ПОСТАНОВА
Іменем України
08 серпня 2019 року
Київ
справа №804/15528/15
адміністративне провадження №К/9901/3708/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Дашутіна І.В.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,
розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 березня 2016 року у складі головуючого судді Ляшка О.Б. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2016 року у складі колегії суддів: Прокопчук Т.С. (головуючого), Божко Л.А., Лукманової О.М. у справі за позовом ОСОБА_1 до Синельниківської виправної колонії №94 управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області, Управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення грошової компенсації за період вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Синельниківської виправної колонії №94 управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області, Управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення грошової компенсації за період вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди.
2. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 березня 2016 року, яку залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2016 року, в позові відмовлено.
3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
3.1. ОСОБА_1 з 31.05.2005 року проходив службу в Державній кримінально-виконавчій службі України, з 01.09.2006 року в Синельниківській ВК №94 обіймав посаду начальника відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи.
3.2. Відповідно до висновку службового розслідування від 25.08.2015 року, проведеного відповідачем у відповідності до приписів Порядку проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №256/5 від 12.03.2015 року, на підставі наказу № 207 від 26.07.2015 року "Про забезпечення охорони та нагляду на добу" по Синельниківській ВК №94, позивача затверджено в складі чергової зміни з нагляду з 8.00 години 26.07.2015 року до 8.00 години 27.07.2015 року; згідно з відомістю про забезпечення нагляду на добу позивач прийняв чергування у складі оперативної групи на об`єкті - нижній сектор, про що свідчить його особистий підпис. ОСОБА_1 без поважних причин самовільно покинув місце служби 26.07.2015 року в 16 год. 46 хв. та до кінця добового чергування на службу не повернувся.
3.3. Позивач відмовився отримувати у СВК-94 і ставити підпис про ознайомлення з наказами про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби, з висновком службового розслідування, про що складено відповідний акт 31.08.2015 року.
За затвердженим висновком видано наказ управління ДПтС України у Дніпропетровській області від 28.08.2015 №376 про притягнення до дисциплінарної відповідальності персоналу СВК 94, в тому числі і позивача згідно з нормам Дисциплінарного статуту ОВС України за грубе порушення службової дисципліни - самовільне залишення місця служби у складі чергової зміни під час забезпечення охорони та нагляду на добу Синельниківською ВК 94 - звільнити зі служби.
3.4. На виконання цього наказу та на підставі норм 4.5 ст.18 дисциплінарного статуту ОВС України видано наказ управління ДПтС України у Дніпропетровській області від 28.08.2015 №100 у відповідності з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС звільнено у запас Збройних Сил України за пунктом 64 "є" (за порушення дисципліни) лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_1, начальника відділення СПС Синельниківської виправної колонії (№94), з 31.08.2015.
3.5. Вважаючи своє звільнення незаконним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
4. Відмовляючи в позові, суд першої інстанції з висновками якого погодився апеляційний суд виходив з того, що суб`єкт владних повноважень у спірних правовідносинах діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Позивач звернувся із касаційною скаргою, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позову.
6. Аргументи касаційної скарги зводяться до того, що судами попередніх інстанцій було неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
7. Учасники справи правом подачі відзиву на касаційну скаргу позивача не скористалися.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
8. Відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Кримінально виконавчого кодексу України та частин 1, 2 статті 14, частин 5 статті 22, частини 5 статті 23 Закону України "Про державну кримінально-виконавчу службу України" №2713-IV від 23.06.2005 року (далі - Закон №2713-IV) на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи поширюється дія Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР № 114 від 29.07.1991 року (Положення №114), а також Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України №3460-IV від 22.02.2006 року (далі - Закон № 3460-IV).
9. Згідно положень статті 2, 14 Закону №3460-IV дисциплінарним проступком є невиконання або неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни; при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї провини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового або начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.