ПОСТАНОВА
Іменем України
26 вересня 2019 року
Київ
справа №815/2402/17
адміністративне провадження №К/9901/33934/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянувши у попередньому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №815/2402/17
за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Головного територіального управління юстиції в Одеській області про скасування доручень
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2017 року, ухвалену колегією у складі: головуючого судді Свиди Л.І., суддів - Бутенко А.В., Єфіменко К.С., та
на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року, постановлену колегією у складі: головуючого судді Домусчі С.Д., суддів - Коваля М.П., Кравця О.О.
У С Т А Н О В И В:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
У квітні 2017 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства юстиції України (надалі - відповідач 1), Головного територіального управління юстиції в Одеській області (надалі - відповідач 2 або ГТУЮ в Одеській області) про скасування доручень Головного територіального управління юстиції в Одеській області Міністерства юстиції України в особі начальника управління Станіщука Миколи Васильовича від 10 квітня 2017 року №14 та від 04 травня 2017 року №16 на проведення в період з 05 травня 2017 року по 11 травня 2017 року та в період з 06 червня 2017 року по 08 червня 2017 року перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 під час виконання ним повноважень розпорядника майна у справі № 916/2573/16 про банкрутство ДП "ДГ "Богунівська Еліта" ІСГ Причорномор`я НААН України", скасування доручення Міністерства юстиції України в особі директора департаменту з питань судової роботи та банкрутства ОСОБА_2, викладеного в листі за його підписом № 196/3850-0-33-17/94 від 17 лютого 2017 року "Щодо перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 під час виконання ним повноважень розпорядника майна у справі № 916/2573/16 про банкрутство ДП "ДГ "Богунівська Еліта" ІСГ Причорномор`я НААН України".
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що доручення відповідачів на проведення перевірки діяльності позивача є неправомірними, оскільки він на даний час не є арбітражним керуючим у справі № 916/2573/16, тобто не є суб`єктом, який може бути перевірений відповідачами. Позивач також посилався на порушення відповідачами порядку призначення перевірки, визначеного положенням Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", оскільки, на думку позивача, перевірка призначена без достатніх на те підстав та повторно за одним і тим же зверненням, позивачу не надані для ознайомлення оспорювані доручення територіального органу юстиції на проведення перевірки.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2017 року, залишеної без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року, в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції, із висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що арбітражний керуючий може бути об`єктом контролю державним органом з питань банкрутства за наявності підстав для такого контролю, незалежно від того чи виконує він функції арбітражного керуючого у конкретній справі, якщо він не припинив у встановленому законодавством порядку свою діяльність як арбітражного керуючого.
Також суд не застосував до спірних правовідносин норми Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", як на тому наполягав позивач, зазначивши, що питання контролю за діяльністю арбітражних керуючих регламентуються положеннями спеціального законодавства: Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та Порядком контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27 червня 2013 року № 1284/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03 липня 2015 року за № 1113/23645 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції.
30 жовтня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, де він просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року, прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування касаційної скарги зазначено, що, суди першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи безпідставно не погодилися із твердженнями позивача, що з моменту припинення його повноважень розпорядника майна у справі № 916/2573/16 про банкрутство Державного підприємства "Дослідне господарство "Богунівська Еліта" він не є арбітражним керуючим відносно суб`єкта господарювання в розумінні статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а тому, на його переконання, він не може бути об`єктом контролю за скаргою цього суб`єкта господарювання.
По-друге, у касаційній скарзі вказано, що арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) з моменту винесення ухвали (постанови) про призначення прирівнюється до службової особи підприємства - боржника, а тому, на думку скаржника, при проведенні перевірок чи здійсненні контролю посадові особи Міністерства юстиції України мають діяти також і на підставі Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Судами попередніх інстанцій не враховано правову позицію Вищого адміністративного суду України в ухвалі від 17 грудня 2013 року у справі № 826/5294/13-а, що на переконання скаржника є безумовною підставою для скасування вказаних рішень та винесення нового рішення.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VІІІ).
Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції вищевказаного Закону, обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпунктів 1, 7 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України матеріали справи №815/2402/17 передано до Верховного Суду.
05 березня 2018 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Шарапа В.М., судді Бевзенко В.М., Данилевич Н.А.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року № 532/0/78-19 у зв`язку із зміною спеціалізації та введенням до іншої палати судді - доповідача Шарапи В.М. (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 № 14), що унеможливлює його участь у розгляді касаційних скарг, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Єресько Л.О., судді Загороднюк А.Г., Соколов В.М.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
24 вересня 2019 року ухвалою Верховного Суду у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. прийнято до провадження справу за даною касаційною скаргою, підготовчі дії по справі закінчено та призначено справу в попереднє судове засідання.
Позиція інших учасників справи.
12 грудня 2019 року представником Міністерства юстиції України до Вищого адміністративного суду України подано заперечення, де відповідач просив касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року - без змін, посилаючись на хибність доводів автора касації.
Установлені судом попередніх інстанцій обставини справи.
В. о. директора Інституту сільського господарства "Причорномор`я" НААН України" звернувся до Міністерства юстиції України із зверненням щодо недопущення незаконного виведення активів з державної власності зацікавленими особами через банкрутство державного підприємства, в якому зазначив, в тому числі, про прийняття участі арбітражним керуючим ОСОБА_1, якого призначено розпорядником майна ДП "Дослідне господарство "Богунівська Еліта" Інституту сільського господарства Причорномор`я Національної академії аграрних наук України", у здійсненні банкрутства більш як 100 підприємств, які не відновили платоспроможність та просив вжити відповідних заходів реагування з метою недопущення доведення до банкрутства державного підприємства (том 1 аркуші справи 147-149).
Враховуючи зазначені обставини, Міністерством юстиції України направлене до Головного територіального управління юстиції в Одеській області доручення, оформлене листом № 196/3850-0-33-17/94 від 17 лютого 2017 року про проведення перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 під час виконання ним повноважень розпорядника майна у справі № 916/2573/16 про банкрутство ДП "ДГ "Богунівська Еліта" ІСГ Причорномор`я НААН України" (том 1аркуш справи 146).
На підставі доручення Міністерства юстиції України та звернення директора Інституту сільського господарства "Причорномор`я" НААН України" начальником Головного територіального управління юстиції в Одеській області оформлено доручення комісії у складі заступника начальника відділу з питань банкрутства та провідного спеціаліста цього відділу на проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 10 квітня 2017 року № 14 (том 1 аркуші справи 150-151).
Ревалентні джерела.
Правова основа діяльності арбітражних керуючих врегульована Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (надалі - Закон № 2343-ХІІ)
У розумінні статті 1 вищевказаного Закону арбітражним керуючим є фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
Так, відповідно до частини 1 та частини 3 статті 97 Закону № 2343-ХІІ арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути громадянин України, який має повну вищу юридичну або економічну освіту, стаж роботи за фахом не менше трьох років або одного року на керівних посадах після отримання повної вищої освіти, пройшов навчання та стажування протягом шести місяців у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства, володіє державною мовою та склав кваліфікаційний іспит. Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) має посвідчення та печатку, опис і порядок використання яких встановлює державний орган з питань банкрутства.
Відповідно до статті 103 Закону № 2343-ХІІ державний орган з питань банкрутства, за рекомендацією кваліфікаційної комісії, видає свідоцтво, яке не обмежено строком дії, про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та вносить запис до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.
У частині 3 статті 98 Закону №2343-XII визначено, що під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.
За змістом частини 1 статті 106 Закону №2343-XII контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється у формі планових перевірок за певний період часу не частіше одного разу на два роки. Повторна перевірка з питань, що вже були предметом перевірки, не допускається. Попередні періоди, що раніше перевірялися, не можуть бути предметом наступних перевірок, крім перевірок за зверненнями фізичної чи юридичної особи.
Згідно частини 2 статті 106 Закону № 2343-XII позапланові виїзні та невиїзні перевірки здійснюються за зверненнями громадян чи юридичних осіб, якщо з таких звернень вбачається необхідність проведення додаткового контролю з боку державного органу з питань банкрутства. Для проведення невиїзної перевірки державний орган з питань банкрутства надсилає арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору) письмовий запит у межах предмета звернення. У зазначений в запиті строк арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) надсилає державному органу з питань банкрутства вмотивовану відповідь та копії відповідних документів.
Арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть дисциплінарну відповідальність в порядку, встановленому цим Законом (частина 2 статті 107 Закону № 2343-XII).