ПОСТАНОВА
Іменем України
03 жовтня 2019 року
Київ
справа №826/15553/17
адміністративне провадження №К/9901/69320/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
головуючого - Бевзенка В.М.,
суддів: Данилевич Н.А.,Шевцової Н.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 826/15553/17
за позовом ОСОБА_1
до Кабінету Міністрів України, Генеральної прокуратури України,
третя особа - Пенсійний фонд України,
про зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2018 року (головуючий суддя - Шевченко Н.М., судді - Бояринцева М.А., Літвінова А.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2018 року (головуючий суддя - Губська Л.В., судді - Епель О.В., Степанюк А.Г.)
ВСТАНОВИВ :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У листопаді 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Кабінету Міністрів України, Генеральної прокуратури України, третя особа - Пенсійний фонд України (далі - третя особа), в якому просив суд:
- зобов`язати Генеральну прокуратуру України негайно забезпечити приведення своїх нормативно-правових актів у відповідність із Законом України "Про прокуратуру" в редакції 2014 року щодо матеріального забезпечення прокурорів та пенсіонерів прокуратури, в тому числі, привести у відповідність посади прокурорів, визначених Законом України "Про прокуратуру" в редакції 1991 року до посад прокурорів, визначених в Законі України "Про прокуратуру" в редакції 2014 року, та видавати довідки про розмір заробітної плати та її складові працівників прокуратури для будь-яких цілей, в тому числі, для перерахунку пенсій;
- зобов`язати Кабінет Міністрів України негайно привести свої нормативно-правові акти у відповідність із Законом України "Про прокуратуру" в редакції 2014 року та забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших відповідних центральних органів виконавчої влади України у відповідність із цим Законом, в тому числі, приведення нормативно-правових актів Пенсійного фонду України задля виконання ним Закону України "Про прокуратуру" в редакції від 14.10.2014, під час перерахування і виплати призначених за Законом України "Про прокуратуру" пенсій, враховуючи судові рішення по конкретним пенсійним справам, та подальшого проведення перерахунку та виплат пенсій у зв`язку зі змінами мінімальних прожиткових мінімумів для працездатних осіб в автоматичному режимі;
- зобов`язати Кабінет Міністрів України привести у відповідність посади прокурорів, визначених Законом України "Про прокуратуру" в редакції 1991 року до посад прокурорів, визначених в Законі України "Про прокуратуру" в редакції 2014 року, та негайно встановити розмір заробітних плат і пенсій прокурорам на підставі окладів та доплат, встановлених Законом України "Про прокуратуру" в редакції 2014 року з 01.01.2017 із розрахунку від посадового окладу прокурора місцевої прокуратури в сумі 19 200,00 грн. (за текстом уточненої позовної заяви та уточнених позовних вимог до Генеральної прокуратури України).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Кабінетом Міністрів України та Генеральною прокуратурою України не виконуються вимоги Закону України "Про прокуратуру" в редакції 2014 року щодо соціального та матеріально-побутового забезпечення прокурорів та інших працівників органів прокуратури, крім того, вказує на невжиття відповідачами заходів, необхідних для приведення посад прокурорів, передбачених Законом України "Про прокуратуру" в редакції 1991 року, у відповідність з посадами прокурорів, визначених Законом України "Про прокуратуру" в редакції 2014 року.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
2. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2018 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції дійшов до висновку, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першої статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.
Враховуючи викладене, під час розгляду справи судом не встановлено порушення прав та законних інтересів позивача внаслідок допущеної, на його думку, бездіяльності зі сторони Кабінету Міністрів України, а, отже, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 30 травня 2018 року - без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції, посилаючись на практику Верховного Суду, виходив з того, що у зв`язку з втратою чинності нормативно-правовими актами, які передбачали право на перерахунок пенсії у разі підвищення заробітної плати працюючим прокурорським працівникам, не відбулось звуження обсягу існуючого права осіб на отримання пенсії. Так само як і не було факту скасування чи звуження обсягу досягнутих прав за критеріями, зазначеними у рішенні Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005.
Відмова третьої особи перерахувати пенсію не ставить під сумнів саму сутність змісту права на соціальний захист, оскільки наслідком відмови у перерахунку пенсії не було зменшення розміру отримуваної пенсії.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. У грудні 2018 року позивач подав касаційну скаргу до Верховного Суду.
4.1. У касаційній скарзі позивач просить:
- скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2018 року;
- ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
5. Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу.
5.1. Позивач у касаційній скарзі посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних рішень у даній справі.
5.2. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник, крім іншого, наголошує, що Законом України "Про прокуратуру" передбачено можливість визначення заробітної плати прокурора виключно цим Законом, тому, вважає безпідставними посилання судів попередніх інстанцій на неспроможність Уряду виконувати вимоги Закону України "Про прокуратуру" та бездіяльність Уряду.
5.3. Крім того, позивач наполягає на задоволенні його позовних вимог посилаючись на рішення Європейського суду з прав людини, зокрема, на рішення "Кечко проти України"
6. Позиція інших учасників справи.
Відповідач надав заперечення на касаційну скаргу в яких зазначив, що рішення судів попередніх інстанцій винесені з дотриманням норм матеріального та процесуального права та просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Відповідач у відзиві зазначив, що позивач не вказує в касаційній скарзі жодного нормативно-правового акту Генеральної прокуратури України, який би не відповідав положенням Закону України "Про прокуратуру".
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач з 30.12.2003 є пенсіонером органів прокуратури та отримує пенсію за вислугу років, обчислену та призначену згідно із Законом України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ в редакції від 09.08.2003.
15.07.2015 набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" №1697-VII від 14.10.2014, статтею 81 якого визначено складові та розмір заробітної плати прокурорів.
Вважаючи, що Кабінетом Міністрів України та Генеральною прокуратурою України не виконано вимоги Закону України "Про прокуратуру" в редакції 2014 року щодо соціального та матеріально-побутового забезпечення прокурорів та інших працівників органів прокуратури, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Суд виходить з такого.
9. Частиною першою статті 81 Закону № 1697-VII, на яку посилається позивач в касаційній скарзі, передбачено, що заробітна плата прокурорів регулюється Законом № 1697-VII та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
У свою чергу, частиною дев`ятою статті 81 Закону № 1697-VII передбачено, що фінансування оплати праці прокурорів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
10. Пунктом 26 розділу VI Бюджетного кодексу України встановлено, що норми і положення окремих законів України, зокрема, статті 81, частин 16, 17, 18, ст. 86, підпунктів 13, 14 Перехідних положень Закону України №1697-VII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.