ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 905/1717/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В.
за участю секретаря судового засідання Лихошерст І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.07.2019 (колегія суддів: Шевель О.В. - головуючий, Лакіза В.В., Шутенко І.А.) та на рішення Господарського суду Донецької області від 21.12.2018 (суддя Сковородіна О.М.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Дзержинська"
до 1. Торецької міської ради; 2. Військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області; 3. Дзержинського комунального підприємства "Дзержинськенергоресурс"
про визнання протиправним та скасування рішень
за участю:
позивача - Костюк С.В. (адвокат),
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. Публічне акціонерне товариство "Центральна збагачувальна фабрика "Дзержинська" (далі - позивач або ПАТ ЦЗФ "Дзержинська") звернувшись в суд з позовом до Торецької міської ради (далі - відповідач-1), Військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області (далі - відповідач-2 або Військово-цивільної адміністрація), Дзержинського комунального підприємства "Дзержинськенергоресурс" (далі - відповідач-3 або Дзержинське КП "Дзержинськенергоресурс"), просило визнати:
1) протиправним та скасувати рішення Дзержинської міської ради №6/22-5 від 23.05.2012 "Про припинення користування земельною ділянкою";
2) протиправним та скасувати рішення Дзержинської міської ради №6/22-7 від 23.05.2012 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою Дзержинському КП "Дзержинськенергоресурс";
3) протиправним та скасувати рішення Дзержинської міської ради №6/37-5 від 16.07.2013 "Про затвердження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки Дзержинському КП "Дзержинськенергоресурс" для розміщення промислової ділянки для поводження з відходами та передачу в постійне користування земельної ділянки".
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Дзержинською міською радою 23.05.2012 було прийнято рішення № 6/22-5 та № 6-22/7 "Про припинення права користування земельною ділянкою Державним відкритим акціонерним товариством "Центральна збагачувальна фабрика "Дзержинська" (далі - ДВАТ ЦЗФ "Дзержинська") ДП ВАТ "ДХК "Донбасвуглезбагачення" та "Про видачу дозволу на складання проектів землеустрою про відвід земельних ділянок та технічної документації із посвідченням права на земельні ділянки" відповідно, а також 16.07.2013 № 6/37-5 "Про надання земельної ділянки в постійне користування", які порушують право позивача на постійне користування земельної ділянкою, що належить йому на підставі державного акту на право постійного користування землею № 9 від 14.02.1994, виданого Державному підприємству "Центральна збагачувальна фабрика "Дзержинська". правонаступником якого є позивач. Приймаючи рішення № 6/22-5 від 23.05.2012 відповідач-1 порушив приписи статей 141, 143 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), оскільки припинив право власності позивача з підстав, не встановлених законодавством. Позивач вказує, що з прийняттям протиправного рішення відбулося незаконне передання прав на земельну ділянку іншій особі Дзержинському КП "Дзержинськенергоресурс", у зв`язку з чим, рішення Дзержинської міської ради "Про видачу дозволу на складання проектів землеустрою про відвід земельних ділянок та технічної документації із посвідченням права на земельні ділянки" №6-22/7 від 23.05.22012 та рішення "Про надання земельної ділянки в постійне користування" № 6/37-5від 16.07.2013 також підлягають скасуванню.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Донецької області від 21.12.2018 залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.07.2019 позов задоволено частково, по відношенню до відповідача-1 та відповідача-3. Визнано протиправним та скасовано рішення Дзержинської міської ради №6/22-5 від 23.05.2012 "Про припинення користування земельною ділянкою Державним ВАТ ЦЗФ "Дзержинська" ДП ВАТ ДХК "Донбасвуглезбагачення", визнано протиправним та скасовано рішення Дзержинської міської ради №6/22-7 від 23.05.2012 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою з відводу земельних ділянок і технічних документацій на посвідчення права на земельні ділянки Дзержинському КП "Дзержинськенергоресурс", визнано протиправним та скасовано рішення Дзержинської міської ради №6/37-5 від 16.07.2013 "Про затвердження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки Дзержинському КП "Дзержинськенергоресурс" для розміщення промислової ділянки для поводження з відходами та передачу в постійне користування земельної ділянки", стягнуто з відповідача-1 на користь позивача судовий збір у сумі 5 286,00 грн.
2.2. Такі висновки судів мотивовані тим, що оспорювані рішення ради прийняті з порушенням норм земельного законодавства та призвели до порушення прав та/або законних інтересів позивача зі сторони відповідачів-1 та 3. Щодо відповідача-2 у позові відмовлено з посиланням на те, що Військово-цивільної адміністрація не є правонаступником відповідача-1, а є тимчасовим державним органом, утвореним з метою виконання повноважень місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування в районі проведення антитерористичної операції, у зв`язку з чим не може відповідати за неправомірні дії, вчинені відповідачем-1.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. У касаційній скарзі відповідач-2 просить вказані судові рішення в частині їх задоволення щодо відповідача-1 та 2 скасувати як такі, що прийняті з порушенням норми процесуального та матеріального права.
3.2. В обґрунтування касаційної скарги відповідач-2 посилався на те, що судами попередніх інстанцій не належним чином повідомлено відповідача-1 про розгляд справи, який з моменту державної реєстрації відповідача-2 - Військово-цивільної адміністрації міста Торецьк, що не є його правонаступником, а саме з 31.05.2017, фактично не здійснює своїх повноважень, не отримує кореспонденцію за місцем своєї реєстрації, а отже не міг брати участь у судових засіданнях, що призвело до порушення конституційного принципу змагальності сторін та відповідно до пункту 3 частини 3 статті 277 Господарського процесуального кодексу України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення. Крім того, відповідач-2 посилався на те, що судами попередніх інстанцій не розглянуто справу з урахуванням правових висновків, викладених у постанові Вищого господарського суду України від 08.07.2015 у справі № 911/4611/13, постановах Верховного суду України від 06.06.2011 у справі № 21-50а11 та від 11.11.2014 у справі № 21-405а-14, у яких констатовано, що рішення ради є ненормативними правовими актами, що застосовуються одноразово і з прийняттям яких виникають правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів і вичерпують свою дію шляхом виконання, тому позовні вимоги про визнання таких рішень недійсними є неналежним способом захисту, не призводять до реального захисту порушеного права, у зв`язку з чим не підлягають задоволенню.
4. Відзиви на касаційну скаргу
4.1. Позивач 03.09.2019 подав відзив на касаційну скаргу, який не може бути прийнятий судом до розгляду з огляду на наступне.
4.2. Так ухвалою Верховного Суду від 29.07.2019 визначено строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, до Касаційного господарського суду до 15.08.2019.
4.3. За приписами частини 1 статті 295 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції.
Згідно частини 4 статті 13 цього Кодексу кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до положень частини 1 статті 118 вказаного Кодексу право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
4.4. Отже поза межами вказаного строку право на подачу відзиву відсутнє.
4.5. На підставі викладеного, зазначений відзив залишено судом без розгляду, оскільки він був поданий після закінчення строку, наданого для його подання.
5. Фактичні обставини справи, встановлені судами
5.1. Як встановленого господарськими судами попередніх інстанцій, 14.02.1994 підприємству Центральна збагачувальна фабрика "Дзержинська" Дзержинською міською радою видано Державний акт на право постійного користування землею для виробничих потреб, який передбачає надання у постійне користування 64,7 гектарів землі в межах згідно з планом користування, відповідно до рішення виконкому Дзержинської міської ради народних депутатів від 15.12.1993 № 229.1. Державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 9.
5.2. Враховуючи наявні в Україні процеси декомунізації, Дзержинська міська рада перейменована на Торецьку міську раду у зв`язку з перейменуванням міста Дзержинськ на Торецьк.
5.3. Землекористувач - Державне підприємство Центральна збагачувальна фабрика "Дзержинська" зазнало неодноразових організаційних перетворень, і зокрема, станом на 2012 рік (на час прийняття спірних рішень Дзержинської міської ради №6/22-5 від 23.05.2012 та №6/22-7 від 23.05.2012) правонаступником вищевказаного підприємства було Державне відкрите акціонерне товариство Центральна збагачувальна фабрика "Дзержинська" дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства Державна холдингова компанія "Донбасвуглезбагачення" (Державне ВАТ ЦЗФ Дзержинська ДП ВАТ ДХК Донбасвуглезбагачення), що підтверджується Статутом Публічного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Дзержинська" у пункті 1.2. якого зазначено, що воно засноване згідно з наказом Міністерства вугільної промисловості України від 11.10.1996 №522 шляхом перетворення Державного підприємства Центральна збагачувальна фабрика "Дзержинська" у Державне відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України "Про корпоратизацію підприємств" №210 від 15.06.1993. Отже, ПАТ "ЦЗФ "Дзержинська" є правонаступником Державного підприємства Центральна збагачувальна фабрика "Дзержинська".
5.4. Відповідно до пункту 2.1. вказаного Статуту ПАТ ЦЗФ "Дзержинська" є правонаступником усіх прав та обов`язків Державного ВАТ ЦЗФ "Дзержинська" Дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства "Державна холдингова компанія "Донбасвуглезбагачення". Засновником товариства є держава в особі Міністерства вугільної промисловості України (пункт 4.1. Статуту).
5.5. З огляду на те, що позивач є правонаступником ДП ЦЗФ "Дзержинська", тому на законних підставах йому належить право постійного користування земельною ділянкою відповідно до акту на право постійного користування землею № 9 від 14.02.1994.
5.6. 23.05.2012 Дзержинською міською радою прийнято рішення № 6/22-5 "Про припинення права користування земельною ділянкою Державному ВАТ ЦЗФ "Дзержинська" ДП ВАТ ДХК "Донбасвуглезбагачення", зі змісту якого вбачається, що воно прийняте на підставі інформації, наданої постійною комісією по промисловості, транспорту, зв`язку та комунального господарства, листа Донецької обласної державної адміністрації від 10.06.2011 у № вх. 01-0361614я/02, припису Головного управління Держкомзему у Донецькій області від 26.05.2011, та вмотивоване реалізацією програми економічного та соціального розвитку м. Дзержинська на 2012 рік, та посиланням на статті 12, 141 ЗК України та пункт 12 Перехідних положень цього Кодексу, статтю 21 Закону України "Про відходи".
5.7. В пункті 1 вказаного рішення зазначено, що для реалізації програми економічного і соціального розвитку м. Дзержинська на 2012 рік вирішено припинити право користування земельною ділянкою площею 18,1632 га, раніше наданої ЦЗФ "Дзержинська", для виробничих потреб.
5.8. Пунктом 2 цього рішення рекомендовано ДВАТ ЦЗФ "Дзержинська", ДП ВАТ ДХК "Донбасвуглезбагачення":
2.1. отримати дозвіл на складання проектів відводу земельних ділянок для функціонування виробничих об`єктів і промислового майданчику у відповідності з вимогами діючого законодавства;
2.2. переоформити державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ДН від 14.02.1994, реєстраційний номер 9, виданий Виконавчим комітетом Дзержинської міської Ради народних депутатів ЦЗФ "Дзержинська", на підставі рішення Виконкому від 15.12.1993 №2291, для виробничих потреб;
пунктом 3 рішення зобов`язано відділ Держкомзему в м. Дзержинську Донецької області внести зміни до земельно-кадастрової документації.
5.9. Крім цього, 23.05.2012 Дзержинською міською радою прийнято рішення № 6/22-7 "Про видачу дозволів на розроблення проектів землеустрою з відводу земельних ділянок та технічної документації по затвердження права на земельні ділянки", згідно з яким ДКП "Дзержинськенергоресурс" дозволено складання проекту землеустрою з відводу земельної ділянки площею 19 га, розташованого за адресою: м . Дзержинськ, вул. Заводська, для розташування промислового майданчика для поводження з відходами.
5.10. 16.07.2013 Відділом Держземагенства у м. Дзержинськ Донецької області наданий висновок №113 від 16.07.2013 щодо погодження ДКП "Дзержинськенергоресурс" проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ДКП "Дзержинськенергоресурс" для розміщення промислового майданчика для поводження з відходами за адресою: Донецька область, м. Дзержинськ, вул. Заводська.
5.11. 16.07.2013 Дзержинською міською радою прийнято рішення, згідно з яким затверджено проект землеустрою з відводу земельної ділянки ДКП "Дзержинськенергоресурс" м. Торецьк, Донецька область, для розташування промислового майданчику для поводження з відходами, надано в постійне користування ДКП "Дзержинськенергоресурс" м. Торецьк земельну ділянку кадастровий номер 1411200000:00:002:1048 , площею 18,7000 га, для розташування промислового майданчику для поводження з відходами за адресою: м. Дзержинськ, вул. Заводська, за рахунок земель промисловості м. Дзержинська.
5.12. Позивач як правонаступник Державного ВАТ ЦЗФ "Дзержинська" ДП ВАТ ДХК "Донбасвуглезбагачення" звернувся до суду з даним позовом посилаючись на те, що зазначені рішення органу місцевого самоврядування прийняті з порушенням приписів статей 12, 84, 123, 141, 143 ЗК України, положень Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні", а також порушують його законні права та інтереси як постійного користувача земельної ділянки.
6. Позиція Верховного Суду
6.1. Правовідносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, обсяг прав та обов`язків власника та постійного користувача земельної ділянки, наслідки порушення порядку та умов використання земельної ділянки регулюються, зокрема, приписами Земельного кодексу України (далі - ЗК України), а також прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.
6.2. Статтею 92 ЗК України у редакції, чинній на час прийняття спірних рішень, обумовлено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема, підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.
6.3. Отже, право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 ЗК України, перелік яких є вичерпним.
6.4. Так, статтею 141 ЗК України у вказаній редакції, передбачені підстави припинення права користування земельною ділянкою, а саме: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.
6.5 Виходячи з правового аналізу наведених норм права, слідує, що припинення права користування земельною ділянкою здійснюється в загальному порядку, з підстав, перелік яких наведено у статті 141 ЗК України, який є вичерпним.
6.6. Як вірно встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, Державне ВАТ ЦЗФ "Дзержинська" створено відповідно до наказу Міністра вугільної промисловості України від 11.10.1996 № 522.
6.7. На час прийняття оскаржуваного рішення міської ради № 6/22-5 від 23.05.2012 Державне ВАТ ЦЗФ "Дзержинська" ДП ВАТ ДХК "Донбасвуглезбагачення" було державним товариством, оскільки відповідно до пункту 4.1. Статуту засновником товариства є Держава в особі Міністерства вугільної промисловості України, а згідно частини 2 пункту 1.1. Статуту, товариство належить до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України.
6.8. Отже, Державне ВАТ ЦЗФ "Дзержинська" було правонаступником усіх прав та обов`язків державного підприємства - ЦЗФ "Дзержинська", якому на підставі рішення виконкому Дзержинської міської ради народних депутатів від 15.12.1993 № 2291 передано в постійне користування 64,7 га землі, про що 14.02.1994 видано Державний акт на право постійного користування землею, правонаступником якого у подальшому стало ПАТ ЦЗФ "Дзержинська".
Пункт 6 Перехідних положень Земельного кодексу України визначає, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.
Проте обов`язок переоформлення права користування земельною ділянкою, який міститься у п. 6 Перехідних положень ЗК України, визнаний неконституційним на підставі рішення Конституційного Суду України від 22вересня 2005 року.
Отже право користування земельною ділянкою, набуте у встановленому порядку до 01.01.2002, не втрачається внаслідок його не переоформлення підприємством, яке за новим Земельним кодексом не може набувати права постійного землекористування, а зберігається за ним до приведення прав і обов`язків щодо такої земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства як за правонаступником такого землекористувача.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України зі справи № 6-14цс11, викладеному у постанові від 26.09.2011 за позовом Закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" як правонаступника Мукачівського лісокомбінату, до Чинадіївської селищної ради, і суд касаційної інстанції не вважає за необхідне відступати від такого висновку.
6.9. Судами вірно встановлено, що Дзержинською міською радою в оскаржуваному рішенні № 6/22-5 від 23.05.2012 підставою для припинення права користування земельною ділянкою зазначено "реалізація програми економічного та соціального розвитку", тобто з підстав, не передбачених статтею 141 ЗК України.
6.10. Таким чином, встановивши, що позивач є користувачем земельної ділянки на законних підставах, та не встановивши підстав, передбачених у статті 141 ЗК України, для припинення позивачу права постійного користування частиною земельної ділянки, якою останній користується на законних підставах, суди дійшли правомірного висновку щодо прийняття рішення ради № 6/22-5 від 23.05.2012 з порушенням земельного законодавства, прав та охоронюваних законом інтересів позивача, що є підставою для його скасування.
6.11. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування (частини 2 та 3 статті 152 ЗК України).
6.12. Особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу (стаття 396 ЦК України).
6.13. Згідно з частиною 1 статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядженням своїм майном.