ПОСТАНОВА
Іменем України
20 вересня 2019 року
Київ
справа №366/1963/15-а
адміністративне провадження №К/9901/12028/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,
розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу №366/1963/15-а
за позовом ОСОБА_1 до 72 Окремої механізованої бригади в/ч 0849 м. Біла Церква про визнання дій посадових осіб неправомірними та зобов`язання здійснити перерахунок, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Військової частини польова пошта В0849 на постанову Іванківського районного суду Київської області від 01 жовтня 2015 року (ухвалену у складі головуючого судді Тетервак Н.А.) та на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2016 року (постановлену у складі головуючого судді: Федотова І.В., суддів: Губської Л.В, Ісаєнко Ю.А.)
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У липні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку заробітної плати з урахуванням 10 років служби в органах Міністерства внутрішніх справ України за період з 27 березня 2014 року по 13 березня 2015 року; зобов`язати відповідача здійснити позивачу перерахування заробітної плати за період з 27 березня 2014 року по 13 березня 2015 року з урахуванням вислуги років в органах Міністерства внутрішніх справ України.
2. На обґрунтування вимог позивач зазначав, що 27 березня 2014 року, в ході часткової мобілізації, він був призваний для проходження військової служби до 72 Окремої механізованої бригади на посаду командира взводу. Під час проходження військової служби при нарахуванні заробітної плати не враховувалась вислуга років в органах внутрішніх справ - 10 календарних років, про що йому стало відомо після звільнення з військової частини 13 березня 2015 року. Позивач вважає, що він має право на перерахування заробітної плати з врахуванням вислуги років в органах Міністерства внутрішніх справ України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17 липня 1992 року.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Постановою Іванківського районного суду Київської області від 01 жовтня 2015 року позовні вимоги задоволено: визнано неправомірними дії посадових осіб 72 Окремої механізованої бригади в/ч 0849 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку заробітної плати з врахуванням 10 років служби в органах МВС України за період з 27 березня 2014 року по 13 березня 2015 року; зобов`язано відповідача - 72 Окрему механізовану бригаду в/ч 0849 здійснити ОСОБА_1 перерахування заробітної плати за період з 27 березня 2014 року по 13 березня 2015 року з урахуванням вислуги років в органах МВС України та виплатити з урахуванням виплачених раніше сум. Стягнути різницю у нарахованих та виплачених сумах.
4. Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2016 року залишено без змін постанову Іванківського районного суду Київської області від 01 жовтня 2015 року.
5. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що в особовій справі ОСОБА_1 міститься наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України, який підтверджує проходження служби в органах внутрішніх справ, у зв`язку з чим відповідач протиправно відмовив позивачу у здійсненні перерахунку заробітної плати.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись із постановою Іванківського районного суду Київської області від 01 жовтня 2015 року та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2016 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Військова частина польова пошта В0849 подала касаційну скаргу.
7. Відповідач у касаційній скарзі просить скасувати зазначені рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди попередніх інстанцій зробили помилковий висновок про те, що командуванню військової частини з витягу наказу командира військової частини №66 від 27 березня 2014 року було відомо про наявний у позивача стаж проходження служби в органах внутрішніх справ України. Проте вказаний наказ містить лише інформацію щодо передбачених законодавством сум грошового забезпечення військовослужбовця у відсотках. Позивачу розмір надбавки за вислугу років був врахований і визначений на рівні коефіцієнта 0% (11 місяців служби в Збройних Силах України на час звільнення) відповідно до наявних в його особовій справі документів згідно з пунктом 6.18.2, 13.1 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року №260. Крім того, суди безпідставно посилалися, як на доказ у справі, на матеріали особової справи №1945 ОСОБА_1, наданої ним до суду, оскільки відповідно до Інструкції з організації обліку особового складу Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 26 травня 2014 року №333 особова справа офіцера не має зберігатися на руках саме у особи, щодо якої ця справа ведеться. Особова справа офіцера, в тому числі позивача, зберігається у відповідному кадровому органі і повинна надаватися лише за встановленим для цього порядком відповідним військовим комісаріатом, де зберігається в оригіналі, за запитом суду. У зв`язку з цим, інформація з особової справи, що була надана особисто позивачем, не повинні братися судом до уваги.
IV. Позиція інших учасників справи
8. ОСОБА_1 правом на подання до суду відзиву на касаційну скаргу не скористався.
V. Рух справи у суді касаційної інстанції
9. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 червня 2016 року відкрито касаційне провадження за скаргою Військової частини польова пошта В0849 на постанову Іванківського районного суду Київської області від 01 жовтня 2015 року та на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2016 року.
10. 30 січня 2018 року вказана касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.
11. За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано 05 червня 2019 року для розгляду колегії суддів у складі: Кашпур О.В. (головуючий суддя), Радишевська О.Р., Уханенко С.А на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду Н.Богданюк від 30 травня 2019 року №531/0/78-19.
12. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 12 червня 2019 року касаційну скаргу Військової частини польова пошта В0849 прийнято до провадження.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 18 вересня 2019 року дану справу призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні на 20 вересня 2019 року.
VI. Стислий виклад обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
13. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 27 березня 2014 року в ході часткової мобілізації ОСОБА_1 був призваний для проходження військової служби до Військової частини польова пошта В0849 на посаду командира механізованого взводу 9 механізованої роти 3 механізованого батальйону.
14. 13 березня 2015 року наказом командира військової частини польова пошта В0849 №70 позивача було виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
15. 12 червня 2015 року ОСОБА_1 направив звернення командиру 72 Окремої механізованої бригади військової частини польова пошта В0849 з проханням перерахувати заробітну плату за період з 27 березня 2014 року по 13 березня 2015 року у зв`язку з неврахуванням при нарахуванні заробітної плати вислуги років в органах внутрішніх справ України та виплатити грошову допомогу на оздоровлення.
16. 21 липня 2015 року на адресу позивача було направлено лист за підписом командира військової частини В0849, в якому повідомлялося про те, що в особовій справі ОСОБА_1 була відсутня інформація про проходження ним служби в органах МВС України та на момент звільнення рапорт на виплату допомоги на оздоровлення до стройової частини ним не надавався, наказ на виплату не приймався.
17. Не погоджуючись з такою відмовою відповідача, позивач звернувся з цим позовом до суду.
VIІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
18. Конституція України.
Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.