архівної служби України від 18.05.2017 №к/1-149 "Про скасування наказу Укрдержархіву" скасовано наказ Укрдержархіву від 18.05.2017 №к/1-148 (а.с. 146 т. ІІ).
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
47. Конституція України від 28 червня 1996 року
47.1. Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
48. Кодекс адміністративного судочинства України.
48.1. Частина 2 статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
49. Закон України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII.
49.1. Стаття 32. Обмеження щодо призначення на посаду
1. Не допускається призначення на посаду державної служби особи, яка буде прямо підпорядкована близькій особі або якій будуть прямо підпорядковані близькі особи.
2. У разі виникнення обставин, що призводять до порушення вимог частини першої цієї статті, відповідні особи, близькі їм особи зобов`язані повідомити про це керівника державної служби та вжити заходів до усунення таких обставин у 15-денний строк.
Якщо в зазначений строк такі обставини добровільно не усунуто, керівник державної служби повинен вжити у місячний строк заходів до їх усунення. Для цього керівник державної служби може перевести державного службовця за його згодою на іншу рівнозначну вакантну посаду державної служби в цьому державному органі або дати згоду на переведення до іншого державного органу. У такому разі переведення державного службовця здійснюється без обов`язкового проведення конкурсу. У разі неможливості переведення особа, яка перебуває у підпорядкуванні, підлягає звільненню із займаної посади.
3. У разі порушення вимоги, зазначеної в абзаці другому частини другої цієї статті, керівник державної служби несе відповідальність, встановлену законом.
4. Особи, які не повідомили керівника державної служби про обставини, зазначені у частині першій цієї статті, несуть відповідальність, встановлену законом.
5. На державних службовців поширюються обмеження, передбачені Законом України "Про запобігання корупції".
49.2. Стаття 84. Припинення державної служби у разі втрати державним службовцем права на державну службу або його обмеження
1. Підставами для припинення державної служби у зв`язку із втратою права на державну службу або його обмеженням є:
1) припинення громадянства України або виїзд на постійне проживання за межі України;
2) набуття громадянства іншої держави;
3) набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення державного службовця до адміністративної відповідальності за корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення;
4) набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо державного службовця за вчинення умисного злочину та/або встановлення заборони займатися діяльністю, пов`язаною з виконанням функцій держави;
5) наявність відносин прямої підпорядкованості близьких осіб у випадку, передбаченому статтею 32 цього Закону.
2. У випадках, зазначених у пунктах 1-4 частини першої цієї статті, суб`єкт призначення зобов`язаний звільнити державного службовця у триденний строк з дня настання або встановлення факту, передбаченого цією статтею, якщо інше не встановлено законом, а у випадку, зазначеному у пункті 5 частини першої цієї статті, - у порядку, визначеному статтею 32 цього Закону.
50. Закон України "Про запобігання корупції" від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII.
50.1. Статті 1, 3. Близькі особи - особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки із суб`єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов`язки яких із суб`єктом не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також - незалежно від зазначених умов - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням згаданого суб`єкта;
реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;
потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень;
приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях;
пряме підпорядкування - відносини прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від її керівника, в тому числі через вирішення (участь у вирішенні) питань прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень, контролю за їх виконанням;
правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
50.2. Пункт 8 частини першої статті 12.
Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право вносити приписи про порушення вимог законодавства щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших вимог та обмежень, передбачених цим Законом.
50.3. Частина друга статті 12. У випадках виявлення порушення вимог цього Закону щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб або іншого порушення цього Закону Національне агентство вносить керівнику відповідного органу, підприємства, установи, організації припис щодо усунення порушень законодавства, проведення службового розслідування, притягнення винної особи до встановленої законом відповідальності.
Припис Національного агентства є обов`язковим для виконання. Про результати виконання припису Національного агентства посадова особа, якій його адресовано, інформує Національне агентство упродовж десяти робочих днів з дня одержання припису.
50.4. Частина 1 статті 27. Особи, зазначені у підпунктах "а", "в"-"з" пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону, не можуть мати у прямому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути прямо підпорядкованими у зв`язку з виконанням повноважень близьким їм особам.
50.5. Стаття 28. Особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані:
1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;