ПОСТАНОВА
Іменем України
24 липня 2019 року
Київ
справа №423/1324/17
адміністративне провадження №К/9901/45037/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Желєзного І.В.,
суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області
на постанову Попаснянського районного суду Луганської області від 01 червня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2017 року у справі №423/1324/17
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області
про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у зарахуванні до пільгового стажу часу роботи з 10 вересня 1991 року по 18 квітня 1994 року, з 06 жовтня 2004 року по 31 березня 2009 року, періоду служби в лавах Радянської армії з 14 квітня 1985 року по 14 травня 1987 року та у перерахунку пенсії відповідно до Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці";
- зобов`язати відповідача зарахувати до пільгового стажу періоду служби в лавах Радянської армії з 14 квітня 1985 року по 14 травня 1987 року та до пільгового стажу періодів роботи з 10 вересня 1991 року по 18 квітня 1994 року, з 06 жовтня 2004 року по 31 березня 2009 року та перерахування пенсії відповідно до Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", починаючи з дня призначення пенсії, а саме: з 01 березня 2017 року та здійснити виплату різниці пенсії, яка склалася з 01 березня 2017 року.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Попаснянського районного суду Луганської області від 01 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2017 року, позов задоволено.
Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області щодо відмови позивачу у зарахуванні до пільгового стажу періодів його роботи з 10 вересня 1991 року по 18 квітня 1994 року та з 06 жовтня 2004 року по 31 березня 2009 року, а також щодо відмови у перерахунку пенсії відповідно до вимог Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці". Зобов`язано відповідача ОСОБА_1 до пільгового стажу період його роботи:
- з 10 вересня 1991 року по 18 квітня 1994 року у 9-му воєнізованому гірничорятувальному загоні Державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості;
- з 06 жовтня 2004 року по 31 березня 2009 року у 2-му воєнізованому гірничорятувальному загоні Державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості.
Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області починаючи з 01 березня 2017 року перерахувати позивачу пенсію на пільгових умовах відповідно до Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" та виплатити на користь ОСОБА_1 недоотриману ним частину пенсії.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що дії відповідача щодо незарахування до пільгового стажу позивача періодів його роботи з 10 вересня 1991 року по 18 квітня 1994 року у 9-му воєнізованому гірничорятувальному загоні Державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості та з 06 жовтня 2004 року по 31 беерзня 2009 року у 2-му воєнізованому гірничорятувальному загоні Державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості та неперерахунку пенсії позивача відповідно до Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" лише з підстав того, що уточнююча довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 8 від 14 січня 2015 року (видана 2-им воєнізованим гірничорятувальним загоном Державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості), видана підприємством, яке знаходиться на тимчасово непідконтрольній українській владі території, є протиправними, оскільки вказана обставина (захоплення незаконними озброєними формуваннями території, на якій розташоване підприємтсво) не може слугувати підставою порушення прав громадян України на пенсійне забезпечення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга надійшла до суду 20 липня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі №423/1324/17, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 березня 2018 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів: суддя-доповідач Анцупова Т.О., судді Стародуб О.П., Кравчук В.М.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 червня 2019 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів, а саме: суддю-доповідача - Желєзного І.В., суддів: Берназюка Я.О., Саприкіну І.В.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 липня 2019 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів, а саме: суддю-доповідача - Желєзного І.В., суддів: Берназюка Я.О., Шарапу В.М.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій, встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 27 лютого 2017 року звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". До заяви позивач долучив довідку № 8 від 14 січня 2015 року, видану 2-им воєнізованим гірничорятувальним загоном Державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості, про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
З 01 березня 2017 року позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Разом з тим, при призначенні позивачу пенсії, Управлінням до пільгового стажу не було зараховано період роботи у 2-му воєнізованому гірничорятувальному загоні з 10 вересня 1991 року по 18 квітня 1994 року, з 06 жовтня 2004 року по 31 березня 2009 року. Крім того, не було зараховано ні до загального, ні до пільгового стажу період проходження військової служби з 14 квітня 1985 року по 14 травня 1987 року та не було застосовано норми Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці".
22 березня 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про зарахування йому до пільгового стажу періодів роботи з 10 веренся 1991 року по 18 квітня 1994 року, з 06 жовтня 2004 року по 31 березня 2009 року, періоду проходження військової служби з 14 квітня 1985 року по 14 травня 1987 року та здійснити перерахунок пенсії відповідно до Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці".
Відповідач, листом № 13/Ш-14 від 31 березня 2017 року повідомив позивача про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії, оскільки надана ним довідка про підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній за періоди роботи з 10 вересня 1991 року по 18 квітня 1994 року, та з 06 жовтня 2004 року по 31 березня 2009 року у 2-му воєнізованому гірничорятувальному загоні на посаді респіраторника не може бути прийнята Управлінням, так як підприємство знаходиться на тимчасово непідконтрольній українській владі території, визначеній розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади не здійснюють свої повноваження". Відповідно до Постанови КМУ від 07 листопада 2014 року № 595, з 01 грудня 2014 року будь-які запити, звернення, довідки чи інші документи, видані органами фонду або підприємствами, які непідконтрольні українській владі, вважаються недійсними та не можуть прийматися до розгляду. Відповідач також зазначив, що період проходження військової служби не зараховано до пільгового стажу роботи, оскільки у військовому квитку номер та дата наказу на звільнення (демобілізацію) в запас дописано іншою пастою, в звязку з чим Управлінням надіслано запит до центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації за № 1954/02 від 07 лютого 2017 року.
Позивач, вважаючи такі дії відповідача неправомірними, звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
В ході розгляду справи суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що відповідач на підставі відповіді Міністерства оборони Російської Федерації від 31 березня 2017 року зарахував до пільгового стажу позивача період проходження ним військової служби з 01 травня 1985 року по 14 травня 2017 року та провів перерахунок пенсії з урахуванням цього періоду.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу відповідач обґрунтовує тим, що суди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, неправильно застосували норми матеріального права, оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 595 з 01 грудня 2014 року будь-які запити, звернення, довідки чи інші документи видані органами фонду або підприємствами, які непідконтрольні українській владі, вважаються недійсними та не можуть прийматися до розгляду. Крім того відповідач зазначає, що згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підприємство "Другий воєнізований гірничорятувальний загін" перереєструвалось за адресою: м. Лисичанськ, вул. ім. В.Сосюри, 197. Управлінням було надіслано запит на вищезазначену адресу щодо надання довідок, які підтверджують пільговий характер роботи позивача. 03.05.2017 на адресу відповідача надійшла відповідь від вказаного підприємства, згідно з якою архіви "Другого воєнізованого гірничорятувального загону" залишились на непідконтрольній Україні території в м. Стаханові, у зв`язку з чим підтвердити стаж позивача підприємство не має можливості.
Від позивача 11 серпня 2017 року на адресу Вищого адміністративного суду України надійшли заперечення на касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області, в якому останній просив залишити оскаржувані відповідачем судові рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанції
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає таке.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.