ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 922/266/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,
за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М. В.,
за участю представників:
позивача - не з`явилися,
відповідача - не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Стимул"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.06.2019 (головуючий суддя Шутенко І. А., судді Бородіна Л. І., Геза Т. Д.)
у справі № 922/266/19
за позовом Селянського (фермерського) господарства "Стимул"
до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області
про визнання права користування,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Селянське (фермерське) господарство "Стимул" (далі - позивач, СФГ "Стимул") звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківської області (далі - відповідач, ГУ Держгеокадастру у Харківській області) про визнання за позивачем права на постійне користування земельними ділянками площею 27,19 га та 22,8 га в натурі, які розташовані за межами населених пунктів на території Богодухівського району Харківської області та посвідчені державними актами на право постійного користування землею від 08.11.2001 серії ІІІ-ХР № 003255 та від 03.09.2001 серії ІІІ-ХР № 003349.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач безпідставно відмовив СФГ "Стимул" у праві користування вищевказаними земельними ділянками, оскільки право користування ними перейшло від громадянина України ОСОБА_1 до створеного ним СФГ "Стимул".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням Господарського суду Харківської області від 18.03.2019 у справі № 922/266/19 позов задоволено, визнано право СФГ "Стимул" на постійне користування земельними ділянками площею 27,19 га та 22,8 га в натурі, які розташовані за межами населених пунктів на території Богодухівського району Харківської області та посвідчені державними актами на право постійного користування землею від 08.11.2001 серія ІІІ-ХР № 003255 та від 03.09.2001 серія ІІІ-ХР № 003349. Стягнуто з ГУ Держгеокадастру у Харківській області на користь СФГ "Стимул" витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 921,00 грн.
4. Ухвалюючи рішення про задоволення позову, місцевий господарський суд зазначив, що вважає безпідставною відмову ГУ Держгеокадастру у Харківській області позивачу у праві користування земельними ділянками загальною площею 49,99 га, розташованими за межами населених пунктів на території Богодухівського району Харківської області, оскільки право користування зазначеними земельними ділянками перейшло від громадянина України ОСОБА_1 до створеного ним СФГ "Стимул".
5. Судове рішення аргументовано тим, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю. СФГ "Стимул" не зверталось із заявою про добровільну відмову від спірної земельної ділянки та державний акт на право постійного користування землею не повертало. Земельна ділянка у позивача не вилучалася.
6. Ухвалюючи рішення про задоволення позову, місцевий господарський суд дійшов висновку, що з моменту передачі земельної ділянки до створеного фермером фермерського господарства, як юридичної особи, відбулась заміна землекористувача у відносинах, щодо яких виник спір, а саме, фізична особа - фермер вибув зі спірних правовідносин землекористування, натомість його місце у спірних правовідносин землекористування, в силу наведених вище вимог Закону України "Про селянське (фермерське) господарство", зайняло створене фермером фермерське господарство як землекористувач.
7. Суд першої інстанції відхилив твердження ГУ Держгеокадастру у Харківській області про те, що право СФГ "Стимул" не є порушеним, оскільки останнє не є суб`єктом права постійного користування спірною земельною ділянкою.
8. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.06.2019 у справі № 922/266/19 рішення Господарського суду Харківської області від 18.03.2019 скасовано, у задоволенні позову відмовлено повністю.
9. Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивач не довів наявності порушеного права, про захист якого заявлено позов.
10. Зокрема, суд апеляційної інстанції зазначив, що за СФГ "Стимул" права власності чи користування спірними земельними ділянками зареєстровано не було. Посилання позивача на те, що спірні земельні ділянки передані ОСОБА_1 по акту приймання-передачі до статутного капіталу СФГ "Стимул" не свідчать та не доводять наявності державної реєстрації права такого постійного користування за СФГ "Стимул" після підписання акта приймання-передачі.
11. Апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення місцевого господарського суду у даній справі, прийшов до висновку, що у справах № 6-20100св09; № 6-20859св07, № 6-14879св07, № 6-20275св07, на які посилався суд першої інстанції, Верховний Суд України постановив ухвали від 30.10.2009; 24.10.2007; 10.10.2007; 30.01.2008, відповідно до яких закрито провадження у справах та зазначено про те, що дані справи підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
12. СФГ "Стимул", не погоджуючись з постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.06.2019, звернулось із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції у повному обсязі, рішення Господарського суду Харківської області від 18.03.2019 у справі № 922/266/19 залишити в силі.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)
13. Підставами для скасування постанови скаржник вважає порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. На думку скаржника, суд апеляційної інстанції відійшов від правових висновків, викладених у рішеннях Верховного Суду України по справах № 6-20100св09, № 6-20859св07, № 6-13576ск07, № 6-14879св07, № 6-20275св07, що привело до порушення вимог статті 9 Конституції України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", статті 2, частини першої статті 232, підпункту 7 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Також, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції не врахував висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 677/1865/16-ц.
14. Заявник вважає, що з моменту передачі земельної ділянки до створеного фермером фермерського господарства як юридичної особи, відбулась заміна землекористувача у відносинах щодо яких виник спір, а саме: фізична особа (фермер) вибула зі спірних правовідносин землекористування, натомість її місце в силу вимог Закону України "Про фермерське господарство" зайняло створене фермером фермерське господарство, як землекористувач. На думку скаржника, вищенаведені висновки не враховані судом апеляційної інстанції при винесені оскаржуваної постанови.
15. Скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що право користування на земельну ділянку виникає після одержання її користувачем документа, що посвідчує право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації.
16. Заявник наголошує на тому, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги той факт, що достовірним доказом реєстрації СФГ "Стимул" є його Статут з відміткою реєстраційного органу про те, що підприємство зареєстровано саме 15.11.2001.
17. Скаржник вважає, що висновок суду апеляційної інстанції про те, що позивач не є суб`єктом права постійного користування спірними земельними ділянками та про відсутність порушеного права СФГ "Стимул" є помилковим та необґрунтованим.
18. Суд апеляційної інстанції помилково застосував до правовідносин у даній справі висновки, які викладені у постанові Верховного Суду від 18.03.2019 у справі № 922/3312/17.
19. Заявник касаційної скарги зазначає, що невизнання факту належності позивачу спірної земельної ділянки є фактично "позбавленням" його власності, у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Доводи інших учасників справи
20. ГУ Держгеокадастру у Харківській області подало відзив на касаційну скаргу, в якому не погоджується з доводами викладеними у касаційній скарзі, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційного господарського суду - без змін.
Розгляд клопотань
21. 24.09.2019 СФГ "Стимул" подало клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, яке мотивоване тим, що чинне на час створення позивача земельне законодавство та законодавство, яким врегульовані питання створення селянських фермерських господарств, а також чинне на час виникнення спору законодавство не визначають порядок подальшого переходу та реєстрації речового права на земельну ділянку надану її засновнику для ведення фермерського господарства, а також не встановлюють при цьому обов`язок здійснити державну реєстрацію права на цю земельну ділянку за селянським фермерським господарством. Скаржник посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №677/1865/16-ц і зазначає, що перехід права постійного користування земельною ділянкою від фізичної особи (засновника господарства) до селянського фермерського господарства відбувається внаслідок юридичного факту реєстрації господарства як юридичної особи. У зв`язку із вищенаведеним заявник вважає за необхідне передати справу № 922/266/19 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
22. Відповідно до частини п`ятої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
23. Проте наведені СФГ "Стимул" у клопотанні доводи не дають підстав для висновку про необхідність передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 677/1865/16-ц, на яку посилається заявник ухвалена за інших фактичних обставин, ніж ті, що наявні у даній справі, зокрема щодо правовідносин, які стосуються права оренди земельної ділянки, а у даній справі № 922/266/19 правовідносини, які стосуються права постійного користування земельною ділянкою. Тому відсутні підстави вважати, що дана справа містить виключну правову проблему і така передача справи необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
24. Рішенням Івано-Шийчинської сільської Ради народних депутатів Богодухівського району Харківської області від 15.08.2001 № 22 та рішенням Богодухівської міської Ради народних депутатів Богодухівського району Харківської області від 30.08.2001 № 366 в постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства громадянину ОСОБА_1 надані згідно державних актів на право постійного користування землею від 08.11.2001 серії ІІІ-ХР № 003255 та від 03.09.2001 серії ІІІ-ХР № 003349 земельні ділянки площею 27,19 га та 22,8 га відповідно.
25. 04.05.2018 голова СФГ "Стимул" ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Харківській області із заявою, за змістом якої просив надати згоду на розробку технічної документації по встановленню (відновленню) меж земельних ділянок загальною площею 49,99 га, розташованих за межами населених пунктів на території Богодухівського району Харківської області та посвідчених державними актами на право постійного користування землею від 08.11.2001 серії ІІІ-ХР № 003255 та від 03.09.2001 серії ІІІ-ХР № 003349 для присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру.
26. Відповідно до відповіді про розгляд заяви від 31.05.2018 за № Юр-5916/0-4611/0/95-18 ГУ Держгеокадастру у Харківській області було відмовлено фермерському господарству у задоволенні вищезазначеної заяви, оскільки на сьогоднішній день існують невідповідності щодо користувача земельної ділянки, а саме: громадянином ОСОБА_1 (зазначеним у державних актах на право користування землею) та фактичним користувачем земельної ділянки (юридичною особою - СФГ "Стимул").
27. Громадянин ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Харківській області із заявою від липня 2018, за змістом якої просив останнього надати згоду на розробку технічної документації по встановленню (відновленню) меж земельних ділянок загальною площею 49,99 га, розташованих за межами населених пунктів на території Богодухівського району Харківської області та посвідчених державними актами на право постійного користування землею від 08.11.2001 серії ІІІ-ХР № 003255 та від 0З.09.2001 серії ІІІ- ХР № 003349 для присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру.
28. Відповідно до відповіді про розгляд заяви від 02.08.2018 за № Г-8642/0-6376/0/95-18 Головним управлінням було відмовлено фермерському господарству у задоволенні вищезазначеної заяви, оскільки зазначена земельна ділянка фактично використовується юридичною особою - СФГ "Стимул", а отже, існують невідповідності щодо користувача земельної ділянки, а саме: громадянином ОСОБА_1 (зазначеним у державних актах на право користування землею) та фактичним користувачем земельної ділянки (юридичною особою - СФГ "Стимул").
29. В матеріалах справи наявний акт приймання-передачі земельних ділянок від 14.11.2001, відповідно до якого ОСОБА_1 передав до статутного капіталу СФГ "Стимул" земельні ділянки по Державним актам на право постійного користування землею від 03.09.2001 та від 08.11.2001.
30. Місцевий господарський суд прийшов до висновку, що громадянин ОСОБА_1 створив селянське (фермерське) господарство "Стимул", яке було зареєстровано Богодухівською районною державною адміністрацією Харківської області 15.11.2001.
31. СФГ "Стимул" виконує обов`язки землекористувача вищезазначених земельних ділянок загальною площею 49,99 га, розташованих за межами населених пунктів на території Богодухівського району Харківської області.
32. Апеляційним господарським судом встановлено, що як вбачається з наданої позивачем редакції статуту від 2001 року, господарство зареєстровано Богодухівською районною державною адміністрацією 15.11.2001. Тоді як в Державному реєстрі юридичних та фізичних осіб підприємців та громадських формувань міститься дата реєстрації 05.03.2002. Тобто відомості щодо дати реєстрації є суперечливими. Однак, незважаючи на суперечливість щодо дати державної реєстрації, СФГ "Стимул" є створеним та зареєстрованим після отримання ОСОБА_1 (засновником господарства) земельних ділянок для постійного користування.
33. Також апеляційний господарський суд зазначив, що ОСОБА_1, на момент ухвалення рішення Господарського суду Харківської області від 18.03.2019 у даній справі, є засновником, учасником та головою СФГ "Стимул". Державні акти на право постійного користування від 08.11.2001 серії ІІІ-ХР № 003255 та 03.09.2001 серії ІІІ - ХР № 003349 не визнавались не дійсними, право постійного користування земельними ділянками не скасовано в установленому Законом порядку.
34. При цьому, апеляційний господарський суд зазначив, що матеріали справи не містять доказів чинення відповідачем перешкод у веденні ОСОБА_1 у складі СФГ "Стимул" фермерського господарства. Отже, земельні ділянки, які наявні у ОСОБА_1 у постійному користуванні, використовуються останнім, про що подається відповідна звітність.
35. Крім того, апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що СФГ "Стимул" не надано доказів наявності реєстрації права постійного користування саме за СФГ "Стимул".
36. Однак, відповідач не заперечує чинність та дійсність державних актів на право постійного користування від 08.11.2001 серії ІІІ-ХР № 003255 та від 03.09.2001серії ІІІ-ХР № 003349, про що буквально зазначено в листах відповідача від лютого 2018 та від травня 2018, що повністю узгоджується та відповідає змісту рішення Конституційного Суду від 22.09.2005 № 5-рп/2005.
37. Відповідно до висновку апеляційного господарського суду, позивач не довів та не навів обставин того, що ГУ Держгеокадастру У Харківській області чинить перешкоди у користуванні земельною ділянкою щодо її здобрення, орання, посіву, збирання врожаю, виробленні сільськогосподарської продукції тобто дій, які пов`язанні саме з веденням фермерського господарства.
38. З урахуванням наведеного, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що позивач не довів наявності порушеного права, про захист якого заявлено позов.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
39. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
40. За приписами частини четвертої статті 300 ГПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
41. У відповідності до статті 50 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час надання громадянину ОСОБА_1 державних актів на право постійного користування землею) громадянам України, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство, передаються за їх бажанням у власність або надаються в користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки, включаючи присадибний наділ.
42. За змістом статті 2 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" (у редакції, чинній на час надання ОСОБА_1 земельних ділянок у постійне користування) селянське (фермерське) господарство є формою підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією. Членами селянського (фермерського) господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 16-річного віку, та інші родичі, які об`єдналися для роботи в цьому господарстві. Членами селянського (фермерського) господарства не можуть бути особи, в тому числі родичі, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом, угодою). Селянське (фермерське) господарство може бути створено однією особою. Головою селянського (фермерського) господарства є його засновник або особа, яка є його правонаступником.
43. Відповідно до частини п`ятої статті 2 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" на ім`я голови селянського (фермерського) господарства видається відповідно державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право постійного користування землею. З ним укладається договір на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди. Складаються також інші документи відповідно до законодавства України.
44. За змістом статті 7 Земельного кодексу України (у редакції від 12.07.2000, яка діяла на час надання ОСОБА_1 права постійного користування земельною ділянкою) користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, зокрема, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.
45. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів (частина перша статті 23 Земельного кодексу України у редакції від 12.07.2000).