ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 916/2750/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Грузицька І. В.,
за участю представників:
позивача -Пудлінська Л. І.,
відповідача - не з`явилися,
третьої особи - не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Александрія Нова"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.07.2019 (судді: Разюк Г. П., Колоколов С. І., Савицький Я. Ф.) і рішення Господарського суду Одеської області від 26.04.2019 (суддя Смелянець Г. Є.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Александрія Нова"
до фізичної особи-підприємця Юраша Руслана Андрійовича,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2
про визнання акта таким, що містить неправдиву інформацію, та визнання акта нечинним,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. У грудні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Александрія Нова" (далі - ТОВ "Александрія Нова") звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) Юраша Руслана Андрійовича про:
- визнання акта прийому-передачі від 01.01.2008 таким, що містить неправдиву (недостовірну, таку, що не відповідає дійсності) інформацію, а саме: "Сумма в размере 650 000 (шестьсот пятьдесят тысяч) гривен получена в полном объёме. Претензий по оплате согласно п. 3.2 Арендодатель не имеет";
- визнання нечинним акта прийому-передачі від 01.01.2008 у зв`язку із відсутністю у ньому реквізитів (ідентифікуючих даних) сторін і зазначенням неправдивої інформації, а саме: "Сума в размере 650 000 (шестьсот пятьдесят тысяч) гривен получена в полном объёме. Претензий по оплате согласно п. 3.2 Арендодатель не имеет".
1.2. Позовні вимоги із посиланням на положення статей 202, 203, 215, 1087, 1088 Цивільного кодексу України обґрунтовано тим, що на початку червня 2008 року ТОВ "Александрія Нова" уклало договір оренди нерухомого майна з Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮМІ" (далі - ТОВ "ЮМІ"), директором якого був Юраш Р. А .
Однак, договору оренди нерухомого майна з ФОП Юрашем Р. А. позивач не укладав. В оскаржуваному акті прийому-передачі не зазначено реквізитів (найменування) орендодавця та орендаря, а підписуючи цей акт директор ТОВ "Александрія Нова" ОСОБА_4 мала на увазі (вважала), що акт стосується договору оренди, укладеного з ТОВ "ЮМІ".
Будь-яких коштів від ФОП Юраша Р. А., а саме 650 000,00 грн ТОВ "Александрія Нова" не отримувало.
Позивач зазначив, що ФОП Юраш Р. А. не міг сплатити 650 000,00 грн, за оскаржуваним актом від 01.01.2008, оскільки 01.01.2008 - вихідний день, а директор ТОВ "Александрія Нова" ОСОБА_4 перебувала на амбулаторному лікуванні у м. Тирасполі.
Крім того, ФОП Юраш Р. А. станом на 01.01.2008 не мав на банківських рахунках грошових коштів, не знімав грошових коштів з рахунків у банку, а згідно з наданими деклараціями ФОП Юраш Р. А. у період із 01.01.2005 по 30.09.2007 не мав доходу. Станом на 24.01.2008 сума одержаного валового доходу становила 17 703,00 грн.
Позивач наголосив, що зазначені обставини свідчать про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання акта прийому-передачі від 01.01.2008 таким, що містить неправдиву інформацію щодо отримання 650 000,00 грн.
ТОВ "Александрія Нова" у позові також зазначило, що позовні вимоги про визнання нечинним акта прийому-передачі від 01.01.2008 підтверджуються висновком експертного дослідження від 27.12.2010 № 16604, складеним Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз, ухвалою Суворовського районного суду міста Одеси від 14.11.2014 у справі № 523/15990/14-к, за змістом якої експертний висновок від 27.12.2010 № 16604 є доказом на підтвердження неможливості сплати ФОП Юрашем Р. А. 650 000,00 грн, копією листа Державної податкової адміністрації в Одеській області від 10.12.2010 № 45341/з/17-0402, копією листа Державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси від 15.09.2010 № 26226/9/17-215.
1.3. ФОП Юраш Р. А. подав до суду клопотання про застосування позовної давності згідно з положеннями статей 256, 257, 258, 261, 267 Цивільного кодексу України та про відмову у задоволенні позову, наголошуючи, що із вимогами про визнання акта від 01.01.2008 таким, що містить неправдиву інформацію. та визнання його нечинним позивач звернувся 07.12.2018, тобто через 10 років і 11 місяців. При цьому зазначений акт був предметом дослідження у межах справи № 29/124-0-3108, згідно із судовими рішеннями в якій з ТОВ "Александрія Нова" стягнуто на користь ФОП Юраша Р. А. грошові кошти.
У відзиві на позовну заяву, заперечуючи проти її задоволення, відповідач акцентував на безпідставності та необґрунтованості позовних вимог.
Крім того, відповідач зазначив, що ТОВ "Александрія Нова" з аналогічними вимогами зверталося із зустрічною позовною заявою у межах справи № 29/124-0-3108, за результатами розгляду яких товариству було відмовлено.
1.4. ТОВ "Александрія Нова" щодо позовної давності наголосило, що із 04.11.2009 - дати звернення товариства до суду із зустрічною позовною заявою до ФОП Юраша Р. А. про визнання договору оренди недійсним - позовну давність відповідно до статті 264 Цивільного кодексу України перервано, оскільки за змістом частини 2 зазначеної норми позовна давність переривається, якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
Отже, позивач зазначає, що у цьому випадку позовна давність обчислюється з 31.05.2016 - дати набрання чинності постановою Одеського апеляційного господарського суду у справі № 29/12408-3108 про залишення без задоволення заяви ТОВ "Александрія Нова" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Одеської області від 25.01.2010.
1.5. Згідно з ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.03.2019 до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача залучено ОСОБА_2
1.6. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача просила суд закрити провадження у справі, наголошуючи, що оспорюваний ТОВ "Александрія Нова" акт прийому-передачі від 01.01.2008 не є угодою чи правочином у розумінні положень статті 202 Цивільного кодексу України, це документ, який встановлює певні факти - розрахунки між сторонами, та є лише письмовим доказом, отже не може бути предметом спору.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 26.04.2019, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.07.2019, у задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки оспорюваний позивачем акт приймання-передачі від 01.01.2008 не є правочином у розумінні вимог статті 202 Цивільного кодексу України, а також був досліджений як доказ Господарським судом Одеської області під час розгляду справи № 29/124-08-3108 та адміністративним судом під час розгляду справи № 2а/1570/8954/2011, позивач обрав неправильний спосіб захисту свого порушеного права.
Щодо позовних вимог про визнання акта прийому-передачі від 01.01.2018 таким, що містить неправдиву (недостовірну, таку, що не відповідає дійсності) інформацію, суди, зважаючи на положення статей 269, 270, 275, 277, 278 Цивільного кодексу України, також дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.
Суди попередніх інстанцій щодо заяви відповідача про застосування позовної давності акцентували, що оскільки позивачеві відмовлено у задоволенні позовних вимог із підстав неправильного обрання ним способу захисту свого порушеного права, заява відповідача про застосування позовної давності задоволенню не підлягає.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись із судовими рішеннями, ТОВ "Александрія Нова" у касаційній скарзі просить рішення Господарського суду Одеської області від 26.04.2019 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.07.2019 скасувати в частині відмови у задоволенні позову про визнання акта прийому-передачі від 01.01.2008 таким, що містить неправдиву інформацію, та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог, наголошуючи на невідповідності висновків судів фактичним обставинам справи, неправильному застосуванні норм матеріального права та порушенні норм процесуального права.
Так, скаржник акцентує, що суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення місцевого суду, дійшов висновку, що оскільки оскаржуваний акт прийому-передачі від 01.01.2008 досліджено як доказ під час розгляду справи № 29/124-08-3108, місцевий суд не порушив положень статей 73, 74, 76, 79 Господарського процесуального кодексу України.
Проте заявник касаційної скарги наголошує, що автентичності акта прийому-передачі від 01.01.2008 стосовно достовірності інформації про отримання грошових коштів у сумі 650 000,00 грн і відсутність претензій орендодавця щодо оплати згідно з пунктом 3.2, що є предметом спору у цій справі, жоден із судів не дослідив.
ТОВ "Александрія Нова" у всіх судових спорах із приводу договору оренди нерухомого майна, нібито укладеного 01.01.2008 із ФОП Юрашем Р. А., незважаючи на відмову суду у задоволенні позову товариства про визнання такого договору недійсним, заперечувало сплату ФОП Юрашем Р. А. 650 000,00 грн, стверджуючи, що фрази про отримання 650 000,00 грн і відсутність претензій орендодавця щодо оплати у тексті цього акта не було, а директор ТОВ "Александрія Нова" була впевнена, що підписує акт прийому-передачі орендованого майна за договором, укладеним 01.01.2008 із ТОВ "ЮМІ".
Суд апеляційної інстанції, на думку скаржника, дійшов висновку про неправильне обрання позивачем способом захисту, не взявши до уваги докази, надані позивачем, зокрема, висновок експертного дослідження від 27.12.2010 № 16604, складений Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз, лист Державної податкової адміністрації в Одеській області від 10.12.2010 № 45341/з/17-0402, лист Державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси від 15.09.2010 № 26226/9/17-215, ухвалу Суворовського районного суду міста Одеси від 14.11.2014 у справі № 523/15990/14-к, якою засвідчено, що експертний висновок від 27.12.2010 № 16604 є доказом на підтвердження неможливості сплати ФОП Юрашем Р. А. 650 000,00 грн.
Крім того, суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, що згідно з постановою Національного банку України від 09.12.2013 № 503 "Про затвердження Положення про порядок проведення перевірок щодо отримання об`єктами нагляду (оверсайта) вимог законодавства України з питань діяльності платіжних систем в Україні" недостовірна інформація - це інформація, що суперечить даним первинних документів. Водночас інформація, зазначена в оскаржуваному акті щодо сплати відповідачем 650 000,00 грн, не відповідає дійсності, викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі. Проте суди відмовилися досліджувати докази недостовірності цієї інформації.
Навіть з урахуванням встановлення під час розгляду справи № 29/124-08-3108 обставин, що сторони відповідно до пункту 3.3 договору домовилися про внесення орендарем залогового платежу у сумі 650 000,00 грн не є підтвердженням сплати коштів.
Крім того, скаржник зазначає, що ознайомившись із позицією касаційної інстанції щодо застосування норм права при розгляді спорів про визнання нечинними актів прийому-передачі, ТОВ "Александрія Нова" не змінює свою позицію, що акт прийому-передачі є правочином у розумінні норм чинного законодавства.
4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
4.1. Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
4.2. Як убачається із матеріалів справи, предметом позову є, зокрема, вимога ТОВ "Александрія Нова" до ФОП Юраша Р. А. про визнання нечинним акта прийому-передачі від 01.01.2008 у зв`язку із відсутністю у ньому реквізитів (ідентифікуючих даних) сторін і зазначенням неправдивої інформації, а саме: "Сума в размере 650 000 (шестьсот пятьдесят тысяч) гривен получена в полном объёме. Претензий по оплате согласно п. 3.2 Арендодатель не имеет", із посиланням на положення статей 202, 203, 215 Цивільного кодексу України.
4.3. Суди попередніх інстанцій зазначили, що згідно з матеріалами справи 01.01.2008 між ТОВ "Александрія Нова" і ТОВ "ЮМІ" в особі директора Юраша Р. А. строком на 35 місяців (до 01.12.2010) укладено договір оренди нерухомого майна (приміщення по вул. Миколаївська дорога, 253 у місті Одесі та паркувального майданчика), згідно з пунктом 2.1 якого передача об`єкта підтверджується актом прийому-передачі. У разі розірвання договору орендодавець протягом 3-х робочих днів зобов`язується передати залишкову суму передоплати (пункт 5.4 договору).
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що згідно з рішенням Господарського суду Одеської області від 25.01.2010 у справі № 29/124-08-3108 задоволено первісний позов ФОП Юраша Р. А., а саме стягнуто з ТОВ "Александрія Нова" на користь підприємця Юраша Р. А. борг у сумі 588 749,90 грн. У задоволенні зустрічних вимог ТОВ "Александрія Нова" до підприємця Юраша Р. А. про визнання недійсним договору оренди від 01.01.2008 відмовлено у повному обсязі.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.03.2010 рішення Господарського суду Одеської області від 25.01.2010 скасовано, у задоволенні первісного позову ФОП Юраша Р. А. відмовлено, а зустрічний позов ТОВ "Александрія Нова" задоволено.
Постановою Вищого господарського суду України від 16.06.2010 скасовано постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.03.2010 у справі № 29/124-08-3108, а рішення Господарського суду Одеської області від 25.01.2010 залишено в силі.
Здійснюючи розгляд справи № 916/2750/18, суди попередніх інстанцій виходили із того, що у справі № 29/124-08-3108 суди установили такі обставини: 01.01.2008 між ТОВ "Александрія Нова" (орендодавець) і ФОП Юрашем Р. А. (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна; 01.01.2008 між сторонами договору підписано акт приймання-передачі від 01.01.2008, згідно з яким орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 253, загальною площею 635 м2. Суму 650 000,00 грн ТОВ "Александрія Нова" отримано в повному обсязі, претензій щодо оплати згідно з пунктом 3.2 договору орендодавець не має; згідно з висновком судово-почеркознавчої експертизи Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз від 17.04.2009 № 359/02 підписи від імені ОСОБА_4 у наданих на експертизу у зазначених договорі та акті прийому-передачі від 01.01.2008 виконала сама ОСОБА_4 ; ТОВ "Александрія Нова" уклало договір оренди від 01.01.2008 добровільно з власної волі, доводи товариства про укладення договору під впливом обману з боку ФОП Юраша Р. А. є безпідставними.
Отже, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, у справі № 916/2750/18 дійшов висновку, що оскаржуваний у цій справі акт приймання-передачі від 01.01.2008, який ТОВ "Александрія Нова" у позові просило визнати нечинним, із зазначеною у ньому інформацією було досліджено як доказ під час розгляду справи № 29/124-08-3108.
4.4. Крім того, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, зважаючи на положення статей 202, 203, 215 Цивільного кодексу України, а також правову позицію, наведену у постановах Верховного Суду у справах № 910/12258/17, № 910/22274/17, № 910/12827/17, дійшов правильного висновку, що оскільки акт приймання-передачі є лише одним із доказів, що підтверджує належне виконання особою зобов`язання з передачі, у цьому випадку зокрема нерухомого майна, такий акт приймання-передачі не має ознак правочину у розумінні положень статті 202 Цивільного кодексу України, а отже позовні вимоги про визнання нечинним акта приймання-передачі не підлягають задоволенню.