ПОСТАНОВА
Іменем України
25 вересня 2019 року
Київ
справа №826/12503/16
адміністративне провадження №К/9901/50235/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2018 року (судді Донець В.А., Костенко Д.А., Шрамко Ю.Т.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року (судді Вівдиченко Т.Р., Губська Л.В., Беспалов О.О.) у справі № 826/12503/16 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України (далі - КМУ, Кабмін) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У серпні 2016 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:
- визнати протиправними дії КМУ, ПАТ "Державний ощадний банк України" щодо незабезпечення виконання гарантій, обов`язків, договору, позбавлення права власності та права на життя;
- зобов`язати КМУ, ПАТ "Державний ощадний банк України" надати повну інформацію: 1) яка реальна вартість грошового вкладу була станом на 02 січня 1992 року згідно з ощадними книжками, які діяли на той час, згідно з наявними ощадними книжками в карбованцях СРСР; 2) яка реальна вартість грошового вкладу в гривнях станом на 01 жовтня1996 року; 3) яка реальна вартість грошового вкладу станом з 02 січня 1992 року по сьогодні з урахуванням 7 відсотків річних по строковому вкладу та відсотків індексації втрати від інфляції згідно з даними Держкомстату по всіх чотирьох вкладах; 4) надати повний наявний офіційний розрахунок по всіх банківських операціях з 02 січня1992 року по сьогодні за всіма ощадними книжками;
- зобов`язати КМУ, ПАТ "Державний ощадний банк України" відновити реальну вартість банківського вкладу, що знаходиться на рахунку банку з 02 січня 1992 року по сьогодні на підставі ощадних книжок №9951101459, 97601019197, №91557-46898, №91551-43368 відповідно до розрахунків, які накопичувались роками до 02 січня 1992 року з урахуванням 7 відсотків річних, відсотків індексації втрати від інфляції з 02 січня1992 року по сьогодні і 3 відсотки від прострочення виконання договору;
- зобов`язати КМУ, ПАТ "Державний ощадний банк України": 1) надати офіційну інформацію про вартість грошового банківського вкладу, що зараховані на спеціальні компенсаційні рахунки станом на 04 березня1991 року в розмірі 40 відсотків від залишку вкладу на 01 березня 1991 року по всіх рахунках, згідно з ощадними книжками відповідно до Указу Президента СРСР від 22 березня 1991 року, яка їх реальна вартість станом на 02 січня 1992 року та станом на 01 жовтня 1996 року в гривнях; 2) яка реальна вартість компенсаційних вкладів станом на з 02.01.1992 р. по сьогодні; 3) надати повну офіційну інформацію щодо проведених банківських операцій з 02 січня 1992 року по сьогодні за всіма рахунками;
- зобов`язати КМУ, ПАТ "Державний ощадний банк України" відновити реальну вартість компенсаційних вкладів, що знаходяться на спеціальних рахунках з 01 березня 1991 року по сьогодні та видати належним чином оформлені ощадні книжки, згідно чотирьох рахунків - ощадних книжок, на підставі яких було відкрито спеціальні рахунки (ощадні книжки не видані по сьогодні);
- зобов`язати КМУ, ПАТ "Державний ощадний банк України" відновити гарантоване державою обов`язкове, згідно договору, право керуватися, розпоряджатися непорушним правом власності на свій розсуд;
- зобов`язати КМУ виплатити майнову/моральну шкоду в розмірі 500 тис. грн за спричинену загрозу життю позивача, його внучки, воїнам антитерористичної операції за неусунення загрози життю згідно вимог кореспондованих владі за позбавлення права власності, керуватися, розпоряджатися своїм правом.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ним вкладено заощадження до Ощадного банку РСРС, однак після розпаду Радянського союзу, Україна як соціально-правова держава не виконала своїх зобов`язань щодо повернення заощаджень громадян. На думку позивача, недотримання ПАТ "Державний ощадний банк України" своїх зобов`язань за договором вкладу та незабезпечення Кабінетом Міністрів України, як вищим органом виконавчої влади, повернення вкладу позивачу є свідченням протиправності дій відповідачів, порушення ними непорушного права власності, недотримання вимог: Конституції України, Загальної декларації прав людини, Указу Президента України "Про компенсацію населенню України втрат від знецінення заощаджень у зв`язку з лібералізацією цін" від 06 березня 1992 року №138, Закону України "Про власність", Закону України "Про банки і банківську діяльність" 20 березня 1991 року №872-XII, Закону України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України" від 21 листопада 1996 року №537/96-ВР, Цивільного кодексу України, рішення Конституційного Суду України 10 жовтня 2001 року №13-рп/2001 (справа про заощадження громадян).
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2018 року, яку залишено без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року та постановою Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року, на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справі в частині позовних вимог заявлених до ПАТ "Державний ощадний банк України" закрито.
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 26 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року у задоволенні позову до КМУ відмовив.
Мотиви, з яких суди першої та апеляційної інстанцій виходили при прийнятті оскаржуваних судових рішень, ґрунтуються на тому, що нездійснення компенсації позивачу є обмеженням його права власності, натомість таке обмеження передбачене Законом України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України", реалізація положень якого залежить від фінансового стану держави. Заощадження повертаються поетапно, залежно від суми вкладу, у межах коштів, передбачених для цього Державним бюджетом України на поточний рік. Визначення бюджетних видатків у проекті закону про Держбюджет з метою передбачення витрат для компенсації знецінених заощаджень громадян є виключною компетенцією КМУ, а тому суд не може втручатись в їх повноваження.
Крім того суди зазначили, що оскільки протиправних дій з боку відповідача щодо виплати позивачу заощаджень не встановлено, то вимога про стягнення шкоди є необґрунтованою.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
На рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову - про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Обґрунтовуючи свої вимоги у касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що незабезпечення КМУ, як вищим органом в системі органів виконавчої влади, повернення вкладу позивачу є свідченням протиправності дій відповідача, порушення ними непорушного права власності, недотримання вимог законів України.
Скаржник вважає, що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального права, оскільки суди не дослідили жоден аргумент позивача, натомість, в основу рішень поклали доводи відповідача.
Позиція інших учасників справи
Відповідач КМУ не скористався своїм правом подання відзиву на касаційну скаргу.
Рух касаційної скарги
Ухвалою від 10 травня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Білоуса О.В. (суддя-доповідач), Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г. відкрив касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1
05 червня 2019 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження від 30 травня 2019 року № 547/0/78-19, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Білоуса О.В. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14), визначено новий склад суду: Соколов В.М. - головуючий суддя (суддя-доповідач), Єресько Л.О., Загороднюк А.Г.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
ОСОБА_1 внесені заощадження до Ощадного банку СРСР до 02 січня 1992 року.
Позивач має чотири ощадні книжки, відповідно до яких, на ім`я ОСОБА_1 в Ощадному банку СРСР, ВАТ "Державний ощадний банк України" було відкрито рахунки: 9951101459, 97601019197, №91551-46898, №91551- 43368.
07 квітня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з позовом до ПАТ "Державний ощадний банк України" про повернення банківського вкладу з урахуванням індексу інфляції, 7 відсотків річних, та відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 13 липня 2015 року у справі № 757/12804/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Державний ощадний банк України" про повернення вкладів та відшкодування моральної шкоди, залишеним без змін ухвалами Апеляційного суду міста Києва від 01 жовтня 2015 року та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 листопада 2015 року позивачу відмовлено в задоволенні позову.
ОСОБА_1 неодноразово звертався до ПАТ "Державний ощадний банк України" з вимогами повернути внесені ним грошові кошти на вказані рахунки.
Однак, ПАТ "Державний ощадний банк України" листами № 11/5-29/849/705 від 27 квітня 2016 року, № 71-01/938 від 11 липня 2016 року, № 71-01/1041 від 25 липня 2016 року відмовив позивачу у поверненні коштів.
Також, листами від 02 березня 2015 року, від 05 липня 2016 року від 26 грудня 2018 року позивач звертався до Кабінету Міністрів України, в яких просив надати розпорядження ПАТ "Державний ощадний банк України" не порушувати права і свободи, не позбавляти права власності, повернути вклад внесений до Ощадного банку СРСР до 02 січня 1992 року та вжити заходи щодо виконання умов договору Ощадним банком України.
На думку позивача, позитивних рішень від відповідача він не отримав.
ОСОБА_1 , вважаючи, що його безпідставно позбавлено права власності на грошові кошти, що містяться на вищезазначених рахунках, звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав.
Застосування норм права, оцінка доказів та висновки за результатами розгляду касаційної скарги
За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Питання збереження, відновлення реальної вартості та компенсації знецінених грошових заощаджень громадян України, які зберігалися на рахунках Ощадного банку колишнього СРСР до 02 січня 1992 року регулюються Законом України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України" № 537/96-ВР від 21 листопада 1996 року (далі - Закон № 537/96-ВР).
На підставі цього Закону встановлюються зобов`язання держави перед громадянами України, які внаслідок знецінення втратили грошові заощадження, поміщені в період до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери, придбані в установах Ощадного банку СРСР, що діяли на території України, у тому числі облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов`язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР. Компенсації підлягають також грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992-1994 років і які знаходилися на рахунках зазначених установ не менше одного повного календарного року в період 1992-1995 років (частини перша, друга статті 1 Закону № 537/96-ВР).
За приписами статті 2 Закону № 537/96-ВР держава взяла на себе обов`язок забезпечити збереження та відновлення реальної вартості заощаджень громадян і гарантує їх компенсацію у встановленому порядку.
На виконання вимог Закону № 537/96-ВР, установи Ощадного банку України проводять одноразову індексацію вкладів громадян у співвідношенні 1 крб. заощаджень на 1,05 гривні, і на проіндексовані суми видають компенсаційні ощадні книжки. Що стосується сум проіндексованих (відновлених) заощаджень, то вони знаходяться на позабалансовому рахунку банку і є борговими зобов`язаннями держави.
Відповідно до статті 6 цього Закону, компенсація громадянам України втрат від знецінення грошових заощаджень проводиться починаючи з 1997 року в грошовій формі за рахунок коштів Державного бюджету України та інших формах відповідно до законодавства (частина перша). Кошти для компенсації заощаджень громадян визначаються в Державному бюджеті України окремою статтею (частина третя); порядок проведення компенсації, у тому числі перерахування коштів, передбачених у Державному бюджеті України, установам Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху, визначається Кабінетом Міністрів України (частина четверта); Кабінет Міністрів України може залучати для проведення компенсаційних виплат позабюджетні кошти, у тому числі кошти, залучені до Державного бюджету України через спеціальні податки, встановлені законами України, а також від здійснення операцій з державними цінними паперами (частина п`ята); погашення відновлених заощаджень громадян, поміщених у цінні папери, здійснюється на загальних підставах відповідно до сум, визначених у Державному бюджеті України (частина шоста).
Згідно з статтею 7 Закону № 537/96-ВР, заощадження повертаються поетапно, залежно від суми вкладу в межах коштів, передбачених для цього Державним бюджетом України на поточний рік. Водночас, цим Законом не передбачено часових рамок, етапів повернення знецінених заощаджень громадян.